Постанова № 66360656, 10.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2017 року № 826/749/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі також позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ««Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича (надалі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд, третя особа) про зобов'язання подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Український Фінансовий світ» (надалі - ПАТ «КБ «УФС») згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 р. №43432 за рахунок Фонду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» № 6 від 18.11.2014 р. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014р. №43432, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «УФС».

В той же час, відповідачем будь-яких дій для включення позивача до переліку вкладників не вчинено, додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» до Фонду не подано.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмових заперечень та копії матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог чи заперечень проти позову суду не надав.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Між позивачем (вкладник) та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 №43432, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 150000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до квитанції від 01.07.2014 №TR.57735.15077.243 на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 150000,00 грн.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21.11.2014 по 31.12.2014 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про свою відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_1 звернувся до Фонду та Уповноваженої особи з проханням роз'яснити про причини такого не включення.

Уповноважена особа у листі від 02.12.2014 р. №001/403 повідомила, що договір банківського вкладу договір банківського вкладу (депозиту) від 01.07.2014 №43432, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на конання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наказу Уповноваженої особи Гончарова С.І. від 18.11.р. №6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів», керуючись пунктом 6 частини другої статті 37, частинами 2 та 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та висновками комісії з визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього наказу, у тому числі за порядковим номером 2456 договір від 01.0.72014 № 43432, вкладник ОСОБА_1.

Вважаючи протиправним рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу з мотивів його необґрунтованості та не підтвердження належними доказами, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2015р. у справі №826/4453/15, залишеною в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 р. та Вищого адміністративного суду України від 23.06.2016 р., позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» № 6 від 18.11.2014 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 №43432, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Позивач звернувся із відповідною заявою до Фонду щодо виплати йому належних грошових коштів за рахунок Фонду, проте, Фонд листом від 05.10.2016 р. повідомив позивача, що оскільки у рішенні суду відсутні будь-які вимоги щодо виплати грошових коштів ОСОБА_1, то вчинення будь-яких дій зі сторони Фонду чи Уповноваженої особи Фонду є неможливим.

Оцінюючи подані сторонами докази, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23. 02.2012 р. № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI).

Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 - ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесені постанови від 15.06.2015 р. у справі №826/4453/15, Окружним адміністративним судом міста Києва досліджувались докази, які мають значення для вирішення справи по суті та встановлено, що Уповноваженою особою Фонду при визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 р. №43432 та виданні оскаржуваного наказу в частині що стосується позивача не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 №43432 має ознаки нікчемного правочину, наприклад: у зв'язку із укладанням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.

Суд також дійшов висновку, що проведення банком у базі даних платежів після закінчення операційного часу також не впливає на дійсність договору банківського вкладу та не є підставою для обмеження прав клієнта банку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наказ Уповноваженої особи Гончарова С.І. від 18.11.2014 №6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 №43432, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «УФС».

Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, суд приходить до висновку, що Уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Відповідно до ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.

Відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012р. № 14 (в редакції, чинній на день запровадження тимчасової адміністрації в банку) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за № 1548/21860 (далі - Положення № 14) передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Окрім того, відповідно до редакції Положення №14, яка чинна на час вирішення справи по суті, зокрема, п. 3 р. ІІ Положення Банк має право надати до Фонду зміни та уточнення до бази даних про вкладників. Зміни надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються:

тип змін (зміна реквізитів вкладника без зміни гарантованої суми відшкодування, тимчасове обмеження, зняття тимчасового обмеження, зміна сум залишків коштів тощо);

кількість інформаційних рядків, що змінюються;

підсумкові значення сум у файлі змін (за записами, що змінюються).

Усі зміни до бази даних про вкладників надаються окремими файлами відповідно до типу змін.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства на час виведення неплатоспроможного банку з ринку та винесення рішення по суті, Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду зміни та уточнення до бази даних про вкладників.

Встановивши, що внаслідок протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників відбулось порушення прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16.02.2016 року у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 року у справі №826/20410/14, щодо того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Однак, суд вважає за доцільне та необхідне відступити від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України виходячи із нижче викладених мотивів.

Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку ГПК України.

Проте, проаналізувавши положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд приходить висновком, що ним регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку ГПК України.

Однак, суд звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказаний Закон є спеціальним, яким в свою чергу врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Системний аналіз положень вищезазначеного Закону дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в Господарському суді.

Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі Постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин не підлягає і, як наслідок, відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі чи закриття провадження у справі з підстав непідсудності.

Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд. Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Український Фінансовий світ» згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» від 01.07.2014 р. №43432 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Присудити на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий світ».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов