Ухвала суду № 66357905, 03.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 травня 2017 року м. Київ К/800/14268/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., перевіривши касаційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

На ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області подана касаційна скарга.

Скаржник просить скасувати ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та зобов'язати апеляційний суд відкрити провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Як вбачається з ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, ухвалою цього ж судді від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Запропоновано звернутись до суду з заявою про поновлення строку з зазначенням інших обгрунтованих підстав пропуску цього строку та доказів на їх підтвердження, оскільки доводи, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнано неповажними.

10 березня 2017 року до суду надійшла заява апелянта щодо усунення недоліків, однак зазначені в ухвалі судді від 22 лютого 2017 року недоліки Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області не усунуті.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, в своїй ухвалі вказав на те, що відповідно вимог абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Така правова позиція є правильною.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинам.

Також у рішенні «Пономарьов проти України» цей Суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється із збігом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, суддя суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень з апеляційною скаргою утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом, в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Горбатюк