Постанова № 66366036, 04.05.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6649/17

Провадження 2-а/127/420/17

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови,-

встановив:

УПФУ в м. Вінниці звернулось в суд з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови. Позов мотивовано тим, що 20.03.2017року до позивача надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. про накладення штрафу від 20.03.2017 для виконання. Постанова винесена у зв'язку з невиконанням постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2016року у справі №127/18125/16-а за позовом ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії. Згідно якого управління зобов'язано призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60% від заробітної плати ОСОБА_4, померлого 25.07.2016р. починаючи з 01.08.2016р., враховуючи розмір заробітної плати ОСОБА_4, згідно відомостей довідки прокуратури Вінницької області №18/38 від 14.08.2012року. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. від 27.02.2017р. по вказаному рішенні відкрито виконавче провадження. Управління згідно листа від 13.03.2017р. № 1466/06-32-1/09 повідомило ДВС про те, що виконати постанову суду не має можливості, оскільки пенсійна справа стягувача направлена ГУ ПФУ у Вінницькій області. 20.03.2017р. листом позивач повідомив відповідача про фактичне та у повному обсязі виконання постанови суду. Проте, 20.03.2017р. відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00грн. за невиконання постанови суду. Просить скасувати постанову від 20.03.2017р. про накладення штрафу в розмірі 5100,00грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.03.2017року до позивача надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. про накладення штрафу від 20.03.2017 для виконання.

Постанова винесена у зв'язку з невиконанням постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2016року у справі №127/18125/16-а за позовом ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії.

Згідно якого управління зобов'язано призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60% від заробітної плати ОСОБА_4, померлого 25.07.2016р. починаючи з 01.08.2016р., враховуючи розмір заробітної плати ОСОБА_4, згідно відомостей довідки прокуратури Вінницької області №18/38 від 14.08.2012року.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. від 27.02.2017р. по вказаному рішенні відкрито виконавче провадження.

Управління згідно листа від 13.03.2017р. № 1466/06-32-1/09 повідомило ДВС про те, що виконати постанову суду не має можливості, оскільки пенсійна справа стягувача направлена ГУ ПФУ у Вінницькій області. 20.03.2017р. листом позивач повідомив відповідача про фактичне та у повному обсязі виконання постанови суду.

Як вбачається з розпорядження №178015 від 28.02.2017року позивачем було виконано рішення суду в повному обсязі (а.с.11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.2, 3ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч.ч. 1-3 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з вимогами ст. 63 даного закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 цього закону також передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу наведеної норми встановлено, що підставою для накладення штрафу є умисне невиконання боржником рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконані лише боржником у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи ,а саме розпорядження УПФУ в м. Вінниці № 178015 позивачем 28.02.2017року було виконано постанова суду від 09.11.2016року, тобто на наступний день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.17, 19, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню №53496792 від 20.03.2017року в розмірі 5100,00грн.

Стягнути з управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на користь держави судовий збір в розмірі 1600,00гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: