Рішення № 66341674, 27.04.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/3673/16-ц

провадження № 2/0285/587/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.04.2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Помогаєва А.В., за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів.

В обґрунтування свого позову, зазначає, що 10.07.2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0004/08/301-ZNv, за яким Банк надав відповідачу кредит в розмірі 24000 доларів США, на строк по 09.07.2018 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом. З метою виконання грошових зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Відповідач свої зобовязання перед банком не виконав, тому станом на 07.11.2016 р. існує заборгованість в розмірі 12136, 78 доларів США.

В судове засідання представник позивача не зявився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибула, однак про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через оголошення в газеті «Урядовий курєр».

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на вищевказані обставини, а також на те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд згідно з вимогами ч. 1 ст. 225 ЦПК України, прийшов до висновку про необхідність провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідившинадані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» було укладено кредитний договір № 0004/08/301-ZNv за яким Банк надав відповідачу кредит в розмірі 24 000 доларів США з розрахунку 13,5 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання кредитного договору, 10.07.2008 року було укладено іпотечний договір між АКБ «Форум» та ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрований № 4268, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1.

Позичальник свої зобовязання перед банком не виконав, тому станом на 07.11.2016 р. існує заборгованість в розмірі 12136,78 доларів США.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною 1 ст.546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)

Відповідно до ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 3.4.1. Договору іпотеки встановлено, що в разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, шляхом його реалізації у спосіб, визначений цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.4.3 Договору іпотеки в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено п. 5 Договору, зокрема на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення мають місце в ст. 33 Закону України «Про іпотеки».

Відповідно до розяснень, наведених у пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК ).

Отже, позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки і пред'явлення позову про звернення стягнення є обґрунтованим.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Сторони не надали суду належні докази про ринкову ціну предмета іпотеки на час розгляду даної справи.

Пунктом 1.4. договору іпотеки сторонами було погоджено заставну вартість предмету іпотеки в розмірі 124836, 00 грн.

За таких обставин, суд визнає за необхідне визначити початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) та стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не менше 124 836,00 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Таким чином, вищезазначеним Законом встановлено заборону звернення стягнення на нерухоме майно боржників за валютними кредитами (мораторій) та визначено умови застосування такого мораторію.

Системний аналіз тексту наведених норм Закону дає підстави для висновку, що заборона відчуження нерухомого майна поширюється не на будь-яке нерухоме майно боржника, а лише на те, що відповідає встановленим ознакам:

1) є предметом застави;

2) виступає як забезпечення зобовязань громадянина України;

3) виступає як забезпечення зобовязань за споживчими кредитами;

4) кредит надано в іноземній валюті;

5) нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці;

6) у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

7) загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Крім того, логічне тлумачення п. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону дає підстави для висновку, що умовою застосування мораторію є відсутність згоди власника на відчуження нерухомого майна. Отже, за наявної згоди власника відчуження предмета іпотеки є можливим.

Оскільки позивач не бере участь у розгляді даної справи та не надала будь-яких доказів на підтвердження наявності умов застосування мораторію до правовідносин зі звернення стягнення на належне їй нерухоме майно, суд не може зробити обґрунтований висновок про необхідність зупинення стягнення на час дії мораторію

За таких обставин, питання застосування мораторію може бути вирішено судом за заявою заінтересованої особи під час виконання рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем при подачі позову та документально підтверджені судові витрати.

З наданих платіжних доручень вбачається, що позивачем сплачено 4803, 94 грн. судового збору та 630,00 грн. витрати на розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» про виклик відповідача у судове засідання.

Керуючисьстаттями3, 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218,Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/301-ZNv від 10.07.2008 р., який укладений між АКБ "Форум" та ОСОБА_2, звернути стягнення в сумі 12 521 ,91 доларів США (дванадцять тисяч пятсот двадцять один дол. США 91 цент), на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів, зазначивши, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) та стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не менше 124 836,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 803 грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" судові витрати, які повязані з викликом відповідача через оголошення в газеті в розмірі 630 грн.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.05.2017 р.

Суддя А.В. Помогаєв