Постанова № 66360609, 28.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2017 року справа № 826/4886/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»до Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС Українипро визнання протиправним та скасування рішення №0000074000 від 31.01.2017р., В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна») до Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України (надалі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення №0000074000 від 31.01.2017р.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки його прийнято на підставі висновків, зроблених відповідачем за результатами проведеної перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Пояснень чи заперечень по суті позову, суду не надано.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті та згідно з ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 26.12.2016р. №817 та направлень від 26.12.2016р. №423 та 424, відповідачем проведено перевірку Торгівельного центру №34 позивача, розташованого за адресою: м.Рівне, вул.Макарова, 21.

За результатами проведеної перевірки складено акт №000322 від 03.01.2017р. про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, відповідно до висновків якого, позивачем порушено ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) від 06.07.1995р. №481-95-ВР (надалі по тексту - Закон №481/95-ВР); п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України), а саме вважаються такими, що не марковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; п.20, п.29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 27.12.2010р. №1251 (надалі по тексту - Постанова №1251).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у Торгівельному центрі №34, на підставі відповідної ліцензії, здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями. У ході перевірки відповідачем встановлено, що факт продажу алкогольних напоїв, маркованих марками, на яких зазначена сума акцизного податку, сплачена за одиницю маркової продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, а саме: вино виноградне напів ігристе ароматне біле «Вальмароне Проссеко Док» (місткість 0,75л., міцність 11%), імпортер ТОВ «Метро Кеш Енд Кері України», кількість плішок - 3, ціна реалізації - 180 (сто вісімдесят) грн., 86 коп.; вино виноградне міцне лікерне Херес де ла Фронтера «Херес Дон Пабло Педро Хіменес» (місткість 0,75л., міцність 17%), імпортер ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», кількість пляшок - 14, ціна реалізації - 228 (двісті двадцять вісім) грн. 48коп.

Перелік алкогольних напоїв зазначено у додатку №1 до акту перевірки, копія якого міститься у матеріалах справи.

Не погоджуючись з встановленими порушеннями, позивачем подано заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень позивача ГУ ДФС у Рівненській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000074000 від 31.01.2017р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 826282,62грн.згідно з абз.16 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями).

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.80.1, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.86.5 ст.86 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки: отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Судом встановлено, що перевірку позивача призначено на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

У зв'язку з виявленим у ході перевірки порушенням позивачем норм законодавства, що полягало у зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, відповідачем застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 826282,62грн.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не пропущено встановлений законом строк для звернення до суду з позовом, оскільки, згідно з нормами ПК України, термін оскарження рішення контролюючого органу, яким нараховано грошове зобов'язання, становить 1095 днів.

Стосовно правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон.

Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пп.14.1.107, пп.14.1.109 п.14.1 ст.14, пп.213.1.3 п. 213.1 ст. 213, п. 215.1 ст.215, п.218.1 ст.218 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Об'єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.

Суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Відповідно до ст.16 Закону №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно зі ст.224 ПК України, контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з пп.222.2.1, пп.222.2.2 п.222.2 ст.222, п.216.4 ст.216 ПК України, податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

З урахуванням вище викладених норм, суд приймає до уваги доводи представника позивача, що для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Тобто, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів є ідентичним правилу для усієї імпортованої продукції, визначеним у п.216.4 ст.216 ПК України.

Поряд з цим, п.222.1 ст.222 ПК України визначено строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

Отже, з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавцем встановлені певні правила.

Зокрема, відповідно до абз.4 п.226.9 ст.226 ПК України, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Положення п.226.9 ст.226 ПК України є загальним, оскільки йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, тому викладена норма має застосовуватись тільки у тих випадках, коли відсутні спеціальні норми.

Стосовно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.

Зокрема, згідно з пп.222.2.2 п.222.2 ст.222 ПК України, ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації.

Тобто, положення абз.4 п.226.9 ПК України повинні застосовуватись тільки до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, та не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Отже, при перевезенні товару через митний кордон України митні органи здійснили митний контроль, за результатами якого товар потрапив на митну територію України. Це підтверджує, що акцизний податок сплачено імпортерами згідно з нормами чинного законодавства та дотримано усі істотні умови (вимоги) щодо імпортованого товару.

Вище викладені обставини свідчать про те, що алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.

Аналогічна позиція закріплена Вищим адміністративним судом України у справах №К/800/43962/15, №К/9991/51771/12, №К/800/25953/13.

Суд звертає увагу на те, що наявність марок акцизного податку та правильність застосування ставок акцизного податку щодо імпортованої продукції вже було перевірено митними органами митної служби під час ввезення товару на митну територію України, що відповідає пбз.8 п.17 Положення №1251 та п.227.6 ст.227 ПК України, відповідно до якого у разу порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або неповної сплати податку товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Так, згідно пп.222.2.2 п.222.2 ст.222 ПК України ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Тобто, положення абз.4 п.226.9 ПК України застосовуються лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки дата розливу не є датою визначення ставки акцизного збору.

Тобто, враховуючи викладене, імпортер, в даному випадку ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», має право доплатити вартість акцизного марки на дату подання митної декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, сума акцизного податку була доплачена позивачем, відповідно до заявок-розрахунків на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв:

- на вино виноградне «Вельмароне Проссеко Док» імпортоване відповідно до митної декларації №100270004/2016/308245 від 22.08.2016р. - доплата була здійснена за заявкою - розрахунком №194 від 17.02.2016р. платіжним дорученням №3878 від 26.01.2016р. та №378 від 26.01.2016р. у розмірі 180031,00грн. Про що було зроблено відповідна відмітка в заявці-розрахунку, тобто сума акцизного збору була сплачена в повному обсязі;

- на вино виноградне місце лікерне Херес де ла Фронтера «Херес Дон Пабло Педро Хіменес» імпортовано відповідно до декларації №10027004/2016/304820 від 29.04.2016р. та №100270004/2016/305745 від 02.06.2016р. платіжним дорученням №3878 від 26.01.2016р. №3879 від 26.01.2016р. у розмірі 348859,58грн. Про що було зроблено відповідна відмітка в заявці-розрахунку, тобто сума акцизного збору була сплачена в повному обсязі.

Отже, твердження податкового органу, що алкогольна продукція не маркована є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.11, ч. 1 ст.69, ч.ч.1, 2, 6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення вище викладених норм у контексті з'ясованих обставин, суд прийшов до висновку, що позов ТОВ «Метро Кеш Енд Кері України» до ГУ ДФС у Рівненській області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що представником позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0000074000 від 31.01.2017р.

Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області ДФС України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері України» (код ЄДРПОУ 32049199) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 12392грн. 24коп.(дванадцять тисяч триста дев'яносто чотири гривні 24 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій