Постанова № 66351041, 12.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року 09 год. 15 хв.Справа № 808/3445/16 ПР/808/8/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 (далі іменується позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі іменується відповідача), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №8 від 08.04.2016 «Про відмову Гнаровської сільської ради як стягувача від примусового виконання рішення виконавчого листа №314/2588/15-ц, від 01.03.2016, виданий Апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204, від 25.03.2016».

В обґрунтування позову посилається на те, що Рішення Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №8 від 08.04.2016 про відмову стягувача від примусового виконання рішення суду суперечить закону та підлягає скасуванню. Зазначає, що, сесія Гнаровської сільської ради не мала права приймати рішення про відмову від виконання рішення суду, таким правом наділений лише сільський голова. Водночас, з огляду на те, що сільський голова ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні, особа, яка відповідно до закону має право відмовитись від імені стягувача місцевої ради від виконання судового рішення на її користь, у даному випадку відсутня. Крім того, відмовою стягувача порушено права територіальної громади у частині використання коштів місцевого бюджету. З огляду на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 12.04.2017 прибув представник позивача. Позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених вище просить суд задовольнити позов.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 12.04.2017 посилається на те, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Гнаровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, як учасник цивільно-правових відносин має право самостійно визначатися з реалізацією свого права на стадії примусового виконання судових рішень, реалізуючи принцип диспозитивності цивільного процесу та реалізовуючи самостійне волевиявлення відносно реалізації свого цивільного права. Вказує, що Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21.03.2017 року по справі № 314/2588/15, провадження № 22-ц/778/1124/17 визначено, що згідно з витягом з протоколу №30 від 10.06.2015 тридцять першої (позачергової) сесії засідання Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 6 скликання з приводу питання щодо заходів спрямованих на відшкодування коштів витрачених бюджетом на виконання рішення Вільнянського районного суду від 04.06.2014 по справі №314/5726/13 з'ясовано, що за зазначеним рішенням суду Гнаровська сільська рада відшкодувала ОСОБА_3 17 614,54 грн. у 2014 році. Виплата цих коштів не нанесла шкоди громаді в аспекті перерозподілу на даний захід бюджетних коштів з інших статей видатків, на які сільською радою були затверджені асигнування. Виплата була проведена саме з фонду заробітної плати на 2014 рік за рахунок його економії. Кошти фонду заробітної плати мають цільове призначення і в даному випадку вони були використані за своїм цільовим призначенням. З огляду на викладене, вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування рішення Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №8 від 08.04.2016 «Про відмову Гнаровської сільської ради як стягувача від примусового виконання рішення виконавчого листа №314/2588/15-ц, від 01.03.2016, виданий Апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204, від 25.03.2016» відсутні та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 12.04.2017 представник відповідача не прибув, 12.04.2017 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує у повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини шостої статті 12 та статті 41 КАС України, у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Вільнянського районного суду від 13.10.2015 у справі №314/2588/15-ц у задоволенні позову Прокурора Вільнянського району до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 17614,64 грн відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23.12.2015, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.02.2016, по справі № 314/2588/15-ц скасовано вищезазначене рішення місцевого суду, задоволено позов прокурора Вільнянського району в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради до ОСОБА_2 Стягнуто з останнього в порядку регресу на користь місцевого бюджету 17 614,64 грн.

Постановою державного виконавця від 25.03.2016 відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_2 про стягнення на користь Гнаровської сільської ради Вільнянського району боргу у сумі 17 614,64 грн.

До Вільнянського районного ВДВС надійшла заява від стягувача - Гнаровської сільської ради Вільнянського району про відмову від примусового виконання рішення суду в порядку ст. 372 ЦПК України, яку направлено для розгляду до Вільнянського районного суду.

Вищевказана відмова стягувача мотивована прийняттям Гнаровською сільською радою 08.04.2016 на шостій (позачерговій) сесії сьомого скликання рішення №8 «Про відмову Гнаровської сільської ради як стягувача від примусового виконання рішення виконавчого листа №314/2588/15-ц від 01.03.2016, виданого апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204 від 25.03.2016».

Не погоджуючись із рішенням Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №8 від 08.04.2016 «Про відмову Гнаровської сільської ради як стягувача від примусового виконання рішення виконавчого листа №314/2588/15-ц, від 01.03.2016, виданий Апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204, від 25.03.2016», заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»280/97-вр від від 21.05.1997, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої, дев'ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Як зазначалося вище, Гнаровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області 08.04.2016 на сесії більшістю голосів прийнято рішення № 8 «Про відмову Гнаровської сільської ради як стягувача від примусового виконання виконавчого листа № 314/2588/15-ц, від 01.03.2016, виданого Апеляційним судом Запорізької області ВП № Апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204, від 25.03.2016.

Аналізуючи вищезазначене, судом не вбачається доказів процедурних порушень відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 169 Цивільного кодексу України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Крім того, статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999 визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Правом відмовитись від виконання рішення суду, відповідно до вищевказаного Закону, наділений лише стягувач.

У виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 коштів відповідно до виконавчого листа № 314/2588/15-ц, від 01.03.2016, виданого Апеляційним судом Запорізької області ВП № Апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204, від 25.03.2016 стягувачем є Гнаровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, яка є юридичною особою.

Суд приходить до висновку, що саме Гнаровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, як стягувач, має право приймати рішення про відмову від виконання рішення суду про стягнення на її користь коштів.

Доводи прокурора що сесія Гнаровської сільської ради не мала права приймати рішення про відмову від виконання рішення суду, таким правом наділений лише сільський голова не знайши свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються вищенаведеними нормами законодавства.

Крім того, правомірність відмови Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від виконання виконавчого листа № 314/2588/15-ц, від 01.03.2016, виданого Апеляційним судом Запорізької області ВП № Апеляційним судом Запорізької області, ВП №50631204, від 25.03.2016 вже була встановлена Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.01.2017 у справі № 314/2588/15, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21.03.2017 у справі № 314/2588/15, якими прийнято відмову стягувача від примусового виконання рішення суду відносно боржника ОСОБА_2 яка набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи позивача про протиправність рішення Гнаровської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 8 від 08.04.2014 з підстав, наведених позивачем в адміністративному позову, вимоги Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області суд вважає безпідставними.

У звязку із викладеними, у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя М.С. Лазаренко