Ухвала суду № 66349366, 27.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/461/16-к Номер провадження 11-кп/786/92/17Головуючий у 1-й інстанції Хомінець І. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ч.3 ст. 185 КК України ТЗ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Корсун О.М.

суддів: Костенка В.Г., Герасименко В.М.

з участю секретаря Пархоменко Ю.І. , Бондар М.О.

прокурора Ряднини В.В.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016170250000027 за апеляційними скаргами прокурора Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 5 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1.07.2016 Чутівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленим іспитового строку 1 рік 6 місяців,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 1.07.2016, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладенням обовязків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_2 виправдано.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Російська Федерація, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого, останній раз:

18.07.2011 Джержинським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі, звільненого 18.03.2015 умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 5 днів,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладенням обовязків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_3 виправдано.

Вирішено питання про речові докази

Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винуватими та засуджені за те, що 25.01.2016 приблизно о 23:30 год, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, повторно, шляхом злому за допомогою лому та монтировки, прибойця на вхідних дверях, проникли до погрібника, належного потерпілому ОСОБА_6, що знаходиться вул. Щорса, 2, с. Сонячне Машівського р-ну Полтавської обл. звідки таємно викрали дві полімерні каністри з селективним гербіцидом «Астарг-125» для боротьби з однорічними та багаторічними злаковими бурянами, обємом 10 літрів кожна. З місця злочину зникли та розпорядилися майном у власних цілях, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 6 000 грн..

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що вони 26 січня 2016 року о 00:06 год., за попередньою змовою між собою, повторно, шляхом пролому стіни за допомогою лому та монтировки, проникли до приміщення магазину № 4 ФОП ОСОБА_7, що знаходиться по вул. Щорса с. Сонячне Машівського р-ну Полтавської обл., звідки намагалися вчинити крадіжку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 5528 грн., а саме: 10 пляшок горілки «Хортиця срібна» обємом по 0,5 л. на загальну суму 600 грн; 12 пляшок пива «Зіберт» обємом по 1,2 л. на загальну суму 228 грн; напівфабрикатів на загальну суму 2000 грн; консервів на загальну суму 1500 грн; ковбасних виробів на суму 900 грн та 300 грн готівкових коштів, що зберігалися в касі магазину. Проте свій умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були сполохані охоронною сигналізацією та помічені потерпілими. Після вчинення замаху на вказаний злочин обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагалися втекти, але через 4 години були затримані громадськістю села Сонячне та працівниками міліції, які виїхали на місце події за викликом потерпілих.

Такі дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як вчинення незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням до іншого приміщення.

Виправдовуючи обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України суд таке рішення мотивував тим, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу про спрямованість умислу обвинувачених на викрадання саме того майна, яке вказано в обвинувальному акті, або взагалі на викрадання чужого майна, так як з досліджених у суді доказів вбачається, що з магазину № 4 ФОП ОСОБА_7 нічого не було викрадено і підготовлено товару для викрадання не було, а лише пошкоджена стіна та сигналізація.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинувачених через його мякість, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати обвинувачених винуватими за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання ОСОБА_2 у виді 4 років позбавлення волі, ОСОБА_3М у виді 4 років позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог прокурор вказав, що суд при призначенні покарання не врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи винуватих: ОСОБА_2 розлучений, не працює, раніше судимий, здоровий, працездатний, тричі притягувався до кримінальної відповідальності; ОСОБА_3 на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працездатний, хворіє хронічним вірусним гепатитом С, двічі притягувався до кримінальної відповідальності у тому числі за корисливі злочини і один із злочинів вчинив в період умовно-дострокового звільнення; відсутність помякшуючих обставин; невизнання вини обвинуваченими.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 не оскаржуючи вирок суду в частині виправдування ОСОБА_2 за ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та повернення заставодавцю ОСОБА_9 застави, внесеної за ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати в частині визнання винуватим ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України та кримінальне провадження в цій частині закрити у звязку з відсутністю в його діях складу злочину. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

При цьому захисник свої вимоги обґрунтовує істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відсутністю доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме викраденні останнім з ОСОБА_3 25.01.2016 у ОСОБА_6 гербіциду.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати в частині визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та кримінальне провадження у цій частині закрити у звязку з відсутністю в його діях складу злочину. В іншій частині вирок суду залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 наводить доводи, аналогічні доводам наведеним у апеляційній скарзі захисника ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинувачених та захисника, які просили задовольнити їх апеляційні скарги та відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п.3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 КПК України вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються:

- у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд;

- у разі визнання особи винуватою формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» наголошено на тому, що резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання обвинуваченого невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею кримінального закону, за якою його було віддано до суду, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.

Як вбачається з мотивувальної частини обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд не врахував наведені приписи статей КПК України і рекомендації Верховного Суду України.

Ухвалюючи вирок щодо обвинувачених суд ввійшов у суперечність, оскільки обвинуваченим інкримінувалося вчинення дій з 25 на 26 січня 2016 року в одному місці на вул. Щорса с. Сонячне Машівського р-ну Полтавської обл. у один час приблизно о 23 год 30 хв та 00 год 06 хв одним способом із застосуванням одних і тих же знарядь, у той же час по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_6 суд визнав винуватими обвинувачених та засудив їх, а по іншому епізоду, де потерпілою є ОСОБА_7 у мотивувальній частині вироку суд зазначив, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу про спрямованість умислу обвинувачених на викрадення саме того майна, яке вказано в обвинувальному акті, а надані лише докази пошкодження стіни магазину ФОП ОСОБА_7 та встановленої у ньому сигналізації. При цьому суд по епізоду злочину у потерпілої ОСОБА_7 не зазначив мотиви, з яких відкидає докази обвинувачення.

Крім того, як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини вироку, суд першої інстанції, всупереч наведеним вище вимогам закону та розясненням Верховного Суду України, взагалі не вказав передбаченої законом підстави для виправдання обвинувачених за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду злочину у магазині ФОП ОСОБА_7.

На думку колегії суддів зазначене вище є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Колегія судів також звертає увагу, що оскаржуваний вирок відправлений до Єдиного державного реєстру судових рішень у той же час це судове рішення не внесено в автоматизовану систему документообігу, що підтверджується відсутністю на ньому штрих коду.

За таких обставин, у порядку ч. 2 ст. 404 КПК України апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно розглянути кримінальне провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ретельно перевірити та дати вичерпні відповіді на доводи, які зазначені в апеляційних скаргах, а у разі доведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів у тому ж обємі, призначене їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України вважати неправильним.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги прокурора Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_8 з доповненнями, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Машівського районного суду Полтавської області від 5 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11