Постанова № 66359841, 02.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 р. Справа №805/4659/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16 година 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

представника третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Покровську Донецької області, про скасування постанови про накладення штрафу, -

встановив:

01 грудня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - позивач або Красноармійська ОДПІ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач або УДВС ГТУЮ в області), в якому позивач просив:

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 11 листопада 2016 року про накладення штрафу, винесену у виконавчому провадженні ВП № 52085561.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 16 листопада 2016 року до Красноармійської ОДПІ надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про накладення штрафу від 11 листопада 2016 року, винесена у виконавчому провадженні ВП № 52085561 з примусового виконання виконавчого листа № 805/5067/15-а.

Цією постановою за повторне невиконання рішення без поважних причин на Красноармійську ОДПІ накладений штраф у розмірі 1 360,00 грн.

Позивач вважав цю постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

06 вересня 2016 року до Красноармійської ОДПІ надійшла постанова від 01 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 52085561 з примусового виконання виконавчого листа № 805/5067/15-а.

На виконання вимоги державного виконавця від 04 жовтня 2016 року, яка отримана позивачем 12 жовтня 2016 року, Красноармійська ОДПІ, діючи у відповідності до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, сформувала та передала до Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області (далі - УДКСУ у м. Красноармійську) висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 17 жовтня 2016 року № 1779-07 разом з відповідним реєстром.

В подальшому аналогічні висновки подані до УДКСУ у м. Красноармійську 25 жовтня, 04 та 15 листопада 2016 року (№№ 1806-07, 1947-07 та 1994-07 відповідно).

Однак, УДКСУ у м. Красноармійську повернуло ці висновки без виконання.

У якості підстави повернення УДКСУ у м. Красноармійську посилалося на відсутність узагальненої інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ, як того вимагає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок № 39).

З такими діями УДКСУ у м. Красноармійську позивач не погоджувався та стверджував, що Порядок № 39 не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.

П. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивач доводив, що, виконуючи постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а, він діяв у відповідності до вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач зазначав, що постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а не виконує саме УДКСУ у м. Красноармійську.

Красноармійська ОДПІ зверталася до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - ВПВР), просила врахувати цю обставину та вжити до УДКСУ у м. Красноармійську відповідних заходів у межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження», для забезпечення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а.

Позивач наполягав на тому, що Красноармійська ОДПІ виконала постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а в частині формування висновку із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 656 844,00 грн. та подачі його до УДКСУ у м. Красноармійську, про що повідомила ВПВР.

Як наслідок, за висновком позивача, у державного виконавця не було правових та фактичних підстав для застосування до Красноармійської ОДПІ штрафу за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року № К/800/17347/16 зупинено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, до закінчення касаційного перегляду, оскільки виконання цих судових рішень тягне за собою стягнення коштів з Державного бюджету України (а.с. 4-6, 96-97, 171-172).

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просили задовольнити позов.

Відповідач - УДВС позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному.

При винесенні постанови про накладення штрафу від 11 листопада 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2 діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на ст. ст. 14, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач стверджував, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а набрала законної сили 08 червня 2016 року та була обов'язковою до виконання.

Відповідач зазначав, що оскарження рішення до суду касаційної інстанції не зупиняє його виконання в примусовому порядку, крім випадків, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України.

01 липня 2016 ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою Красноармійської ОДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі № 805/5067/15-а. Однак зазначеною ухвалою виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції зупинено не було.

Вичерпний перелік обставин, які передбачають обов'язкове зупинення виконавчого провадження, визначений ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

На час здійснення виконавчого провадження обставини, зазначені у ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», не існували, а тому підстав для зупинення виконавчого провадження ВП № 52085561 не було.

Обставини, на які посилалася Красноармійська ОДПІ, могли слугувати підставою для касаційного оскарження, проте вони не унеможливлювали виконання рішення суду, яке набрало законної сили та пред'явлено до примусового виконання.

Посилаючись на п. п. 7-9 Порядку № 39, відповідач стверджував, що Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідач зазначав, що Красноармійська ОДПІ не надала докази звернення до Державної податкової служби з приводу направлення до Державної казначейської служби узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ.

За висновком відповідача, це є свідченням того, що боржником не вжито всіх заходів для своєчасного та повного виконання рішення суду.

З приводу доводів позивача, що рішення суду не виконує УДКСУ у м. Красноармійську, а не Красноармійська ОДПІ, відповідач зазначив таке.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений повноваженнями для вжиття заходів примусового виконання по відношенню до боржника. У виконавчому провадженні ВП № 52085561 боржником була Красноармійська ОДПІ, як наслідок, підстав для вжиття заходів реагування до УДКСУ у м. Красноармійську в рамках цього виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Доводи боржника про те, що виконання рішення суду призводить до збитків державного бюджету, відповідач вважав необґрунтованими, оскільки держава гарантує виконання рішень, боржником за якими вона виступає.

З огляду на те, що станом на 11 листопада 2016 року рішення суду у справі № 805/5067/16-а Красноармійською ОДПІ не виконано, а боржник не вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення реального виконання цього рішення та вже притягувався до відповідальності за його невиконання без поважних причин, спірна постанова є законною та обґрунтованою (а.с. 114-116).

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у запереченнях, просила відмовити в позові.

Ухвалою від 22 грудня 2016 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Управління Державної казначейської служби України у м. Покровську Донецької області (далі - тертя особа або УДКСУ у м. Покровську) (а.с. 143-144).

Третя особа - УДКСУ у м. Покровську надала письмові пояснення, які полягали у тому, що як орган державної влади відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України УДКСУ у м. Красноармійську діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Третя особа відзначала, що органи державної податкової служби та органи державної казначейської служби взаємодіють в процесі відшкодування ПДВ відповідно до Порядку № 39.

П. 6 Порядку № 39 визначено, що у разі коли за результатами проведення перевірки платника податку з урахуванням вимог ст. ст. 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органу державної казначейської служби висновок протягом строків, зазначених у п. 7 Порядку № 39.

В свою чергу, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку протягом строку, зазначеного в п. 9 Порядку № 39.

Спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 8/23 затверджений Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (далі - Порядок № 8/23).

Згідно з Порядком № 8/23 остаточне формування та направлення до Державного казначейства України узагальненої інформації щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є функцією центрального органу Державної податкової служби. Узагальнена інформація одночасно направляється органом державної податкової служби в областях для подачі висновків органам державного казначейства.

Третя особа відзначала, що до УДКСУ у м. Красноармійську узагальненої інформації про перерахування бюджетного відшкодування ТОВ «Трубопроволочна компанія» не надходило, тому УДКСУ у м. Красноармійську неодноразово повертало Красноармійській ОДПІ висновки про суми відшкодування ПДВ цьому підприємству.

На УДКСУ у м. Красноармійську не покладений обов'язок звернення до Державної податкової служби з приводу отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ.

На цих підставах третя особа стверджувала, що дії УДКСУ у м. Красноармійську, які полягали у поверненні висновків Красноармійської ОДПІ, є правомірними.

Третя особа відзначала, що судове рішення у справі № 805/5067/15-а залишається не виконаним, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року його виконання зупинено до завершення касаційного перегляду (а.с. 156-159).

Про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36, 38 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників до судового засідання, призначеного на 02 лютого 2017 року, не забезпечили, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 156-159, 171-172, 174-175).

З урахуванням наведеного і на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглянута за відсутності представників осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, в тому числі матеріали виконавчого провадження ВП № 52085561, суд встановив наступне.

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду (далі - ДОАС) перебувала адміністративна справа № 805/5067/15-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» (далі - ТОВ «Трубопроволочна компанія») до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Макіївська ОДПІ), Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ), Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області (далі - УДКСУ у м. Красноармійську) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою ДОАС від 18 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду (далі - ДААС) від 08 червня 2016 року, позов ТОВ «Трубопроволочна компанія» задоволений; визнана протиправною бездіяльність Макіївської ОДПІ щодо неповернення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2014 року; визнана протиправною бездіяльність Красноармійської ОДПІ щодо неповернення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2014 року; зобов'язано Красноармійську ОДПІ прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 656 844,00 грн. та подати його до УДКСУ у м. Красноармійську; визнана протиправною бездіяльність УДКСУ у м. Красноармійську щодо неповернення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2014 року; зобов'язано УДКСУ у м. Красноармійську прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 656 844,00 грн. від Красноармійської ОДПІ та здійснити повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 656 844,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трубопроволочна компанія» пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2014 року у розмірі 252 865,22 грн. (а.с. 131-137).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) від 01 липня 2016 року № К/800/17347/16 відкрито провадження за касаційною скаргою Красноармійської ОДПІ на постанову ДОАС від 18 лютого 2016 року та ухвалу ДААС від 08 червня 2016 року у справі № 805/5067/15-а (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 59137708).

Ухвалою ВАСУ від 23 листопада 2016 року № К/800/17347/16 виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року та ухвали ДААС від 08 червня 2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження. Ухвала мотивована тим, що виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року тягне за собою стягнення коштів з Держаного бюджету України (а.с. 101, 160).

Судом встановлено, що 04 липня 2016 року ДОАС видав виконавчий лист у справі № 805/5067/15-а в частині зобов'язання Красноармійської ОДПІ прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 656 844,00 грн. та подання його до УДКСУ у м. Красноармійську (а.с. 87).

01 вересня 2016 року до ВПВР надійшла заява ТОВ «Трубопроволочна компанія» від 23 серпня 2016 року № 23/08/16 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі № 805/5067/15-а.

Заява зареєстрована у ВПВР за вх. № 697-343/3-02.2-37/16П, до неї був доданий оригінал виконавчого документа (а.с. 39).

01 вересня 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2, за наслідками розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа, на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52085561.

Сторонами виконавчого провадження були:

Боржник - Красноармійська ОДПІ (ідентифікаційний код 39882614), зареєстрована як юридична особа 08 липня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 271 102 0000 001833.

Стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» (ідентифікаційний код 33417411), зареєстроване як юридична особа 22 лютого 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 266 102 0000 004948.

Згідно з п. 1 постанови від 01 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 805/5067/15-а, виданого ДОАС 04 липня 2016 року, про зобов'язання Красноармійської ОДПІ прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 656 844,00 грн. та подання його до УДКСУ у м. Красноармійську.

П. 2 цієї постанови боржнику наданий строк до 08 вересня 2016 року для добровільного виконання та подання підтверджуючих документів.

Як свідчить п. 3 постанови, боржник був попереджений, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій (а.с. 41).

Разом з листом від 01 вересня 2016 року № 343/3-16П(6273-6274) постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу стягувача і боржника (а.с. 40).

Постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до Красноармійської ОДПІ 06 вересня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

08 вересня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР ОСОБА_2 винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.

Постанова обґрунтована тим, що у наданий для самостійного виконання строк боржник рішення не виконав, документи, що підтверджують виконання, не надав, про наявність обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання, не повідомив.

У зв'язку з цим на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» вирішено стягнути з Красноармійської ОДПІ виконавчий збір у сумі 2 040,00 грн. (а.с. 51).

Разом з листом від 08 вересня 2016 року № 343/3-16П(6433) постанова про стягнення з боржника виконавчого збору надіслана на адресу Красноармійської ОДПІ (а.с. 50).

08 вересня 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2, діючи у відповідності до приписів ст. ст. 5, 75 Закону України «Про виконавче провадження», направила Красноармійській ОДПІ вимогу № 343/3-16П(6432).

Боржника зобов'язано виконати рішення суду в п'ятиденний термін з дня отримання цієї вимоги; надати інформацію щодо виконання рішення та документи, що підтверджують цей факт, до ВПВР поштою на адресу: 84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32 та на електронну адресу: vpvrdon@ukr.net (а.с. 52).

08 вересня 2016 року на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем ВПВР ОСОБА_2 винесена постанова про відкладення виконавчих дій до 21 вересня 2016 року (а.с. 54).

Разом з листом від 08 вересня 2016 року № 343/3-16П(6430) постанова про відкладення виконавчих дій надіслана на адресу сторін виконавчого провадження (а.с. 53).

14 вересня 2016 року до ВПВР надійшло клопотання Красноармійської ОДПІ від 07 вересня 2016 року № 17183/10/05-16-12-01 про зупинення виконавчого провадження.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою ВАСУ від 01 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Красноармійської ОДПІ на постанову ДОАС від 18 лютого 2016 року та ухвалу ДААС від 08 червня 2016 року у справі № 805/5067/15-а.

Касаційна скарга містила клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень, однак розгляд цього клопотання залишився поза увагою суду.

У зв'язку з цим, 07 вересня 2016 року Красноармійська ОДПІ звернулася до ВАСУ з проханням розглянути це клопотання по суті (лист № 17027/8/05-16-10-13).

Красноармійська ОДПІ відзначала, що хоча стягувач і знаходиться на податковому обліку у м. Красноармійськ, однак всі його основні фонди та потужності залишилися у м. Макіївка, яке включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

Красноармійська ОДПІ вказувала та не, що відповідно до пп. 1 п. 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в населених пунктах Донецької та Луганської областей, які розташовані на території проведення антитерористичної операції, видатки державного бюджету здійснюються після повернення території під контроль державної влади.

П. 1 постанови правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» банкам доручено призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Крім того, згідно з п. 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів держаної влади.

За твердженням Красноармійської ОДПІ, ці обставини унеможливлюють виконання рішення суду.

З метою захисту економічних інтересів держави, приймаючи до уваги подальше оскарження постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року та ухвали ДААС від 08 червня 2016 року у справі № 805/5967/15-а в касаційному порядку, характер справи і те, що результат її розгляду безпосередньо впливає на дохідну частину Державного бюджету України, Красноармійська ОДПІ просила зупинити виконавче провадження та проведення будь-яких виконавчих дій до завершення касаційного розгляду.

До клопотання Красноармійська ОДПІ додала копії касаційної скарги, ухвали ВАСУ від 01 липня 2016 року № К/800/17347/16 і клопотання від 07 вересня 2016 року № 17027/8/05-16-10-13 (а.с. 7-13, 61-63).

Клопотання Красноармійської ОДПІ від 07 вересня 2016 року № 17183/10/05-16-12-01 зареєстроване у ВПВР за вх. № 1824/3-02.2-34/16П (а.с. 61).

Засобами поштового зв'язку це ж клопотання Красноармійської ОДПІ надійшло до ВПВР 04 листопада 2016 року та зареєстроване за вх. № 2157/3-02.2-34/16П (а.с. 55-59).

Листом від 23 вересня 2016 року № 343/3-16П(6820) начальник ВПВР Буханцов О.В. повідомив боржника про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження.

Відмова мотивована тим, що відповідно до ст. ст. 14, 254, 255 КАС України постанова ДОАС від 18 червня 2016 року набрала законної сили 08 червня 2016 року та є обов'язковою до виконання. Оскарження рішення суду до касаційної інстанції не зупиняє його виконання, крім випадків встановлених п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України.

На час розгляду клопотання визначені ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, були відсутні.

Красноармійській ОДПІ роз'яснено, що викладені нею обставини можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення, однак вони не є обставинами, які зупиняють або унеможливлюють виконання рішення суду, яке набрало законної сили та пред'явлено до примусового виконання (а.с. 60).

28 вересня 2016 року до ВПВР надійшла скарга Красноармійської ОДПІ від 20 вересня 2016 року № 17944, в якій боржник просив скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 08 вересня 2016 року та задовольнити клопотання про зупинення виконавчого провадження. Скарга зареєстрована у ВПВР за вх. № 1965/3-02.2-34/16П (а.с. 70).

Листом від 04 жовтня 2016 року № 7076 в.о. начальника ВПВР ОСОБА_4 повідомив боржника, що його скарга на постанову про стягнення виконавчого збору залишена без задоволення (а.с. 69).

04 жовтня 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2 винесла постанову про накладення штрафу.

Постанова мотивована тим, що 01 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження.

14 вересня 2016 року до ВПВР надійшло клопотання Красноармійської ОДПІ, яким повідомлено, що рішення суду не виконано, а боржник звернувся до ВАСУ з касаційною скаргою на це рішення.

Ухвалою ВАСУ від 01 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Красноармійської ОДПІ на постанову ДОАС від 18 лютого 2016 року та ухвалу ДААС від 08 червня 2016 року, однак виконання цих рішень зупинено не було.

08 вересня 2016 року державним виконавцем скеровано вимогу щодо виконання рішення суду та надання документів, що підтверджують виконання. Ця вимога отримана боржником 13 вересня 2016 року, що підтверджено відомостями УДППЗ «Укрпошта».

Станом на 04 листопада 2016 року відповідь на вимогу поштою та на електронну адресу ВПВР не надходила.

У зв'язку з цим на підставі ст. ст. 5, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» до Красноармійської ОДПІ застосований штраф у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк (а.с. 66).

Разом з листом від 04 жовтня 2016 року № 343/3-16П(7123) постанова про накладення штрафу надіслана на адресу Красноармійської ОДПІ (а.с. 65).

04 жовтня 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2, діючи у відповідності до приписів ст. ст. 5, 75 Закону України «Про виконавче провадження», направила до Красноармійської ОДПІ вимогу № 343/3-16П(7122).

Боржника зобов'язано виконати рішення суду в п'ятиденний термін з дня отримання цієї вимоги; інформацію щодо виконання рішення суду та документи, що підтверджують цей факт надати до ВПВР поштою на адресу: 84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32 та на електронну адресу: info_prim@dn.dvs.dgov.ua (а.с. 64).

У зв'язку з цим 04 жовтня 2016 року на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем ВПВР ОСОБА_2 винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 17 жовтня 2016 року (а.с. 68).

Разом з листом від 04 жовтня 2016 року № 343/3-16П(7013-7014) постанова про відкладення виконавчих дій надіслана на адресу сторін виконавчого провадження (а.с. 67).

20 жовтня 2016 року до ВПВР надійшов лист Красноармійської ОДПІ від 17 жовтня 2016 року № 19576/05-16-07-13-2.

Цим листом Красноармійська ОДПІ повідомила, що на виконання вимоги державного виконавця, яка отримана нею 12 жовтня 2016 року (вх. № 19117/10), по платнику ТОВ «Трубопроволочна компанія» був сформований та переданий до УДКСУ у м. Красноармійську згідно реєстру висновок про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07 на суму 656 844,00 грн.

У якості документів, підтверджуючих виконання, Красноармійська ОДПІ надала копії висновку про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07 та реєстру висновків від 17 жовтня 2016 року № 1780-07 (а.с. 73-75).

Лист Красноармійської ОДПІ зареєстрований у ВПВР за вх. № 2076/02.2-35/16П (а.с. 73).

01 листопада 2016 року до ВПВР надійшов лист Красноармійської ОДПІ від 26 жовтня 2016 року № 20144/05-16-07-13-2.

Красноармійська ОДПІ повідомила, що листом від 24 жовтня 2016 року № 4-18/654 УДКСУ у м. Красноармійську повернуло без виконання висновок про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07. У якості причини повернення зазначена відсутність узагальненої інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ.

25 жовтня 2016 року Красноармійська ОДПІ повторно сформувала та надала до УДКСУ у м. Красноармійську висновок за № 1806-07 про суми відшкодування ПДВ ТОВ «Трубопроволочна компанія» на суму 656 844,00 грн.

До листа Красноармійської ОДПІ була додана копія листа УДКСУ у м. Красноармійську від 24 жовтня 2016 року № 4-18/654 «Про повернення висновку» (а.с. 71-72, 76-77).

Лист Красноармійської ОДПІ зареєстрований у ВПВР за вх. № 2129/3-02.2-34/16П (а.с. 78).

11 листопада 2016 року головним державним виконавцем ВПВР ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 52085561 винесена постанова про накладення штрафу.

Постанова мотивована тим, що 01 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження.

14 вересня 2016 року до ВПВР надійшло клопотання Красноармійської ОДПІ, яким повідомлено, що рішення суду не виконано, а боржник звернувся до ВАСУ з касаційною скаргою на це рішення.

Ухвалою ВАСУ від 01 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Красноармійської ОДПІ на постанову ДОАС від 18 лютого 2016 року та ухвалу ДААС від 08 червня 2016 року, однак виконання цих рішень зупинено не було.

08 вересня 2016 року державним виконавцем скеровано вимогу щодо виконання рішення суду та надання документів, що підтверджують виконання рішення.

Ця вимога отримана боржником 13 вересня 2016 року, що підтверджено відомостями УДППЗ «Укрпошта».

Станом на 04 листопада 2016 року відповідь на вимогу поштою за адресою: 84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32 та на електронну адресу vpvrdon@ukr.net не надходила.

04 жовтня 2016 року постановою державного виконавця на боржника накладено штраф у розмірі 680,00 грн. та скеровано йому вимогу щодо виконання рішення суду в п'ятиденний термін з дня отримання цієї вимоги та наданням документів, що підтверджують виконання рішення.

Державним виконавцем встановлено спосіб направлення означених документів до ВПВР, а саме: поштою за адресою: 84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32 та на електронну адресу: info_prim@dn.dvs.gov.ua.

01 листопада 2016 року до ВПВР надійшов лист боржника, яким повідомлено, що УДКСУ у м. Красноармійську повернуло висновок без виконання у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації про обсяги суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. п. 7, 8, 9 Порядку № 39, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначні у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Боржником не надано доказів звернення до Державної податкової служби для вирішення питання щодо надсилання до Державної казначейської служби узагальненої інформації про обсяги суми відшкодування ПДВ. Таким чином, боржником не вжито всіх заходів, скерованих на виконання рішення суду.

З огляду на викладене та на підставі ст. ст. 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за повторне невиконання боржником рішення без поважних причин на Красноармійську ОДПІ накладений штраф у розмірі 1 360,00 грн. (а.с. 23-24, 81-82).

Разом з листом від 11 листопада 2016 року № 343/3-16П(7781) постанова про накладення штрафу надіслана на адресу Красноармійської ОДПІ.

Копію постанови про накладення штрафу від 11 листопада 2016 року Красноармійська ОДПІ отримала 16 листопада 2016 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі (а.с. 23, 80).

11 листопада 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2 у порядку ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» звернулася до начальника Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України (вих. № 343/3-16П(7782) (а.с. 83-84).

11 листопада 2016 року головним державним виконавцем ВПВР ОСОБА_2 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 52085561 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника (а.с. 85).

Разом з листом від 11 листопада 2016 року № 343/3-16П(7783-7785) постанова про закінчення виконавчого провадження надіслана на адресу сторін виконавчого провадження, а оригінал виконавчого листа - до ДОАС (а.с. 86).

Будь-які інші документи в матеріалах виконавчого провадження ВП № 52085561 відсутні.

Судом встановлено, що листом від 09 листопада 2016 року № 21151/05-16-07-13-2 Красноармійськ ОДПІ повідомила ВПВР, що на виконання вимоги державного виконавця від 04 жовтня 2016 року сформувала та передала до УДКСУ у м. Красноармійську згідно реєстрів висновки про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07 та від 25 жовтня 2016 року № 1806-07.

Листами від 24 жовтня 2016 року № 4-18/654 та від 02 листопада 2016 року № 4-18/700 УДКСУ у м. Красноармійську повернуло ці висновки без виконання з причини відсутності узагальненої інформації про обсяги суми бюджетного відшкодування ПДВ, подання якої передбачено Порядком № 39.

Красноармійська ОДПІ повідомляла ВПВР, що Порядок № 39 не передбачає бюджетне відшкодування сум ПДВ в судовому порядку.

Зазначала, що на підставі п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України Красноармійська ОДПІ втретє надала висновок про суми відшкодування ПДВ від 04 листопада 2016 року № 1947-07, який також буде повернутий у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ згідно з Порядком № 39. Таким чином, рішення суду залишається не виконаним.

Красноармійська ОДПІ вказувала на те, що виконала рішення суду в частині формуванні і направлення до УДКСУ у м. Красноармійську висновку про суми відшкодування ПДВ, а тому просила ВПВР вжити заходи примусового виконання до УДКСУ у м. Красноармійську.

До заяви Красноармійської ОДПІ від 09 листопада 2016 року були додані копії висновків про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07, від 25 жовтня 2016 року № 1806-07, від 04 листопада 2016 року № 1947-07 та листів УДКСУ у м. Красноармійську від 24 жовтня 2016 року № 4-18/654 і від 02 листопада 2016 року № 4-18/700 (а.с. 18-19).

Докази на підтвердження факту отримання ВПВР листа Красноармійської ОДПІ від 09 листопада 2016 року № 21151/05-16-07-13-2 суду не надані; в матеріалах виконавчого провадження ВП № 52085561 цей лист разом з доданими до нього документами відсутній.

Також судом встановлено, що Красноармійська ОДПІ сформувала та надала до УДКСУ у м. Красноармійську висновки про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07, від 25 жовтня 2016 року № 1806-07, від 04 листопада 2016 року № 1947-07 та від 15 листопада 2016 року № 1994-07 разом з реєстрами висновків про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1780-07, від 04 листопада 2016 року № 1948-07 та від 15 листопада 2016 року № 1996-07 (а.с. 14-17, 20-22, 74-75).

Висновки та реєстри сформовані за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 липня 2016 року № 606.

Цими висновками Красноармійська ОДПІ повідомляла УДКСУ у м. Красноармійську, що платнику податків - ТОВ «Трубопроволочна компанія» за декларацією, зареєстрованою в органі Державної фіскальної служби України 19 травня 2014 року № 9028413962 за квітень 2014 року підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок (відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України) 656 844,00 грн.

Листом від 24 жовтня 2016 року №4-18/654 УДКСУ у м. Красноармійську повідомило Красноармійську ОДПІ, що ним не отримана узагальнена інформація про суми бюджетного відшкодування ПДВ, а тому висновок про суму відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07 по ТОВ «Трубопроволочна компанія» на суму 656 844,00 грн. повернуто без виконання (а.с. 72, 77).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

З приводу дотримання позивачем строку звернення до суду суд відзначає наступне.

З цим позовом Красноармійська ОДПІ звернулася 25 листопада 2016 року, про що свідчить фіскальний чек та штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 26-27).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався 17 листопада 2016 року (з наступного дня після отримання боржником постанови про накладення штрафу - 16 листопада 2016 року) і сплинув 28 листопада 2016 року (останній день строку припадав на 26 листопада 2016 року суботу - неробочий день).

Таким чином, Красноармійська ОДПІ реалізувала право на оскарження рішення державного виконавця в межах строку, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 181 КАС України.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606).

02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Згідно з п. 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403) цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон № 1403 офіційно оприлюднений в «Голосі України» від 05 липня 2016 року № 122-123 і набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Як наслідок, в силу положень п. 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 цей Закон набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 Закон № 606 визнаний таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом № 1404, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд відзначає, що законодавець врегулював питання переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404.

Так, згідно з п. 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, при винесенні постанови про накладення штрафу від 11 листопада 2016 року головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2 мала керуватися відповідними положеннями Закону № 1404, який на той час діяв у редакції від 02 червня 2016 року.

Закон № 606 не підлягав застосуванню до спірних правовідносин в силу прямої вказівки на це в п. 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404.

Ст. 75 Закону № 1404 визначає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону № 1404, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Проблема даного спору полягає у вирішенні питання, чи виконала Красноармійська ОДПІ постанову ДОАС від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а в частині прийняття висновку із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 656 844,00 грн. та подання його до УДКСУ у м. Красноармійську; а якщо ні, то чи можна вважати причини невиконання поважними.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного.

Однією з конституційних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 1402 невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Обов'язковість судових рішень є одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах, що визначено п. 7 ч. 1 ст. 7 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом, що передбачено ч. 3 ст. 14 КАС України.

Наслідки набрання законної сили судовим рішенням визначені ст. 255 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконання на всій території України.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Ч. 4 ст. 257 КАС України установлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини сформульовані загальні принципи застосування п. 1 ст. 6 Конвенції в контексті виконання судових рішень.

Право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), № 18357/91, 19 березня 1997 року, п. 40).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), № 22774/93, 28 липня 1999 року, п. 66).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення у справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), № 59498/00, 15 січня 2009 року, § 40; «Ясіуньєне проти Латвії» (Jasiuniene v. Lithuania), № 41510/98, 06 березня 2003 року, § 45; «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine), заява № 18966/02, 29 червня 2004 року, п. п. 53-54).

Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії», (Burdov v. Russia), № 59498/00, 15 січня 2009 року).

Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування (рішення у справі «Райлян проти Росії» (Raylyan v. Russia), № 22000/03, 15 лютого 2007 року, п. 31).

Оцінюючи обґрунтованість затримки у виконанні судового рішення, слід належним чином урахувати той факт, що затримку, яка становила один рік і чотири місяці, у виплаті грошової компенсації, призначеної судовим рішенням, винесеним проти державного органу, Суд визнав надмірною (рішення у справі «Зубко та інші проти України» (Zubko and Others v. Ukraine), №№ 3955/04, 5622/04, 8538/04 і 11418/04, 24 квітня 2006 року, п. 70).

Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справах «Ромашов проти України» (Romashov v. Ukraine), № 67534/01, 27 липня 2004 року; «Дубенко проти України» (Dubenko v. Ukraine), № 74221/01, 11 січня 2005 року; «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), № 29508/04, 7 грудня 2006 року).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine), № 60750/00, 20 липня 2004 року, п. 44).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справах «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, 26 квітня 2005 року; «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, 19 лютого 2009 року).

Виконання має бути повним та вичерпним, а не частковим (рішення у справах «Матеус проти Франції» (Matheus v. France), № 62740/00, 31 березня 2005 року, п. 58; Сабін Попеску проти Румунії (Sabin Popescu v. Romania), № 48102/99, 02 березня 2004 року, п. п. 68-76).

Аналізуючи виконання Красноармійською ОДПІ постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а, в контексті наведених вище положень, суд відзначає наступне.

Цим рішенням на Красноармійську ОДПІ покладено обов'язок прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 656 844,00 грн. та подати його до УДКСУ у м. Красноармійську.

Красноармійська ОДПІ сформувала та надала до УДКСУ у м. Красноармійську висновок про суми відшкодування ПДВ від 17 жовтня 2016 року № 1779-07 разом з реєстром від 17 жовтня 2016 року № 1780-07.

Однак УДКСУ у м. Красноармійську повернуло цей висновок без виконання з посиланням на відсутність узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Після цього Красноармійська ОДПІ ще тричі направляла до УДКСУ у м. Красноармійську висновки із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ від 25 жовтня 2016 року № 1806-07, від 04 листопада 2016 року № 1947-07 та від 15 листопада 2016 року № 1994-07, однак вони також були повернуті без виконання з тієї ж самої причини.

Виконавче провадження ВП № 52085561 закінчено 11 листопада 2016 року у зв'язку з неможливістю виконання рішення без участі боржника.

Під час судового розгляду позивач, відповідач і третя особа визнали, що ТОВ «Трубопроволочна компанія» станом на 11 листопада 2016 року не отримало відшкодування ПДВ на виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а.

Разом з тим, позивач стверджує, що Красноармійська ОДПІ виконала вимоги виконавчого листа № 805/5067/15-а в повному обсязі, оскільки сформувала і надала відповідний висновок до УДКСУ у м. Красноармійську.

Натомість відповідач доводить, що вимоги виконавчого листа № 805/5067/15-а Красноармійською ОДПІ не виконані, оскільки сформований нею висновок УДКСУ у м. Красноармійську не прийняло до виконання.

Суд відзначає, що, звертаючись до суду за захистом своїх прав та інтересів, ТОВ «Трубопроволочна компанія» прагнуло отримати відшкодування ПДВ, а не домогтися формального покладання на Красноармійську ОДПІ обов'язку сформувати висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ та надати його до УДКСУ у м. Красноармійську.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Під час розгляду адміністративної справи № 805/5067/15-а судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

ТОВ «Трубопроволочна компанія» перебувало на податковому обліку Макіївської ОДПІ та у зв'язку зі зміною місцезнаходження та перереєстрацією до м. Красноармійська з 27 січня 2015 року перебуває на обліку ОДПІ.

19 травня 2014 року ТОВ «Трубопроволочна компанія» направило на адресу Макіївської ОДПІ податкову декларацію за № 9028413962 з ПДВ за квітень 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 826 609 грн., а також розрахунок коригування сум ПДВ до податковій декларації з ПДВ та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Макіївською ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року щодо правомірності нарахування ТОВ «Трубопроволочна компанія» бюджетного відшкодування, за результатами чого складно довідку від 06 червня 2014 року № 1209/05-18-15-01/33417411, якою підтверджена заявлена до відшкодування сума ПДВ у розмірі 826 609 грн.

Висновок про суми відшкодування ПДВ №578-20 від 10 червня 2014 року Макіївською ОДПІ було передано до УДКСУ у м. Макіївка, однак при перереєстрації місцезнаходження ТОВ «Трубопроволочна компанія» до Красноармійської ОДПІ особовий рахунок 27 січня 2015 року передано не було, у зв'язку з тим що в картці особового рахунку знаходився сформований та переданий до казначейства висновок.

Зазначений висновок було скасовано та передано до Красноармійської ОДПІ картки особового рахунку ТОВ «Трубопроволочна компанія».

Красноармійської ОДПІ сформовано на направлено на адресу УДКСУ у м. Красноармійську висновки про суму бюджетного відшкодування ПДВ від 09 квітня 2015 року № 987-20 та від 17 квітня 2015 року № 1095-20 на суму 826 609 грн., які УДКСУ у м. Красноармійську повернуло без виконання у зв'язку з неодержанням узагальненої інформації ДФС про суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Трубопроволочна компанія», суди першої і апеляційного інстанції виходили з наступного.

Відповідно до п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено ст. 200 Податкового кодексу, а також Порядком № 39.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

П. 6 Порядку № 39 встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст. ст. 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування ПДВ, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування ПДВ (далі - висновок), у якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (п. 7 Порядку № 39).

За правилами п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 9 Порядку № 39 на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Під час розгляду справи № 805/5067/15-а судами першої і апеляційної інстанції було встановлено, що сума, заявлена ТОВ «Трубопроволочна компанія» до бюджетного відшкодування ПДВ, у розмірі 656 844 грн. не є спірною і сторонами не заперечується.

З підстав посилання УДКСУ у м. Красноармійську на не одержання узагальненої інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ, суди першої та апеляційної інстанції зазначили наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23 (далі - Порядок № 68/23), органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше (далі - інформація).

Згідно п. 3 Порядку № 68/23, структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів: формування вихідних форм інформації; контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби; передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, для узагальнення; направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

За змістом п. 4 Порядку № 68/23 не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання узагальнених матеріалів, органи державної податкової служби за місцезнаходженням платника за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України «Про податок на додану вартість» та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства (п. 5 Порядку № 68/23).

Твердження відповідачів у справі № 805/5067/15-а щодо неможливості бюджетного відшкодування суми з ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органу вищого рівня, не прийнято судами першої та апеляційної інстанції до уваги, оскільки недотримання вимог вказаного Порядку з боку відповідача (на різних рівнях) стосовно не отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, не повинно порушувати права та інтереси ТОВ «Трубопроволочна компанія».

Судами враховано, що право на відшкодування від'ємної різниці податку є невід'ємним правом ТОВ «Трубопроволочна компанія», захист якого гарантовано ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Неправомірне неповернення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право власності ТОВ «Трубопроволочна компанія», зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування з бюджету при відсутності з його боку порушень вищевказаних законі.

За наслідками розгляду справи № 805/5067/15-а суди дійшли висновку, що ТОВ «Трубопроволочна компанія» виконало всі вимоги та умови, визначені чинним законодавством, для отримання відшкодування ПДВ з бюджету.

Враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду справи № 805/5067/15-а, суд дійшов висновку, що в процесі примусового виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року Красноармійська ОДПІ по суті вчиняла ті ж самі дії, що і до звернення ТОВ «Трубопроволочна компанія» за судовим захистом, які призвели до визнання протиправною бездіяльності Красноармійської ОДПІ щодо неповернення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2014 року (формувала висновки про суми відшкодування ПДВ, направляла їх до УДКСУ у м. Красноармійську та отримувала їх без виконання з причини відсутності узагальненої інформації ДФС про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ).

Виходячи з того, що правосуддя має забезпечувати ефективне відновлення порушених прав особи, суд вважає обґрунтованим твердження відповідача, що Красноармійська ОДПІ не виконала вимоги виконавчого листа № 805/5067/15-а.

Суд відхиляє доводи Красноармійської ОДПІ, що сформувавши і направивши до УДКСУ у м. Красноармійську висновок про суми відшкодування ПДВ (незалежно від того чи прийнятий цей висновок органом державної казначейської служби), вона виконала вимоги виконавчого листа № 805/5067/15-а.

Цей висновок суду ґрунтується на тому, що прийняття позиції Красноармійської ОДПІ нівелює саму ідею судового захисту, оскільки навіть за наявності такого, що набрало законної сили, судового рішення, постановленого на користь ТОВ «Трубопроволочна компанія», останнє відшкодування ПДВ так і не отримало.

Той факт, що на стадії примусового виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року у справі № 805/5067/15-а Красноармійська ОДПІ сформувала і направила УДКСУ у м. Красноармійську не один, а кілька висновків із зазначенням суми бюджетної заборгованості з ПДВ, висновку суду про невиконання позивачем цього судового рішення не спростовують.

Будучи обізнаною про те, що за відсутності узагальненої інформації ДФС, УДКСУ у м. Красноармійську поверне висновки без виконання, Красноармійська ОДПІ продовжувала їх формувати і направляти, не вживаючи жодних заходів для того, щоб узагальнена інформація була передана до органів державної казначейської служби.

Усвідомлюючи безрезультатність своїх дій, Красноармійська ОДПІ не зверталася до ДФС з приводу включення до узагальненої інформації суми бюджетної заборгованості з ПДВ по ТОВ «Трубопроволочна компанія», хоча про це з посиланням на Порядок № 68/23 було зазначено в постанові ДОАС від 18 лютого 2016 року.

Крім того, Красноармійська ОДПІ не скористалася можливістю звернення до суду за роз'ясненням судового рішення в порядку ст. 170 КАС України, за зміною чи встановленням способу і порядку виконання судового рішення відповідно до ст. 263 КАС України (тим більш, що між нею і УДКСУ у м. Красноармійську існували розбіжності щодо застосування в процесі примусового виконання Порядку № 39 і ст. 200 Податкового кодексу України).

Таким чином, заперечення відповідача про те, що позивач не виконав вимоги виконавчого листа № 805/5067/15-а без поважних причин, є обґрунтованими і приймаються судом.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч. 1 ст. 2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За висновком суду, відповідач довів належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування до Красноармійської ОДПІ штрафу за повторне невиконання рішення без поважних причин, а також те, що при винесені постанови про накладення штрафу від 11 листопада 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 52085561 головний державний виконавець ВПВР ОСОБА_2 діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 1404, а спірна постанова відповідає критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року, залишеної без змін ухвалою ДААС від 08 червня 2016 року, зупинено ухвалою ВАСУ від 23 листопада 2016 року, як підставу для скасування постанови про накладення штрафу.

Станом на 11 листопада 2016 року постанова ДОАС від 18 лютого 2016 року була такою, що набрала законної сили і обов'язковою для виконання.

Факт зупинення виконання цього рішення до завершення його перегляду в касаційному порядку, що мав місце 23 листопада 2016 року, не впливає на законність постанови про накладення штрафу, яка винесена 11 листопада 2016 року.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що виконання постанови ДОАС від 18 лютого 2016 року може вплинути на дохідну частину Державного бюджету України.

По-перше, незалежно від того погоджується чи не погоджується позивач з рішенням у справі № 805/5067/15-а, в силу такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, він зобов'язаний його виконувати.

По-друге, саме на державу покладено обов'язок дбати, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, виконувалися відповідно до вимог Конвенції; держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї; держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303А, п. 29, 09 грудня 1994 року; «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, 01 липня 2003 року; «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, 27 вересня 2001 року; «Серявіна та інші проти України», № 4909/04, п. 58, 10 лютого 2010 року; «Проніна проти України», № 63566/00, п. 25, 18 липня 2006 року; «Петриченко проти України», № 2586/07, п. 13, 12 липня 2016 року; «Богатова проти України», № 5231/04, 07 жовтня 2010 року).

На виконання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, судом надана оцінка основним доводам та запереченням сторін. Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідачем, на користь якого ухвалене рішення, не понесені витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, а тому судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Покровську Донецької області, про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

3. Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2017 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.