Постанова № 66344263, 27.04.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13451/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М.,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до наказу МВС України №530 від 30.07.1993 року він був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, відповідно до наказу ГУ НП в Київській області №1о/с від 07.11.2015 року - прийнятий на службу в Національну поліцію.

Вказує, що наказом ГУ НП в Київській області №4о/с від 12.01.2016 його було звільнено зі служби в поліції у запас відповідно до положень пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначені відомості підтверджуються доданими до позову копіями трудової книжки серії НОМЕР_1 та витягу з наказу №4о/с від 12.01.2016.

Крім того, зазначає, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 2/Зв від 06.01.2016 року військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» йому було встановлено зв'язок діагнозтованих захворювань з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ.

Також вказує, що на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України серії АВ № 0451177 від 23.03.2016 року йому було встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Звертає увагу на те, що 30.05.2016 року він звернувся до ГУ НП в Київській області з письмовою заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням мною служби в органах внутрішніх справ, однак листом ГУ НП в Київській області № 29/П-350від 09.06.2016 йому було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, мотивуючи тим, що виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється відповідно до ст.ст. 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 №4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», і на переконання Відповідачів на даний час законодавством не передбачена виплата одноразової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не в поліції.

У зв'язку з вищевикладеним, оскільки вважає протиправними дії щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги Головним управлінням Національної поліції в Київській області з посиланням на позицію МВС України щодо не розгляду Департаментом фінансово-облікової політики МВС України матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги працівникам поліції згідно листа № 15/2-1589 від 20.04.2016, змушений був звернутись до суду з вищезазначеним позовом та просить визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, зобов'язати МВС України призначити йому одноразову грошову допомогу, а Головне управління Національної поліції в Київській області - нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 23.03.2016.

У судовому засіданні позивача позов підтримав та просив його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача Міністерства внутрішніх справ України у судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити повністю.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області у судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити повністю.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що позивач відповідно до наказу МВС України №530 від 30.07.1993 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, згідно наказу ГУ НП в Київській області №1о/с від 07.11.2015 року - прийнятий на службу в Національну поліцію, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 (а.с.14).

Крім того, як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 відповідно до наказу ГУ НП в Київській області №4о/с від 12.01.2016 його було звільнено зі служби в поліції у запас відповідно до положень пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», витягом з наказу №4о/с від 12.01.2016 року (а.с.13).

Судом встановлено, що свідоцтвом про хворобу № 2/Зв від 06 січня 2016 року військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» позивачу було встановлено зв'язок діагностованих захворювань з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.11).

Крім того, на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України серії АВ № 0451177 від 23.03.2016 року позивачу було встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 30.05.2016 року звернувся до ГУ НП в Київській області з письмовою заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, до якої, відповідно до вимог п. 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року було додано вищезазначені довідки (а.с.9), однак листом ГУ НП в Київській області № 29/П-350від 09.06.2016 року йому було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності (а.с.10), мотивуючи тим, що на даний час законодавством не передбачена виплата одноразової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не в поліції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 Розділу 2 Порядку заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

За змістом п. 1 Розділу 2 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення непрацездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією МОЗ України серії АВ № 0451177 від 23.03.2016 року позивачу було встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.12), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач відповідає визначеним у вказаному вище Порядку критеріям та є таким, що має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Київській області №4о/с від 12.01.2016 позивача було звільнено зі служби в поліції у запас відповідно до положень пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Київській області, у зв'язку з чим органом, до якого позивач повинен був звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області.

Отже, оскільки наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою доказами, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні позивачу спірної соціальної виплати.

Крім того, слід зазначити, що суд критично оцінює посилання відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області на ту обставину, що на позивача не розповсюджуються правила вказаного вище Порядку, оскільки вказане твердження є необґрунтованим, про що зазначено відповідачем - Міністерством внутрішніх справ України у своїх запереченнях, а саме - те, що призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського, у зв'язку з чим позовні вимоги до відповідача - Міністерства внутрішніх справ України задоволенню не підлягають.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 23.03.2016 року доведені та підтверджуються належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з вищевикладеним, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 17, 71, 72, 94,158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 23.03.2016.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. У разі якщо постанову було прийнято без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С. М. Богінкевич