Рішення № 66362747, 05.05.2017, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/406/17

Провадження № 2/349/299/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 травня 2017 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Могили Р.Г.,

секретаря судового засідання Матасової Н.М.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Пришляк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх синів ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з нього щомісячно аліментів на неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки від всіх видів його заробітку (доходу).

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві та пояснила, що з 15 жовтня 2005 року перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2015 року шлюб між ними розірвано. У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею.З того часу відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме, не цікавиться інтересами дітей, не приймає участі у її вихованні, у добровільному порядку коштів на утримання дітей не надає. Вона не спроможна самостійно утримувати дітей, оскільки не працює лише підробляє сезонними роботами.Просила ухвалити рішення про позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення щомісячно з відповідача аліментів на неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки від всіх видів його заробітку.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти позбавлення його батьківських прав, оскільки цікавиться своїми дітьми, телефонує їм, передавав подарунки. Навідувати дітей часто не має можливості, адже проживає в іншому районі, там і працює. Позивач забороняє йому брати дітей до додому. Згідний сплачувати аліменти на утримання дітей, а тому позов в частині стягнення аліментів визнає повністю, а в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав просить відмовити.

Третя особа - представники служби в справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації Пришляк Н.В. підтримада в судовому засіданні рішення комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської райдержадміністрації від 22 лютого 2017 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх синів. Вказала, що підставою позбавлення батьківських прав є те, що батько не бере участі у вихованні дітей.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов в частині про позбавлення батьківських прав не підлягає задоволенню, а щодо стягнення аліментів підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 жовтня 2005 року по 19 травня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3, виданим 03 травня 2006 року Козарівською сільською радою Рогатинського району, актовий запис №2.

Також у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4, виданим 26 липня 2007 року Козарівською сільською радою Рогатинського району, актовий запис №5.

Встановлено, що діти проживають з мамою ОСОБА_1 в с. Козарі Рогатинського району Івано-Франківської області область та перебувають на її утриманні.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №3 від 22 лютого 2017 року визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 надала суду покази про те, що проживає в АДРЕСА_1 по сусідству з ОСОБА_1 Востаннє бачила батька дітей ОСОБА_2 після розлучення із ОСОБА_1 в липні 2016 року.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що доводиться сестрою відповідача по справі ОСОБА_2 Їй відомо, що він телефонує до дітей, але мати ОСОБА_1 не дозволяє дітям з ним спілкуватися.

На підставі показань свідків судом встановлено, що відповідач після розлучення робив спроби цікавитись інтересами дитини, однак ОСОБА_1 обмежує дітей від спілкування з батьком.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. п. 15, 16 постанови пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а судом встановлено, що батько дитини ОСОБА_2 категорично проти позбавлення його батьківських прав, прагне брати участь у вихованні дітей, а тому його слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

Також при вирішенні спору суд не погоджується з висновком служби у справах дітей Рогатинської райдержадміністрації про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки зазначений висновок є недостатньо обґрунтованим.

Відповідно до п.6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 183 Сімейного кодексу України встановлено, що частка заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З врахуванням того, що відповідач має постійний дохід, суд визначає розмір аліментів на дитину в частці від заробітку (доходу).

Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я дітей, які здорові; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який здоровий, має постійне місце праці, згідний сплачувати аліменти, в новому шлюбі не перебуває; матеріальне становище позивача, яка не має постійного місця праці.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітків щомісячно на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, буде у повній мірі відповідати вимогам закону, розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та доказів, наданих позивачем.

Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

На підставі ч.1 ст.191 СК України стягнення аліментів необхідно розпочати з дня предявлення позову, тобто з 09 березня 2017 року та проводити до досягнення дітьми повноліття.

Також, суд застосовує п.1 ч.1ст. 367 ЦПК України та допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення ч.3 ст.88 ЦПК України, де вказано, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тобто, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст.88, 209,213-215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який працює в Львівській залізниці Івано-Франківська дистанція водопостачання (ВОДЧ-4), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти в розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу) на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 09 березня 2017 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми за один місяць звернути до негайного виконання.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та поклаcти на орган опіки та піклування - службу у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який працює в Львівській залізниці Івано-Франківська дистанція водопостачання (ВОДЧ-4), на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 26255795) з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходу 22030106 - 640 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Р.Г. Могила