Ухвала суду № 66358284, 04.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4865/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив визнати протиправними дії Львівського обласного військового комісаріату щодо невизнання його сина ОСОБА_2 військовослужбовцем на час отримання травми, внаслідок якої він загинув;

визнати протиправними дії Львівського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі як члену сім'ї загиблого солдата військового резерву Національної Гвардії України ОСОБА_2 посвідчення на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», форма і порядок видачі яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час військової служби»;

зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат видати йому відповідне посвідчення на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», форма і порядок видачі яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час військової служби».

Крім того, позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк до 31.03.2017 для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви документа про сплату судового збору у розмірі 1920 грн.

Ухвалу судді оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Бенцак О.П., подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що відповідно до пункту 18 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він звільнений від сплати податків, в тому числі й судового збору. Суддя суду першої інстанції помилково посилається на пункт 12 частини1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», що стало підставою для залишення позовної заяви без руху.

Апелянт просить скасувати ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2017, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, які апеляційну скаргу підтримали, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Суддя суду першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що до позовної заяви позивачем не долучено документ про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками судді суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує таке.

Законом України «Про судовий збір» (тут і далі в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 вказаного вище Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, згідно з пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.

Однак, як вірно встановлено суддею суду першої інстанції, ОСОБА_1 не є особою (військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків), яка має пільги щодо сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено пільг за звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання видати посвідчення на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин суддя суду першої інстанції прийшов до вірного висновку про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору. При цьому вірно визначив його ставку, виходячи з того, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.

Посилання апелянта на пункт 18 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є безпідставними, оскільки даним положенням встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, щодо сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено та не встановлено пільг щодо сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки такі пільги визначені виключно Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків судді суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 813/999/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. І. Рибачук Д.М. Старунський Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2017.