Ухвала суду № 66360088, 03.05.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03.05.2017 р. № 814/849/17

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В.В., розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі

за позовом

Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,

до

Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037

про

стягнення коштів в сумі 46090250,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків державної фіскальної служби звернувся до адміністративного суду з позовом до державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" про стягнення коштів в сумі 46 090250, 25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, згідно з пунктом 6 коментованої статті, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно – правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.

Згідно приписів ч. 3 ст.106 КАС України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору.

Офіс великих платників податків державної фіскальної служби звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, в якому зазначив, що Офіс великих платників податків державної фіскальної служби не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку з обмеженням фінансування.

Виходячи з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачена можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Законом України «Про судовий збір» в редакції на час звернення до суду встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач, не є суб’єктом на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону.

Позивач у заявленому клопотанні вказує на майновий стан Офісу великих платників податків державної фіскальної служби, а саме: обмеження фінансування.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підпунктом "b" пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і Міжнародним валютним фондом) визначено, що для підвищення ефективності цивільного процесу буде ухвалено Закон про вибіркове підвищення судового збору, що матиме на меті забезпечити подвоєння доходів від судового збору в реальному вимірі впродовж 12 місяців.

На виконання вказаного зобов'язання за Меморандумом про економічну та фінансову політику було розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Метою законопроекту є запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

22.05.2015 р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 01.09.2015 р.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Крім того, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливити зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочки або розстрочки такої сплати.

З урахуванням наведеного, а також невизначення позивачем конкретного строку його сплати, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо відстрочення терміну сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, наслідком ненадання судового збору є залишення позовної заяви без руху із встановленням строку для усунення недоліків, що в свою чергу, є певною мірою відстроченням сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про відстрочення терміну сплати судового збору відмовити.

Суддя В.В.Біоносенко