Рішення № 66353736, 03.05.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2017 р.Справа № 924/190/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "А-профі", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс", с. Мукша-Китайгородська, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 321 304,69 грн., з яких: 205 669,48 грн. - основного боргу, 5 295,91 грн. - 3% річних, 23 176,59 грн. - інфляційних, 36 281,14 грн. - штрафу, 50 881,57грн. - пені

Представники сторін:

Від позивача (в режимі відеоконференції): ОСОБА_1 - за довіреністю від 16.03.2017р.

Від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 03.05.2017р., відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "А-профі", м. Київ звернулось до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс", с. Мушка-Китайгородська Кам'янець-Подільського району - 362 811,40 грн. - основного боргу, 5 295,91 грн. - 3% річних, 23 176,59 грн. - інфляційних, 36 281,14 грн. - штрафу, 50 881,57грн. - пені у зв'язку із неналежним виконанням умов договору поставки №03913 від 06.07.2016р. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "А-профі" укладено з ТДВ "Адамс" договір поставки №03916 від 06.07.2016р., на підставі якого ТОВ "А-профі" здійснено поставу у власність ТДВ "Адамс" товару загальною вартістю 668 909,40 грн., з яких ТДВ "Адамс" прострочено оплату 362 811,40 грн. Обов'язок оплати першої партії товару на суму 106 098 грн. покупцем виконано. Друга партія товару загальною вартістю 541 571,40 грн., узгоджена специфікацією №2 від 19.08.2016р., передана ТДВ "Адамс"за видатковою накладною №1355 від 19.08.2016р. Рахуючи 14 календарних днів з 19.08.2016р., дати вказаної у видатковій та товарно-транспортній накладній, яка являється моментом переходу права власності, а також всіх ризиків, та являється датою поставки, обов'язок по оплаті товару ТДВ "Адамс" підлягав виконанню до 02.09.2016р. включно. Починаючи з 03.09.2016р. ТДВ "Адамс" прострочено оплату товару загальною вартістю 541 571,40 грн. 21.09.2016р. ТДВ "Адамс" здійснено часткову оплату в розмірі 200 000 грн. Третя партія товару загальною вартістю 21 240 грн., узгоджена специфікацією №3 від 17.11.2016р., передана ТДВ "Адамс" за видатковою накладною №1908 від 18.11.2016р. Рахуючи 14 календарних днів з 18.11.2016р., дати вказаної у видатковій та товарно-транспортній накладній, яка являється моментом переходу права власності, а також всіх ризиків, та являється датою поставки, обов'язок по оплаті товару ТДВ "Адамс" підлягав виконанню до 02.12.2016р. включно. Починаючи з 03.12.2016р. та до моменту подачі позову триває прострочення оплати товару загальною вартістю 362 811,40 грн., суму заборгованості визначено з врахуванням заборгованості за поставлену попередню партію товару за вирахуванням проведеної часткової оплати. Внаслідок порушення грошових зобов'язань покупцем ТДВ "Адамс" позивачем на суму заборгованості 362 811,40 грн. проведено нарахування 5 295 грн. 3% річних, 23 176,59 інфляційних, 36 281,14 грн. штрафу, 50 881,57 грн. пені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Крамару С.І.

Ухвалою суду від 03.03.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.03.2017р. суддею Крамаром С.І. задоволено самовідвід.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 27.03.2017р. №44/17 та протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.03.2017р. справу передано на розгляд судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 29.03.2017р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "А-профі", м. Київ до товариства з додатковою відповідальністю "Адамс", с. Мукша-Китайгородська, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 478 446,61 грн., з яких: 362 811,40 грн. - основного боргу, 5 295,91 грн. - 3% річних, 23 176,59 грн. - інфляційних, 36 281,14 грн. - штрафу, 50 881,57грн. - пені прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

25.04.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача у якій він зазначає, що відповідачем частково сплачено суму заборгованості в сумі 72 141,92 грн. згідно платіжного доручення №38 від 10.03.2017р. Крім того, ТОВ "Велтс" перераховано на рахунок ТОВ "А-профі" 85 000 грн. згідно договору про відступлення права вимоги стягнення заборгованості з ТДВ "Адамс" №02 від 13.03.2017р. З врахуванням попередньої часткової оплати суми боргу безпосередньо відповідачем - ТДВ "Адамс", а також сплати боргу третьою особою - ТОВ "Велтс", всього сплачено 157 141,92 грн., залишок суми боргу ТДВ "Адамс" становить 205 669,48 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2017р. провадження у справі в частині стягнення 154 141,92 грн. припинено.

У зв'язку із допущенною в першому абзаці резолютивної частини ухвали від 25.04.2017р. описки, 03.05.2017р. судом винесено ухвалу, якою абзац перший резолютивної частини ухвали від 25.04.2017р. по справі 924/190/17 викладено в наступній редакції: "Провадження у справі, в частині стягнення 157 141,92 грн. припинити".

Враховуючи вищевикладене, предметом спору є стягнення 321 304,69 грн., з яких: 205 669,48 грн. - основного боргу, 5 295,91 грн. - 3% річних, 23 176,59 грн. - інфляційних, 36 281,14 грн. - штрафу, 50 881,57грн. - пені.

Представник позивача в судове засідання 03.05.2017р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 03.05.2017р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, вимог ухвали суду від 25.04.2017р. не виконав.

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, положення ст. 69 ГПК України, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

06.07.2016р. між ТОВ "А-профі" (постачальник) та ТДВ "Адамс" (покупець) укладено договір поставки №03916, в порядку та на умовах якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору найменування (асортимент), одиниці виміру, кількість товару, ціна за одиницю та загальна вартість товару, умови поставки товару узгоджуються сторонами окремо і зазначаються у специфікаціях, що становлять невід'ємну частину договору.

Покупець здійснює оплату товару в розмірі 100% вартості партії товару, узгодженої в специфікації, протягом 14 календарних днів з дати поставки товару покупцю (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару, згідно п. 3.3, покупець сплачує постачальнику, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У випадку перевищення строків оплати вартості переданого товару, згідно п. 3.3, понад 30 календарних днів, покупець зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% від простроченої суми платежу (п. 6.3 договору).

Відповідно до видаткової накладної №1355 від 19.08.2016р. ТОВ "А-профі" поставлено ТДВ "Адамс" товар на суму 541 571,40 грн.

Відповідно до видаткової накладної №1908 від 18.11.2016р. ТОВ "А-профі" поставлено ТДВ "Адамс" товар на суму 21 240 грн.

Згідно виписки по рахунку ТОВ "А-профі" ТДВ "Адамс" здійснено оплату 21.09.2016р. на суму 200 000 грн. по рахунку №1522 від 19.08.2016р.

Платіжним дорученням №38 від 10.03.2017р. ТДВ "Адамс" перерахувало ТОВ "А-профі" 72 141,92 грн. із призначенням платежу - заборгованість за ферменти по рахунку №1522 від 19.08.2016р.

Згідно платіжних доручень №34 від 31.03.2017р., №712 від 05.04.2017р., №726 від 07.04.2017р. ТОВ "Велтс" перерахувало ТОВ "А-профі" 85 000 грн., призначення платежу - оплата згідно договору відступлення права вимоги №02 від 13.03.2017р.

У зв'язку із неповною оплатою поставленого товару згідно договору поставки №03913 від 06.07.2016р. позивач просить суд стягнути з відповідача 321 304,69 грн., з яких: 205 669,48 грн. - основного боргу, 5 295,91 грн. - 3% річних, 23 176,59 грн. - інфляційних, 36 281,14 грн. - штрафу, 50 881,57грн. - пені.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідачем не подано, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 205 669,48 грн. заборгованості за договором №03913 від 06.07.2016р.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного суд вважає, позовні вимоги про стягнення з відповідача 205 669,48 грн. заборгованості за договором №03913 від 06.07.2016р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

А тому, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 176,59 грн. - інфляційних нарахувань за жовтень 2016 року - січень 2017 року, 5 295,91 грн. - 3% річних за період з 03.09.2016р. по 22.02.2017р., що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 50 881,57 грн. пені, нарахованої за період з 03.09.2016р. по 22.02.2017р. та 36 281,14 грн. 10% штрафу, судом враховується таке.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею) (ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пунктах 6.2, 6.3 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару, згідно п. 3.3, покупець сплачує постачальнику, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У випадку перевищення строків оплати вартості переданого товару, згідно п. 3.3, понад 30 календарних днів, покупець зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% від простроченої суми платежу.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та договірних санкцій у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. При цьому судом враховується презумпція правомірності правочину, визначена ст. 204 Цивільного Кодексу України

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що позивачем здійснено розрахунок вірно, отже пеня, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 03.09.2016р. по 22.02.2017р., складає 50 881,57 грн.

Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд прийшов до висновку, що він здійснений вірно, а тому штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача за п. 6.3 договору, складає 36 281,14 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача про стягнення 205 669,48 грн. - основного боргу, 5 295,91 грн. - 3% річних, 23 176,59 грн. - інфляційних, 36 281,14 грн. - штрафу, 50 881,57грн. - пені задовольнити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" (Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Матросова, буд. 1, код 21332108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-профі" (м. Київ, проспект Науки, 54-Б, офіс 4, код 34935053) 205 669,48 грн. (двісті п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень 48 коп.) основного боргу, 5 295,91 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 91 коп.) 3% річних, 23 176,59 грн. (двадцять три тисячі сто сімдесят шість гривень 59 коп.) інфляційних, 36 281,14 грн. (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят одну гривню 14 коп.) штрафу, 50 881,57грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню 57 коп.) пені, 4 819,57 грн. (чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень 57 коп.) сплаченого судового збору.

Видати наказ.

СуддяО.Д. Вибодовський

Повний текст рішення складено 05.05.2017р.

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи;2 - відповідачу (32319, Кам'янець - Подільський р-н, с. Мукша-Китайгородська, вул. Матросова, 1.