Ухвала суду № 66337842, 05.05.2017, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/5270/15-к

Провадження №: 1-кс/332/331/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 р. м.Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Сінєльнік Р.В., при секретарі Васильченко Н.О., за участю: прокурора - Ящука К.В., заявника ОСОБА_1, представника заявника адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про арешт майна по матеріалам обєднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080030000713, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, в якому вказане наступне.

В провадженні СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області знаходиться обєднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080030000713, яке розпочато у звязку із заволодінням майном ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та доведенням його до банкрутства. Заявник є крупним акціонером вказаного заводу та потерпілим по справі, самотужки протягом останніх 2,5 років намагається захистити свої права та відновити завод, тому на адресу слідчого ним подано цивільний позов до посадових осіб підприємства, які довели завод до банкрутства. Предметом позову є відшкодування збитків, завданих підприємству з боку його посадових осіб. На забезпечення цивільного позову просить накласти арешт на майно відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

В судовому засіданні ОСОБА_1 своє клопотання підтримав та пояснив, що досудове слідство триває довгий час, підозра нікому не предявлена, злочинці не покарані, тому вони можуть розпродати своє майно та виїхати до АР Крим, де в них є нерухомість. При цьому заявник пояснив, що в нього немає прямих доказів того, що відповідачі за позовом намагаються в теперішній час реалізувати своє майно, і що майно, яке вказане у клопотанні, належить відповідачам на праві власності, тому просив накласти арешт взагалі на все майно, яке є у власності відповідачів. Просив клопотання задовольнити.

Аналогічні пояснення надала суду адвокат заявника ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання ОСОБА_1 заперечував та пояснив, що дійсно в провадженні СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області знаходиться обєднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080030000713, яке розпочато у звязку із заволодінням майном ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та доведенням його до банкрутства. Але в рамках цього кримінального провадження жодній особі підозру не предявлено, осіб, винних у вчиненні злочину та винних у завданні збитків заявнику наразі не встановлено, тому відсутні підстави для задоволення клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та не доведеним. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши надані до клопотання матеріали і дослідивши подані докази у його обґрунтування, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Але, до клопотання не додано жодного доказу, які підтверджують вищезазначені обставини.

Так, до клопотання в копіях додані наступні документи:

- Заява ОСОБА_1 слідчому поліції про проведення процесуальних дій,

-Цивільний позов ОСОБА_1,

-Договір про надання правової допомоги,

-Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Окрім того, незрозумілою є позиція заявника стосовно переліку майна, на яке необхідно накласти арешт. По перше, на порушення вимог ч.3 ст.171 КПК України заявник у клопотанні не зазначив докази факту завдання шкоди і розмір цієї шкоди. По друге, в клопотанні відсутні докази вартості майна відповідачів, тоді як в силу ст.ст.56, 61 КПК України та ст.ст.151-153 ЦПК України вартість арештованого майна повинна бути співрозмірною ціні позову. Відсутні також докази належності майна відповідачам. По третє, вимоги заявника про накладення арешту на все майно відповідачів може привести до порушення прав відповідачів стосовно вільного володіння та розпорядження своєю власністю, яке гарантоване ст.41 Конституції України, оскільки вартість всього майна, яке належить відповідачам, може багатократно перевищувати розмір позовних вимог ОСОБА_1

Слід також зазначити, що в силу ч.6 ст.170 КПК України арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, допускається тільки на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за завдану злочином шкоду. Доказів наявності вказаних обставин заявник ОСОБА_1 суду не надав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Сінєльнік Р.В.