Ухвала суду № 66338636, 04.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/349/16 Головуючий у 1 інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження № 22-ц/778/872/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання договору емфітевзису недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР», треті особи: Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області, приватний нотаріус Новомиколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання договору емфітевзису недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між TOB ««ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6 10.10.2011 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 7,2900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір оренди землі було зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області про що у державному реєстрі вчинено запис від 07.12.2012 року за № 232368664001244.

Після смерті ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_4 достеменно знаючи про існування договору оренди між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6, так як отримувала орендну плату після смерті останньої, 19.11.2015 уклала договір емфітевзису з ОСОБА_3 строком на 100 років, посвідчений 19.11.2015 приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5

При цьому договір оренди землі між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6 від 10.10.2011 є чинним, ніким не скасовано, не розірвано та не визнано недійсним.

Таким чином, відповідач ОСОБА_4 укладаючи договір емфітевзису порушила право TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» на користування земельною ділянкою.

Посилаючись на зазначенні обставини просив суд визнати недійсним договір емфітевзису укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посвідчений 19.11.2015 приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 за № 12131271 та припинити ОСОБА_3 право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на земельну ділянку розташовану на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,2900 га, з кадастровим номером 2323686600:14:019:0003.

27.04.2016 відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пред'явили зустрічний позов, в якому просили суд: визнати недійсним договір оренди землі від 10.10.2011, укладений між ОСОБА_6 та TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2323686600:14:019:0011.

В обґрунтування зустрічного позову відповідачі зазначили наступне.

TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» не є стороною укладеного між відповідачами договору емфітевзису, а тому не має підстав оспорювати цей договір, оскільки цей договір не зачіпає інтересів TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР».

При нотаріальному посвідченні договору емфітевзису не було встановлено наявності зареєстрованих речових прав третіх осіб стосовно земельної ділянки з кадастровим № 2323686600:14:019:0003, що на думку відповідачів, підтверджує відсутність договірних відносин між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6 і ОСОБА_4

Також відповідачі стверджують про те, що договір оренди землі між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6 є підробленим, оскільки в договорі не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, не вказано грошової оцінки земельної ділянки, в акті прийому-передачі об'єкта оренди не вписано кадастровий номер ділянки, в акті визначення меж земельної ділянки в натурі немає дати його укладення та кадастрового номера ділянки.

Окремо відповідачі зазначають про підробку підпису ОСОБА_6 на спірному договорі оренди, оскільки на всіх документах, де ОСОБА_6 ставила свій підпис, вона ніколи не писала своїх ініціалів.

Посилання позивача на отримання орендної плати ОСОБА_6, відповідачі вважать безпідставним, з огляду на усталену практику в селі Заливному Новомиколаївського району Запорізької області, відповідно до якої особи - пайщики не здають офіційно землю в оренду та не оформляють письмовий договір оренди земельної ділянки, а дозволяють обробляти свою землю за плату за ціну, яку встановлюють окремо кожен рік за усним договором.

Виходячи з наведеного відповідачі просили задовольнити зустрічний позов визнати договір оренди земельної ділянки укладений між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6 10.10.2011 року недійсним , відмовити в задоволенні первісного позову.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним договір встановлення емфітевзису від 19 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2323686600:14:019:0003. В задоволенні решти позовних вимог позивача відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МИР» про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» судовий збір в розмірі 1378,00 грн., а саме по 689,00 грн. з кожної.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Сторони, представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток ( а.с. 169-172. а.с. 179-180 т. 2) до апеляційного суду повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вмог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено, що 10 жовтня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області 07 грудня 2012 року за № 232368664001244, відповідно до умов якого ОСОБА_6 передала в оренду орендару земельну ділянку, розташовану на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 7,2900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗП № 030521 строком на 10 років ( а.с. 17-19 т. 1).

У додатку до цього договору кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_6, а саме ділянки № 13 в контурі поля № 205 є наступним: 2323686600:14:019:0011 ( а.с. 22-23 т. 1).

ОСОБА_6 померла 15.11.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС № 249668, від 19.11.2012. ( а.с. 75 зворот т. 1).

Згідно копії спадкової справи № 8/2013 заведеної приватним нотаріусом Запорізького міського нотарівального округу ОСОБА_8 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк, після смерті ОСОБА_6 звернулась її донька ОСОБА_4 ( а.с. 75 т. 1).

ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.10.2015 року за № 393 відповідно до якого вона успадкувала земельну ділянку, що належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗП № 030521 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 5402. Проте, в свідоцтві про право на спадщину земельна ділянка ОСОБА_6 має інший кадастровий номер, а саме: 2323686600:14:019:0003 ( а.с. 106 т. 1 ).

Згідно з листом Управління Держземагентства у Вільнянському районі Запорізької області від 20.11.2015 № 27-28-0.2-7863/2-15 вбачається, що кадастровий номер 2323686600:14:019:0011 земельної ділянки, що належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту IV-ЗП № 030521 від 04.07.2003, та на яку зареєстровано договір оренди землі за ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» від 07.12.2012, реєстраційний номер 232368664001244 було змінено на кадастровий номер 2323686600:14:019:0003 під час оформлення спадкових прав ОСОБА_4 ( а.с. 33 т. 1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2301810942015 від 30.11.2015 випливає, що технічна документація із землеустрою, на підставі якої проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2323686600:14:019:0003, була виготовлена 26.09.2014 ФОП ОСОБА_9 ( а.с. 25-27 т. 1), а також саму цю технічну документацію, з якої вбачається що дана земельна ділянка має № 13 та знаходиться в контурі поля № 205, тобто є тією самою ділянкою, що і зазначена у вищезгаданому додатку до спірного договору оренди землі від 10.10.2011 ( а.с. 114-134 т. 1).

Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що в ОСОБА_6 не було інших земельних ділянок крім тієї, що належала їй на підставі державного акту на право власності на землю серія 1V ЗП № 030521, яка була предметом договору оренди землі від 10.10.2011 роеку, укладеного між ТОВ « ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6, та яка увійшла до спадкового майна після смерті ОСОБА_6

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що в договорі оренди землі від 10.10.2011 року, в свідоцтві про право на спадщину за законом від 13.10.2015 року за № 393, в договорі емфітевзису від 19.11.2015 року йдеться мова про різні земельні ділянки не заслуговує на увагу.

Щодо тверджень в апеляційній скарзі про відсутність у спірному договорі оренди від 10.10.2011 року кадастрового номеру земельної ділянки, грошової оцінки земельної ділянки, не зазначення кадастрового номеру ділянки в акті прийому-передачі обєкта оренди та в акті визначення меж земельної ділянки в натурі, то апелянт не зазначає, яким чином зазначені недоліки договору оренди землі від 10.10.2011 року порушують права орендодавця. Сама по собі відсутність в договорі оренди землі якоїсь з істотних його умов, якщо це не призводить до порушення прав сторін цього договору, не свідчить про порушення прав особи в момент укладення договору та не є підставою для визнання його недійсним.

Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2016 року справа № 710/2296/14-ц та в постанові від 09.12.2015 року справа № 6-849 цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні такої норми права.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 3845-16 від 05.09.2016 року вбачається, що виявилося неможливим вирішити питання про виконавця підписів від імені ОСОБА_6 у спірному договорі оренди землі від 10.10.2011 року, укладеному між ОСОБА_6 та ТОВ « ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та доданих до цього договору двох примірників акту прийому-передачі обєкта оренди від 10.10.2011 року та двох примірників акту визначення меж земельної ділянки в натурі по причинам, викладених в п. 4 дослідницької частини ( т. 2 а.с. 37-45).

Видатковими касовими ордерами від 11.10.2012 та від 25.10.2012 року підтверджується отримання орендної плати ОСОБА_6 від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР», а видатковими касовими ордерами вд 15.09.2014 та від 19.10.2015 року підтверджується отримання орендної плати від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» ОСОБА_4 за 2014 та 2015 роки відповідно.

Суд першої інстанції взяв до уваги вищезазначені фактичні обставинр справи, вимоги закону, надав належну оцінку доказам у справі і прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі від 10.10.2011 року, укладеного між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МИР» та ОСОБА_6 з підстав, зазначених в зустрічному позові .

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. З ст. 16 Закону № 161-XIV в редакції, що була чинною станом на 15.11.2012, укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Відтак, з 15.11.2012 року права та обов'язки орендодавця за договором оренди землі від 10.10.2011 перейшли від ОСОБА_6 до ОСОБА_4

Проте, 19.11.2015 року, тобто під час дії договору оренди землі від 10.10.2011 року, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0003, ОСОБА_4 було укладено договір встановлення емфітевзису щодо цієї самої земельної ділянки з ОСОБА_3 строком на 100 років ( а.с. 50-52 т. 1)..

Відповідно до ч. 1 та ч.5 ст.102-1 Земельного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ст..203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ч. 3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 215 ЦК України вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним можуть бути заявлені як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Оскільки спірний договір встановлення емфітевзису стосується прав та інтересів позивача, останній відповідно до положень ст. ст. 15, 16, 215 ЦК України має право оспорювати його в судовому порядку.

За правилами ст. 13 ЦК України: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1); при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ч.5 статті 116 ЗКУ передача у користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі - орендаря є неможливим.

Доказів припинення договору оренди землі від 10.10.2011 року, його перереєстрацію або розірвання станом на день розгляду справи суду не надано.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі (п. «а» ч. 1); власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію (п. «б» ч. 1).

Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з п. «в» ч. З ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може здійснюватися шляхом визнання угоди недійсною.

Виходячи з приписів ст. 95 п. 5 ст. 116 ЗК України, за наявності укладеного договору оренди землі, власник земельної ділянки (орендодавець) не може під час строку його дії укладати інші договори оренди чи встановлення емфітевзису щодо цієї самої земельної ділянки без розірвання попереднього договору, оскільки це порушує права первісного орендаря. Відтак, такі дії власника суперечать нормам частини другої статті 13 ЦК України, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що договір встановлення емфітевзису, укладений в межах строку дії первісного договору, підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки є повторенням обставин, якими ОСОБА_4, ОСОБА_3 обґрунтовувавали свої зустрічні позовні вимоги, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, правовим позиціям Верховного Суду України, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Г.С. Подліянова

Судді: А.В. Дашковська

ОСОБА_2