Ухвала суду № 66353236, 27.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Київ К/800/24940/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 810/5424/15 за позовом приватного підприємства «ВІТАЛ ТРЕЙД» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «ВІТАЛ ТРЕЙД» звернулось до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2015 року № 205000011/2015/000101/2; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205000011/2015/00018.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митницею протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товару (короби з гофрованого картону), що ввозився на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування та складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці ДФС від 20 жовтня 2015 року № 205000011/2015/000101/2 про коригування митної вартості товарів, а також рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 20 жовтня 2015 року № 205000011/2015/00018.

У поданій касаційній скарзі Волинська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у жовтні 2015 року позивач здійснював ввезення на територію України товару (короби з гофрованого картону), придбаного у компанії Przedsiкbiorstwo Wielobranџowe «AGAT» Piotr Jasiсski (Польща) на підставі договору від 08 жовтня 2015 року № ВТ-154. Митне оформлення товару здійснювалось через Волинську митницю ДФС.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до митниці електронну митну декларацію від 19 жовтня 2015 року № 205020006/2015/003513, у якій задекларував товар (короби з гофрованого картону в розгорнутому вигляді, вагою нетто 12720,00 кг) за ціною 32200,00 польських злотих. Митну вартість товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.

До вказаної митної декларації позивач додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, а саме: (2730) міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 15 жовтня 2015 року; (3006) калькуляцію транспортних витрат від 12 жовтня 2015 року; (3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16 жовтня 2015 року № 16/1; (3014) 12 жовтня 2015 року прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 12 жовтня 2015 року б/н.; (3016) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 16 жовтня 2015 року № Ц-1057; (3105) рахунок-фактуру (інвойс) від 13 жовтня 2015 року № 752/2015; (4103) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08 жовтня 2015 року № 1; (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 08 жовтня 2015 року № ВТ-154; (5503) інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару 15 жовтня 2015 року № 2730; (5504) інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 15 жовтня 2015 року № 2730; (7011) сертифікат про походження товару загальної форми від 14 жовтня 2015 року № PL/MF/AK 0457557; (9610) копію митної декларації країни відправлення від 17 жовтня 2015 року № 15PL302010E0121072.

Інспектор митного органу, який здійснював контроль правильності визначення митної вартості товару та перевірку поданих для здійснення митного оформлення документів, дійшов висновку, що у наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості є розбіжності у вартісних показниках витрат на транспортування, а саме: відповідно до заявки до договору від 13 жовтня 2015 року № 99 та довідки про транспортні витрати від 20 жовтня 2015 року № 20/1 загальна вартість перевезення вантажу становить 14000,00 грн. Згідно з довідкою про транспортні витрати від 16 жовтня 2015 року № 16/1 загальна протяжність маршруту транспортування товару становить 600 км. На думку посадової особи митного органу, податкове навантаження витрат на транспортування має становити 23,333 грн./км (визначено математичним шляхом), незалежно від того, по якій території здійснюється перевезення, а з наданих митному органу транспортних документів убачається, що вартість транспортування товару по території Польщі та території Україні відрізняється.

У зв'язку з розбіжностями, виявленими у поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, митний орган витребував від декларанта додаткові документи, а саме: договір на перевезення товару; заявку на перевезення товару від 13 жовтня 2015 року № 99; виписку з бухгалтерської документації; розрахунок транспортних витрат (у зв'язку з тим, що податкове навантаження витрат на 1 км до кордону України, відмінне від податкового навантаження по території України); замовлення на виготовлення партії товару; якщо рахунок сплачено - банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; переклад українською мовою товаросупровідних документів.

20 жовтня 2015 року позивач подав на вимогу митниці заяву вих. № 2, до якої додав додаткові документи, а саме: договір на перевезення товару від 15 жовтня 2015 року № 1; заявку на перевезення вантажу від 13 жовтня 2015 року № 099; калькуляцію транспортних витрат (довідку про транспортні витрати від 20 жовтня 2015 року № 20/1); замовлення на виготовлення партії товару від 06 жовтня 2015 року № 361; видаткову накладну від 30 вересня 2015 року № 386; прейскурант (прайс-лист від 12 жовтня 2015 року); висновок Київської торгово-промислової палати від 16 жовтня 2015 року № Ц-1057; розрахунок ціни (калькуляцію) від 12 жовтня 2015 року; митну декларацію країни відправлення; специфікацію.

При цьому, відповідно до заявки-договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 13 жовтня 2015 року № 099, укладеному між позивачем (замовник) і ТОВ «КАСКАД-ХОЛОД» (перевізник), останній зобов'язався здійснити перевезення за маршрутом м. Бжезна (Польща) до с. Недобоївці Чернівецької області (Україна) автомобілем марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та причепом - НОМЕР_2, вартість перевезення - 14000,00 грн.

Згідно з довідкою про транспортні витрати від 16 жовтня 2015 року № 16/1, виданою перевізником (ТОВ «КАСКАД-ХОЛОД»), перевезення здійснювалось автомобілем марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та причепом - НОМЕР_2, відповідно до Заявки - договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 13 жовтня 2015 року № 99 від м. Бжезно (Польща) до с. Недобоївці Чернівецької області (Україна) і становить:

- від м. Бжезно до МПП Ягодин (15 км) - 285,17 грн.;

- від МПП Ягодин до с. Недобоївці Чернівецької області (585 км) - 13714,83 грн.

Загальна протяжність маршруту - 600 км, з яких: 15 км - до кордону України; 585 км - по території України; загальна вартість транспортування - 14000,00 грн.

За результатом опрацювання наданих декларантом документів інспектор митного контролю дійшов висновку, що декларант подав не всі витребувані митним органом документи, а саме: не надано українською мовою перекладу прайс-листа від виробника та калькуляції собівартості оцінюваного товару, а також про те, що у наданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності у вартісних показниках витрат на транспортування. Так, відповідно до наданих декларантом документів загальна вартість перевезення вантажу становить 14000,00 грн., загальна протяжність маршруту - 600 км. На підставі математичних розрахунків митний орган дійшов висновку, що податкове навантаження витрат на транспортування має становити 23,333 грн./км. Виходячи з наведеного розрахунку, вартість перевезення оцінюваного товару до кордону України має становити 23,333 грн./км * 15 км = 349,995 грн. (350 грн.), проте, згідно з довідкою про транспортні витрати від 16.10.2015 № 16/1, наданої декларантом, вартість перевезення до кордону України становить 285,17 грн. (різниця - 64,83 грн.) Таким чином, на думку митного органу, декларантом не вірно проведено розрахунок транспортних витрат, які є складовою митної вартості.

20 жовтня 2015 року Волинська митниця ДФС прийняла оскаржуване у цій справі рішення № 205000011/2015/000101/2 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом. У графі 33 цього рішення відображені викладені вище висновки інспектора митного контролю.

Також 20 жовтня 2015 року митним органом прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою № 205000011/2015/00018.

Не погоджуючись із такими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем під час митного оформлення надано необхідний пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, заявленої позивачем за основним методом, а висновок митниці про наявність розбіжностей у поданому декларантом пакеті документів є безпідставним.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею

220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Приведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Судами попередніх інстанцій, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, містять усі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Щодо зауважень митниці, які стали підставою для витребовування у декларанта додаткових документів, стосовно наявності розбіжностей у товарно-транспортних документах, суди правильного зазначили, що відмінність у вартості транспортування товару до митного кордону України і по території України у математичному перерахунку на 1 км шляху не може бути самостійним свідченням про наявність розбіжностей у поданих документах. Вартість перевезення по різним по території різних країн може відрізнятися залежить від категорії доріг і стану покриття, якості пального тощо, та формується за домовленістю сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки митного органу щодо наявності у наданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей у вартісних показниках витрат на транспортування товару не відповідають дійсності, а вимоги щодо надання додаткових документі є безпідставними і протиправними.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення ціни товару за ціною договору, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавались обчисленню, колегія суддів погоджується з позицією судів щодо протиправності оскаржуваного рішення митного органу і картки відмови та наявності підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 810/5424/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: