Рішення № 66353757, 25.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017

Справа №910/2406/17

За позовом Харківського національного медичного університету

до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»

про стягнення 29178,04 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Харківський національний медичний університет звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення заборгованості в розмірі 29178,04 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» Договору оренди №3443-Н від 07.09.2007, відповідач належним чином не виконав зобов’язання зі сплати орендної плати за період 01.08.2016 по 31.12.2016 внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 24038,20 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3539,84 грн. пені за порушення відповідачем зобов’язання зі сплати орендної плати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, в якому підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву в якому частково заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що позивачем при розрахунку пені включено до заявленої суми, суму пені за період з 01.01.2016 по 31.07.2016. Проте сума пені за вказаний період вже була стягнута з відповідача рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2016 по справі №910/20219/16 за позовом ХНМУ до ПрАТ «Телесистеми України» про стягнення заборгованості за спірним договором в розмірі 84009,84 грн.

Разом з тим, відповідач заперечив щодо заявленої позивачем до стягнення орендної плати за грудень 2016 року оскільки позивачем не надано акту виконаних робіт та наданих послуг за цей місяць.

За таких обставин відповідач просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 2252,89 грн. пені та відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 4807,64 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за грудень 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Телесистеми України», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України», (орендар) укладено договір оренди №3443-Н, відповідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно – ділянку покрівлі, розташовану на 9-ти поверховій будівлі гуртожитку № 6 (майно), загальною площею 54,0 кв.м, розміщене за адресою: м. Харків, пр. Л.Свободи, 53-А, що знаходиться на балансі Харківського національного медичного університету (балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою за станом на 10.04.2007 і становить 100700 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення обладнання мобільного зв’язку та встановлення одного антенно-фідерного пристрою оператора стандарту CDMA (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.2 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1 Договору в редакції Додаткової угоди №10 від 15.05.2015, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку (з урахуванням індексу інфляції за вересень 2014) – вересень 2014 – 4459 грн.

Згідно з п.3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами – у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем – у розмірі 50%.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з нарахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.5 Договору).

У відповідності до п.5.2 Договору, орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України. У разі несвоєчасного перерахування орендної плати до державного бюджету або перерахування її не в повному обсязі сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Керівник підприємства та головний бухгалтер підприємства несуть персональну відповідальність за подання звітності про перерахунки до бюджету орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав умови договору та передав в оренду відповідачеві ділянку покрівлі обумовлену договором, про що свідчить акт приймання-передачі нерухомого майна від 07.09.2007.

Крім того, на підтвердження факту користування відповідачем орендованим майном, позивачем долучено до матеріалів справи Акти виконання робіт та наданих послуг №128а/3443 від 31.08.2016, №129а/3443 від 30.09.2016, №130а/3443 від 31.10.2016, №131а/3443 від 30.11.2016 та рахунок №252/а від 30.12.2016.

Проте відповідач свої зобов’язання зі своєчасної сплати за оренду належним чином не виконав, у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 в розмірі 24038,20 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 3 ст.18, ч.1, ч.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договором оренди №3443-Н від 07.09.2007 в частині своєчасного виконання зобов’язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 24038,20 грн.

Крім того, за прострочення сплати платежів за договором оренди №3443-Н від 07.09.2007, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню загалом в розмірі 3539,84 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом п.3.5 Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з нарахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В той же час, відповідно до п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, здійснивши власний перерахунок пені нарахованої на заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення здійсненого позивачем нарахування та стягнення з відповідача пені в розмірі 995,82 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно необґрунтованості позивачем заявленої до сплати орендної плати за грудень 2016 року з огляду на відсутність акту виконаних робіт за вказаний місяць, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку позивачем додано до матеріалів справи копію рахунку №252/а від 30.12.2016, що в свою чергу є належним доказом надання позивачем в оренду майна визначеного договором. Крім того, відповідачем не надано доказів повернення орендованого майна до зазначеного періоду у порядку, встановленому договором. Одночасно, умовами договору не передбачено внесення орендної плати після підписання акта приймання-передачі наданих послуг між сторонами, як не встановлено обов’язку складання та підписання таких актів взагалі, проте встановлено обов’язок перерахування орендарем орендної плати щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 7; ідентифікаційний код 22599262) на користь Харківського національного медичного університету (31022, м. Харків, просп. Леніна, буд. 4; ідентифікаційний код 01896866) 24038 (двадцять чотири тисячi тридцять вісім) грн. 20 коп. заборгованості з орендної плати, 995 (дев’ятсот дев'яносто п'ять) грн. 82 коп. пені та 1452 (одна тисяча чотириста п'ятдесят два) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 03.05.2017

Суддя Я.В. Маринченко