Вирок № 66338903, 26.04.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/8353/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року колегія суддів Залізничного районного суду м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

суддів Бориславського Ю.Л. та Ліуша А.І.

з участю секретаря Обертас Н.М.

прокурора Німаса А.М.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілих ОСОБА_6

захисника Юхименко Р.І.

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140060003350 по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, працюючого продавцем в ТОВ «ЕпіцентрК», зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України,

встановила:

ОСОБА_8 10.07.2014 року близько 19.00 год. зустрівся з ОСОБА_1 біля його будинку на АДРЕСА_2 Діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на той час намір на заволодіння коштами ОСОБА_1, зловживаючи його довірою, оскільки з останнім мав дружні, довірливі відносини, шляхом обману, викликаючи попередньо, протягом місяця, у потерпілого впевненість про вигоду придбання саме за його допомогою земельної ділянки в м.Львів-Рудно для подальшого її перепродажу, оскільки це буде дешевше, та переконуючи в обов'язковості термінової передачі йому коштів для купівлі земельної ділянки, так як власник їде на відпочинок і якщо не домовитися до його від'їзду, землю придбає хтось інший, отримав від ОСОБА_1 грошові кошти ніби-то для цієї мети в сумі 520000 грн., які той надав добровільно. Про отримання вказаної суми коштів і повернення їх до 25.08.2014 року ОСОБА_8 власноручно написав 11.07.2014 року потерпілому ОСОБА_1 розписку. Однак в подальшому ОСОБА_8 земельної ділянки не придбав, уникав зустрічей з ОСОБА_1, пояснював різні причини неповернення грошей, відтак отримані кошти потерпілому не повернув, а заволодів нимита використав на власні потреби, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 шкоди на суму 520000 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_8 в липні 2014 року попросив у ОСОБА_2 кошти, стверджуючи, що такі необхідні йому для участі в тендері на будівництво в м.Калуш Івано-Франківської області, натомість обіцяв у випадку перемоги в цьому тендері для ОСОБА_2 замовлення і можливість заробітку. Показавши певну документацію щодо вказаного будівництва, ОСОБА_8 створив у потерпілого впевненість про дійсність такої пропозиції та про вигідність співпраці з ним у даному тендері, тим самим спонукаючи потерпілого до добровільної передачі грошовий коштів. 04.08.2014 року близько 19.00 год. ОСОБА_8, знаходячись у своєму автомобілі марки «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1, на вул.Мазепи, 27 у м.Львів-Рудно, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на той час намір на заволодіння коштами ОСОБА_2, шляхом обману щодо проведення тендеру, зловживаючи довірливим і дружнім до нього відношенням потерпілого, отримав кошти від останнього в сумі 690000 грн., які той надав добровільно.Про отримання вказаної суми коштів і повернення їх до 30.09.2014 року ОСОБА_8 відразу ж власноручно написав потерпілому ОСОБА_2 розписку. Однак в подальшому ОСОБА_8 участі в тендері не брав, жодного будівництва в м.Калуш Івано-Франківської області не розпочинав та не здійснював, уникав зустрічей з ОСОБА_2, пояснював різні причини неповернення грошей, відтак отримані кошти потерпілому не повернув, а заволодів нимита використав на власні потреби, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 шкоди на суму 690000 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_8 в липні 2014 року попросив у ОСОБА_3 кошти, стверджуючи, що такі необхідні йому для участі в тендері на будівництво в м.Калуш Івано-Франківської області, натомість обіцяв у випадку перемоги в цьому тендері для ОСОБА_3 отримати замовлення і можливість заробітку. Показавши певну документацію щодо вказаного будівництва, ОСОБА_8 створив у потерпілого впевненість про дійсність такої пропозиції та про вигідність співпраці з ним у даному тендері, тим самим спонукаючи потерпілого до добровільної передачі грошових коштів. 04.08.2014 року близько 19.00 год. ОСОБА_8, знаходячись у своєму автомобілі марки «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1, на вул.Мазепи, 27 у м.Львів-Рудно, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на той час намір на заволодіння коштами ОСОБА_3, шляхом обману щодо проведення тендеру, зловживаючи довірливим і дружнім до нього відношенням потерпілого, отримав кошти від останнього в сумі 460000 грн., які той надав добровільно.Про отримання вказаної суми коштів і повернення їх до 30.09.2014 року ОСОБА_8 відразу ж власноручно написав потерпілому ОСОБА_3 розписку. Однак в подальшому ОСОБА_8 участі в тендері не брав, жодного будівництва в м.Калуш Івано-Франківської області не розпочинав та не здійснював, уникав зустрічей з ОСОБА_3, пояснював різні причини неповернення грошей, відтак отримані кошти потерпілому не повернув, а заволодів нимита використав на власні потреби, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 шкоди на суму 460000 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_8 18.08.2014 року попросив у ОСОБА_4 кошти, стверджуючи, що такі необхідні йому для участі в тендері на будівництво в м.Калуш Івано-Франківської області, натомість обіцяв потерпілому, що зможе купити потрібні йому для будівництва спортзалу метал і сендвіч-панелі і пропонував різні варіанти розрахунків та гарантій повернення коштів. Запропонувавши ОСОБА_4 вигідні умови придбання необхідних на той час потерпілому будівельних матеріалів і умови повернення коштів, а саме: що за 28000 доларів США придбає для ОСОБА_4 метал і сендвіч-панелі, які будуть доставлені за два дні, а решту суми поверне протягом місяця, отримавши таку як позику і використає для участі у тендері, ОСОБА_8 викликав у потерпілого впевненість про дійсність і вигідність такої пропозиції. В той же день, близько 10.00 год., біля будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_3, ОСОБА_8, знаходячись у своєму автомобілі марки «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на той час намір на заволодіння коштами ОСОБА_4, шляхом обману з приводу причин отримання коштів, зловживаючи довірливим і дружнім до нього відношенням потерпілого, отримав кошти від останнього в сумі 34000 доларів США, що станом на 18.08.2014 року становить 444492 грн., які той надав добровільно.Про отримання вказаної суми коштів і повернення їх до 18.09.2014 року ОСОБА_8 за дві години після отримання грошей власноручно написав потерпілому ОСОБА_4 розписку. Однак в подальшому ОСОБА_8 будівельних матеріалів для ОСОБА_4 не придбав, отриманих коштів не повернув, уникав зустрічей з потерпілим, пояснював різні причини неповернення грошей, відтак заволодів нимита використав на власні потреби, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 шкоди на суму 444492 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім цього, в середині серпня 2014 року ОСОБА_8 кілька разів звертався до ОСОБА_5 з проханням позичити кошти для придбання будинку в смт.Рудно. 18.08.2014 року знову з таким проханням звернувся до потерпілого, гарантуючи повернення грошей шляхом написання відповідної розписки, на що той врешті погодився. В той же день, близько 14.00 год., ОСОБА_8, знаходячись на вул. Луговій, 7 у м.Львів-Рудно, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на той час намір на заволодіння коштами ОСОБА_5 та зловживаючи довірливим і дружнім до нього відношенням потерпілого,отримав кошти від останнього в сумі 13 400 доларів США, що станом на 18.08.2014 року становить 175182,22 грн., а також 10000 грн. Про отримання вказаної суми коштів і повернення їх до 22.08.2014 року ОСОБА_8власноручно написав угоду і розписку, які вони обоє підписали. Однак в подальшому ОСОБА_8 уникав зустрічей з ОСОБА_5 та отримані кошти останньому не повернув, а заволодів ними та використав на власні потреби, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 185182 грн., яка в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, не визнав та показав суду, що у 2012 році працював в компанії «Дуоком», яка займалася продажем нерухомості, на посаді ріелтора. Попрацювавши там певний час, звільнився і відкрив свою власну фірму з продажу нерухомості - ТзОВ «Леосітіком». Фірму органузівав спільно з ОСОБА_1, який був його сусідом і вони часто спілкувалися. Він займався організаційними питаннями, оформленням документів, був керівником фірми та її власником, а ОСОБА_1 надавав кошти на меблі та всю комп'ютерну техніку, які були необхідні для того, щоб дана фірма працювала. Прибутки ділили навпіл. Під час співпраці він розповів ОСОБА_1, що займається також обміном валюти для додаткового заробітку. Він пояснив ОСОБА_1, як працює схема, яким чином заробляються кошти на обміні валют. Він купував долар дешевше, а здавав його дорожче, заробляючи гроші на різниці курсів. ОСОБА_1 весною 2014 року спочатку надавав йому для цих операцій невеликі суми. Він забирав меншу частину зароблених на обміні валют коштів, а ОСОБА_1 - більшу, Попрацювавши так місяць-півтора, ОСОБА_1 зрозумів, що дана схема працює і почав позичати у своїх знайомих кошти для збільшення заробітків. Тобто, він давав як свої кошти, так і кошти інших людей, яким обіцяв частину з того відсотка, що заробляли, потім їм він відвозив маленьку частинку, а решту, що лишалось, вони так само ділили порівну. Вони працювали так протягом літа 2014 року, проте у зв'язку із кризою в Україні курс долара США відносно гривні почав стрімко зростати, гривня знецінилася більш ніж в два рази і вийшло так, що маючи гривні, на другий день курс валют виріс і він вже не міг купити ту саму суму доларів, що мав минулого разу. Під час роботи по обміну валют ОСОБА_1, коли пройшла оборудка, дзвонив до своїх знайомих і казав, що може віддати вже кошти, їхав до них, але кошти не повертав, він показував лише, що є той маленький відсоток, і зразу за годину кошти повертались назад, тобто всі кошти завжди практично були в обороті. В кінці липня 2014 року, коли він втратив половину коштів, оскільки купляв долари не по 10 грн. 30 коп. за 1 долар США, як раніше, а майже по 20 грн. за долар. ОСОБА_1 мав віддати позичені кошти іншої людини, суму близько 29000 доларів США. Те, що зазначено в обвинувальному акті, дійсності не відповідає. Розписку ОСОБА_1 він писав вже після вказаних подій, десь в середині серпня 2014 року.

З ОСОБА_2 він дружив з дитинства, вони разом навчалися в школі. Потім кожен пішов своєю дорогою. В 2014 році при зустрічі на виборах вони розговорилися, ОСОБА_2 розповідав, що займається встановленням і продажем металопластикових вікон, а він повідомив, що має агентство нерухомості, а також може купувати трохи дешевше долар, з чого має певний заробіток. Через два тижні ОСОБА_2 подзвонив, і коли вони зустрілися запитав чи може він для нього купляти дешевше долар, тому що вони закуповують матеріал на металопластикові вікна у доларах, і чим менший курс, тим більше вони можуть заробити. Знаючи його з дитинства, ОСОБА_8 погодився, що буде купувати йому долари дешевше. Попрацювавши так близько півмісяця, ОСОБА_2 попросив для нього додатково заробляти так, як заробляє для себе, на що погодився. ОСОБА_2 також став надавати кошти для додаткового заробітку на обміні валют, починаючи з невеликих сум, спочатку надав 1000 доларів США. Потім ОСОБА_2 продавав свою земельну ділянку, але оскільки клієнт не давав таку суму, яка б його влаштовувала, то питався, чи може він, оскільки клієнт давав йому гроші в гривнях, поміняти гривні по дешевшому курсу, щоб вийшло більше доларів. Він хотів 30000 доларів, а йому давали менше. Відтак ОСОБА_2 дав йому всі ці кошти в гривнях, на що він йому купив 30000 доларів США. Після цього ОСОБА_2 знову дав ці гроші в доларах для обміну валют. Потім суми були різні. 690000 грн. - це є кінцева сума його заборгованості перед ОСОБА_2 Інформація про те, що кошти надавалися йому ОСОБА_2 для здійснення будівництва в м.Калуш Івано-Франківської області не відповідає дійсності. Грошові кошти ОСОБА_2 він не повернув, тому що втратив кошти на обміні валют.

Щодо ОСОБА_3, то сума - 460000 грн., яка зазначена в обвинувальному акті, є кінцевою сумою його боргу. Кошти ним також надавались на валютно-обмінні операції. Розписку ОСОБА_3 він писав заднім числом, як і решту розписок, окрім розписки ОСОБА_4, - в середині серпня - вересні 2014 року.

Ті обставини, про що ОСОБА_4 надавав йому кошти для придбання на сендвіч-панелей є неправдою, оскільки ОСОБА_4 також давав гроші на валютно-обмінні операції. Спочатку до нього звернувся його і ОСОБА_4 спільний друг - ОСОБА_11 Коли вони з ОСОБА_11 співпрацювали по обміну валют вже близько місяця часу, останній повідомив йому, що ОСОБА_4 позичив кошти на будівництво спортзалу - 30000 доларів США, а люди, у яких він позичив, через півмісяця підняли відсоток, тому ОСОБА_4 не має реальної можливості виплачувати відсотки, не може збудувати той спортзал і не має можливості повернути позику. ОСОБА_11 попросив, щоб він допоміг ОСОБА_4 з погашенням відсотків за позикою, що буде давати кошти для обміну, а він проводити обмінні операції. На це він погодився. Таким чином, відсотки ОСОБА_4 спочатку 3 рази носив ОСОБА_11 При цьому, ні ОСОБА_11, ні він заробітку на цьому не мали. Потім ОСОБА_11 розповів ОСОБА_12 про те, що саме він займається таким обміном валюти. При спільні1 зустрічі, ОСОБА_12 домовився з ним, що буде давати кошти для додаткового заробітку. На наступний день ОСОБА_12 приніс йому 50000 грн. для обміну. За два тижні він повенув ОСОБА_12 45000 грн. Решта коштів, які залишилися в нього, так і залишилися в обороті. Потім ОСОБА_12 також брав кошти у знайомого таксиста, йому треба було так само долари купити. Брав ще невеличкі суми в знайомої. Потім, в кінцевому результаті, ОСОБА_12 почав надавати більші суми, побачив, що схема працює, оті позичені ним гроші на будівництво спортзалу він надав йому для того, щоб погасити відсотки. Загальна сума 34000 доларів США, яка вказана в обвинувальному акті, відповідає дійсному розміру заборгованості. В ОСОБА_12 розписка написана тим днем, коли і складена. Але кошти він давав поступово, хоча дата в розписці стоїть правильна. При написанні цієї розписки була присутня ОСОБА_13, але кошти він в цей дань не отримував, брав набагато раніше.

Щодо ОСОБА_5, то гроші від нього він отримав не для купівлі земельної ділянки. З ним він знайомий з дитинства, вони проживають поруч. ОСОБА_5 дізнався, що він займається обміном валюти. ОСОБА_5 прийшов до нього дізнатися, чи може він йому купляти дешевше валюту, тому що його мама їздить в Польщу, купляє там продукти харчування, провозить все в Україну, і перепродує тут. Відповідно, якщо курс менший, буде вигідніше і буде більше заробляти. Скільки разів він ОСОБА_5 купляв валюту, не пам'ятає, але досить часто. Пізніше ОСОБА_5 влаштувався на роботу, почав заробляти власні кошти і почав надавати йому вже свої кошти для обміну валюти для того, щоб собі заробляти. Батькові ОСОБА_5 він міняв два або три рази гривні на долари. Тобто, гроші надавалися поступово, а не 18.08.2014 року, як вказано у розписці. Розписку він дійсно написав 18.08.2014 року.

На обміні валют він пропрацював майже півроку. Хтось заробив на цьому, наприклад ОСОБА_14, хтось втратив, інші повернули те, що вклали. До вказаної схеми було залучено близько 20 людей. Одноразової передачі коштів у великих сумах не було, вони накопичувались поступово. Почав працювати він з ОСОБА_14 з 2013 року. Зимою вони вже почали співпрацювати, тому що були знайомі, були в одній громадській організації, ділилися інформацією. Грошові кошти він обмінював біля Краківського ринку у м.Львові. ОСОБА_14 возив його з грошима на місце обміну, поки він не придбав автомобіль. Щодо раптової втрати коштів пояснив, що мав загальну суму 3000000 грн. від потерпілих, свідків, інших людей, кошти яких були залучені до обміну валют. Коли курс долара зріс на 3 грн., і за тих 3000000 грн. він вже ті долари, які мав спочатку, купити не зміг. Попри це він купив долари і втратив вже 600000 грн. Ті кошти, які він отримав в доларах він не повертав, бо розумів, що дуже багато втратив і такої суми він не зможе відробити. Він спробував ще раз провести операцію, здав долари. Відповідно, здавши долар, він відробив приблизно 100000 грн. Проте долар знову зріс і він вже не міг ніяк повернути попередньої суми, втратив приблизно половину всієї суми, в нього залишилось 1500000 грн. 800000 грн. він віддав друзям ОСОБА_14, тому що вони надали найбільшу суму. Також за 600000 грн. він купив 29000 дол. США і віддав ОСОБА_1, який брав ці гроші у якогось свого знайомого. Розписки він написав, в тому числі потерпілим, оскільки не збирався нікого обманювати, а йому люди ставили претензії за неповернуті гроші. ОСОБА_8 не заперечує, що брав грошові кошти у потерпілих, як і в багатьох інших людей, але брав ці гроші для отримання додаткового заробітку як для себе, так і для них, здійснюючи валютно-обмінні операції.

Також обвинувачений зазначив, що зараз частково повертає людям борги по мірі того, як заробляє кошти. Потерпілим кошти не повернуті, оскільки вони не хочуть, щоб він їм частково повертав, а хочуть все і одразу. Щодо цивільних позовів потерпілих, то він визнає кожен з них частково, згідний відшкодувати лише ті суми, які вказані в розписках. При цьому, звернув увагу, що вже повернув ОСОБА_1 29000 дол. США в липні 2014 року.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 об'єктивно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 дав суду показання, що з ОСОБА_15 знайомий давно, з 2007 року, вони часто спілкувалися, підтримували дружні відносини. Незадовго до події ОСОБА_8 став цікавитися його коштами, знав, що він має гроші з продажу квартири матері і що хоче купити земельну ділянку для дочки. ОСОБА_8 старався ввійти в дружні стосунки з його друзями. На початку липня обвинувачений запропонував йому купити земельну ділянку в смт.Рудно, як пізніше він дізнався, за адресою: АДРЕСА_4. ОСОБА_8 показував йому ксерокопії документів по ділянці. Коли він попросив про зустріч з власником ділянки, ОСОБА_8 йому відмовив, мотивуючи це тим, що господар віддасть йому дешевше на 2-3 тисячі доларів, так як це його знайомий. Пізніше ОСОБА_8 запропонував йому придбати цю ділянку для подальшого перепродажу. Він спочатку відмовлявся, тому що обвинувачений відмовлявся звести його напряму із власником, але в останній момент ОСОБА_8 повідомив, що власник ділянки їде відпочивати на море, і якщо в той день ввечері вони не домовляться, значить ділянка не буде продана, хтось інший її купить. Тому він погодився. 10.07.2014 року, близько 19.00 год., він під'їхав машиною з грошима до свого будинку на АДРЕСА_2 Вони з ОСОБА_15 запросив двох свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були теж на авто. Він віддав ОСОБА_8 гроші в сумі 520000 грн., що було еквівалентно близько 40000 доларів США. ОСОБА_8 перерахував гроші і написав йому розписку в присутності свідків, що поверне гроші. ОСОБА_8 на наступний день приблизно в такий же час повторно писав розписку, оскільки розписка від 10.07.2014 року була втрачена. На словах ОСОБА_8 пообіцяв йому, що протягом тижня поверне гроші, оскільки він має потенційного клієнта на земельну ділянку. Він би не турбувався, але десь за тиждень ОСОБА_8 купив собі нову машину за 23000 доларів США. Тому він підійшов до нього швидше і запитав, як буде з грошима, ОСОБА_8 відповів, що там затримка, але якщо він хоче повернути кошти, то він їх перепозичить і віддасть. 04.08.2014 року вони домовились, щоб він під'їхав на АДРЕСА_5. Приїхавши, побачив автомобіль ОСОБА_8 - ОСОБА_16, з обвинуваченим був також ОСОБА_17 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали в поліетиленових пакетах гроші, які передали ОСОБА_8 Грошей він не рахував, ОСОБА_8 їх перераховував сам, він тільки підписав, як свідок, що вони позичили кошти ОСОБА_8 Він думав, що обвинувачений перепозичає гроші, щоб йому повернути, але потім дізнався, що ці гроші на якийсь тендер. Тому він сказав ОСОБА_8 повернути його гроші, на що той запропонував, наступного дня принесе гроші в доларах, бо за курсом ОСОБА_1 втрачав 20000 грн. І після цього він обвинуваченого довгий час не бачив. Звертався до його дружини, але ОСОБА_8 ніколи не було вдома, дружина казала, що зайнятий. 16.08.2014 року ОСОБА_8 сам несподівано зателефонував о 05.00 год. ранку, в нього був наляканий голос, просив, щоб він поручився за нього в їхнього спільного знайомого за 100000 доларів позики. Інакше, в такому випадку, він не поверне йому грошей. Він попросив не шантажувати і зрозумів, що сталася халепа. За кілька днів, приблизно 18-19.08.2014 року біля будинку ОСОБА_8 він побачив юрбу людей, десь близько 30 чоловік. Виявилось, що він багатьом був винен значні суми грошей, всього близько 270000 доларів США. Обвинувачений на колінах виправдовувався, говорив, що гроші вклав в тендер, що гроші в однієї людини і він поверне всім. Протягом місяця він сподівався, що йому повернуть гроші, мати ОСОБА_8 обіцяла, що продадуть будинок. Натомість ОСОБА_8 і його родичі стали погрожувати, тому він звернувся в міліцію. Потім він дізнався, що ОСОБА_8 мав різні прізвища, паспорти, що хотів виїхати за кордон. Також йому стало відомо, що земельна ділянка, на придбання якої він 10.07.2014 року давав ОСОБА_8 гроші, була продана ОСОБА_2 ще 22.06.2014 року, тобто ОСОБА_8 отримав в нього гроші обманом і не збирався повертати, постійно вигадував різні причини неповернення грошей. Крім цього, категорично заперечив доводи ОСОБА_8, що він давав тому гроші на валютно-обмінні операції.

Потерпілий ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні, показав суду, що з ОСОБА_15 знайомий зі школи, вони навчалися в паралельних класах, дружили, проводили разом час. Коли закінчили школу, почали бачитись рідше, могли раз в рік навіть бачитись. В 2011-2012 роках вони зустрілись, ОСОБА_8 почав його розпитувати, як справи, як життя, взяв номер телефону, після чого почали більше спілкуватися. В 2013-2014 роках вони здружилися, постійно бачились, спілкувались. Обвинувачений цікавився, чи має він якісь кошти, чи не хоче їх кудись вкласти, бо в нього були різні ідеї. Були довірливі стосунки. Він вирішив продати земельну ділянку на АДРЕСА_4 в смт.Рудно, а також будинок в с.Розвадів Миколаївського району Львівської області, і ОСОБА_8 запропонував, що він йому допоможе, зокрема, займеться продажем його земельної ділянки і будинку. Він паралельно звернувся про продаж ділянки в іншу фірму. Оскільки на земельну ділянку був клієнт, якого запропонувала інша контора з продажу нерухомості, ОСОБА_8 сказав, нехай ці люди купують земельну ділянку, а він буде займатись продажем будинку. На початку літа він зустрівся з клієнтами, і вони дали йому завдаток за земельну ділянку. Потім в червні 2014 року ОСОБА_8 почав йому багато розповідати про тендер на будівництво, який має виграти, стати успішнішим, казав що купив авто, постійно наголошував, що можна хороший бізнес відкрити. Після того, як з-за кордону приїхала його мати, ОСОБА_8 звернувся до нього з проханням надати кошти на тендер, який, з його слів, стосувався влаштування каналізаційних систем, мав відбутися в місті Калуші Івано-Франківської області і був пов'язаний з масштабним будівництвом. ОСОБА_8 пояснював, що на той момент не має обігових коштів, запитував чи він має вільні гроші. Запевняв, що сприятиме, щоб він мав якійсь замовлення за рахунок цього тендеру. Також показував йому в себе в офісі на АДРЕСА_6 якійсь креслення, малюнки, проекції, пояснював, де мають бути підводи, виконуватися роботи, розповідав про проектну, технічну документацію для тендеру. Все виглядало солідно, в ОСОБА_8 було кілька телефонів, він постійно дзвонив, спілкувався, розказував, що робиться по тендеру, що доробляється, що ще потрібно зробити. За таких обставин, він, порадившись з мамою, 04.08.2014 року за місцем свого проживання на АДРЕСА_7 передав ОСОБА_8 690000 грн. Це було близько 19.00 год., ОСОБА_8 приїхав до нього на своєму автомобілі з товаришем ОСОБА_17 Гроші, які були в чорному поліетиленовому пакеті, передав ОСОБА_8 в автомобілі, той перерахував, написав йому розписку. Також приїхав на своєму автомобілі ОСОБА_1 ОСОБА_17 і ОСОБА_1 також підписалися в розписці. Після цього ОСОБА_8 зник. 18 чи 19.08.2014 року він дізнався, що біля будинку обвинуваченого щось відбувається, коли прийшов подивитись, там було приблизно 15 чоловік, був ОСОБА_8, його мати. Люди висловлювали претензії до обвинуваченого з приводу неповернення їм значних сум грошей, на що той спочатку мовчав, потім завіряв, що все буде добре і гроші поверне, а пізніше визнав, що обманув. Був складений список осіб, яким ОСОБА_8 був винен гроші, загальна сума боргу складала близько 300000 доларів США. Після цього ОСОБА_8 на контакт не йшов, уникав його, грошей до цього часу не повернув. Вважає, що ОСОБА_8 ввів його в оману, багато розповідав про тендер і необхідні для перемоги в ньому гроші, переконував його. Він сам не може зрозуміти, як то все сталося, як віддав такі великі гроші. Просто ОСОБА_8 дуже ввійшов до нього в довір'я, до цієї події він довіряв цій людині. Щодо валютно-обмінних операцій ОСОБА_8, ствердив, що йому про це нічого не відомо, він в таких участі не брав.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 дав показання, що знає ОСОБА_8 зі школи, вони підтримували дружні відносини, йому довіряв. Потім також дізнався, що ОСОБА_8 займається громадською діяльністю, був у громадській організації «Авангард», яка займалась благоустроєм смт.Рудно, прибирала кладовище, організовувала поїздки мешканців селища на прощі, інші релігійні заходи. На початку 2014 року ОСОБА_8 почав цікавитись його фінансовим станом, а також наявністю коштів у ОСОБА_2 Він з ОСОБА_2 працював разом, займалися монтажем віконних конструкцій, дверей. На початку липня 2014 року ОСОБА_8 завів розмову про тендер на будівництво у м.Калуші Івано-Франківської області, що хоче його виграти, що вніс вже певну суму коштів, але йому ще не вистачає грошей. 03.08.2014 року обвинувачений попросив надати йому гроші на той тендер, а натомість він з ОСОБА_2 отримає замовлення, зможе надавати послуги по монтажу на тому будівництві, якщо ж нічого не вийде - зобов'язується повернути кошти до 30.09.2014 року. Він 04.08.2014 року близько 19.00 год. на вул.Мазепи, 27 у м.Львів-Рудно дав ОСОБА_8 в автомобілі останнього в присутності ОСОБА_17 і ОСОБА_2 гроші в сумі 460000 грн. ОСОБА_8 написав йому розписку про отримання і термін повернення грошей. Цю розписку також підписали ОСОБА_17 і ОСОБА_1, який згодом під'їхав. Пізніше він неодноразово телефонував, щоб дізнатись за тендер, а ОСОБА_8 казав, що не може розмовляти, або не брав трубки. В другій половині серпня 2014 року ОСОБА_2 повідомив йому телефоном, що біля будинку ОСОБА_8 багато людей, що той «аферист», і тоді він зрозумів, що ОСОБА_18 і його обманув. Коли підійшов туди, було дійсно багато людей, усі кричали, кожен розказував свою історію, як їх обманув ОСОБА_8 Обвинувачений там теж був присутній, розповідав людям різні версії, що в Брюховичах його обікрали, що в нього на депозиті є кошти, при цьому визнав, що тендер це вигадка. Мати ОСОБА_8 обіцяла, що продасть будинок, що їх сім'я віддасть гроші. Раніше, до цих подій, з ОСОБА_15 бізнесових справ чи фінансових операцій він не мав, хіба що давав гроші на благоустрій селища, яким займався ОСОБА_8, на лампочки. Інших коштів, зокрема, для валютно-обмінних операцій обвинуваченому не надавав. 460000 грн. він ОСОБА_8 не позичав, надавав ці гроші під чіткі умови, з метою, щоб запустити процес в м.Калуші в дію, щоб вони з ОСОБА_2 отримали роботу, як завіряв ОСОБА_8, вони після тендеру мали бути субпідрядниками на цьому будівництві в м.Калуші. Тендер мав бути по будівництву будинку, каналізаційної магістралі чи системи, це мали бути величезні приміщення. ОСОБА_8 показував йому величезну кількість папірців, документів, креслень по цьому будівництву, але він в тому не розуміється. Він чітко суми не пригадує, але ОСОБА_8 казав, що в межах 130000 доларів США потрібно для перемоги у тендері, щоб запустити це все в дію. Причин не довіряти обвинуваченому чи сумніватись в його платоспроможності в нього не було, він знав його з хорошої сторони. Крім цього, він викликав довір'я, придбав новий автомобіль, дорогі телефони, в його очах виглядав достойно. Аналізуючи всі події, переконаний, що ОСОБА_8 мав намір обманути його і видурити гроші, так як до цього дуже цікавився його фінансовим станом. Також повідомив, що був присутній при передачі грошей ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_1 подзвонив до ОСОБА_2, сказав, що треба підписати розписку і вони разом з ОСОБА_2 під'їхали і підписали, але йому не відомо, з якою метою ОСОБА_1 давав гроші обвинуваченому.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що знає обвинуваченого більше 10 років, завжди з ним дружив, той був поважною людиною в смт.Рудно, всі його поважали. 18.08.2014 року ОСОБА_8 звернувся до нього, сказав, що йому потрібні гроші на придбання будівельних матеріалів у зв'язку з якимось тендером в м.Калуші, щось пов'язане із системою каналізації, а знаючи те, що він вів на той час будівництво тренажерного залу і мав гроші, попросив 34000 доларів США. Він відповів, що не може надати йому такі гроші, після цього обвинувачений запропонував якось домовитися, запевнив, що може багато чим допомогти, може дістати для нього сендвіч-панелі і метал для будівництва по дуже вигідній ціні. Тим ОСОБА_8 його дуже зацікавив. Вони багато розмовляли. ОСОБА_8 захопливо розказував про той тендер. Він бачив, що ОСОБА_8 купив собі машину, носив гроші пачками, витрачав на благодійність, був заможною людиною, також нікого не ображав, всім допомагав. Людину він знав з хорошої сторони, також ОСОБА_8 пропонував йому різні варіанти, згідний був дати в заставу авто чи написати розписку. Порадившись з батьком, так як гроші були сімейні, батько сказав, якщо ОСОБА_8 може дістати такі матеріали, то можна йому дати гроші на матеріали, на сендвіч-панелі і метал. Близько 9-10 год. ранку 18.08.2014 року він дав ОСОБА_8 ту суму, яку просив, - 34000 доларів США. Після того, як ОСОБА_8 взяв гроші, через години дві привів свою дружину ОСОБА_13 до нього в тренажерний зал на АДРЕСА_8, де написав йому розписку в присутності своєї дружини і його колег з тренажерного залу. Він дав ці гроші з метою, щоб ОСОБА_8 купив собі потрібні будівельні матеріали, а для нього - метал і сендвіч-панелі приблизно на суму 28000 доларів США, які, як обіцяв ОСОБА_8, мали бути за два дні. Решту суми ОСОБА_8 мав повернути протягом місяця. Коли на наступний день дізнався, що багато людей вимагають у ОСОБА_8 повернути гроші, він звернувся до обвинуваченого, але той завіряв, що все буде добре, що гроші вкладені в тендер, що через тиждень гроші будуть, потім говорив, буде відробляти, пізніше - ще гроші вкрали, потім - що продадуть будинок і поверне. Після подій він неодноразово дзвонив до ОСОБА_8 протягом 1-2 місяців, той казав, що будинок продає, але грошей на оформлення документів немає, і він позичив йому ще 2000 грн. на документи. Вважає, що ОСОБА_8 обманув його, на час, коли брав гроші, знав, що їх не поверне, але запевняв, що справи у нього йдуть дуже добре. З приводу обміну валют пояснив, що у нього з ОСОБА_15 ніколи не було фінансових відносин у зв'язку з цим, гроші на валютні операції ОСОБА_8 він не надавав.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 дав показання, що з ОСОБА_15 дуже добрі знайомі, їх сім'ї дружили, він був дружбою у нього на весіллі. Вони зустрічалися часто, обвинувачений розповідав йому про свої здобутки, заробітки, успіхи, хвалився, що придбав у салоні автомобіль, при цьому цікавився його фінансовим станом, наявністю коштів. 13-14 серпня 2014 року ОСОБА_8 розповів, що вирішив придбати для подальшого перепродажу будинок в смт.Рудно, який за оголошенням продавався за старою, вищою, ціною, а власник продавав цей будинок за нижчою ціною. Він сказав, що немає всієї суми, що має на депозиті, але на той час не може зняти. Тому ОСОБА_8 попросив в нього суму 15000 доларів США. Він відповів, що не може дати гроші, що подумає. 18.08.2014 року ОСОБА_8 знову прийшов до нього, просив гроші на будинок, казав, щоб він не переживав, що напише розписку. Також обіцяв, що за це допоможе через знайомих придбати в Польщі автомобіль, який можна буде поставити на облік на фірму і користуватись без розмитнення на території України протягом року. Він погодився і в той же день, біля 14.00 год., в себе вдома на АДРЕСА_9 в смт.Рудно дав ОСОБА_8 13000 доларів США і 10000 грн. Це були сімейні заощадження. Про це ОСОБА_8 відразу ж власноручно написав угоду і розписку, яку вони обоє підписали. Вже на другий день він побачив біля воріт будинку ОСОБА_8 скупчення людей, вийшовши, жахнувся, бо кричали, що ОСОБА_8 «аферист». Він запитав у ОСОБА_8, який був там присутній, що з його грошима, що з купівлею будинку, на що той відповів, що він в принципі не збирався ніякого будинку купляти, що це була неправда, він просто придумав цю схему, щоб він йому надав гроші. Потім мама і дід ОСОБА_8 записували, кому ОСОБА_8 був винен і обіцяли, що після продажу будинку все повернуть. Після численних обіцянок і виїзду ОСОБА_8 за кордон він звернувся в правоохоронні органи. Потім до нього зверталася тітка обвинуваченого ОСОБА_9 з проханням давати свідчення проти інших потерпілих на користь ОСОБА_8 в обмін на повернення частини боргу. Також повідомив, що 15-18.12.2015 року ОСОБА_9 без його відома змусила шантажем його двоюрідного брата ОСОБА_19 написати розписку про повернення 9000 грн. боргу. Переконаний, що аферу із неповерненням грошей ОСОБА_8 придумав заздалегідь, десь за пів року, що видно з того, як обвинувачений пропонував йому різні схеми заробити, що були пов'язані із залученням його грошей, на що він спочатку відмовлявся, але ОСОБА_8 продовжував пропонувати і врешті запропонував безризикову пропозицію з тим будинком, тому він погодився, так як довіряв обвинуваченому, а про його валютно-обмінні операції на той час не знав.

Свідок ОСОБА_11, будучи допитаним в судовому засіданні, показав суду, що знає ОСОБА_20 ще зі школи, що цього потерпілого обманув ОСОБА_8, як і багатьох інших людей. Він був присутній 15-20.08.2014 року при передачі ОСОБА_20 ОСОБА_8 34000 доларів США. ОСОБА_8 обіцяв потерпілому привезти протягом 1-2 днів якісь панелі. Щоб писав в той час хтось розписку він не бачив. Приблизно у кінці серпня - на початку вересня 2014 року на подвір'ї ОСОБА_8 зібралось багато людей, яким обвинувачений був винен гроші. Кожен називав суму, обвинувачений всі суми підтвердив, визнав, що обдурив цих людей, отримавши гроші під різними приводами - для участі в тендері, для придбання майна. Спочатку казав, що тендер дійсно мав проводитись, пізніше - що про цей тендер він вигадав. Щоб брав у людей гроші на обмін валют він не чув, але ОСОБА_8 серед різних причин неповернення грошей пояснював також, що втратив гроші на валюто-обмінних операціях.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 дав показання, що знав ОСОБА_8 протягом 5 років до подій. Був присутній, як обвинувачений в кінці літа 2014 року, точніше не пам'ятає, брав гроші у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Це відбувалось в автомобілі ОСОБА_8 біля будинку ОСОБА_2 ОСОБА_8 написав там ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розписки. ОСОБА_8 казав, що бере в них гроші на тендер, будівництво в м.Калуші. За валютно-обмінні операції тоді розмови не було.

Свідок ОСОБА_21 дав показання, що добре знає ОСОБА_5, інші потерпілі - односельчани. Він був присутній, коли ОСОБА_8 вдома у ОСОБА_5 писав останньому розписку про отримання коштів. Як ОСОБА_5 давав обвинуваченому гроші і для чого йому невідомо. Після цього, він також був присутній біля будинку ОСОБА_8, коли зібралося близько 25 людей, усі вимагали в ОСОБА_8 повернути їхні кошти. ОСОБА_8 навіть не знав точних сум, які мав повернути людям. Мати ОСОБА_8 обіцяла, що віддасть усім гроші. Так люди збиралися там біля тижня часу. ОСОБА_8 пояснював різні причини неповернення грошей, в тому числі, що гроші в нього забрали, що гроші витратив, щоб виграти тендер. Сам він в травні-червні 2014 року також давав ОСОБА_8 на прохання гроші, близько 14000 грн., з яких обвинувачений повернув лише частину. Чи займався ОСОБА_8 валютно-обмінними операціями йому невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав суду, що знає ОСОБА_8 зі школи. Зі слів багатьох односельчан йому відомо, що ОСОБА_8 входив до них в довіру, під надуманими приводами отримував гроші і не повертав. Особисто в нього ОСОБА_8 весною- влітку 2014 року взяв 200000 грн. і не повернув. Обвинувачений займався бізнесом, чув, що виграв тендер на будівництво каналізації. Також йому відомо, що люди давали ОСОБА_8 гроші на валютно-обмінні операції, чи були серед них потерпілі йому невідомо. ОСОБА_8 він дійсно підвозив до Краківського ринку у м.Львові, проте грошей в коробках чи пакетах не носив, куди і до кого ходив на ринку обвинувачений не знає, як і те чи мав з собою гроші і яку суму.

Свідок ОСОБА_22 дав у судовому засіданні показання, що його син ОСОБА_4 в серпні 2014 року повідомив, що його товаришу ОСОБА_8 потрібна певна сума грошей, що ОСОБА_8 дістає сендвіч-панелі і за кілька днів гроші віддасть. Він ОСОБА_13 знає добре, тому погодився і син передав обвинуваченому 34000 дол. США. Він виніс гроші до воріт, передав синові. ОСОБА_8 був своїм автомобілем, в якому син передав гроші. Частина суми - близько 25000 доларів США потрібна була для купівлі ОСОБА_15 для них сендвіч-панелей для будівництва спортзалу, а решта - на потреби ОСОБА_8

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дала суду показання, що є колишньою дружиною обвинуваченого, з яким вони разом проживали з жовтня 2013 року до початку серпня 2014 року на АДРЕСА_10 ОСОБА_8 не розповідав чим саме займається, , зранку йшов на роботу і ввечері повертався. Казав, що колись усе пояснить, що налагоджує свій бізнес. Час від часу чоловік мав великі суми грошей в коробках і пакетах. Зі слів їх знайомих стало відомо, що ОСОБА_8 позичає в них кошти, в тому числі у потерпілих в даному провадженні. Люди почали приходити з вимогами повернути гроші в липні 2014 року. При цьому чоловік не пояснював, з якою метою брав у людей гроші. Про валютно-обмінні операції, якими б займався ОСОБА_8 їй нічого не було відомо. Повідомила, що вона влітку під'їжджала з чоловіком до спортзалу ОСОБА_4 в смт.Рудно, де ОСОБА_8 написав ОСОБА_4 розписку, пояснивши їй, що гроші за розпискою він вже взяв раніше. Пам'ятає, що більше 15 чоловік приходили і дзвонили з приводу повернення їм грошей.

Свідок ОСОБА_23, який був допитаний під час судового розгляду, показав суду, що знає обвинуваченого 6-7 років. У травні 2014 року ОСОБА_8 запропонував йому дати гроші на валютно-обмінні операції. Не відразу, але все ж він погодився. Давав ОСОБА_8 спочатку 500 доларів США, потім - більше. ОСОБА_8 обмінював, віддавав йому частину заробленого. Так відбувалось до кінця липня 2014 року, коли ОСОБА_8 не повернув гроші, почав «годувати» обіцянками, що віддасть. Пізніше він приходив до будинку ОСОБА_8, що повернути свої гроші. Там бачив потерпілих, однак з ними не розмовляв, так як з ними не знайомий. ОСОБА_8 10.08.2014 року написав йому розписку про позику грошей під заставу автомобіля, хоча гроші він давав раніше. Повідомив також, що після тих подій спілкувався з ОСОБА_15 і той розповів, що в суді розглядається позов про стягнення коштів за валютно-обмінні операції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала суду показання, що є мамою обвинуваченого. Вона працює за кордоном з 2004 року і раз у рік на місяць приїжджає в Україну, де в будинку на АДРЕСА_11 постійно проживають її батько і син ОСОБА_24. В 2014 року приїхала у відпустку 28 липня. Син був одружений, його дружина працювала юристом, син також працював, де саме їй невідомо. 29 липня у них на подвір'ї бачила ОСОБА_15 з доларами в руках. Син і невістка віддавали двом чоловікам - потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ту валюту і невістка пояснила, що вони заробляють на обміні валют. 30 липня невістка також давала валюту своєму брату ОСОБА_25. Знає зі слів сина і невістки, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 з її сином заробляли на обміні валют. Проблеми почалися за два тижні після її приїзду, люди стали вимагати у сина повернення грошей, зокрема, чула як ОСОБА_1 розповідав, що ОСОБА_2 не віддав долари за обмін валюти. При цьому ствердила, що їй не відомо про розписки сина та про те, чи кошти, які отримав син від потерпілих в липні-серпні 2014 року були коштами для валютно-обмінних операцій.

Будучи допитаною під час судового розгляду, свідок ОСОБА_9 дала показання, що обвинувачений є її племінником, вони проживають в спарених будинках, фактично на одному подвір'ї. ОСОБА_8 спочатку працював у торгівлі, потім - ріелтером. Зі слів племінника їй відомо, що він займався неофіційно валюто-обмінними операціями разом з усіма потерпілими, а також ОСОБА_26 і ОСОБА_25 Протягом 2013-2014 року до ОСОБА_8 приїжджало багато машин, він казав, що то люди з приводу обміну валюти, але самих грошей вона не бачила. Племінник пропонував їй цим займатися, вона відмовилась. 19.08.2014 року почалися претензії від людей до ОСОБА_8 про повернення їм коштів, ті люди були в них на подвір'ї, побили племінника. ОСОБА_27 складав список тих, кому ОСОБА_8 заборгував. Зі слів племінника їй відомо, що та той час ні в кого ніяких розписок не було, лише після побиття ОСОБА_8 усім, кому був винен гроші, написав розписки.

Свідок ОСОБА_26 дав показання, що обвинувачений є його колишнім зятем. Відносини в них були хороші. ОСОБА_8 05.05.2014 року позичив в нього 50000 доларів США, про що написав розписку. Казав, що гроші потрібні для бізнесу, якого йому невідомо. На будь-які операції валютою він обвинуваченому грошей не давав. По теперішній час навіть частини грошей йому не повернуто. 18-19.08.2014 року зібралось на подвір'ї в обвинуваченого багато людей, з'ясувалось, що він взяв і не повернув гроші у 10-12 чоловік. Загальна сума боргу була 366000 доларів США. Був складений список тих, кому ОСОБА_8 заборгував.

Допитаний свідок ОСОБА_25 дав показання, що ОСОБА_8 знає зі школи, раніше дружили, зараз відносин вони не підтримують. Весною 2014 року ОСОБА_8 звернувся до нього з діловою пропозицією, повідомивши, що бере участь в тендері по системах водопостачання та каналізації в м.Калуші, просив для цього гроші, обіцяв, якщо виграє, вони разом будуть працювати по цьому об'єкту. Він двічі відмовляв ОСОБА_8 в цій пропозиції, той наполягав, переконував. В 2013-2014 рр. він працював начальником відділу постачання будівельної організації і така пропозиція була йому цікава, тому на третій раз він зрештою погодився, дав обвинуваченому 18000 доларів США 07.08.2014 року, про що ОСОБА_8 написав йому розписку. Надання ОСОБА_8 коштів для валюто-обмінних операції категорично заперечив.

Свідок ОСОБА_28 дав показання, що знає ОСОБА_8 з 2013 року, їхні офіси в діловому АДРЕСА_12 були поруч. Ділових відносин у них не було, проте гроші обвинуваченому він давав. ОСОБА_8 двічі просив, він відмовляв, втретє сказав, що кошти потрібні за сімейними обставинами, тому він погодився. Це було у 2013 році. Він зняв з кредитної картки 7000 грн., ОСОБА_8 пообіцяв, що поверне ці гроші і сплатить відсотки по кредитці, так і зробив. Після того він позичив вдруге в кінці квітня 2014 року, бо вже довіряв ОСОБА_8, який перший борг повністю віддав. Вдруге - 60000 грн., які обвинувачений взяв, як пояснив, для залагодження якихось сімейних обставин та обіцяв віддати до 23.08.2014 року. Розписки йому не писав. Про валютно-обмінні операції ОСОБА_8 йому нічого не відомо, натомість пам'ятає, як питався обвинуваченого, де можна вигідно поміняти валюту, але той сказав, що подумає, проте так і не допоміг.

Свідок ОСОБА_29 під час допиту два показання, що ОСОБА_8 знає близько 7 років, вони живуть в одному смт.Рудно. Ділових стосунків у них не було. В липні 2014 року він дав на прохання ОСОБА_8 12700 грн. і 1000 доларів США, а той обіцяв за це віддячитись. ОСОБА_8 пояснював, що кудись вкладає гроші. Вже в кінці літа 2014 року повідомив, що обмінює валюту. До цього часу грошей йому не повернув.

Допитаний свідок ОСОБА_30 показав суду, що знає ОСОБА_8 з літа 2014 року через спільного знайомого ОСОБА_23 Останній в червні 2014 року повідомив, що можна заробити на різниці курсів валют, що він сам вже трохи грошей у це вклав, що обміном займається ОСОБА_8 Він дав своїх 500 доларів США ОСОБА_23, безпосередньо з ОСОБА_15 з приводу цього не спілкувався. Гроші йому ніхто не віддав.

Свідок ОСОБА_31 дав показання, що позичив в серпні 2014 року обвинуваченому 3000 євро на 1-2 тижні для погашення якихось боргів. Коштів по даний час не повернув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 дав показання, що з ОСОБА_15 він був в хороших відносинах, дружили сім'ями, ходили один до одного в гості. Ділових відносин в них не було, але кошти обвинуваченому він давав. Спочатку на прохання позичити гроші він відмовив, потім, у 2013 році дав 8000 грн. Обвинувачений обіцяв повернути з відсотками. Замість грошей ОСОБА_8 віддав йому фотоапарат «Нікон», відсотків не віддав. В серпні 2014 року він бачив на подвір'ї у ОСОБА_8 скупчення людей, які вимагали повернути гроші. Один з потерпілих ОСОБА_4 писав список тих, кому ОСОБА_8 заборгував. Були великі суми - 60, 100 тисяч доларів США тощо.

Свідок ОСОБА_33 дав суду показання, що знає обвинуваченого близько 7 років, вони були в одній громадській організації «Авангард», яку спочатку очолював ОСОБА_8, потім він. Він позивач ОСОБА_8 700 доларів США на 2 тижні, не пояснював на що йому потрібно. Після того він не міг додзвонитись до обвинуваченого, приїжджав до нього додому - було закрито. Грошей так і не повернув. Лише з чуток за 1-2 місяці після того, як позичив гроші - влітку 2014 року йому стало відомо, що ОСОБА_8 заробляє гроші обміном валют.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 дав показання, що вони з ОСОБА_15 були в одній громадській організації «Авангард», обвинувачений її певний час очолював. Займалися благоустроєм селища, влаштовували свята. Про валютно-обмінні операції ОСОБА_8 йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_35 дав показання, що жив в смт.Рудно, ОСОБА_8 знає з 2003 року. До 2014 року спілкувалися часто, бачились приблизно один раз на місяць. Обвинувачений позивач у нього гроші, віддавав, проте чи займався він валютно-обмінними операціями не знає.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_36 показав суду, що знає ОСОБА_8 4-5 років через спільних знайомих. Він позичив обвинуваченому 3000 доларів США в кінці липня - на початку серпня 2014 року на 2 дні у зв'язку з сімейними обставинами. Гроші ОСОБА_8 повернув за 2-3 тижні - в середині серпня 2014 року. Про операції ОСОБА_8 з обміном валюти йому не відомо.

З постанови про уточнення анкетних даних обвинуваченого від 30.03.2015 року (матеріали кримінального провадження, т.2 акр. 229) вбачається, що після державної реєстрації розірвання шлюбу 30.09.2014 року обвинуваченому змінено прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», що також підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу обвинуваченого (матеріали кримінального провадження, т.2 арк. 39).

Відповідно до розписки (матеріали кримінального провадження, т.1 арк.83), ОСОБА_37 отримав 10.07.2014 року у ОСОБА_1 кошти в розмірі 520000 грн. і зобов'язується повернути їх до 25.08.2014 року. Розписка датована 11.07.2014 року. Вказано також, що попередня розписка видана 10.07.2014 року на цю є суму у зв'язку із втратою вважається недійсною. Обвинуваченим не заперечується, що така розписка написана ним власноручно і підписана. В розписці містяться також підписи ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до розписки (матеріали кримінального провадження, т.1 арк.84), ОСОБА_37 бере позику 04.08.2014 року в розмірі 690000 грн. у ОСОБА_2 і зобов'язується повернути цю суму до 30.09.2014 року. Обвинуваченим не заперечується, що така розписка написана ним власноручно і підписана. В розписці міститься також підпис ОСОБА_2, є запис, що розписка написана в присутності ОСОБА_17 і ОСОБА_1, є їхні підписи.

Відповідно до розписки (матеріали кримінального провадження, т.1 арк.85), ОСОБА_37 бере позику 04.08.2014 року в розмірі 460000 грн. у ОСОБА_3 і зобов'язується повернути цю суму до 30.09.2014 року. Обвинуваченим не заперечується, що така розписка написана ним власноручно і підписана. В розписці є запис, що розписка написана в присутності ОСОБА_17 і ОСОБА_1, є їхні підписи.

Відповідно до угоди від 18.08.2014 року і розписки від 18.08.2014 року (матеріали кримінального провадження, т.1 арк.86, 87), підписаних ОСОБА_37 і ОСОБА_4, обвинувачений позичив в потерпілого ОСОБА_4 34000 доларів США на один місяць. Обвинуваченим не заперечується, що ця розписка і угода написані ним власноручно.

Відповідно до розписки від 18.08.2014 року (матеріали кримінального провадження, т.2 арк.125) ОСОБА_37 одержав від ОСОБА_5 13400 доларів США та 10000 грн. та зобов'язується ці кошти повернути до 22.08.2014 року.

Згідно з даними висновку експерта № 6/648 від 05.11.2014 року (матеріали кримінального провадження, т.1 арк. 73-79) рукописні записи в розписці ОСОБА_37 від 11.07.2014 року, згідно якої він взяв у ОСОБА_1 кошти, окрім рукописних записів: «Підтверджую ОСОБА_1 11.07.2014 р.», «ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_13 11.07.14 р.», «ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 р. АДРЕСА_14 11.07.14 р.», і два підписи в цій розписці після слів «ОСОБА_5» і «ОСОБА_5.» виконані ОСОБА_37; рукописні записи в розписці ОСОБА_37 від 04.08.2014 року, згідно якої він взяв позику у ОСОБА_3, окрім рукописних записів: «ОСОБА_1 АДРЕСА_15 04 серпня 2014», «ОСОБА_17 04 серпня 2014 АДРЕСА_16», підпис у цій розписці після слів «ОСОБА_4» виконані ОСОБА_37; рукописні записи в розписці ОСОБА_37 від 04.08.2014 року, згідно якої він взяв позику у ОСОБА_2, окрім рукописних записів: «Позичальник ОСОБА_2 04 серпня 2014», «Розписка написана в присутності ОСОБА_17 проживаю за адресою АДРЕСА_16», «ОСОБА_1 АДРЕСА_15 04 серпня 2014 р.», підпис у цій розписці після слів «ОСОБА_4» виконані ОСОБА_37; рукописні записи в угоді від 08.08.2014 року і розписці ОСОБА_37, згідно яких він позичив у ОСОБА_4 гроші, окрім рукописного запису і угоді - «ОСОБА_4» і рукописного запису в розписці - «ОСОБА_4.», підписи в цих угоді та розписці після слів «ОСОБА_5.» виконані ОСОБА_37

Згідно даних висновку експерта № 6/745 від 18.12.2014 року (матеріали кримінального провадження, т.2 арк. 134-136) рукописні записи у розписці від 18.08.2014 року, згідно якої ОСОБА_37 отримав гроші від ОСОБА_5, та підпис у цій розписці після напису «18.08.2014 р.» виконаний ОСОБА_37

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 28935733 від 03.11.2014 року та № 28935517 від 03.11.2014 року, відомості про належність нерухомого майна ОСОБА_8 чи ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_2) відсутні (матеріали кримінального провадження, т.2 арк. 53, 54).

Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 29352645 від 12.11.2014 року (матеріали кримінального провадження, т.2 арк. 56-57), житловий будинок на АДРЕСА_17 де зареєстрований і проживає ОСОБА_8, і земельна ділянка, на якій такий розміщений, належить на праві власності дідові обвинуваченого ОСОБА_38

За даними інтернет-сайту www.finance.ua про офіційний курс НБ України долара США до гривні станом на 18.08.2014 року - 1 долар США дорівнює 13,0733 грн. (матеріали кримінального провадження, т.1 арк.175).

Як вбачається з фінансової інформації з архіву офіційного курсу долара США за 100 од., НБУ, за період червень-серпень 2014 року (інтернет-сайт www.finance.ua), з 01.07.2014 року, коли курс НБУ був 1178,5498 грн. за 100 доларів США, курс долара США до кінця липня зріс і станом на 31.07.2014 року становив 1209,7248 грн. за 100 доларів США. В подальшому, до середини серпня курс НБУ ще зріс і станом на 15.08.2014 року складав 1313,5491 грн. за 100 доларів США (т.1 арк. 240-250, т.2 арк. 1-21).

Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України до процесуальних джерел доказів відносяться, зокрема, документи.

Документом, згідно з ч.1 ст.99 КПК України, є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно вимог ч.3 цієї статті сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Між тим, стороною захисту надано суду копії розписок, заяв (т.1 а.с.229-239, т.2 а.с.22-26), проте оригіналів не надано і вони не можуть, з огляду на наведені положення КПК Украни, вважатись документами і прийматись судом як докази.

Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно вимог ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

З врахуванням фактичних, встановлених під час судового розгляду, обставин вчинення злочинів і досліджених доказів, судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив шахрайство відносно потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

За нормативним визначенням, згідно зі ст.190 КК України, шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні право на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Згідно судової практики особливістю шахрайства вважається те, що особа, яку зазвичай позначають як потерпілого (це власник або особа, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно) і воля якої сфальсифікована обманом чи зловживанням довірою, бере безпосередню участь у передачі майна чи права на нього. Для кваліфікації скоєного як шахрайства не має значення рівень витонченості обману, ступінь обачності або, навпаки, легковажності потерпілого. Важливо лише, щоб у конкретній ситуації потерпілий не усвідомлював факту застосування щодо нього обману (зловживання довірою), щоб обманні дії винного були ефективними в аспекті успішного заволодіння чужим майном (правом на нього). Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільність передачі майна чи права на нього; щоправда, така добровільність має умовний (уявний) характер, адже насправді дії зазначених осіб щодо передачі майна чи права на нього зумовлені тим, що вони введені в оману. Між діянням винного і помилкою потерпілої особи, яка передає майно, повинен бути причинний зв'язок.

Під час судового розгляду встановлено, що потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особисто та добровільно передали свої власні кошти і кошти, ввірені їм членами сім'ї, обвинуваченому, що останнім не заперечується, підтверджується розписками ОСОБА_8 та показаннями потерпілих. При цьому, усі потерпілі, як встановлено, були переконані, що розпоряджаються грошима за власною волею і на власний розсуд, та розраховували на їх швидке повернення, не усвідомлювали факту застосування щодо них обманних дій ОСОБА_8, перебуваючи з ним в дружніх відносинах і відчуваючи у зв'язку з цим до нього довіру.

Способами вчинення шахрайства є - обман чи зловживання довірою, як форми впливу на волю і свідомість потерпілого. Втім вчинення цього злочину обома способами не виключається.

При цьому обман визначається як свідомий вплив на психіку іншої особи, введення її в оману шляхом повідомлення їй завідомо неправдивих відомостей, підтримання наявної в особи помилки, приховання певних обставин, які повинні бути повідомлені.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_1 були тривалий час знайомі, дружили, часто спілкувались, відтак між ними були довірливі відносини. З показань цього потерпілого, незадовго до того, як він дав обвинуваченому гроші, той почав активно цікавитись його фінансовим станом, достовірно знав, що в нього є значна сума коштів, що його цікавить придбання земельної ділянки. Обвинувачений кілька разів пропонував ОСОБА_1 придбати певну земельну ділянку на АДРЕСА_4 в смт.Рудно для подальшого перепродажу, проте останній відмовлявся, тоді ОСОБА_8 повідомив, якщо терміново не купити, то власника, який йому може продати за нижчу ціну не буде і придбання буде неможливим. При цьому, категорично відмовив потерпілому, щоб той безпосередньо контактував із власником ділянки.

Дані показання ОСОБА_1 суд розцінює, як послідовні та спроможні, і такі, що об'єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі.

Отже, такі дії обвинуваченого були умисними, призвели до помилки потерпілого щодо обов'язковості, терміновості та вигідності передачі коштів, стали причиною добровільної передачі потерпілим грошей для нібито придбання ділянки.

З показань потерпілого ОСОБА_2 вказана земельна ділянка належала йому і він отримав за неї завдаток ще на початку літа 2014 року, про що було достовірно відомо ОСОБА_8, адже він особисто про це йому повідомляв. Таким чином, знаючи, що ділянка фактично продана, обвинувачений повідомив 11.07.2014 року потерпілому ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості про можливість її придбання, що є обманом. В результаті земельна ділянка за надані ОСОБА_1 кошти придбана не була. Суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_8 заволодів коштами ОСОБА_1 шляхом обману та зловживанням довірою, а також що такий злочинний намір в обвинуваченого, враховуючи вказані обставини, був на час отримання коштів.

Щодо потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, то обвинувачений також мав дружні відносини з ними, користувався їх довірою і повагою.

Приводом отримання коштів у цих потерпілих, згідно їх показань, була участь ОСОБА_8 в тендері, пов'язаному з будівництвом у м.Калуші Івано-Франківської області.

Не зважаючи на заперечення обвинуваченого, що він нічого потерпілим про тендер не повідомляв, така обставина підтверджується окрім показань самих потерпілих також показаннями свідка ОСОБА_17, що ОСОБА_8 йому особисто казав, що бере в ОСОБА_2 і ОСОБА_3 гроші на тендер, будівництво в м.Калуші, і свідка ОСОБА_11, що він чув, як ОСОБА_8. на 19.08.2014 року в присутності людей, які вимагали повернення своїх грошей, спочатку казав, що тендер дійсно мав проводитись, пізніше - що про цей тендер він все вигадав. Свідок ОСОБА_21 повідомив суду під час допиту, що обвинувачений серед причин неповернення людям коштів вказував те, що гроші витратив, щоб виграти тендер. вказані показання узгоджуються між собою і не породжують сумнівів у їх достовірності.

Стороною захисту не надано будь-якої документації щодо проведення тендеру і участі в такому ОСОБА_8, останній в суді підтвердив, що в той період участі у будь-якому тендері не брав.

Разом з тим, з показань свідка ОСОБА_25 весною 2014 року ОСОБА_8 звернувся до нього з діловою пропозицією, повідомивши, що бере участь в тендері по системах водопостачання та каналізації в м.Калуші, просив для цього гроші, обіцяв, якщо виграє, вони разом будуть працювати по цьому об'єкту.

Обоє потерпілих - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під час допиту ствердили, що ОСОБА_8 показував їм документацію, яка, з його слів, стосувалася будівництва і проведення тендеру.

Таким чином, факт повідомлення ОСОБА_15 потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 неправдивих, вигаданих відомостей об'єктивно підтверджується дослідженими судом доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях обвинуваченого відносно потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мали місце шахрайські дії у формі обману та зловживання довірою з метою заволодіння їх коштами.

Також обманом, використовуючи довірливі відносини, ОСОБА_8 отримав кошти і від потерпілого ОСОБА_4, пообіцявши, коли той дасть йому кошти, необхідні для участі в тендері, протягом 1-2 днів придбати необхідні потерпілому будівельні матеріали. Вказаного потерпілому обвинувачений не купив, грошей не повернув. Показання потерпілого ОСОБА_4 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_11, що при передачі ОСОБА_20 ОСОБА_8 34000 доларів США. останній обіцяв потерпілому привезти протягом 1-2 днів якісь панелі, а також свідка ОСОБА_22, що син ОСОБА_4 дав ОСОБА_8 34000 доларів США, а обвинувачений зобов'язувався за частину цих коштів придбати для них будівельні матеріали, в тому числі сендвіч-панелі.

Щодо потерпілого ОСОБА_5, то, позичивши у нього кошти, ОСОБА_8 їх не повернув. При цьому, він отримав ці кошти від потерпілого 18.08.2014 року, достовірно знаючи на той час, що такі не зможе повернути ОСОБА_5 в обумовлений термін - до 22.08.2014 року, оскільки загальна сума його заборгованості перед більш ніж 20 людьми складала 200-300 тис. доларів США, а доходів чи майна, яке б можна було продати і погасити такі борги, як встановлено, в нього не було.

Таким чином, обвинувачений заволодів коштами ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою, маючи на час отримання грошей умисел на це.

Поряд з цим, не знайшли свого об'єктивного підтвердження обставини щодо обману обвинуваченим ОСОБА_5

Відмежовуючи шахрайство від цивільно-правових деліктів, треба виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство - якщо встановлено те, що особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання не виконувати.

При обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру слід в обов'язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном в момент його отримання; в іншому випаду мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами. Не виключені випадки, коли особа укладає той чи інший цивільно-правовий договір (кредитний, купівлі-продажу, оренди, комісії тощо) лише для того, щоб приховати справжній характер своїх дій, спрямованих на незаконне безоплатне заволодіння чужим майном. Як наслідок, має місце обман у намірах - обман щодо тих цілей, на які планується використати майно, отримане на підставі цивільно-правового договору. Інакше кажучи, наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких суб'єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинна бути перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого статтею 190 КК України.

В даному кримінальному провадженні, за встановлених судом обставин, ОСОБА_8 щодо кожного з потерпілихвже в момент заволодіння їх коштами мав на меті їх привласнити, а ті чи інші зобов'язання не виконувати.

Сама лише наявність розписок ОСОБА_8 про отримання і зобов'язання повернути кошти, за інших встановлених судом обставин вчинення шахрайських дій відносно потерпілих, не свідчить про наявність цивільно-правових відносин.

Суд також бере до уваги, що з показань потерпілих вбачається, що ОСОБА_8 не тільки не виконав умови взятих на себе зобов'язань, але й ухилявся від зустрічей з потерпілими, не відповідав на телефонні дзвінки. Крім цього, 19.08.2014 року ОСОБА_8, сам визнавав обман відносно потерпілих, висловлював декілька версій неповернення грошей, що підтверджується окрім показань потерпілих показаннями свідка ОСОБА_11

Суд не відкидає можливості того, що ОСОБА_8 міг займатись валютно-обмінними операціями, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_39, ОСОБА_9, однак не надано належних і допустимих доказів, що обвинувачений отримав кошти у потерпілих для здійснення валютно-обмінних операцій.

Також суд критично оцінює і не бере до уваги, як такі що не знайшли свого об'єктивного підтвердження, доводи обвинуваченого і його захисника, що ОСОБА_8 втратив кошти, які отримав у потерпілих і інших людей, на валютно-обмінних операціях в кінці липня 2014 року, оскільки згідно даних НБУ щодо зміни курсу долара США до гривні, такий в період з 01.07.2014 року до 31.07.2014 року змінювався поступово і падіння гривні було незначним, курсу 20 гривень за долар, як стверджує обвинувачений, в цей період і в подальшому не було, станом на 15.08.2014 року курс складав 1313,5491 грн. за 100 доларів США.

Не отримано судом і жодного доказу того, що розписки обвинувачений писав ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 раніше, ніж вказано у цих розписках, та що гроші отримував у потерпілих поступово, а не тими сумами, які значаться у розписках.

Таким чином, аналіз досліджених доказів дає підстави для висновку про те, що вина ОСОБА_8 в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчиненому в особливо великих розмірах, а відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - повторно, доведена повністю і такі дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України.

Також суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 в умисному заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою (шахрайство) потерпілого ОСОБА_5, вчиненому повторно, і такі дії обвинваченого слід кваліфікувати за ч.3 ст.190 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.4 ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Таким чином, суд вважає, що така обставина, як вчинення злочину повторно, яка зазначена в обвинуваченому акті, не може враховуватись ОСОБА_8 як обтяжуюча покарання, оскільки вливає на кваліфікацію його дій.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжким і особливо тяжким злочинами, вчиненими умисно, з корисливих мотивів; обставини вчинення шахрайських дій обвинуваченим, його ставлення до скоєного та поведінку після вчинення злочинів; особу винного, який не судимий (матеріали кримінального провадження, т.2 арк. 62, 63), розлучений, утриманців не має, працює, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває (матеріали кримінального провадження, т.2 арк. 65, 67, 263, 264), згідно наданих характеристик за місцем проживання скарг і заяв від мешканців відносно нього не поступало (матеріали кримінального провадження, т.2 арк.50, 260), за місцем праці характеризується виключно позитивно (т.2 а.с.27).

Виходячи з наведеного, враховуючи позицію потерпілих і їх представника, що обвинувачений навіть не вибачився, отримані в потерпілих шахрайським способом кошти не повернув, поводив себе відносно них цинічно, ображав, навіть погрожував, тому поступок для нього бути не може і він заслуговує покарання, передбаченого законом, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, а за злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, - також додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною (ч.3 ст.70 КК України).

Таким чином,остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.ч. 1, 3 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з приєднанням додаткового покарання, призначеного судом за злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_8 ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, і за переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

В даному кримінальному провадженні потерпілими заявлено цивільні позови до обвинуваченого (матеріали кримінального провадження, т.2 арк.14-15, 16-17, 18-22, 23-24, 188-189), згідно яких ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_8 520000 грн. матеріальної шкоди, збитки на суму 225000 грн., спричинені інфляційними процесами, та 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_2 - 690000 грн. матеріальної шкоди, 238000 грн. збитків, причинених інфляційними процесами, 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_3 - 460000 грн. матеріальної шкоди, 159000 грн. збитків, спричинених інфляційними процесами, та 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_4 - 34000 доларів США матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_5 - 185182 грн. матеріальної шкоди.

У відповідності до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Таким чином, суд, при вирішенні цивільних позовів враховує, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позов розглядається в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК Кодексу майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи, що судом встановлено неправомірність отримання ОСОБА_15 коштів потерпілих і докази повернення цих грошей відсутні, беручи до уваги, що обвинуваченийвизнає позови потерпілих в частині відшкодування отриманих коштів повністю, окрім позову ОСОБА_1, стверджуючи, що повернув вже йому 29000 доларів США, а тому дані позови підлягають задоволенню в повному обсязі в частині відшкодування сум отриманих внаслідок злочинних дій коштів, в тому числі позов ОСОБА_1, оскільки матеріали провадження не містять жодного підтвердження повернення обвинуваченим коштів цьому потерпілому.

Поряд з цим, вимоги потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок інфляційних процесів є необґрунтованими і не підлягають до задоволення, оскільки не вказано конкретно, за який період вони просять стягнути інфляційні втрати, не надано розрахунку заявлених сум збитків, які суд розцінює як припущення і що позбавляє суд можливості дати оцінку правильності заявлених сум

Беручи до уваги вимоги процесуального законодавства, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір , та що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що за наведених обставин ОСОБА_1, ОСОБА_40 та ОСОБА_3 не доведено належними доказами підставності своїх позовних вимог в частині стягнення збитків внаслідок інфляційних втрат.

Таким чином, суд стягує із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 520000 грн. матеріальної шкоди, ОСОБА_2 - 690000 грн. матеріальної шкоди, ОСОБА_3 - 460000 грн. матеріальної шкоди, ОСОБА_4 - 34000 доларів США матеріальної шкоди, ОСОБА_5 - 185182 грн. матеріальної шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В даному випадку, вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовують тим, що така шкода завдана їм внаслідок шахрайського заволодіння ОСОБА_15 їх коштами і коштами їхніх сімей та неповернення таких протягом тривалого часу, полягає у переживаннях, душевному болю та моральних страждань у зв'язку із цим, пов'язана із необхідністю прикласти значні зусилля для нормалізації їх подальшого життя, налагодження відносин з рідними, які зіпсувалися.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні шахрайських дій відносно потерпілих під час судового розгляду доведена і, на переконання суду такими, діями ОСОБА_8 безумовно спричинено потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнали потерпілі, їх тривалість, а також конкретні обставини вчинення злочинів, суд приходить до висновку про задоволення цивільних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди повністю та стягнення на користь кожного з цих потерпілих з ОСОБА_8 по 10000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_8 підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення Львівським НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області почеркознавчої експертизи №6/648 від 05.11.2014 року в сумі 982,80 грн. та почеркознавчої експертизи №6/745 від 18.12.2014 року в сумі 589,68 грн. (матеріали кримінального провадження, т.1 арк.72, т.2 арк.133), а разом - 1572,48 грн., оскільки проведення вказаних експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину.

Речові докази відсутні.

Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження, відсутність відповідного клопотання прокурора про обрання відносно нього запобіжного заходу, підстав, передбачених ст.ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

за ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років, з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з приєднанням, згідно ч.3 ст.70 КК України, додаткового покарання, призначеного за злочин, у вчиненні якого його було визнано винним, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, з конфіскацією майна.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 520000 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, а всього - 530000 грн.

В решті вимог позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 690000 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, а всього - 700000 грн.

В решті вимог позову ОСОБА_2 до ОСОБА_8 - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 460000 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, а всього - 470000 грн.

В решті вимог позову ОСОБА_3 до ОСОБА_8 - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 34000 доларів США матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди.

В решті вимог позову ОСОБА_4 до ОСОБА_8 - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 185182 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1572,48 грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий-суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

(підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний