Ухвала суду № 66338867, 20.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3983/16 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/1845/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Мікуш Ю.Р.

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар: Іванова О.О.

з участю: представника ОСОБА_2-ОСОБА_3, представника ОСББ «Будинок на АДРЕСА_1», представника «Ай.Пі. Груп» та ОСОБА_2-ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2016 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_6, ОСББ «Будинок на Івана Франка73»,ТзОВ Ай.Пі.Груп» про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив голова Галицької районної адміністрації ЛМР А.Зозуля. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним та таким, що ухвалене на неповно з'ясованих обставинах справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що оскільки рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012 року, яке стало підставою для реєстрації права власності на приміщення готелю пл.787,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 скасовано, тому апелянт вважає, що реєстрація права власності на вказані приміщення також підлягає скасуванню. Ухвалюючи рішення, суд не врахував дані обставини, а також ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник позивача Галицької районної адміністрації ЛМР, представник відповідача ОКП «БТІ та ЕО» , третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Представник ОСОБА_6-ОСОБА_11 подала суду клопотання про оголошення перерви в судовому розгляді справи, оскільки вона зайнята в іншому процесі у Галицькому районному суді м.Львова. Колегія суддів відхилила зазначене клопотання з причин, що ОСОБА_6 оформила довіреність на представлення її інтересів у суді на сім представників із яких хтось міг би брати участь у даній справі. Відповідно до статті 305 частина 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2- ОСОБА_3 та представника ОСББ «Будинок на АДРЕСА_1», ТзОВ «Ай.Пі.Груп» та ОСОБА_2- ОСОБА_5 на заперечення доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі Галицька РА ЛМР звернулася в суд з позовом до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно. Позивач посилався на те, що 24.07.2012 року Галицьким районним судом м.Львова ухвалено рішення за позовом ОСОБА_2 до арбітражного керуючого ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа Товарна біржа «Кардинал» про спонукання до укладення договору та вказаним рішенням зобов»язано відповідачів за результатами проведенного товарною біржею «Кардинал» аукціону укласти із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майна банкрута - приміщення готелю за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 787,5 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на приміщення готелю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 787,5 кв.м.

10.08.2012 року реєстратором ОКП ЛОР БТІ та ЕО зареєстровано право власності на приміщення готелю площею 787,5 кв.м у АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, реєстраційний номер 37345036. У Витягу про право власності № 35125032 від 10.08.2012 року підставою виникнення права власності вказано рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012 року.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 30.09.2014 року у вказаній справі апеляційну скаргу Галицької РА ЛМР до якої приєдналася ОСОБА_6 задоволено. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

21.01.2015 року Вищим Спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилено, рішення апеляційного суду Львівської області від 30.09.2014 року залишено без змін.

Позивач вважає, що оскільки рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012 року скасовано, тому вважає, що реєстрація права власності на вказані приміщення також підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України (далі ЦК) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Судом першої інстанції належно перевірено інвентаризаційні та реєстраційні справи відповідача ОКП ЛОР БТІ та ЕО, послідовність набуття права власності попередніми власниками та послідуючими, їх реєстрація як хронологічному порядку так і підстави набуття такого права на спірні приміщення, правовий статус цих приміщень.

Судом встановлено, що 08.08.2012 року позивачка по справі ОСОБА_2 звернулася в БТІ із заявою про державну реєстрацію її прав на придбане з аукціону приміщення готелю у АДРЕСА_1 та представила необхідні для цього документи.

10.08.2012 року реєстратором ОКП ЛОР БТІ та ЕО Трубою О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та зареєстровано право власності згідно Витягу № 35125032 на приміщення готелю площею 787,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, реєстраційний номер 37345036 на підставі рішення Галицького районного суду м.Львова від 24.07.2012 року, яке на момент проведення реєстрації набрало законної сили та не було оскаржене.

Судом у рішенні зазначено, що первинна інвентаризація приміщень третього поверху та мансарди загальною площею 414,3 кв.м була проведена 28.05.2002 року на підставі рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.03.2005 року. Приміщення загальною площею 414,3 кв.м ( третій поверх та мансарда) було зареєстровано за ОСОБА_14згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.05.2005 року за № 7167695. Окрім цього, ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_1 належали на праві власності приміщення квартири АДРЕСА_3 (загальна площа яких у будинку становить 330,4 кв.м, а підвалу- 14,5 кв.м)., які в подальшому на підставі розпорядження Галицької РА ЛМР від 11.04.2001 року за № 480 були реконструйовані під готельні номери з надбудовою і право власності на які на момент формування ліквідаційної маси та проведення аукціону ОСОБА_14 не оформив, хоча будівля на момент проведення торгів становила єдиний готельний комплекс.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державого реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із матеріалів справи, з інвентаризаційних справ реєстрація права власності вищезгаданого об»єкта нерухомості проводилась згідно чинного на момент реєстрації Тимчасового положення про порядок проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 ( у редакції наказу МЮУ від 28.07.2010 № 1692/5), зареєстрованого в МЮУ 18 лютого 2002 року (далі Положення) в якому передбачено чіткий порядок подання, розгляду, прийняття рішення та реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту майнових прав громадян.

Рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації прав приймає реєстратор, який є працівником БТІ та який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно відповідно до п.14 Положення. Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред»явленим правовстановлюючим документам. Із зазначеного випливає, що рішення про державну реєстрацію права власності реєстратор приймає в сукупності поданих документів, а також на підставі матеріалів технічної інвентаризації. Згідно п.3.6 Положення реєстрація проводиться після технічної інвентаризації об»єкта, права відносно якого підлягають реєстрації з дотриманням вимог п.2.4 цього Положення.

Згідно п.3.3 даного Положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо не проведено інвентаризаційних робіт або якщо вони проведені не тим БТІ, яке здійснювало реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Із змісту ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.01.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 згідно з протоколами аукціону з продажу майна товарної біржі «Кардинал» від 25 травня 2012 року № 12/12, №13/12, № 14/12 та № 15/12 на засадах змагальності запропонувала найвищу ціну і стала переможцем аукціону з продажу майна боржника-приміщення готелю по вул.АДРЕСА_1. Тобто, ОСОБА_2 на законних підставах вже з часу проплати майна стала власницею вказаного готелю при тому, що протоколи аукціону товарної біржі «Кардинал» від 25 травня 2012 року не були ніким оскаржені, не були скасовані чи визнані недійсними. На момент самого продажу і купівлі ОСОБА_2 приміщення залишалися приміщеннями готелю, ніким не були демонтовані чи знесені, а технічна документація будівлі відповідала документам заявленим на реєстрацію права власності та поверховим планам та експлікаціям, що є в матеріалах справи БТІ.

Судом першої інстанції зазначено, що у договорі купівлі-продажу майна банкрута СПД ОСОБА_14 від 26 травня 2012 року (п.1.6) зазначено, що об»єкт майна та будівельні матеріали не можуть бути окремо відділені від готелю без нанесення істотної шкоди будівлі готелю та будівельним матеріалам. Дані будівельні матеріали були не в розібраному стані, їх призначення таке, що вони становили конструктивні елементи з функціональними ознаками наявного приміщення, а саме приміщень третього поверху та мансарди. Підтвердженням цьому є матеріали поверхових планів будівлі готелю за адресою АДРЕСА_1, яким суд дав належну правову оцінку.

Якщо б у матеріалах інвентаризаційної справи була відмітка про те, що окремі поверхи будівлі за адресою АДРЕСА_1 демонтовано, тоді в реєстрації права власності на будівлю готелю площею 787,5 кв.м ОСОБА_16 було б відмовлено.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що на підставі рішення №2 засновника ТЗОВ «Ай.Пі.Груп» ОСОБА_2 від 05.10.2012 року, яким було збільшено розмір статутного фонду товариства за рахунок внесення до нього приміщення готелю площею 787,5 кв.м, що знаходиться за адресою вул.АДРЕСА_1 було внесено відповідні зміни про збільшення статутного фонду до Статуту товариства та було їх затведжено, а також на підставі акту прийманя-передачі вказаного нерухомого майна від ОСОБА_2

В подальшому Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР було видано наказ за № 2748-НЖ-Г від 05.12.2012 року про оформлення права власності ТзОВ «Ай.Пі.Груп» на приміщення готелю площею 787,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 Вказаний наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР ніким не оскаржувався і має юридичну силу.

На підставі вказаного наказу відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району Управління комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР було видано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 05.12.2012 року відповідно до якого ТзОВ «Ай.Пі.Груп» є власником приміщення готелю в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 787,5 кв.м. Вказане свідоцтво про право власності було зареєстроване у Державному реєстрі прав власності за реєстраційним номером 37345036 на підставі рішення державного реєстратора Труби О.М. про державну реєстрацію від 13.12.2012 року про що свідчить Витяг про державну реєстрацію прав № 36718672 від 13.12.2012 року, виданий ОКП ЛОР БТІ та ЕО. Отже, право власності у ТзОВ «Ай.Пі.Груп» на вказане нерухоме майно виникло 13.12.2012 року з моменту державної реєстрації, що була проведена на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію. Вказане рішення державного реєстратора Труби О.М. від 13.12.2012 року про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Ай.Пі.Груп» на вказане нерухоме майно, а також сама державна реєстрація вказаного права власності не оскаржувалися і не є скасовані.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Із врахуванням вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що всі вчинені дії із спірним майном, а саме: придбання відповідачкою ОСОБА_2 приміщення готелю, а в подальшому внесення нею у статутний фонд ТзОВ «Ай.Пі.Груп» з видачею свідоцтва про право власності на даний об»єкт нерухомоті не порушило прав позивача, оскільки Галицька РА ЛМР не була стороною правочинів, балансоутримувачем будинку є ОСББ, а відтак оскаржувана реєстрація права власності за ОСОБА_2 проведена держаним реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» не ущемила права позивача, доказів з цього приводу не наведено ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі. Позивач по справі Галицька РА не довела, яким саме чином спірний об»єкт, його реєстрація порушує права позивачів за захистом яких вони звернулися до суду з даним позовом, спору з приводу спірного майна між сторонами немає.

Державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 була проведена згідно вимог чинного законодавства, оскільки позивачка набула таке право ставши переможцем аукціону та провела всі проплати за вказані приміщення, запропонувавши найвищу ціну 3 785 918 грн. Повторне звернення ОСОБА_2 за визнанням права власності у Галицький суд м.Львова не вимагалося та як результат таке було скасоване судом вищої інстанції.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до статті 308 ЦПК Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в і д х и л и т и .

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сил из моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

Т.І.Приколота