Постанова № 66350989, 27.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року № 810/947/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (додаток до акту ВО № 190027 від 21.02.2017 року), складеного головним спеціалістом ВДКНБТ УУТБ у Тернопільській області ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний розрахунок складений відносно власника транспортного засобу у той час як відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 N 879, Закон України "Про автомобільний транспорт" плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Автомобіль, на якому зафіксовано порушення, до проведення перевірки та складання акту був наданий у користування фізичній особі-підприємцю, який, у свою чергу, передав вказаний автомобіль в оренду юридичній особі.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Так, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТХ470185 належить автотранспортний засіб - сідловий тягач марки Renault Magnum 440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТХ470186 належить напівпричеп марки LECITRAILER SR-3E реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до довіреності, посвідченої 24 жовтня 2015 року державним нотаріусом Рокитянської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3, право користування автомобілем НОМЕР_3 та напівпричепом марки LECITRAILER SR-3E реєстраційний номер НОМЕР_2 було передано позивачем фізичній особі- підприємцю ОСОБА_4

У подальшому на підставі договору оренди від 26.10.2015 року, укладеному між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ ТК ОСНОВА (ЄДРПОУ 37800110), автомобіль НОМЕР_3 та напівпричеп марки LECITRAILER SR-3E реєстраційний номер НОМЕР_2 був переданий у тимчасове користування ТОВ ТК ОСНОВА (ЄДРПОУ 37800110). Майно передане в користування згідно акту передачі майна від 26.10.2015 року.

Посадовими особами Тернопільського управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Тернопільській області 21 лютого 2017 року на ділянці автодороги М-12 190км+100м був проведений габаритно-ваговий контроль зазначених транспортного засобу та напівпричепу.

За результатами проведеного габаритно вагового контролю були складені Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21 лютого 2017 року, акт ВО № 190027 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок № 1 від 21.02.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Актом встановлено перевищення напівпричепом марки LECITRAILER SR-3E реєстраційний номер НОМЕР_2 вагових параметрів: навантаження на першу вісь нормативно допустиме 7.33т, фактичне 8.60т; навантаження на другу вісь нормативно допустиме 7.33т, фактичне 8.20т; навантаження на третю вісь нормативно допустиме 7.60т, фактичне 7.60т.

Згідно акту складено розрахунок №1 від 21.02.2017 року плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яким до сплати ОСОБА_1 нараховано 929,88 Євро.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 33 ЗУ "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" встановлено, що у разі перевезення вантажу з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до розділу 22 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 N 879.

Відповідно до п. 21 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пункти 27 - 31-1 Порядку передбачають, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Водночас, ст. 1 ЗУ "Про автомобільний транспорт" визначає, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Тобто, перевізником є особа, яка здійснює перевезення вантажів.

Отже, відповідальність за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів покладається на автомобільного перевізника фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

З матеріалів справи слідує, що належний позивачу транспортний засіб марки Renault Magnum 440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп LECITRAILER SR-3E реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходились у тимчасовому користуванні ТОВ ТК ОСНОВА на підставі договору оренди від 26.10.2015 року.

Таким чином, порушення допущено не позивачем, а Товариством з обмеженою відповідальністю ТК ОСНОВА.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій, не надав суду жодних доказів, які спростовували б доводи позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 640,00 грн. (квитанція від 02.03.2017 № 0.0.717624158.1).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті підлягають судові витрати у сумі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 97, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок № 1 від 21.02.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, складений до акту ВО № 190027 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь гр. ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору (квитанція від 02.03.2017 № 0.0.717624158.1) у розмірі 640 ( шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.