Постанова № 66351378, 24.04.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року № 813/1034/17

о 11 год. 26 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/1034/17 за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Друку», представник - не прибувдо Личаківської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, представник - не прибувпро визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Друку» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийняті відповідачем на підставі протиправних висновків відповідача викладених в акті перевірки, акт перевірки оформлено з порушенням вимог чинного законодавства.

Порушення вимог чинного законодавства іншими суб'єктами жодним чином не впливає і не може впливати на правомірність формування ТОВ «Центр Друку» витрат та податкового кредиту. Належно оформлені між ТОВ «Центр Друку» та ПП «Компанія Фотоніка» первинні документи є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операцій з отримання товарів, робіт, послуг. Первинні документи надані позивачем повністю відповідають вимогам первинних документів згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року.

Порушення контрагентом певних правил оподаткування не може бути підставою для висновку про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Усі подані для перевірки первинні документи та їх копії містили відомості про зміст та обсяг господарської операції в обсязі, достатньому для документування.

Особи, що проводили перевірку не виявили та не довели відповідними доказами жодного факту порушення закону в укладених позивачем договорах і не змогли послатись в акті на жоден факт їх невідповідності законодавству.

Позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суми по операціях з ПП «Компанія Фотоніка» та включено амортизаційні відрахування до складу витрат.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченнях, відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки:

Згідно умов договору на виконання робіт від 29.04.2015 б/н ТОВ «Центр Друку» (Замовник) доручає, а ПП «Компанія Фотоніка» (Виконавець) зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору роботи по гідроізоляції і підсиленню фундаменту на об'єкті Поліграфічний цех за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском, 27. Термін здачі робіт згідно договору 30.06.2015 року.

До перевірки надано акт виконаних робіт від 30.06.2015 року по гідроізоляції та підсиленні фундаменту на загальну суму 86904,00 грн., в т.ч. ПДВ 14484,00 гривні.

Згідно наданого до перевірки акта виконаних робіт від 30.06.2015 року, проведено наступні роботи: розкопка фундаменту по периметру на глибину 0,4 м, розшивання тріщин фундаменту, відкачування ґрунтових вод, розкопка фундаменту в місцях влаштування посилення на глибину 1,4 м, заливка бетону В30 (станки підсилення), замазка тріщин ремонтним розчином, гідроізоляція фундаменту бітумним праймером в 3 шари, зворотня засипка ґрунту.

Позивачем до перевірки не надано документального підтвердження проведення робіт з дослідження можливості розкопувати фундамент будівлі цеху на глибину 1,4 метри, не представлено документального підтвердження придбання, списання, передачі у виробництво та/або отримання від підрядника матеріальних цінностей (щебінь, пісок, цемент, вода, готовий розчин бетону, церезит СТ65, гідроізол та ін.) на проведення робіт з гідроізоляції та підсилення фундаменту на об'єкті поліграфічного цеху, не надано Актів приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в), «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3).

В наданому акті виконаних робіт не вказано кількість потрачених людино годин на виконання робіт з гідроізоляції та підсиленню фундаменту приміщення поліграфічного цеху, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском, 27, не наведена інформація щодо технічних засобів (екскаваторів, вантажних автомобілів, гідропомпи та ін.), які були задіяні при виконанні робіт, не вказана інформація чиї матеріали (щебінь, пісок, цемент, вода, готовий розчин бетону, церезит СТ65, гідроізол та ін.) використовувалися при проведенні робіт.

Крім цього, встановлено невідповідність даних, зазначених в акті виконаних робіт.

Також, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.09.2016 справа № 607/5818/16-к, провадження 1 - кс /607/4605/2016 зазначено: « 16.03.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016210000000018 стосовно службових осіб ПП «Імекс» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Встановлено, що службові особи ПП «Імекс» за період діяльності протягом 2015 року внаслідок відображення в обліку та звітності безтоварних фінансово-господарських операцій із суб'єктами господарювання з явними ознаками фіктивності, в тому числі ПП «Компанія Фотоніка», а також TOB «Нафта Торг-ЛТД», TOB «БК Оптима», ПП «Аква-Медікум», TOB «Профі Хаус», ухилились від сплати податків на суму понад 4,2 млн. грн., що є особливо великими розмірами. Так, службові особи ПП «Імекс» заключили протягом 2015 року ряд договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт на надання послуг із вищевказаними суб'єктами господарювання з явними ознаками фіктивності, що не мали фактичного виконання, з метою мінімізації податкових зобов'язань та виведення грошових коштів із рахунків підприємства. В подальшому, в ході документування злочинної діяльності службових осіб ПП «Імекс» встановлено ряд осіб та суб'єктів господарювання, які з метою прикриття незаконної діяльності (здійснення операцій з переведення безготівкових грошових і у готівкові та мінімізації сплати податків, безпідставного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємства й податкового кредиту з податку на додану вартість), сприяють в ухиленні від сплати податків юридичним особам реального сектору економіки.

Відтак встановлено, що протягом 2014-2016 років на території Львівської області створено (придбано) підприємства з ознаками фіктивності, в т.ч. ПП «Компанія Фотоніка», з метою прикриття незаконної діяльності, в тому числі для здійснення операцій з переведення (конвертації) безготівкових коштів у готівкові та для мінімізації податків суб'єктами господарювання реального сектору економіки.»

Згідно листа СУ ФР ГУ ДФС у Тернопільській області № 3798/1900-23 від 07.10.2016: «Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016210000000018 від 16.03.2016 року за ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України. … вироком Сихівського районного суду м. Львова від 25.08.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ « 100 Років Гарантії», який одночасно є засновником, директором та головним бухгалтером ПП «Аква-Медікум» визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, тобто фіктивному підприємництві ТОВ « 100 Років Гарантії»; допитаний як свідок ОСОБА_2 повідомив, що в період 2015-2016 років підписував, посвідчував печаткою первинні документи ПП «Аква-Медікум» про проведення фінансово-господарських відносин з контрагентами, які не мали реального характеру, за що отримував грошову винагороду. Крім того, зареєстрував на своє ім'я ТОВ « 100 Років Гарантії» без мети здійснення господарської діяльності і також видавав відповідні документи про фіктивні взаємовідносини з контрагентами за грошову винагороду… 08.06.2016 в ході проведення обшуку за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7 офіс 517 А, виявлено та вилучено речі та документи, які вказують на незаконну діяльність та фіктивність ПП «Компанія Фотоніка», ПП «Аква-Медікум», ТОВ « 100 років Гарантії»,ТОВ «Норо Юкрейн», ТОВ «Тігерколор», ПП «Компанія Віст», ПП «Компанія Глобус Плюс», ТОВ «Солвік», зокрема печатки, факсиміле підписів, чекові книжки, банківські картки, ключі електронного цифрового підпису, реєстраційні, установчі документи, первинні документи про взаємовідносини з контрагентами, тощо; допитаний як свідок ОСОБА_1 - засновник, директор та головний бухгалтер ПП «Компанія Фотоніка», керуючись ст. 63 Конституції України, відмовився давати свідчення; аналізом фінансово-господарської діяльності ПП «Компанія Фотоніка» встановлено підміну товарів в ланцюгах постачання .

Враховуючи вищенаведене, в зв'язку з дефектністю представлених до перевірки первинних документів по взаєморозрахунках з ПП «Компанія Фотоніка» та неможливістю фактичного виконання ПП «Компанія Фотоніка» зазначених робіт в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів (кваліфіковані працівники) та технічної бази (вантажних автомобілів, екскаваторів, бето мішалок, інструменту, будівельного обладнання), неможливо підтвердити факт виконання робіт ПП «Компанія Фотоніка» з гідроізоляції та підсилення фундаменту приміщення поліграфічного цеху, розташованого за адресою м. Львів, вул. Під Голоском, 27.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

25.10.2016 року відповідачем проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинах із: ПП «Компанія Фотоніка» за період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року. За наслідками вказаної перевірки складено акт за №292/14-02/30477991.

10.11.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001521401, яким позивачу згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та підставі акта перевірки № 292/14-02/30477991 від 25.10.2014 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. п. п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 135.1. ст. 135, п. 137.1. ст. 137, п. 138.2. ст. 138., 144.1. ст. 144, п.п. 145.1.2. п. 145.1. ст. 145, п. 146.2, ст. 146 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 65 грн.

10.11.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001531401, яким позивачу згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та підставі акта перевірки № 292/14-02/30477991 від 25.10.2014 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1. ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1., 198.3. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 18150,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 14484,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 3621,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, ПК України із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, КАС України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи

Згідно п. 135.1. ст. 135 цього ж Кодексу, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст. 137 цього ж Кодексу, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно п. 144.1. ст. 144 цього ж Кодексу, амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів,

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України,

вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Згідно п.п. 145.1.2 п. 145.1. ст. 145 цього ж Кодексу, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Згідно п. 146.2. ст. 146 цього ж Кодексу, амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Згідно ст. 185 цього ж Кодексу, а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 186.1. ст. 186 цього ж Кодексу, місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог, надано суду копії:

- договору на виконання робіт від 29.04.2015 року укладеного між ПП «Компанія Фотоніка» як Виконавець в особі директора ОСОБА_1 з одного боку, та ТОВ «Центр Друку» в особі директора ОСОБА_3 Згідно предмету Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов вказано Договору роботу, а саме: Роботи по гідроізоляції і підсиленню фундаменту на об'єкті Поліграфічний цех за адресою: м. Львів вул. Підголоско, 27;

- податкових накладних від 05.05.2015 року №1, від 20.05.2015 року №3;

- виписки банку за 05.05.2015 року та за 20.05.2015 року;

- акту виконаних робіт по гідроізоляції та підсиленні фундаменту поліграфічного цеху від 30.06.2015 року;

- Локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1;

- дефектного акту на гідроізоляції та підсиленні фундаменту поліграфічного цеху у м. Львові;

- договірної ціни на будівництво гідроізоляції та підсиленні фундаменту поліграфічного цеху у м. Львові, що здійснюється у 2016 році;

- акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2015 року;

- розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на Загальнобудівельні роботи;

- державного акту на право власності на земельну ділянку № 293825;

- картки рахунку 631 за 2015 рік.

Будь яких інших належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем, суду не надано. Докази надані позивачем судом не враховуються, такі жодним чином не підтверджують реальність спірних господарських операцій, оскільки:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо вищевказаного договору, копія якого є у справі, суд зазначає про те, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні, на думку суду, договори з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів та в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Докази надані позивачем жодним чином не підтверджують факти реальності господарських операцій, по яких податковим органом правомірно встановлено порушення податкового законодавства.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Лише факт декларування позивачем вказаних правовідносин без реального здійснення господарських операцій не може бути підставою для визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок відсутності у позивача належних та допустимих доказів реальності сумнівних господарських операцій відповідачем правомірно встановлено факт нереальності їх вчинення та як наслідок юридичну дефектність згаданих первинних документів.

Відповідно спірні операції позивача не підтверджені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для формування податкового обліку позивача. Будь-яких інших доказів руху активів у процесі здійснення господарської операції та дійсному економічному змісту і ділової мети позивач суду не надав.

З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства зазначеного у висновках акту перевірки позивача та правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Центр Друку» в період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року відображено проведення взаєморозрахунків із ПП «Компанія Фотоніка».

На думку суду, відповідачем при перевірці позивача правомірно встановлено, що посадовими особами підприємства ТОВ «Центр Друку» не представлено документального підтвердження щодо проведення робіт з дослідження можливості розкопувати фундамент будівлі цеху на глибину 1,4 метри, не представлено документального підтвердження придбання, списання, передачі у виробництво та/або отримання від підрядника матеріальних цінностей (щебінь, пісок, цемент, вода, готовий розчин бетону, церезит СТ65, гідроізол та ін.) на проведення робіт з гідроізоляції та підсилення фундаменту на об'єкті поліграфічного цеху.

Надані позивачем Акти приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в), «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3), не містять дати їх складання і підписання.

Крім цього, позивачем не надано суду договору підряду та затвердженої проектно-кошторисної документації, інших документів які є обов'язковими при виконання будівельних робіт, які б відповідали вимогам законодавства, за результатами яких складаються відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в), та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3).

В наданому акті виконаних робіт не вказано кількість потрачених людино годин на виконання робіт з гідроізоляції та підсиленню фундаменту приміщення поліграфічного цеху, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском, 27, не наведена інформація щодо технічних засобів (екскаваторів, вантажних автомобілів, гідропомпи та ін.), які були задіяні при виконанні робіт, не вказана інформація чиї матеріали (щебінь, пісок, цемент, вода, готовий розчин бетону, церезит СТ65, гідроізол та ін.) використовувалися при проведенні робіт.

Також, відповідачем встановлено невідповідність даних, зазначених в акті виконаних робіт. В табличці «підготовчі роботи по фундаменту» в графі розшивання тріщин фундаменту зазначено кількість розшитих тріщин - становить 54 м/п, а в табличці «Роботи по посиленню та гідроізоляції фундаменту» у графі - замазка тріщин ремонтним розчином - становить 100 м/п, що перевищує підготовлену до затирання довжину тріщин на 46 м/п. При розкопуванні фундаменту ПП «Компанія Фотоніка» вибрала ґрунту в кількості 102 м3, а зворотно засипано ґрунту 25 м3. Також в акті виконаних робіт відсутня інформація щодо вивезення різниці ґрунту в кількості 77 м3.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням повноважень суду згідно ст. 162 КАС України, адміністративний позов задоволенню не підлягає повністю.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 03.05.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.