Ухвала суду № 66358472, 05.05.2017, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/110/16-ц

У Х В А Л А

05 травня 2017 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

при секретарі Ткалі І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницькому подання Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України відносно ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 звернулася до суду із поданням і просить винести ухвалу про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, до виконання ним виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк боргу в розмірі 73232 грн. 08 коп. без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон та направити вищезазначену ухвалу до відділу ДВС для подальшого переправлення до Адміністрації державної прикордонної служби України. Посилається на те, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист № 2-189/16 (373/110/16-ц), виданий 08 червня 2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк боргу. Боржник ухиляється від виконання даного рішення суду.

В судове засіданні заступник головний державний виконавець Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 не з»явилася, направила заяву про розгляд подання у її відсутність, подання підтримала і просила його задовольнити.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2016 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк 71854 грн. 08 коп. заборгованості за кредитним договором та 1378 грн. судових витрат. На підставі даного рішення суду 18 лютого 2016 року був виданий виконавчий лист №2-189/16 (373/110/16-ц).

23 червня 2016 року головним державним виконавцем Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження за цим виконавчим листом, про що винесена постанова. Копія постанови була направлена сторонам виконавчого провадження. Боржнику ОСОБА_1 був зазначений термін, до якого він має сплатити борг (до 30 червня 2016 року).

23 червня 2016 року на адресу боржника було направлено виклик державного виконавця, яким боржника зобовязано зявитися до відділу. Боржник на виклик зявився та зобовязався сплачувати борг частинами.

06 грудня 2016 року та 09 лютого 2017 року на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до державного виконавця 09 грудня 2016 року на 10 год. 00 хв. та 15 лютого 2017 року на 11 год. 00 хв. відповідно, проте боржник на виклики державного виконавця не зявився, про причини неявки не повідомив виконавця та рішення суду не виконує.

Головним державним виконавцем Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 були направлені запити до відповідних органів щодо зясування наявності рухомого та нерухомого майна у боржника, відомостей про його доходи.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального органу УДМС України в Київській області від 02.07.2016 року боржника ОСОБА_1 з 22 лютого 2014 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру №3248 від 14 грудня 2016 року за №31/1624 за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України №1023280815 від 07 лютого 2017 року та за №1023286741 від 07 лютого 2017 року інформації про те, що боржник отримує пенсію не знайдено та не знайдено інформації, що боржник працює за трудовими та цивільно-правовими договорами і не знайдено даних про останнє місце роботи боржника.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України №1024073150 від 03 березня 2017 року про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями боржник на обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №82259726 від 13 березня 2017 року за боржником ОСОБА_1 зареєстровано нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1.

Згідно відповіді Управління державної міграційної служби України в Київській області №3/2-2561 від 15 березня 2017 року боржник паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався.

20 березня 2017 року головним державним виконавцем Рашевою Н.І. було винесено постанову про доручення проведення перевірки інформації та проведення опису та арешту майна Броварському МВДВС ГТУЮ у Київській області.

Відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені вКонвенціїта у Першому протоколідо неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоровя чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 12Міжнародного пакту про громадянські та політичні правапередбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути обєктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоровя чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Порядок здійснення права громадян України, зокрема, на виїзд з України і вїзд в Україну, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом України „Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України „Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18вищезазначеного Закону Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Поняття „ухилення від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобовязань, вжите у п.5 ч.1 ст. 6Закону України „Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України та у п.19 ч.3 ст. 18Закону України „Про виконавче провадження, означає з обєктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обовязків. У звязку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10ЦПКнаявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

Натомість суд вважає, що державним виконавцем не в повному обсязі вжито заходів спрямованих на виконання рішення в контексті ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження, а невиконання судового рішення боржником в даному випадку не є свідчення його ухилення та не дає суду права обмежити боржника в його конституційному праві свободи пересування, та права вільно залишити територію України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, державний виконавець має право звернутися до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 33 Конституції України,Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року, ст.ст. 10, 377-1 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України відносно ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Я.І.Керекеза