Постанова № 66339796, 28.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2017 Справа №607/2198/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Стельмащука П.Я.,

секретаря судового засідання - Бойко І.І.;

за участю позивача та його представника,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не складенні висновку та неприйнятті рішення про призначення та не виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності, внаслідок травми отриманої при виконанні службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ. А також просить зобов'язати відповідача скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення та виплати цієї одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 1996 року по 30 травня 2016 року перебував на службі в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, звідки звільнений на підставі наказу від 30 травня 2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). В період проходження служби в органах внутрішніх справ, а саме 21 вересня 2015 року позивач отримав травму пов'язану із виконанням службових обов'язків, ступінь втрати працездатності склав 10%. 06 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без визначення інвалідності і подав необхідні документи. Однак, листом від 07 лютого 2017 року відповідач повідомив, що призначення та виплата одноразової допомоги є передчасною і буде проводитись лише після внесення змін до ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», так як даним Законом не передбачено виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності у період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зазначені дії відповідача позивач вважає такими, що не відповідають вимогам закону, порушують його права, тому просив позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, з підстав викладених у позовній заяві і наданих суду усних поясненнях та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, надав суду усні та письмові пояснення, суть яких зводиться до наступного. Позивач отримав травму під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Не зважаючи на те, що Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського містять як підставу виплати допомоги отримання поліцейським захворювання або поранення під час проходження служби в органах внутрішніх справ, у статтю 97 Закону України «Про Національну поліцію» зміни не внесені, а закон має вищу юридичну силу за підзаконні нормативно-правові акти. Новостворене ГУНП в Тернопільській області не є правонаступником ГУМВСУ в Тернопільській області та не може нести матеріально-правову відповідальність перед позивачем за травму отриману під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, судом встановлено наступні обставини.

Позивач працював в Управлінні МВС України в Тернопільській області з 03.09.1996р. Наказом МВСУ №2394о/с від 06.11.2015р. позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ.

З 07.11.2015р. позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України (наказ №28о/с від 07.11.2015р.), а Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №105 о/с від 30 травня 2016 року позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу).

21 вересня 2015р. близько 20 години на території, прилеглій до будівлі церкви «Георгія Переможця» в с. Катеринівка Кременецького району Тернопільської області начальник управління громадської безпеки УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, множинні забої, забій і пошкодження зв'язок правого плечового суглобу. Дана обставина підтверджена висновком службового розслідування за фактом травмування окремих працівників ОВС області під час забезпечення охорони громадського порядку від 06.10.2015р., затвердженого того ж числа начальником УМВСУ в Тернопільській області; актом №3 про нещасний випадок (у тому числі поранення), затвердженого 30.10.2015р. начальником УМВСУ в Тернопільській області; актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 30.10.2015р.

Рішенням військово-лікарської комісії - постановою №1 ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" від 21.01.2016р. встановлено, що травма (21.09.2015р.) полковника міліції ОСОБА_1, «Закрита травма грудної клітки. Пошкодження зв'язок правого плечового суглобу», ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до довідки обласної МСЕК №1 Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи серії АГ №4798 від 02 лютого 2016 року, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 10%.

На заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із втратою працездатності, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області листом №64/01/3-2017 від 07 лютого 2017 року позивачу було повідомлено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності, внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку в органах внутрішніх справ є передчасною і буде проводитись лише після внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задовольнити позов з наступних мотивів.

Відповідно до статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 року.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначає Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок).

Згідно п. 5 розділу І Порядку, серед значень термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського зазначено «пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ».

Положеннями п. 1 розділу ІІ Порядку визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За приписами п. 1 розділу ІІІ Порядку, формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. Пунктом 5 вказаного розділу передбачено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу заяву (рапорт) із документами, що визначені цим пунктом.

Пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Судом встановлено, що з 02 лютого 2016 року (з дати встановлення ступеня втрати працездатності) позивач, який на той час уже був працівником поліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності відповідно до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Обов'язок вчинення дій, передбачених Порядком, спрямованих на отримання позивачем такої одноразової грошової допомоги виникає у відповідача після отримання від поліцейського відповідної заяви.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, керівником територіального органу Національної поліції рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги згідно з Порядком, мотивуючи це не внесенням змін до Закону України «Про Національну поліцію», безпідставно не прийнято.

Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 1 статті 8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому Європейський суд з прав людини наголосив на важливості принципу «належного урядування», відповідно до якого в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Враховуючи встановлені обставини, бездіяльність Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо не складення висновку та не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності слід визнати протиправною.

Також, з метою повного, всебічного і ефективного захисту прав позивача, у відповідності до ч. 2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області скласти висновок та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності, внаслідок травми отриманої при виконанні службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

При цьому, наявність правових підстав для застосування вищевказаного способу захисту прав позивача і таким чином задоволення адміністративного позову, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі №826/4418/14, в якій ВСУ зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Крім того, у висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема передбачає, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 2, 5-11, 69-72, 122, 158-163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо не складення висновку та не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області скласти висновок та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності, внаслідок травми отриманої при виконанні службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук