Рішення № 66348913, 04.05.2017, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/388/17

2/532/279/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

04 травня 2017 р. м. Кобеляки Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Тесленко Т. В.

з участю секретаря Климченко А. О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів, в позовній заяві вказує, що 31 липня 2014 року він домовився з ОСОБА_3 про продаж нею йому житлового будинку, розташованого в с.Бережнівка Кобеляцького району Полтавської області, який вона успадкувала після своєї матері. В цей же день, в рахунок ціни будинку він передав ОСОБА_3 5000 грн., яка написала розписку про одержання коштів. Але в кінці 2016 року ОСОБА_3 заселила іншу особу, якій також пообіцяла продати будинок і від якої взяла гроші, але в сумі 30 000 грн. Оформляти нотаріально договір купівлі-продажу будинку ОСОБА_3 відмовляється та відмовляється повертати кошти.

Позивач ОСОБА_1, вважаючи договір між ним та ОСОБА_3 нікчемним, просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_3 5000 грн.

В судовому засіданні 04 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 змінив підставу позову, надав суду уточнену позовну заяву, в якій зазначає, що ОСОБА_3 в наданому запереченні не визнає факту досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, а отже такий договір юридично вважається не укладеним і застосовувати до нього положення закону щодо правових наслідків недійсності правочину підстав немає. Те ж саме стосується й договору оренди з правом викупу. Отже у ОСОБА_3 не було ніяких правових підстав в отриманні від позивача грошей в сумі 5000 грн., а тому вона повинна ці гроші йому повернути.

Позивач ОСОБА_1, його представник адвокат ОСОБА_2 підтримали вимоги

уточненої позовної заяви, просять суд стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн. безпідставно набутого майна та понесені позивачем судові витрати 640 грн. судового збору, 1000 грн. за юридичну допомогу адвоката.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнала й пояснила суду, що дійсно є власником будинку розташованого в с. Бережнівка Кобеляцького району Полтавської області, який вона успадкувала після смерті матері. Дійсно нею від ОСОБА_1 було отримано гроші в сумі 5000 грн., про що вона в присутності ОСОБА_4 написала розписку. В будинок вселилися родичі ОСОБА_1 Вона вважає, що ОСОБА_1 сплатив їй кошти за користування будинком по договору найму, однак письмового договору найму не складали, та істотні умови договору не обговорювали.

Суд, заслухавши сторони, свідків, перевіривши та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 31 липня 2014 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 грошову суму 5000 (пять тисяч) гривень за будинок в якому він буде проживати, з правом подальшого викупу, про що написала письмову розписку в присутності ОСОБА_4, яку передала ОСОБА_1 Л.(а.с. 4).

Як пояснили, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 й ОСОБА_5, їм було відомо від ОСОБА_1 та від ОСОБА_3 про те, що в липні 2014 року ОСОБА_1 передав гроші в сумі 5000 гривень ОСОБА_3, як частину платежу в рахунок купівлі-продажу будинку для того, щоб ОСОБА_3 за ці кошти оформила документи на будинок, як спадкове майно на себе, щоб була можливість переоформлення на покупця через нотаріальну контору.

В подальшому договір купівлі продажу вказаного житлового будинку укладений не був.

Суд не може брати до уваги пояснення відповідачки ОСОБА_3, про те що кошти від ОСОБА_1 були отримані на підставі договору найму, оскільки нею не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували ці обставини.

Частиною 1 ст. 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання.

Таким чином, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобовязання може мати місце лише у випадку наявності зобовязання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови. Однак договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був у звязку з чим відсутні підстави вважати передані ОСОБА_1 кошти завдатком.

Частиною 2 ст. 570 ЦК України передбачено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Предявляючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що кошти за розпискою отримані ОСОБА_3 безпідставно, оскільки в подальшому договір

купівлі-продажу вказаного будинку, укладений не був, та ОСОБА_3 в кінці 2016 року ще й заселила в будинок іншу особу, а коли позов був на розгляді суду оформила через нотаріальну контору договір купівлі-продажу будинку з іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки ОСОБА_3 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що вона набула від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 грн. при наявності достатніх правових підстав, як плату по договору купівлі-продажу, так само й по договору найму чи оренди з правом викупу, так як такі договори в подальшому укладені не були, тому ці кошти вважаються безпідставно набутим майном.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. А отже з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти в розмірі 5000 ( пять тисяч) гривень.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути у відшкодування судових витрат на сплату судового збору 640 грн. 00 коп. та 1000 грн., сплачених на підставі наданих квитанції й розрахунку витрат за юридичну допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1212, 1213 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (КФОПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (КФОПП НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 5000 ( пять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (КФОПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (КФОПП НОМЕР_2) у відшкодування судових витрат на сплату судового збору 640 грн. 00 коп. ( шістсот сорок) грн. та 1000 (одну тисячу) грн., сплачених за юридичну допомогу адвоката, а всього у відшкодування судових витрат 1640 ( одну тисячу шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду

Полтавської області через суд першої інстанції шляхом поданя в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя