Постанова № 66353426, 03.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року Справа № 915/1388/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівГубенко Н.М., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 (головуючий суддя Лисенко В.А., судді Ліпчанська Н.В., Ярош А.І.,)та ухвалуГосподарського суду Миколаївської області від 16.01.2017 (суддя Мавродієва М.В.)у справі№ 915/1388/16 Господарського суду Миколаївської областіза зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський"доПублічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ"про визнання зобов'язань за кредитними договорами припиненими,за участю представників позивачане з'явились,відповідачаКоростенський В.В.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2017 у справі №915/1388/16, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2017, зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" без розгляду на підставі п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки заявником не додано до неї доказів сплати судового збору та доказів надсилання відповідачеві копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач за зустрічним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а зустрічний позов передати до місцевого суду для спільного розгляду первісним позовом.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 63 ГПК України. Доводи касаційної карги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для повернення зустрічного позову без розгляду. На думку скаржника, місцевий суд повинен був відстрочити або розстрочити сплату судового збору заявником на певний строк.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ст. 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтею 63 ГПК України визначено підстави для повернення позовної заяви, зокрема, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський", місцевий господарський суд вказав на недотримання позивачем за зустрічним позовом вказаної вимоги процесуального законодавства, зокрема, ненадання останнім доказів сплати судового збору та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 становить 1.600,00 грн. (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік").

Таким чином при поданні зустрічної позовної заяви сторона повинна була надати до суду докази оплати судового збору у розмірі 1.600,00 грн., натомість до позову доказів сплати судового збору не додано взагалі.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позову у зв'язку з важким майновим станом сторони.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII) роз'яснено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом. При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до матеріалів справи клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" взагалі не заявляло.

Отже посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції майнового стану відповідача є безпідставними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України позивач за зустрічним позовом не подав доказів надсилання на адресу Публічного акціонерного товариства "УКРІНКОМ" копії позову з доданими до нього документами.

Оскільки допущене скаржником порушення норм процесуального закону при подачі зустрічного позову тягнуть за собою наслідки, передбачені пунктами 4, 6 статті 63 ГПК України, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до положень частини 3 статті 63 ГПК України повернення позовної заяви (в тому числі і зустрічної) не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 у справі № 915/1388/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіН.М. Губенко О.А. Кролевець