Постанова № 66351740, 25.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра ,8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2017 року № 826/20291/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у м. Києві про зобов’язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві) про зобов’язання відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від’ємного значення: за листопад 2014 року у розмірі 498686,00 грн., за грудень 2014 року у розмірі 1425803,00 грн., за січень 2015 року у розмірі 2436383,00 грн., за травень 2015 року у розмірі 15291169,00 грн., за червень 2015 року у розмірі 3000000,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок бездіяльності контролюючого органу, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від’ємного значення за листопад-грудень 2014 року та січень, травень, червень 2015 року у системі електронного адміністрування ПДВ, порушено права та законні інтереси позивача як платника податків.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/20291/16 (далі - справа), яку призначено до судового розгляду колегією суддів.

Представники сторін у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від позивача надійшла письмова заява про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження. Заяви про розгляд справи за відсутності представників відповідачів до суду не надійшли. Водночас, до суду через канцелярію від відповідачів надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з’ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із листом №123 від 13.08.2015 року із проханням забезпечити належне виконання норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині внесення від'ємного значення, задекларованого позивачем станом на 01.07.2015 року, з урахуванням поданих у липні та серпні 2015 року уточнюючих податкових декларацій з ПДВ у розмірі 31020508,00 грн., до системи електронного адміністрування ПДВ.

28.08.2016 року позивач отримав від ГУ ДФС у м. Києві лист №13264/10/26-15-15-01-09 про те, що станом на 27.08.2015 року, згідно з даними системи електронного адміністрування ПДВ, значення ліміту позивача збільшено на 23672566,00 грн. згідно поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року (реєстраційний №9153855710 від 20.07.2015 року), тобто сума 4347942,00 грн., що була уточнена позивачем у рядку 24 поданого 30.07.2015 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнююча податкова декларація з ПДВ), за травень 2015 року (реєстраційний №9161523778 від 30.07.2015 року) та сума 3000000,00 грн, що уточнена позивачем у рядку 24 поданої ним 11.08.2015 року уточнюючої податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року (реєстраційний №9168117932 від 11.08.2015 року), не були внесені до системи електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується витягом із системи електронного адміністрування ПДВ №21333117 від 21.10.2015 року.

04.09.2015 року позивач також отримав лист ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві №10889/1026-77-28-23 «Про надання інформації», що містив процитовані норми ПК України і не містив відповіді на запит позивача.

21.10.2015 року позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з листом №141, в якому просив забезпечити належне виконання норм ПК України в частині внесення від'ємного значення, задекларованого позивачем у рядку 24 уточнюючих податкових декларацій з ПДВ за червень, травень 2015 року у розмірі 7347942,00 грн. до системи електронного адміністрування ПДВ.

У відповідь позивач отримав лист ГУ ДФС у м. Києві №16418/10/26-15-15-01-09 від 29.10.2015 року, в якому ГУ ДФС у м. Києві підтвердило той факт, що станом на 27.08.2015 року, згідно з даними системи електронного адміністрування ПДВ, значення ліміту було збільшено на 23672566,00 грн., а також зазначило, що відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі в зв'язку з уточненням показників такої звітності. Реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули.

Не отримавши ні вичерпної відповіді на свої попередні листи, ні внесення вищезгаданого від'ємного значення ПДВ до системи електронного адміністрування ПДВ, позивач знову звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з листом №315/11-3ю від 16.11.2015 року, в якому повторно просив забезпечити належне виконання норм чинного законодавства України в частині внесення від'ємного значення, задекларованого позивачем у рядку 24 уточнюючих податкових декларацій з ПДВ за червень, травень 2015 року у розмірі 7347942,00 грн., до системи електронного адміністрування ПДВ. Факт невнесення вищезгаданої суми до системи електронного адміністрування ПДВ підтверджується витягом із системи електронного адміністрування ПДВ №16334525 від 16.11.2015 року.

У відповідь на вказаний лист позивач отримав від ГУ ДФС у м. Києві лист №_/10/26-15-15-01-09 без дати, в якому було зазначено, що відповідь на питання була надана позивачу листом №16418/10/26-15-15-01-09 ви 29.10.2015 року.

09.09.2016 року позивач звернувся з листом №09/2/09 до ДФС, у якому зазначив, що у податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року позивач заявив суму ПДВ на бюджетне відшкодування у розмірі 2952643,00 грн., 30.07.2016 року вищезгадана сума бюджетного відшкодування, шляхом подання позивачем уточнюючої податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року, зменшена на 4347942,00грн. (реєстраційний №9161523778), а 08.12.2015 року ще на 10943227,00 грн. (реєстраційний №9248785732). Вищезгадані суми, на які позивачем була зменшена сума бюджетного відшкодування за травень 2015 року, були перенесені позивачем у рядок 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду» відповідної податкової декларації з ПДВ, проте, у рядку системи електронного адміністрування ПДВ «сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН», згадані суми так і не були відображені. Також позивач заявив у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року бюджетне відшкодування на суму 14000000,00 грн., але 11.08.2015 року, шляхом подання уточнюючої податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, суму раніше заявленого бюджетного відшкодування за червень 2015 року зменшено на 3000000,00грн. (реєстраційний №9168117932). Вказану суму перенесено позивачем у рядок 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду» відповідної податкової декларації з ПДВ, проте, у рядку системи електронного адміністрування ПДВ «сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН», згадана сума також не була відображена.

Крім того, позивач у наступних податкових деклараціях з ПДВ заявив такі суми бюджетного відшкодування:

- у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року - 5249171,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року - 16774776,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року - 8547185,00 грн.

Протягом року вищезгадані суми перевірялися контролюючим органом у контрагентів, суми щодо операцій з якими були включені до податкового кредиту, проводилися зустрічні перевірки. У зв'язку із тривалим невідшкодуванням заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування, 08.12.2015 року позивач прийняв рішення, шляхом подання відповідних уточнюючих податкових декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2014 року та січень 2015 року, зменшити раніше заявлені суми бюджетного відшкодування, а саме:

- за листопад 2014 року на суму 498686,00 грн. (реєстраційний №9248494502);

- за грудень 2014 року на суму 1425803,00 грн. (реєстраційний №9248620555);

- за січень 2015 року на суму 2436383,00 грн. (реєстраційний №9248755974).

Зазначені суми перенесені позивачем у рядок 24 «сума від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду» відповідних податкових декларацій з ПДВ, проте, у рядку системи електронного адміністрування ПДВ «сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН», згадані суми також не були відображені.

У відповідь на вищезгаданий лист, позивач отримав лист ДФС №21792/6/99-99-12-03-02-15 від 06.10.2016 року «Про надання відповіді», у якому було зазначено, що змістовна відповідь на аналогічні питання, порушені у зверненні, надавалася листом ГУ ДФС у м. Києві від 29.10.2015 року №16418/10/26-15-15-91-09. Зазначений лист відповідає чинному законодавству і змін чи доповнень не потребує.

В черговий раз не отримавши змістовної та такої, яка б ґрунтувалася на нормах чинного податкового законодавства України, відповіді, 21.09.2016 року позивач із листом, аналогічним тому, з яким звертався до ДФС, повторно звернувся до ГУ ДФС у м. Києві (лист 21/09 від 21.09.2016 року).

У відповідь позивач отримав від ГУ ДФС у м. Києві лист від 23.11.2016 року №9089/10-28-10-41-08-17 «Про розгляд листа», який цитував окремі положення нормативно-правових актів та містив висновок про те, що залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, не впливає на стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

У зв’язку із викладеним, у позивача виникла розбіжність між залишком від'ємного значення ПДВ та даними системи електронного адміністрування ПДВ у в розмірі 22652041,00грн., а саме:

- за листопад 2014 року у розмірі 498686,00 грн.;

- за грудень 2014 року у розмірі 1425803,00грн.;

- за січень 2015 року у розмірі 2436383,00 грн.

- за травень 2015 року у розмірі 15291169,00 грн.;

- за червень 2015 року у розмірі 3000000,00 грн.

Зазначене підтверджується витягом із системи електронного адміністрування ПДВ №23366245 від 23.12.2016 року та податковою декларацією з ПДВ за листопад 2016 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Звернення позивача до суду обумовлене його незгодою із позицією контролюючого органу. Позивач вважає бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, такою, що порушує його права та законні інтереси як платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст. 200-1 ПК України, якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності із 01.01.2015 року.

Так, згідно п. 200-1.1, п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (у редакції до 29.07.2015 року), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок №569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку №569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 01.07.2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що період із 01.02.2015 року до 01.07.2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

За змістом приписів п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (у редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, 29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого, всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи із 01.07.2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України). Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи із 01.07.2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи із 01.07.2015 року. Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 200-1.3 ПК України).

Згідно з п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи із 01.07.2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31.07.2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених ст. 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п. 9-2 Порядку №569, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у п. 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до п. 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до п. 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів п. 10 Порядку №569, ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30.07.2015 року ДФС повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), сформовану відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 та п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників «СУМА»НаклОтр, «СУМА»Митн та «СУМА»НаклВид, що були сформовані, починаючи із 01.07.2015 року;

- протягом 03.08.2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ) сума «СУМА»Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА»овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року («СУМА»Перепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643-VІІІ сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи із 04.08.2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01.07.2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою «СУМА»Накл.;

- до 20.08.2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА»Накл), буде збільшена на суму від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Водночас, як вже зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, позивачем подано контролюючому органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад, грудень 2014 року, січень, травень та червень 2015 року.

Вказані уточнюючі розрахунки прийняті податковим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Разом з цим, як з’ясовано у ході судового розгляду справи, зазначені вище уточнюючі розрахунки контролюючим органом враховані не були, тобто суми, які визначені позивачем, в реєстрі не відображені.

Станом на час розгляду та вирішення справи по суті доказів зворотного відповідачами не надано, а судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що за змістом пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

У свою чергу, до податкової звітності з ПДВ, згідно п. 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що подані позивачем до контролюючого органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже, сформовані у них показники (зокрема у рядку 24) мали бути враховані при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення.

Не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, контролюючий орган, на переконання суду, порушив ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до ст. 1 Протоколу 1, кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Суд констатує, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd.v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvonne van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги шляхом зобов’язання ДФС, як органу, який, відповідно до Порядку №569, здійснює управління на централізованому рівні системою електронного адміністрування ПДВ, збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від’ємного значення: за листопад 2014 року у розмірі 498686,00 грн., за грудень 2014 року у розмірі 1425803,00 грн., за січень 2015 року у розмірі 2436383,00 грн., за травень 2015 року у розмірі 15291169,00 грн., за червень 2015 року у розмірі 3000000,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у м. Києві про зобов’язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» (код ЄДРПОУ 37674718) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від’ємного значення: за листопад 2014 року у розмірі 498686,00 грн., за грудень 2014 року у розмірі 1425803,00 грн., за січень 2015 року у розмірі 2436383,00 грн., за травень 2015 року у розмірі 15291169,00 грн., за червень 2015 року у розмірі 3000000,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

3. Позов в частині, заявленій до Головного управління ДФС у м. Києві, залишити без задоволення.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Україна» (код ЄДРПОУ 37674718) здійснений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.І. Келеберда

Суддя І.А. Качур

Суддя А.Б. Федорчук