Постанова № 66360031, 03.05.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р. Справа № 809/456/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Фітель В.С.,

за участю:

представника позивача - Чежегова Є.М.

представника відповідача - Мельника Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод", вул.Коновальця,229,м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності,20,м.Івано-Франківськ,76018

про визнання незаконним та скасування наказу №401 від 24.03.2017,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, 27.03.2017 року направлено повідомлення №61 , згідно якого на підставі ст. 20 розділу 1, п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 глави 8 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та наказу від 24.03.2017 року №401 призначено проведення з 30.03.2017 року тривалістю 3 робочі дні, документальну позапланову перевірку позивача. Відповідно до наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №401 від 24.03.2017 року на підставі службової записки управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 22.03.2017 року №91/09-19-14-05-19 призначено проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" по контракту укладеному з нерезидентом ОАО "Атоменергомаш" №212/21/2013 від 22.08.2013 року та контракту з нерезидентом ООО "Арматом-М" №02-314 від 09.04.2014 року. Позивач вважає протиправними дії відповідача стосовно призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та вважає складений наказ №401 від 24.03.2017 року незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №809/4442/15 за позовом ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 06.11.2015 №0003762205 форми "У", яке складено на підставі акта перевірки №4021/09-15-22-05/00218271 від 21.10.2015.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2016, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017, скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги. При цьому, в мотивувальній частині постанови Львівський апеляційний адміністративний суду зазначив, що 22.08.2013 року між ОАО "Атоменергомаш" та ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" укладено контракт №212/21/2013, предметом якого є виготовлення та поставка засувок та затворів на загальну суму 124 430 565,00 російськиих рублів. На виконання умов вказаного контракту товариством здійснено експорт товару згідно з ВМД №4712 від 15.07.2014 року на загальну суму 26 028 080 російських рублів, з яких 12 985 330 російських рублів частинами поступило на поточний рахунок 10.07.2014 року та 15.08.2014 року і ВМД №5686 від 19.08.2014 року на загальну суму 6 435 245 російських рублів. Граничний термін проведення розрахунків за вказаними операціями 13.10.2014 року та 17.11.2014 року відповідно.

09.04.2014 року між ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та нерезидентом ООО 2"Арматом-М" укладено договір поставки №02-314 від 09.04.2014 року, предметом якого є поставка промислової продукції (товару) відповідно до специфікацій на загальну суму приблизно 100 000 000 російських рублів. На виконання умов вказаного договору позивачем здійснено експорт товару згідно з ВМД №4840 від 18.07.2014 року на загальну суму 204 000 російських рублів, які поступили на рахунок позивача 21.10.2014 року та згідно з МВД №1144 від 26.02.2015 року на загальну суму 3 065 000 російських рублів, з яких 1 000 000 російських рублів поступило на поточний рахунок 23.04.2015 року Граничний термін поступлення валютної виручки 27.05.2015 року.

Судом встановлено, що прострочення законодавчо встановлених строків розрахунків зовнішньоекономічними операціями згідно вказаних договорів по валютних операціях товариства ОАО "Атоменергомаш" становить з 13.10.2014 року до 30.10.2014 року, з ТзОВ "Арматом-М" - з 16.10.2014 року по 21.10.2014 року, з 27.05.2015 року до 29.05.2015 року. На підставі вказаного, колегія суддів зробила висновок, що ДПІ у м. Івано-Франківську не вірно обраховано кількість днів прострочення заборгованості.

Суд апеляційної інстанції вказав, що з аналізу положень КАСУ щодо компетенції адміністративного суду вбачається, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, а тому повноважень щодо нарахування пені за період прострочення по валютних операціях таким, що не відповідає вищезазначеним критеріям.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції встановив, що в досліджуваних правовідносинах наявні дні прострочення по валютних операціях ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з контрагентами, проте у меншій кількості, ніж це встановлено ДПІ в м. Івано-Франківську під час перевірки, та однак не може виокремити, ідентифікувати частину в якій спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому, з врахуванням не можливості підміни судом державного органу, рішення якого оскаржується, таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в цілому.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства не врегульованого цим Кодексом, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 61.1. статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пункт 62.1. статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 54.3. Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1. статті 58 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що з метою реалізації права контролюючого органу розрахувати суму пені за порушення термінів розрахунку за зовнішньоекономічними операціями ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з ОАО "Атоменергомаш" за період з 13.10.2014 до 30.10.2014 та з ТзОВ "Арматом-М" - за період з 16.10.2014 по 21.10.2014, з 27.05.2015 до 29.05.2015, ГУ ДФС в Івано-Франківській області видано оскаржуваний наказ №401 від 24.03.2017.

Слід зазначити, що посилання позивача на ту обставину, що наказ про проведення перевірки виданий всупереч вимогам пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, так як жодних обов'язкових запитів від податкового органу на адресу позивача не надходило, не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що такі запити направлялись позивачу відразу після отримання податковим органом інформації від банківських установ про порушення термінів повернення валютної виручки. Зокрема, 24.11.2014 року, 27.07.2015 року та 25.12.2014 року такі запити було направлено та отримано відповіді (а.с. 66-74).

На думку, суду зважаючи на обставини встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2016 року, у відповідача був відсутній обов'язок повторного надіслання таких запитів. А отже, порушень вимог пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем допущено не було.

Окрім того, на даний час документальна невиїзна перевірка ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньо - економічної діяльності з нерезидентами: фірмою ОАО "Атоменергомаш" по контракту №212/21/2013 від 22.08.2013 та фірмою ООО "Арматом-М" по контракут №02-314 від 09.04.2014 фактично проведена, а наказ № 401 від 24.03.2017 року "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності " реалізований.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених підстав та вказаних правових норм дії відповідача є правомірними та підтверджуються встановленими судом обставинами у справі, а позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 10.05.2017.