Постанова № 66360470, 03.05.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року справа № 823/541/17

м. Черкаси

16 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря - Тараненка М.О.,

за участю:

позивача - ФОП ОСОБА_1,

представника відповідача ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області - Покотілової І.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови в прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року та зобов'язати відповідача зареєструвати її за датою подання - 17.03.2017 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області безпідставно не прийняла та не зареєструвала його звітність, зокрема: податкову декларацію з ПДВ за лютий 2017 року датою фактичного її подання - 17.03.2017, незважаючи на укладений договір про визнання електронних документів від 03.10.2016 № 031020161, який є чинним. Крім цього наголосив, що вказана звітність протиправно, з порушенням вимог п.п.49.9.2 п.49.9 та п.49.11. ст.49 ПК України була скасована внаслідок її подання до податкового органу в паперовій формі.

В судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову ФОП ОСОБА_1 заперечив повністю з підстав викладених у запереченні та просив суд залишити його без задоволення, наголосивши, що на час виникнення спірних правовідносин договір про визнання електронних документів від 03.10.2016 № 031020161 був розірваний ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області з 29.12.2016 в односторонньому порядку (через невстановлення місця знаходження позивача), в зв'язку з чим були відсутні правові підстави приймати звітність платника податків в електронній формі з вказаної дати. Додатково зазначив, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ № 1700054600 від 20.03.2017 правомірно скасована, оскільки була подана з порушенням ст. 48 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 19.08.2016, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах та з 01.10.2016 є платником ПДВ.

03.10.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір № 031020161 про визнання електронних документів. Відповідно до зазначеного договору позивач має право подавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДФС.

17.03.2017 позивачем була подана до ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області податкова декларація з ПДВ з додатками № 2 а № 5 за лютий 2017 в електронному вигляді.

Контролюючим органом відповідно до квитанцій № 1 вищевказана звітність ФОП ОСОБА_1 прийнята не була. У квитанції причиною неприйняття вказано - «Порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо припинено дію договору про визнання електронної звітності».

20.03.2017 вищевказана декларація з додатками була подана позивачем до контролюючого органу в паперовому вигляді.

ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області листом від 21.03.2017 № 3665/23-01-13-05 повідомила ФОП ОСОБА_1, що декларація з ПДВ № 1700054600 від 20.03.2017 скасована, оскільки була подана ним з порушенням ст. 48 ПК України.

Вважаючи дії ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області по неприйняттю податкової звітності з ПДВ за лютий 2017 протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).

У відповідності до приписів п.49.3 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, що прямо визначено в п.49.4 ст.49 ПК України.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовані Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (надалі - Закон № 851).

За приписами абз.1 ст.9 Закону № 851, електронний документообіг - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу (абз.1 ст.14 Закону № 851).

Порядок укладення договору про визнання електронних документів між платником податків і контролюючим органом визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

У відповідності до положень зазначеної Інструкції суд встановив, що платник податків надсилає договір в електронному вигляді засобами електронного зв'язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб в порядку, що встановлений законодавством. На договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, які мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДПС за основним місцем обліку. Про отримання договору органом ДПС платнику податків надсилається, в якості підтвердження перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України.

З врахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що основною умовою для подання платником податків звітності в електронному вигляді є наявність укладеного між платником податків і органом ДПС договору про визнання електронних документів.

Дослідивши укладений між позивачем та відповідачем договір про визнання електронних документів від 03.10.2016 № 031020161 суд з'ясував, що за умовами договору, останній набрав чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення цього договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Аналіз вищевказаного дає суду підстави зробити висновок, що орган ДФС не має повноважень призупинити дію договору, а тільки розірвати в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації., а в інших випадках зобов'язаний приймати податкові документи.

В судовому засіданні представник відповідача наголосив, що на підставі листа ГУ ДФС у Черкаській області від 24.12.2016 № 25287/23-00-21-0415 про не встановлення місця знаходження ФОП ОСОБА_1, ДПІ у м. Черкасах здійснила заходи з розірвання договору від 03.10.2016 № 031020161 про визнання електронних документів позивача - протокол № 53 від 29.12.2016. Вказану причину для розірвання договору суд розцінює критично з огляду на наступне.

Законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (надалі - Закон № 755-IV).

У відповідності до ст.1 Закону № 755-IV, єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів (ч.1 ст.9 Закону № 755-IV).

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, відомості про місцезнаходження - місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем (п.п.5 ч.4 ст.9 Закону № 755-IV).

Частиною 1 ст.10 вказаного закону передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, згідно виписки з ЄДРПОУ, а також пояснень від 16.01.2017 наданих ОСОБА_1 старшому оперуповноваженому ВОСА ПДВ ОУ ГУ ДФС у Черкаській області встановлено, що він зареєстрований, як фізична особа-підприємець за адресою прописки та проживання: АДРЕСА_1, з 10.07.2001. Будинок, що знаходиться за даною адресою належить його дружині ОСОБА_3 на праві приватної власності. Основним видом його діяльності є посередництво в оптовій торгівлі. Офісного приміщення він не орендує та найманих працівників не має.

В судовому засіданні представник податкового органу не зміг надати належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт зміни місцезнаходження позивача.

Тобто, суд дійшов висновку, що договір про визнання електронних документів від 03.10.2016 № 031020161, що був укладений між позивачем та ДПІ у м. Черкасах був розірваний податковим органом безпідставно, без наявних на те умов, що визначені в самому договорі.

Суд додатково зазначає, що листом від 10.03.2017 № 5422/23-00-21-0414 ГУ ДФС у Черкаській області повідомило позивача, що ним на особистому прийомі у заступника начальника ОУ ГУ ДФС у Черкаській області було надано до оперативного управління пояснення та підтверджуючі документи щодо встановлення його місцезнаходження, які листом від 17.01.2017 № 871/23-00-21-0415 були направленні до ДПІ у м. Черкасах, що свідчить про наявність у останнього, на час виникнення спірних правовідносин, інформації про місцезнаходження позивача.

Безпідставними, на думку суду, є також доводи податкового органу щодо причин для скасування декларації з ПДВ № 1700054600 від 20.03.2017, яка особисто була подана платником податків до ДПІ у м. Черкасах.

Суд зазначає, що в разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті, що прямо визначено в п.49.4 ст.49 ПК України.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9 ст.49 ПК України).

Підпунктом 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою в разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання, що передбачено п.п.49.11.2 п.49.11 ст.49 ПК України.

В ході розгляду справи встановлено, що 20.03.2017 декларація з ПДВ № 1700054600 з додатками була подана позивачем до контролюючого органу в паперовому вигляді (після її неприйняття засобами електронного зв'язку).

В подальшому, ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області листом від 21.03.2017 № 3665/23-01-13-05 повідомила ФОП ОСОБА_1, що декларація з ПДВ № 1700054600 від 20.03.2017 скасована, оскільки була подана ним з порушенням ст. 48 ПК України.

При дослідженні матеріалів справи, зокрема, поштового конверта яким ДПІ у м. Черкасах надіслала ФОП ОСОБА_1 лист від 21.03.2017, суд встановив, що у відповідності до проставлених на ньому відміток «УКРПОШТИ», останній був прийнятий для відправки 24.03.2017, тобто поза межами встановленими п.п.49.11.2 п.49.11 ст.49 ПК України, що є підставою для визнання вказаної декларації, як такою, що є поданою.

У відповідності до п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За приписами п.49.10 ст.49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Аналіз вищевказаних положень чинного податкового законодавства, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави зробити висновок, що оскільки договір про визнання електронних документів від 03.10.2016 № 031020161, що був укладений між позивачем та ДПІ у м. Черкасах був розірваний податковим органом в односторонньому порядку неправомірно, що призвело до неприйняття звітності з ПДВ за лютий 2017 в електронному вигляді, а також беручи до уваги, що при прийнятті вищевказаної звітності від позивача (в приміщенні податкової інспекції) податковим органом була порушена процедура її прийняття, що стало підставою для її скасування, то суд дійшов висновку, що дії відповідача по неприйняттю податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 поданої ФОП ОСОБА_1 є неправомірними, що є підставою для зобов'язання ДПІ у м. Черкасах прийняти вказану звітність датою її подання, а саме - 17.03.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови в прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області зареєструвати декларацію з ПДВ за лютий 2017 подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) за датою подання - 17.03.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлено 10.05.2017