Ухвала суду № 66338747, 04.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/7353/16 Головуючий у 1 інстанції: Жупанова І.Б.

Провадження № 22-ц/778/1116/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року у справі за позовом Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», до ОСОБА_3 про повернення зайво виплачених коштів,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року УДППЗ «Укрпошта» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення зайво виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 24.12.2015 року до підприємства звернулась ОСОБА_3 із направленням на працевлаштування від Шевченківського центру зайнятості від 23.12.2015 року за №08561512230003002. У ході проведення співбесіди із фахівцем кадрової служби підприємства ОСОБА_3 відмовилася від працевлаштування за направленням та прохала зробити запис про «відмову підприємства», однак оскільки на той час на підприємстві була відповідна вакансія у задоволенні прохання ОСОБА_3 було відмовлено.

У подальшому підприємством було отримано позов від ОСОБА_3 про оскарження відмови у працевлаштуванні з вимогою прийняти її на роботу на неповний робочий день (справа 336/499/16-ц, суддя Галущенко Ю.А).

Під час розгляду справи ОСОБА_3В повторно звернулась до підприємства з новим направленням від центру зайнятості та 05.04.2016 року була безперешкодно влаштована на вакантну посаду оператора. Позовну заяву по справі №336/499/16-ц ОСОБА_3 залишила без розгляду.

Пропрацювавши на підприємстві кілька днів відповідач подала заяву про надання їй щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні як матері, що має двох і більше дітей у зручний для неї час, тобто поза графіком відпусток.

Відповідачу було надано щорічну відпустку за період роботи з 06.14.2016 року по 05.04.2017 року 24 календарних дні та нараховані відпускні в сумі 1523,75 грн.

23 квітня 2016 року відповідач, знаходячись у щорічній відпустці, подала письмову заяву про звільнення з підприємства за власним бажанням останнім днем своєї відпустки.

Наказом Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» №1377-к від 14 травня 2016 року відповідача звільнено з підприємства.

Вважає, що оскільки щорічну відпустку відповідачу було надано за майбутній період, який вона ще не відпрацювала на підприємстві, виплачені відпускні грошові кошти після звільнення підлягають поверненню в розмірі 1442,54 грн. за 22 дні (1 місяць знаходячись у відпустці відповідачем відпрацьовано, це становить 2 дні відпустки, недопрацовано з повного робочого року 11 місяців).

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 на користь УДППЗ «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» грошові кошти за невідроблені дні відпустки у сумі 1442,54 грн. та понесені судові витрати в порядку повернення сплаченого судового збору за подачу позовної заяви до суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, УДППЗ «Укрпошта» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь грошові кошти за не відроблені дні відпустки у сумі 1442,54 грн. та судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 травня 2017 року замінено первісного позивача ОСОБА_4 державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Укрпошта».

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно з ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_3 отриманих коштів у розмірі 1442,54 грн., які були виплачені їй в якості відпускних, а також не встановлено наявності рахункової помилки з боку позивача, а тому відповідно до ст. 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з позивачем із 06 квітня 2016 року по 14 травня 2016 року.

Наказом УДППЗ «Укрпошта» № 1377-к від 10 травня 2016 року останню звільнено з посади оператору поштового звязку І класу на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у звязку із необхідністю догляду за дитиною віком до 14 років.

У свою чергу, наказом №1627-в від 08 квітня 2016 року відповідачу надана щорічна основна та додаткова відпустка матерям, що мають дітей до 15 років або дитину-інваліда, мати-одиначка за період роботи з 06 квітня 2016 року по 05 квітня 2017 року тривалістю 34 календарних днів у період із 08 квітня 2016 року по 14 травня 2016 року.

Дана відпустка надана відповідачу та виплачено їй відпускні в розмірі 1523,75 грн.

Позивачем зазначено, що 22 календарні дні щорічної відпустки були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого часу, що становить 1442,54 грн.

При звільненні працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (ст. 22 Закону України "Про відпустки").

Докази щодо видання наказу УДППЗ «Укрпошта» про відрахування із заробітної плати ОСОБА_3 спірних коштів відсутні.

Із огляду на встановлені обставини судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано до спірних відносин положення ст. 127 КЗпП України та п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, згідно із якими не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Доказів того, що виплата відповідачу спірних сум сталась внаслідок допущених позивачем арифметичних помилок чи недобросовісної поведінки відповідача позивачем не надано.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: