Ухвала суду № 66360448, 10.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"10" травня 2017 р. №820/1740/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Заічко О.В.,

суддів: Бідонька А.В., Шляхової О.М.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним рішення та скасування пункту наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 10.03.2017 № 672 та протоколу її засідання від 10.03.2017 №57/03/17; скасувати пункт 1 Наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2017 № 1048/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого", виданого ОСОБА_1

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якому, позивач просить забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії пункту 1 Наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2017 № 1048/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідаторів) № 398 від 28.02.2013, видане ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 10.03.2017 № 672 та протоколу її засідання від 10.03.2017 №57/03/17.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначив, що виконання спірного наказу шляхом внесення запису про припинення діяльності позивача - арбітражного керуючого, до Єдиного реєстру арбітражних керуючих ( розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) може створити очевидну небезпеку заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача у вигляді його відсторонення від виконання повноважень у справах про банкрутство, чим фактично буде здійснено позбавлення його права на здійснення трудової діяльності та отримання відповідної винагороди в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 1 Наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2017 № 1048/5, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви позивачу належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 165, 186, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним рішення та скасування пункту наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Заічко О.В.

Судді Бідонько А.В.

Шляхова О.М.