Ухвала суду № 66338628, 04.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/2036/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/475/17 Головуючий в 1-й інстанції Сидоренко Ю.В.

Єдиний унікальний № 311/2036/15-к

Категорія ст. 121 ч.12 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Гончара О.С., Фоміна В.А.,

при секретарі Михайловській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, дистанційно в режимі відео конференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015080190000252 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 20.01.2016 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.187 КК України до 3 років позбавлення волі. На теперішній час відбуває покарання у Вознесенській виправній колонії управління ДПтС України в Миколаївській області (№72),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України;

за участю прокурора Мотренко М.В., захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_2

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 вважає, що висновки суду щодо, які викладені в вироку не відповідають фактичним обставинам справи, а саме посилання суду на те, що вина ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4; свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 не відповідають дійсності.Крім того, посилання суду при ухваленні вироку на те, що ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується протоколами слідчих експериментів з потерплим ОСОБА_4 (24.03.2015 року); свідками ОСОБА_6 (18.03.2015 року); ОСОБА_7 (28.05.2015 року) також не відповідають матеріалам справи.

При цьому звертає увагу на те, що думку суду про те, що аналізуючи надані суду докази та даючи оцінку показам потерпілого та свідків суд прийшов к висновку, що з боку потерпілого, який будучи не високим, струнким, враховуючи його дії та мотив його поведінки не мало місце посягання, яке викликало би у ОСОБА_2 невідкладну необхідність в спричиненні потерпілому шкоди його здоров`я, необхідної для зупинки цих дій В дійсності показання потерпілого та свідків, які знайшли своє підтвердження в звукозаписі судового процесу підтверджується що ОСОБА_2 під час провадження пострілів з травматичної зброї знаходився в стані необхідної оборони.

Просить вирок суду скасувати, як незаконний та винести свій вирок, визнавши ОСОБА_2 винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарг; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, який зокрема і в останньому слові, просили задовольнити апеляційну скаргу захисника, прокурора, який вважав, що судове рішення слід залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі. У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено відраховувати з 01 червня 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01.06.2016 року - залишено без змін, до набрання вироком законної сили.

ЗарахованоОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 21 січня 2016 року по 31 травня 2016 року включно, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, повязані із залученням експертів на проведення у даному кримінальному провадженні судової балістичної експертизи за № 289/ЗТ від 13.05.2015 року в розмірі 736 гривень 56 копійок та судової дактилоскопічної експертизи в розмірі № 73 від 06.03.2015 року, а всього стягнути - 1043 (одну тисячу пятдесят пять) гривні 46 копійок.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, 05 лютого 2015 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, знаходячись поряд з будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, скоїв один прицільний постріл з невстановленого зразка вогнепальної зброї, спорядженої патронами травматичної дії, в тулуб ОСОБА_4, чим спричинив останньому вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею, яке відповідно до висновку експерта № 25 М від 17.03.2015 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливе для життя на момент спричинення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено наступне.

Доводи захисника про недоведеність вини останнього у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Висновки районного суду про наявність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, який пояснив, що 05.02.2015 року, у денний час, близько о 16-00 годин, він йшов разом зі своїм другом ОСОБА_8 та розмовляв по телефону з дівчиною. Проходячи біля магазину Вітязь в м.Дніпрорудне, побачив, як ОСОБА_8 швидким кроком направився в сторону магазина та через деякий час побачив бійку, в ході якої ОСОБА_8 наносив удари ОСОБА_9, який лежав на землі, а ОСОБА_8 сидів на ньому зверху. Він з ОСОБА_6, який стояв поруч, не втручалися. Неподалік також знаходився ОСОБА_10, з яким вони не спілкувалися. Через декілька, 1-2 хвилини, вийшов з-за кута будинку раніше незнайомий ОСОБА_2, який зупинився від них на відстані приблизно 10 метрів, та побачивши, що його друга бють, запитав у ОСОБА_9, що йому треба робити, на що ОСОБА_9, знаючи що у ОСОБА_2 є пістолет, дослівно відповів: ОСОБА_3 його, вали. Після чого ОСОБА_2 навів в сторону його (ОСОБА_4І.) обличчя пістолет та сказав, що буде стріляти. Він попередив ОСОБА_2, якщо буде стріляти, - то буде сидіти за гратами. Потім пролунав постріл: ОСОБА_2 вистрілив з пістолета в спину ОСОБА_8 В подальшому ОСОБА_2 здійснив постріл в його (ОСОБА_4І.) сторону та куля влучила в кепку. Наступна куля потрапила йому (ОСОБА_4І.) в ребро, пробила шлунок, внаслідок чого він відчув сильний біль та присів на землю, схопившись за дерево. ОСОБА_2 стріляв з пістолета до тих пір, поки не скінчилися патрони, всього пострілів було 5 чи 6, точно не пригадує. Жодної загрози ОСОБА_2 він не створював, будь-якої зброї при собі не мав, стояв спокійно, осторонь. Вважає, що ОСОБА_2 у нього стріляв, так як він був разом із ОСОБА_8 Спочатку ОСОБА_2 цілився йому (ОСОБА_4І.) в голову, однак куля потрапила в його кепку, яка злетіла з голови. Він прохав ОСОБА_2 не стріляти, навіть підвів руки вгору, пояснюючи цим, що від нього немає жодної загрози. Через 1-2 секунди пролунав постріл: ОСОБА_2 вистрілив йому у живіт. Через 2 дні прийшов у свідомість, перебуваючи в лікарні, де йому робили оперативне втручання, був сильно пошкоджений. У лікарню ОСОБА_2 до нього не приходив, вибачення не просив, заподіяну шкоду здоровю не відшкодовував. Вважає, що у тій ситуації, що склалася 05.02.2015 року біля магазину Вітязь, застосовувати ОСОБА_2 зброю необхідності не було, фізично ОСОБА_2 він нічого не робив, словесно не погрожував, зброї він не мав, та відповідно, по відношенню до ОСОБА_2 ніякої зброї не застосовував. Вважає, що припинити бійку можливо було іншим шляхом, без застосування зброї. ОСОБА_2 стріляв з близької відставні, близько двох метрів. ОСОБА_2 стріляв на поразку. Команду стріляти дав йому ОСОБА_9 Причиною конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у той день, 05.02.2015 року, було заподіяння раніше ОСОБА_9 тілесного каліцтва другу ОСОБА_8 В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2, при цьому пояснив, що ОСОБА_2 є саме тією особою, яка здійснювала у нього постріли 05.02.2015 року біля магазину Вітязь у м. Дніпрорудне. ОСОБА_2 впізнає за рисами обличчя, які добре бачив. Вважає, що ОСОБА_2 знаходився у стані наркотичного спяніння за ознаками того, що зіниці його очей були розширені. Раніше ОСОБА_2 він не знав, конфліктних ситуацій з ним ніколи не виникало, підстав оговорювати ОСОБА_2 він немає. На теперішній час претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого він не має. Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 просить призначити на розсуд суду;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснив суду, що 05.02.2015 року ближче до вечора, коли були сутінки, він направлявся додому, йшов разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 Проходячи біля магазина Вітязь, що розташований у м. Дніпрорудне, вони зустріли ОСОБА_9 Обвинуваченого ОСОБА_2 раніше не знав, ніколи його не бачив. Він (ОСОБА_8М.) почав розмову з ОСОБА_9, та відносно до ОСОБА_4 і ОСОБА_2 він стояв спиною. Потім він почув постріли, які потрапили у потерпілого ОСОБА_4, а потім у нього (ОСОБА_8М.). В сторону кого був спрямований перший постріл, він не бачив, лише чув постріл. Потім незнайомий хлопець почав стріляти у нього (ОСОБА_8М.), здійснивши у нього 4 постріли та коли він направився в сторону хлопця, останній почав тікати, а він побіг за цим хлопцем. Обличчя цього хлопця він чітко не бачив, хлопець був в одежі повністю чорного кольору. Через невелику відстань, 50-70 метрів, він перечепився та впав, а хлопець з пістолетом втік. Він (ОСОБА_8М.) повернувся назад, до магазину, де побачив ОСОБА_10 та ОСОБА_4 з пораненням живота. Через 10 хвилин приїхала швидка допомога. Під час подій біля магазину Вітязь зброї ні у кого, крім ОСОБА_2, не було. Реальної загрози ОСОБА_2 не надходило ні від кого з присутніх. Коли він з ОСОБА_9 зясовував стосунки, ОСОБА_2 не стріляв, він почав стріляти тоді, коли він (ОСОБА_8М.) направився в сторону хлопця. Вони знаходилися один від одного на відстані 4-5 метрів. Він (ОСОБА_8М.) має поранення від пістолета травматичної дії саме таких ділянок тіла як: поранення руки, ноги, спини та грудей. Потерпілим у даному кримінальному провадженні не визнавався, від проходження СМЕ відмовився, так як не вважав за потрібне. В судовому засіданні також пояснив, що чітко бачив як незнайомий хлопець, як в подальшому дізнався - ОСОБА_2, стояв зі зброєю - пістолетом, який направляв на ОСОБА_4, тому і зрозумів, що саме ОСОБА_2 здійснив постріл у ОСОБА_4;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який пояснив суду, що 05.02.2015 року, в середині дня, на ул. Набережна в м.Дніпрорудне він зустрів ОСОБА_4 та ОСОБА_8, в руках якого була пляшка вина та вони разом направилися по вул.Шахтарській. Біля магазину Вітязь він попросив у хлопця закурити та через деякий час побачив бійку між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Він (ОСОБА_10С.), ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стояли в стороні, нікого не били, зброї ні у кого не було. Через декілька хвилин з боку магазина вибіг незнайомий хлопець та почав направляти пістолет на ОСОБА_8, який знаходився до хлопця спиною. Він (ОСОБА_10М.) відразу крикнув ОСОБА_8, попередив його про небезпеку та наявність в руках того хлопця зброї. При цьому, ОСОБА_4 прохав незнайомого хлопця кинути зброю. ОСОБА_8 припинив бійку з ОСОБА_9, повернувся до хлопця з пістолетом та направився до останнього. Почалися постріли. ОСОБА_8 почав бігти за хлопцем з пістолетом. ОСОБА_4 у бійці участі не приймав, від нього ніякої загрози нікому не надходило. ОСОБА_4 своїм тілом намагався перекрити радіус пострілів. Всі події відбувалися протягом 10-15 хвилин. Всього по кількості пострілів було здійснено хлопцем з пістолетом 5 чи 6. Коли він (ОСОБА_10М.) побачив на спині у ОСОБА_8 кров, відразу побіг до магазину, звідки викликав карету швидкої допомоги;

- протоколом огляду місця події від 05.02.2015 року з якого вбачається, що обєктом огляду є: прилегла ділянка, що знаходиться за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Безпосереднім обєктом огляду являється ділянка землі розміром 45х10 метрів. Ділянка має ґрунтовий покров, на якому на момент огляду на відстані 15 метрів в північному напрямку виявлені металеві предмети, схожі на гільзи циліндричної форми в кількості двох штук, з торцевої сторони мається напис у вигляді вдавлення букв АЕ 9 та 9 ММ, котрі розташовані одна від одної на відстані трьох сантиметрів. На відстані трьох метрів в західному напрямку на землі виявлений предмет циліндричної форми, металевий, схожий на гільзу з торцевої сторони якої мається напис у вигляді вдавлених букв АЕ 9 ММ. Всі виявлені предмети жовтого кольору. На оглядовій ділянці на момент огляду на відстані останнього виявлення предмета, на відстані чотирьох метрів в північному напрямку виявлено пластикову пляшку ємністю два літри, безкольорову, на якій наклеєна наклейка з написом «Біола», яка на момент огляду наполовину заповнена речовиною червоного кольору, яку в ході огляду вилучено. На момент огляду з торцевої частини будинку №36 по вулиці Шахтарській виявлено хаотичні плями речовини бурого кольору, що розташовані на асфальті, що знаходиться біля будинку. Змив речовини бурого кольору вилучено. В ході огляду було виявлено та вилучено: три предмета схожі на гільзи, змиви речовини бурого кольору, пластикова пляшка ємністю 2 літри, змив речовини бурого кольору (а.с.90-98 т.2);

- протоколом огляду від 05.02.2015 року, з якого вбачається, що обєктом огляду є: гумова куля чорного кольору розміром 5х5 мм, яку надав лікар-хірург в кабінеті №1 ординаторської Дніпрорудненської міської лікарні по вул.Зеленій, 1 в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області ОСОБА_11, яку було вилучено в ході операції з тіла ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був доставлений 05.02.2015 року до приймального покою з вогнепальним пораненням. В ході огляду було вилучено гумову кулю та поміщено до паперового конверта, який було опечатано (а.с.99-100 т.2);

- протоколом огляду від 05.02.2015 року з якого вбачається, що обєктом огляду є: чоловічі речі, які належать ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4. Огляд речей і вилучення відбувалось в приміщенні приймального покою Дніпрорудненської міської лікарні Василівського району Запорізької області. Безпосереднім обєктом огляду є: 1) чоловіча болонієва куртка чорного кольору, яка застібається на блискавку. На момент огляду з лівого боку на відстані 30 см від низу куртки та з боку від блискавки на відстані 12 см мається наскрізний отвір до 1 см. З лівого боку на рукаві мається нашарування речовини бурого кольору; 2) чоловіча майка чорного кольору розміру S, від нижньої частини майки з лівого боку на відстані 16 см та з правого боку на відстані 15 см мається наскрізний отвір, на передній частині до 1 см та нашарування РБК; 3) джинсові брюки синього кольору, розмір 30, на правому кармані мається надпис «DENIM» та на поясі на спині з правого боку «VARXDAR JEANS EST 1996 DENIM»; 4) підштаники чорного кольору розмір XXL; 5) светр чорного кольору шерстяний, на груді з правого боку мається металева емблема з написом, розмір SM, від нижньої частини на відстані 23 см та з лівої частини на відстані 13 см мається наскрізний отвір до 1 см невизначеної форми та нашарування РБК; 6) чоловіча кепка з кожезамінювача чорного кольору, виготовлена у формі кашкету, розмір 32; 7) черевики чоловічі 42 розміру з кожезамінювача чорного кольору; шкарпетки чорного кольору 42 розміру; 8) звязка ключем у кількості 4 штук різної форми. Вилучені під час огляду предмети одягу: куртку, майку, джинсові брюки, підштаники, светр - упаковані в окремі коробки та опечатані; черевики, кепка, ключі та шкарпетки - повернуті потерпілому під гарантійну розписку (а.с.100-106 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2015 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 по зовнішньому вигляду обличчя (по формі носа, очей та вух) впізнав на фотознімку особу під № 2 (ОСОБА_9О.) чоловіка, який побився біля будинку №36 по вул. Шахтарській в м. Дніпрорудне з його товаришем ОСОБА_8, в ході виниклої конфліктної ситуації 05.02.2015 року приблизно о 16-40 годині (а.с.107-110 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.03.2015 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 за овальною формою обличчя, формою носа і за очима впізнав на фотознімку особу під № 2 (ОСОБА_2А.) хлопця, який 05.02.2015 року безпричинно спричинив йому вогнепальне поранення біля будинку №36 по вул. Шахтарській в м. Дніпрорудне, поруч з магазином «Вітязь» в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с.111-114 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя, високим чолом, довгим широким носом, та формою очей, на фотознімку особу під № 2 (ОСОБА_4І.) впізнає мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, який отримав вогнепальне поранення за будинком №36 по вул. Шахтарській в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, яке спричинив невідомий, якого він зможе впізнати (а.с.115-118 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя, широкими бровами, товстими губами, короткою стрижкою, на фотознімку особу під № 3 (ОСОБА_9О.), він впізнає мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, який перебував за будинком №36 по вулиці Шахтарській в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області 05.02.2015 року близько 16-00 години та з яким бився ОСОБА_8 (а.с.119-122 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя впізнав на фотознімку особу під № 4 (ОСОБА_12О.) ОСОБА_12 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, у якого є брат ОСОБА_9. Особи, зображеної на знімку №4 біля будинку №36 по вулиці Шахтарській в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області 05.02.2015 року не було. Відносини з ним він не підтримує. Інших осіб на фотознімках не знає (а.с.123-126 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 13.02.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 за характерними рисами обличчя: продовгувате та худе обличчя, довгий ніс, виразливі брови та вуха, тонкі губи, коротка зачіска, впізнає на фотознімку особу під № 4 (ОСОБА_8М.), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_8, який 05.02.2015 року близько 16-00 годині, за будинком №36 по вул. Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вступив в бійку з ОСОБА_9 та отримав вогнепальне поранення в результаті пострілів невстановленою особою (а.с.127-130 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 23.03.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 за рисами обличчя: по формі губ, розрізом очей та формою обличчя впізнав на фотознімку особу під № 3 (ОСОБА_2А.) хлопця, який 05.02.2015 року о 16-40 годині по вул. Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області спричинив вогнепальне поранення громадянину ОСОБА_4 (а.с.131-134 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_8 за рисами обличчя, формою очей та носа впізнав на фотознімку особу під № 1 (ОСОБА_2А.) як хлопця, який 05.02.2015 року спричинив вогнепальне поранення йому і ОСОБА_4 біля будинку №36 по вул. Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с.135-138 т.2);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2015 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 по характерним рисам обличчя: по формі губ, носа, обличчя та формі вух, на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2А.) він впізнає ОСОБА_2, який спричинив вогнепальне поранення ОСОБА_4 і ОСОБА_8 05.02.2015 року біля будинку №36 по вул. Шахтарській в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (а.с.139-142 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи № 25М від 17.03.2015 року, встановлено, що у потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, виявлене вогнепальне проникаюче пошкодження черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею. Дане пошкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливих для життя на момент спричинення. Вищеописане пошкодження могло утворитися в результаті однократної ударної травматичної дії тупого предмета з обмеженою поверхнею округлої форми в область живота. Давність утворення пошкоджень не суперечить строкам та обставинам, вказаним в постанові (а.с.144-145 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи № 40Д від 24.03.2015 року, встановлено, що у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 виявлене вогнепальне проникаюче пошкодження черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею. У ОСОБА_4 виявлене вогнепальне проникаюче пошкодження черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею. Не виключена можливість утворення пошкоджень, виявлених у ОСОБА_4, так як він вказує при проведені слідчого експерименту від 24.03.2015 року. Пошкодження, виявлені у ОСОБА_4 могли утворитися так як вказує ОСОБА_6 при проведені слідчого експерименту від 18.03.2015 року (а.с.147-148 т.2);

- висновком судово-балістичної експертизи №289-ЗТ від 13.05.2015 року встановлено, що 3 (три) гільзи, вилучені 05.02.2015 року під час проведення огляду місця події, на ділянці ґрунтової поверхні, розташованій за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, є частинами травматичних патронів калібру 9 мм Р.А., боєприпасами не є 1 (одна) куля, вилучена 05.02.2015 року під час проведення огляду місця події, на ділянці ґрунтової поверхні, розташованій за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, є елементом споряджання - гумовою кулею до патрону несмертельної (травматичної) дії калібру 9 мм Р.А., боєприпасом не є. 3 (три) гільзи, вилучені 05.02.2015 року під час проведення огляду місця події, на ділянці ґрунтової поверхні, розташованій за будинком №36 по вулиці Шахтарській в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, придатні для ідентифікації зброї з якої були стріляні. Відповісти на питання: «Чи являлись раніше представлені для дослідження куля, гільзи одним патроном?», не є можливим в зв'язку з тим, що на кулі не відобразились сліди придатні для ідентифікації (а.с.151-153 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.03.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_4 надав пояснення, в яких на місці події детально розповів про події, які трапились 05.02.2015 року біля магазину Вітязь м. Дніпрорудне, показав місце, спосіб та механізм скоєного відносно нього злочину, детально пояснив: як та за яких обставин ОСОБА_2 було скоєно кримінальне правопорушення, в результаті вчинення якого йому було завдане вогнепальне поранення. Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення кримінального правопорушення, які в ході проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_4 детально продемонстрував на місці події (а.с.171-173 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2015 року за участю свідка ОСОБА_6 встановлено, що свідок ОСОБА_6 детально продемонстрував на місці події, а саме: як та за яких обставин 05.02.2016 року було здійснено ОСОБА_2 постріли з пістолета в ОСОБА_4 та показав місце, спосіб та механізм скоєного кримінальне правопорушення. Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення кримінального правопорушення (т.2 а.с.174-176);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.05.2015 року за участю свідка ОСОБА_9 встановлено, що свідок ОСОБА_9 детально продемонстрував на місці події, а саме: показав місце, спосіб та механізм скоєного злочину та пояснив: як та за яких обставин 05.02.2016 року ОСОБА_2 здійснив 3-4 постріли у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зброєю у вигляді пістолета чорного кольору, в результаті вчинення якого останні отримали вогнепальні поранення. Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення (а.с.177-180 т.2);

- речовими доказами, а саме: гумова куля та 3 гільзи; двохлітрова пластикова пляшка; чоловіча майка чорного кольору, чоловічі підштаники чорного кольору, чоловічі джинсові штани синього кольору, чоловічий светр чорного кольору, чоловіча куртка чорного кольору, чоловічі черевики чорного кольору, кепка чорного кольору, шкарпетки чорного кольору та звязка ключів, які належать потерпілому ОСОБА_4; зразок крові потерпілого ОСОБА_4; змиви речовини бурого кольору, вилучені під час огляду місця події (а.с.181, 182, 184, а.с.186, 188, 190, 192, 194, 196, 197,198, 200 т.2).

Колегія суддів вважає, що показання потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, протоколи слідчих дій, висновки експертів, є належними, допустимими та достовірними, а у своїй сукупності достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки вони співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому щодо обставин вчинення останнім вищевказаного злочину.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисника про те, що суд не надав критичної оцінки показанням потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ОСОБА_13, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, які в судовому засіданні чітко і послідовно розповіли про те, що ОСОБА_4 будь-який напад на ОСОБА_14 не здійснював, по відношенню до останнього зброї чи будь-якого насилля не застосовував, конфлікту між ними ніякого не відбувалося, але ОСОБА_14 здійснив в ОСОБА_4 постріл з пістолета, колегія суддів вважає ці показання несуперечливими та конкретними, тобто належними, допустимими та достовірними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та які у сукупності з іншими доказами, зокрема з висновком судово-медичної експертизи № 40Д від 24.03.2015 року, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_14 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Не заслуговують уваги доводи захисника і про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_14 необхідно перекваліфікувати з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, з огляду на наступне.

За змістом статті 36 КК необхідна оборона - це правомірний захист охоронюваних законом прав та інтересів особи, суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, необхідної і достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.

Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певних умов, визначених законом. Такими, відповідно до частини першої статті 36 КК, є будь-які дії особи, які безпосередньо спрямовані на заподіяння негайної і невідворотної істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам особи, яка захищається, та у зв'язку з цим вимагають свого негайного відвернення або припинення. А така необхідність виникає тоді, коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди тому, хто посягає, загрожує негайною і невідворотною шкодою для охоронюваних законом прав та інтересів. В основі розмежування умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 124 КК) перебуває мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05 лютого 2015 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин поряд з будинком №36 по вул. Шахтарській в місті Дніпрорудне відбувся обоюдний конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який переріс у бійку між ними. Безпосередньо між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 конфліктної ситуації не виникало. ОСОБА_4 активної участі у конфлікті між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не приймав та будь-яких протиправних дій по відношенню до ОСОБА_2 не вчиняв, зброї не мав, фізичне насилля не застосовував. Побачивши в руках ОСОБА_2 пістолет, словесно намагався зупинити подальший намір ОСОБА_2 здійснювати постріли у присутніх на місці осіб, при цьому піднявши руки догори, тим самим пояснюючи, що загрози від нього не надходить і при цьому попередивши ОСОБА_2 про можливі наслідки вчинення останнім протиправних злочинних діянь. Попри це, ОСОБА_2, не припиняючи своїх незаконних дій, направлених на заподіяння тілесних ушкоджень потерплому, здійснив прицільний постріл з близької відстані з невстановленого зразка вогнепальної зброї, яка споряджена патронами травматичної дії, в живіт ОСОБА_4, чим спричинив останньому вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунку, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як загрозливе для життя в момент спричинення.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать, що дії потерпілого за своїми об'єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди для ОСОБА_2, які б у зв'язку з цим викликали невідкладну необхідність у заподіянні шкоди ОСОБА_4 А отже, вважати, що обвинувачений, здійснюючи прицільний постріл з близької відстані з вогнепальної зброї в живіт потерпілому, перебував в стані необхідної оборони, про що йдеться у апеляції захисника, немає ніяких правових підстав. З огляду на зазначені обставини дії обвинуваченого ОСОБА_2 обґрунтовано отримали юридичну оцінку за ч. 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника про те, що в дійсності показання потерпілого та свідків підтверджують той факт, що ОСОБА_2 під час провадження пострілів з травматичної зброї, знаходився в стані необхідної оборони.

Таким чином, доводи захисника про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, є безпідставними, в звязку з чим колегія суддів погоджується з районним судом, про те, що обвинувачений ОСОБА_2 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України.

Покарання призначене районним судом обвинуваченому ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки воно за своїм розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи вказані вимоги закону, а також те, що ОСОБА_2 тримався під вартою по даному кримінальному провадженню з 01.06.2016 року по 04.05.2017 року включно, колегія суддів зараховує цей строк з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Василівського районного суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2, без зміни.

На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2у строк покарання, строк його попереднього увязнення з 01.06.2016 року по 04.05.2017 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з часу її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк, - з моменту отримання копії судового рішення.

Судді: