Ухвала суду № 66357693, 03.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 травня 2017 року м. Київ К/800/14497/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо розрахунку пенсії

в с т а н о в и в :

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 14 червня 2016 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо розрахунку пенсії задоволено.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 14 червня 2016 року в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

На ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області подано касаційну скаргу.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області просить скасувати ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та зобов'язати апеляційний суд відкрити провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Як видно з ухвали судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, ухвалою судді цього ж суду від 27 січня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області залишено без руху та запропоновано апелянту подати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення із зазначенням обґрунтованих причин його пропуску.

На виконання вимоги ухвали від управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області надійшло клопотання, в якому як на поважну причину пропуску строку апеляційного оскарження, вказує на відсутність коштів для сплати судового збору.

Вказану причину пропуску строку апеляційного оскарження рішення апеляційний судом визнано неповажною.

Така правова позиція є правильною.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Рябих проти Росії" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також у рішенні "Пономарьов проти України" цей Суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється із збігом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, суддя суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень з апеляційною скаргою утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом, в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, вона є необґрунтованою, а викладені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо розрахунку пенсії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України С.А. Горбатюк