Вирок № 66364455, 10.05.2017, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/219/17 Провадження №1-кп/630/31/17

В И Р О К

Іменем України

10 травня 2017 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Луценко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження № 12017220780000188 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золочів, Харківської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, вдівця, пенсіонера, який тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: вироком Люботинського міського суду Харківської області від 12.02.2010 р. за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; вироком Люботинського міського суду Харківської області від 01.08.2011 р. за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з Диканівської виправної колонії Харківської області (№ 12) 31.01.2015р. по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 носив, придбав, зберігав вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу, за таких обставин

ОСОБА_1 в перших числах березня 2017 року, точну дату та час в ході досудового слідства не встановлено, знаходячись в лісосмузі, яка розташована поблизу ставка № 4 в м. Люботин, під час збору металобрухту, знайшов в землі дві ручних гранати РГД 33 без запалів, після чого розуміючи протиправність своїх дій, незаконно без передбаченого законом дозволу, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21 серпня 1998 року і «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, поклав дві гранати РГД -33 до своєї сумки, яку мав при собі і тим самим незаконно придбав вказані гранати та став носити їх при собі. Маючи злочинний умисел, спрямований на подальше використання гранат у власних цілях, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 переніс знайдені в лісосмузі дві ручних гранати РГД 33 без запалів до себе додому, за адресою: АДРЕСА_2, де став їх незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати у прихованому місці, а саме у сараї на території власного домоволодіння в дерев'яному ящику прикритому паперовим листом (фрагментом шпалер).

Вказані гранати РГД 33 без запалу виявлено та вилучено працівниками Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2. Згідно висновку експерта вилучені предмети є радянськими наступально - оборонними ручними осколковими гранатами РГД -33, корпуси осколкових гранат РГД -33 містять 140 г. вибухової речовини - тротилу, надані на дослідження гранати РГД -33 належать до зарядів вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі, які ОСОБА_2 незаконно придбав, носив та зберігав за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною повністю та, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, що виразилось у носінні, зберіганні, придбанні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, мало місце. Зазначене діяння містить склад злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього злочину, і підлягає покаранню за його вчинення.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена в ході досудового розслідування та судового слідства

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа, ОСОБА_1 має дві незняті та непогашені судимості, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, пенсіонер, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Повне визнання винності у вчиненні кримінального злочину є обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вбачає рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, для виправлення ОСОБА_1 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.

Враховуючи, що ОСОБА_1 має дві незняті та непогашені судимості, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин, який не пов'язаний з загрозою життю і здоров'ю громадян, не представляє інших загроз соціальній безпеці, виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_1 слід призначити покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Тому суд , відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу погодження з уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших злочинів.

Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України, щодо речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України та призначити покарання строком 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і не звертати вирок в часині призначеного покарання до виконання, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу погодження з уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Процесуальні витрати в сумі 2970,60 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 60 копійок) за виконання судової вибухотехнічної експертизи № 4734/47365 від 06 квітня 2017 року стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1 на користь Держави (Одержувач УДКС України в м. Люботин, Харківської області, Код 38008949, МФО 8511011, Банк ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31114115700018).

Речові докази по справі: два металічні предмети, ззовні схожі на гранати РГД -33, які знаходяться в камері схову Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області (квитанція № 8)- знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя(підпис) І. В. Дем'яненко