Рішення № 66350477, 29.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1687/17

Провадження № 2/761/3303/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.12.2016 р. підсудність позову визначена Шевченківському районному суду м. Києва.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 18.10.2010 року було укладено договір про фінансовий лізинг № 00002369, об'єктом якого був транспортний засіб «Volkswagen Polo A5», 1.4 Benzin, 2010 року випуску, вартістю 19697,00 доларів США, терміном - 60 міс., щомісячний лізинговий платіж у еквіваленті в іноземній валюті складав 338,52 доларів США. Позивач умови договору виконав, придбав у ТОВ «Крим-Автохолдінг» об'єкт лізингу та на підставі акту прийому - передачі від 28.10.2010 року автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_1 передав відповідачу, однак останній договірні зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 09.12.2016 р. виникла заборгованість в розмірі 141585,33 грн., з яких: заборгованість по лізинговим платежам - 98286,90 грн., інфляційні втрати - 43298,43 грн.

Тому позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за Договором про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року, станом на 09.12.2016 року в сумі 147585,09 грн, з яких: 98286,90 грн. - сума заборгованості по Лізинговим платежам; 43298,43 грн. - сума інфляційних втрат; 6000,00 грн. - витрати на оплату юридичних послуг.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 18.10.2010 року було укладено Договір про фінансовий лізинг № 00002369, разом з додатками до нього, серед яких Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, які є невід'ємними частинами Договору лізингу, об'єктом договору є транспортний засіб «Volkswagen Polo A5», 1.4 Benzin, 2010 року випуску, вартістю 19697,00 доларів США, строк лізингу - 60 міс., щомісячний лізинговий платіж у еквіваленті в іноземній валюті складав 338,52 доларів США.

Умовами п. 1 Загальних умов визначено, що ці Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, як додаток до Контракту, що є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, являють собою угоду між Сторонами, щодо придбання ТОВ «Порше Лізинг Україна», а також передачі Об'єкту лізингу Лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів). Цей Контракт разом з усіма додатками та іншими доданими до нього матеріалами, складає цілісну угоду між Сторонами по відношенню до предмета цього Контракту (п. 20.3. Загальних умов).

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2. Загальних умов Сторони погодили, що об'єктом лізингу за цим Контрактом є транспортний засіб, зазначений у Контракті та обраний у відповідності до специфікацій Лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам Лізингоодержувача. Лізингоодеожувач на власний розсуд здійснив вибір Дилера-продавця, у якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбало Об'єкт лізингу (отримало право власності на Об'єкт лізингу) та передало Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями законодавства України та цього Контракту.

ТОВ «Порше Лізинг України» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Автохолдінг» автомобіль «Volkswagen Polo A5», 1.4 Benzin, 2010 року випуску, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000133 від 18.10.2010 року (а.с. 31).

Згідно Акту прийому - передачі від 28.10.2010 року автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_1 позивач передав відповідачу (а.с. 36).

Відповідно Договору лізингу Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов лізингу, серед яких: вартість Об'єкту лізингу у еквіваленті в іноземній валюті - 19697,00 доларів США; авансовий платіж у еквіваленті в іноземній валюті - 8863,65 доларів США; обсяг фінансування у еквіваленті в іноземній валюті - 10833,35 доларів США; кількість лізингових платежів - 60; строк лізингу (місяців) - 60; щомісячний лізинговий платіж у еквіваленті в іноземній валюті - 338,52 доларів США; адміністративний платіж у еквіваленті в іноземній валюті - 295,45 доларів США (а.с. 12).

Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) до Договору про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року, чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена Сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (а.с. 25-30).

Відповідно п. 6.5. Загальних умов встановлено, що Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Відповідно п. 6.3. Загальних умов визначено, що Лізингові платежі та інші Платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в Євро/ доларах США (як обумовлено Сторонами в Контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом, чинним на дату виставлення рахунку.

Позивачем були виставлені Відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) Лізингових платежів, які охоплюють лізингові періоди з квітня 2014 року - по жовтень 2015 року, які, в порушення викладених норм чинного законодавства та положень укладеного Контракту, відповідачем залишилися несплаченими, внаслідок чого виникла заборгованість останнього (а.с. 48-66).

Позивач направляв відповідачу Вимогу від 05.10.2015 року про сплату заборгованості за договором про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року, повернення Об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за № 00002369 (а.с. 41-42).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Зазначені положення чинного законодавства знайшли відображення в умовах укладеного Контракту. Так, п.п. 8.3., 8.3.2., 12.6 та 12.6.1. Загальних умов передбачено, що якщо Лізингоодержувач повністю або часткова не здійснить оплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому якщо прострочення Лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до ЗУ «Про фінансовий лізинг»), ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати Об'єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно п. 13.1. Загальних умов Сторони погодили, що якщо Лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення Об'єкта лізингу, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право вилучити (повернути) Об'єкт лізингу без попередньої згоди Лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.7. Загальних умов).

26.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. вчинено виконавчий напис стосовно повернення Лізингоодержувачем - ОСОБА_1 на користь Лізингодавця - ТОВ «Порше Лізинг Україна» об'єкта фінансового лізингу - автомобіля марки «Volkswagen Polo A5», 1.4 Benzin, 2010 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_2, що підтверджується копією Виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. від 26.04.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 771 (а.с. 67).

На підставі Виконавчого напису заступником начальника Слов'янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Антоновим О.М. винесено Постанову від 21.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51665811 щодо повернення Об'єкту лізингу (а.с. 69).

Відповідно Постанови про розшук від 26.07.2016 року, автомобіль марки «Volkswagen Polo A5», 1.4 Benzin, 2010 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_2 оголошено в розшук в рамках виконавчого провадження № 51665811(а.с. 71).

Враховуючи викладене, договірні зобов'язання Позивача перед Відповідачем за Договором про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року виконані повністю, але згідно із розрахунком заборгованості, станом на 09.12.2016 р. у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 141585,33 грн., з яких: заборгованість по лізинговим платежам - 98286,90 грн., інфляційні втрати - 43298,43 грн. (а.с. 45-47).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цк України).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не належним чином виконував умови договору про фінансовий лізинг, загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 141585,33 грн., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині, знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Умовами п. 8.6. Загальних умов визначено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням Стороною своїх обов'язків за Контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

Нормами ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» погоджені Сторонами Лізингові платежі включають: 1) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу - тобто компенсація понесених витрат на придбання Об'єкту лізингу; 2) проценти та комісії - тобто сума винагороди Лізингодавця за отримане у лізинг майно - матеріальна вигода від договору про фінансовий лізинг.

Диспозицією ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Також, положеннями п. 8.2.3. Загальних умов передбачено компенсацію будь-яких витрат, понесених Позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.

Диспозицією п. 16.1. Загальних умов встановлено, що незалежно від завершення виконання Контракту або проведення операцій, запланованих в рамках цього Контракту, усі витрати та збитки (включаючи ті з них, що пов'язані з виплатою гонорарів за юридичні та фінансово консалтингові послуги). Завдані у зв'язку з укладенням або невиконанням Контракту відшкодовуються Стороною, яка завдала такі збитки.

Враховуючи факт невиконання Відповідачем умов Договору про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року, для отримання правової допомоги ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклало Договір про надання юридичних послуг від 26.05.2015 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «КПД Консалтинг», відповідно до умов п. 2.1. якого, за надання Послуг Замовник сплачує Виконавцеві винагороду, сума якої визначається у відповідній додатковій угоді (заявці), яка підписується Сторонами.

Згідно із Заявкою на надання послуг № 77 від 12.12.2016 року до Договору про надання юридичних послуг вартість юридичних послуг за забезпечення комплексного представництва Позивача у судах по справі ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року складає 5000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000,00 грн., що підтверджується копією заявки № 77, Акту виконаних робіт №1, рахунку на оплату послуг (а.с. 72-79).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги (ч. 1 ст. 56 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «КПД Консалтинг» було укладено Договір про надання юридичних послуг від 26.05.2015 року, але в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували те, що юридична допомога надавалася фахівцем у галузі права, та розрахунок розміру витрат відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача в якості понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 гри. не підлягають задоволенню.

Даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за Договором про фінансовий лізинг № 00002369 від 18.10.2010 року належним чином не виконав, а отже зобов'язаний повернути позивачу заборгованість в розмірі 147585,09 грн., також суд бере до уваги, що позивачем не надано доказів, того, що юридична допомога надавалася фахівцем у галузі права, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 2213,78 грн. (а.с. 4).

Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212-215, 224-233, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 785, 808 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» заборгованість в розмірі 147585,09 грн., судовий збір в розмірі 2213,78 грн., а всього підлягає стягненню: 149798,87 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя