Рішення № 66362320, 10.05.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/259/17

Провадження №2/204/589/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором б/н від 22 вересня 2010 року в сумі 16313,15 грн. та судових витрат у справі. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від22вересня 2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 17000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_4 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. 22 липня 2015 року позичальник ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23 липня 2015 року. Позивач звертає увагу, що відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.Тобто, спадкоємці ОСОБА_4 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 22 липня 2015 року по 22 січня 2016 року. У своїй заяві позивач вважає, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначено: АДРЕСА_1. Враховуючи викладене позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначає, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсутні. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не подавали, у звязку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 224 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

Між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір за яким на підставі анкети-заяви ОСОБА_4 від 22 вересня 2010 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, позивач надав ОСОБА_4 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який остання мала погашати разом з процентами.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_4 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

22 липня 2015 року позичальник ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23 липня 2015 року, актовий запис №5758.

Позичальник ОСОБА_4 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконувала, у звязку з чим станом на дату смерті заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором № б/н від 22 вересня 2010 року становить 16313,15 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

- тіло кредиту 17411,86 грн.;

- проценти за користуванням кредитом 827,95 грн.;

з них 1926,66 грн. внесено коштів на погашення заборгованості.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок йогосмерті. До спадкоємця переходить обовязок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки, ОСОБА_4 померла, то відповідати перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець умежах вартості майна одержаного у спадщину.

Аналогічні розяснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позивач, зобовязаний довести, що саме відповідачі є спадкоємцями померлої, прийняли після неї спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцями у спадщину.

Позивач зазначає, що спадкоємцями ОСОБА_4 в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі по справі. В підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації місця проживання зазначена одна й та ж адреса: АДРЕСА_1.

Однак, судом враховується та обставина, що сам факт реєстрації місця проживання відповідачів за однією адресою із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідачі є спадкоємцями та прийняли після померлої спадщину.

Супровідним листом від 05 вересня 2015 року позивачем на адресу Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори була направлена претензія кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, що підтверджується копіями претензії та реєстру поштових відправлень, наявних в матеріалах справи.

В позовній заяві позивач посилається на відповідь Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори, яку він отримав 12 жовтня 2015 року, та де зазначено, що спадкоємці померлої ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини чи відмову у прийнятті спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк». Однак, таке твердження не приймається судом до уваги, оскільки воно не підтверджене жодними доказами, та жодним чином не дає можливості встановити ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. Крім того, зазначена обставина спростовується відповіддю Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори від 02 жовтня 2015 року за вих.№2382/01-16, якою позивача повідомлено, що для прийняття вимоги до виконання нотаріусу необхідно перевірити наявність/відсутність заведеної спадкової справи в нотаріальній конторі згідно із базою даних Спадкового реєстру. Проте, включити кредиторські вимоги позивача в спадкову масу спадкоємців нотаріальна контора зможе лише після оплати позивачем квитанції за послуги ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Будь-якої іншої відповіді нотаріальної контори стосовно спадкової справи та спадкоємців померлої ОСОБА_4 позивачем суду не надано.

Частиною 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідачі є спадкоємцями, після померлої ОСОБА_4, прийняли після неї спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцями у спадщину. Відсутність вартості майна, отриманого у спадщину, визначеного його ринковою вартістю на час відкриття спадщини, а також часток прийнятого спадкового майна кожним спадкоємцем, в свою чергу позбавляє суд можливості вирішити позовні вимоги, оскільки зобовязання спадкоємців перед кредитором не є солідарними.

Враховуючи викладене, у звязку з недоведеністю позивачем позовних вимог в суду відсутні правові підстави для задоволення позовуПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,11, 60,88, 212, 214,215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя А.В. Книш