Рішення № 66365452, 04.05.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І.М.

секретар Герман Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року,

встановила:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Зазначала, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 04 вересня 2000 року, від якого є двоє дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти перебувають на її утриманні.

Посилаючись на те, що з відповідачем фактично не проживає біля 4 років, спільного господарства не веде, подружніх відносин не підтримує, відповідач не надає коштів на утримання дітей, просила шлюб розірвати, дітей залишити проживати з нею, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Шлюбі між сторонами розірвано.

В частині позовних вимог про стягнення аліментів відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні аліментів скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов про стягнення аліментів задовольнити.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи відповідач проживає з дітьми, що унеможливлює стягнення аліментів.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що згідно з пп. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення, яким позов слід задовольнити частково.

У справі встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому у виконавчому комітеті Буденецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, 04 вересня 2000 року, від якого є двоє дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони разом не проживають більше чотирьох років.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з чч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Випадки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі передбачені ч. 1 ст. 184 СК України.

Відповідно до указаної норми права якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Обгрунтованість позовних вимог визначається станом на час пред'явлення позову.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача аліментів, позивачка посилалася на те, що неповнолітні діти проживають з нею, а відповідач не надає коштів на їх утримання.

На підтвердження таких доводів позивачка подала довідку виконкому Чудейської сільської ради № 3323 від 24 жовтня 2016 року (а.с. 9).

Достовірність інформації, викладеної у довідці відповідачем не спростовано.

Отже, у справі встановлено, що на час пред'явлення позову неповнолітні діти постійно проживали з позивачкою, між сторонами існував спір з приводу участі відповідача у виконанні обо'вязку утримувати дітей, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Указаного суд першої інстанції безпідставно до уваги не взяв та помилково відмовив у позові про стягнення аліментів.

Суд першої інстанції при цьому зіслався на довідку виконкому Чудейської сільської ради № 3836 від 27 грудня 2016 року та акт обстеження матеріально-побутових умов (а.с.36, 37), за змістом яких на час видачі цих документів неповнолітні діти проживають з відповідачем, а позивачка перебуває за межами України.

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги, що указані документи не свідчать про постійне проживання дітей з відповідачем, а лише про ситуаційне проживання.

Про це свідчить і зміст заяви відповідача на адресу суду, яка датована 02 грудня 2012 року, в якій відповідач повідомляв суд про те, що він перебуває за межами України та має намір прибути в Україну через два місяці (а.с.23).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що діти проживають з батьком, що є підставою для відмови у позові про стягнення аліментів, є помилковим.

Відповідач не посилався на докази того, що він надає кошти на утримання дітей.

Тому відмова у позові про стягнення аліментів з відповідача протирічить інтересам неповнолітніх дітей.

Періодичні виїзди позивачки на роботу за межі України за умови належного утримання дітей, забезпечення їх догляду, не може бути підставою для відмови у вимогах про стягнення аліментів.

Таким чином, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача колегія суддів виходить з того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, а тому аліменти слід стягувати у твердій грошовій сумі.

Позивачка не посилалася на докази відповідного майнового стану відповідача, спроможності сплати аліменті у розмірі по 1200 грн на кожну дитину й такі докази у справі відсутні.

Тому, з урахуванням майнового стану відповідача, його обов'язку та спроможності сплачувати аліменти, їх розмір слід визначити по 900 грн на кожну дитину, щомісяця.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що процент задоволення позовних вимог складає 75%, з відповідача слід стягнути 868 грн 14 коп. судового збору (з розрахунку: 1378*0,4=551,20 + 551,20 *1,1=606,32; 551,20+606,32 =1157,52*75/100 =868,14).

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, пп. 1- 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2017 рокув частині відмови у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 900 (дев'ятсот) гривень, щомісяця, на кожну дитину, починаючи з 26 жовтня 2016 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 868 гривень 14 коп. судового збору(з перерахуванням коштів за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Чернівці, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача (МФО) - 856135, рахунок отримувача - 31213206780002, призначення платежу - судовий збір, назва суду - Апеляційний суд Чернівецької області, код 02894728).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: Н. К. Височанська

І. М. Литвинюк