Постанова № 66336889, 28.04.2017, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1934/16-а

2-а/241/14/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2017 року суддя Першотравневого районного суду Донецької області Скудін В.Є., Павлічевої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позов ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, про визнання незаконним рішення сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з питання порушення права на безкоштовне харчування її дитини у дитячому садочку.

В обґрунтування вказала, що 29.01.2016 року, рішенням Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, депутатом якої вона є, було прийнято рішення У11/7-97 « Про зменшення батьківської плати за харчування дитини в ДНЗ «Дюймовочка» с. Бердянське, до 01 липня 2016 року.

Потім у березні 2016 року, у в звязку з тяжким матеріальним становищем, як мати одиначка, вона звернулася до сільради із заявою про скасування плати за харчування її дитини у садочку. Дану заяву розглянули та внесли зміни в п.1.3 до рішення У11/10-97 від 29.01.2016 року , яким скасували плату за харчування її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2016 до 01.07.2016 року.

По закінченню вказаного строку, позивач у липні 2016 року знову із заявою звернулася до Ради, про продовження терміну звільнення її сина від сплати за харчування, до кінця 2016 року.

Заява була розглянута, позивач на сесії не була присутньою, та 08.08.2016 року було винесено рішення У11/16-226, яким у задоволенні було відмовлено, без зазначення підстав такого рішення.

Позивач 25.08.2016 року, не погодившись з прийнятим рішення, звернулася до Ради із письмовою заявою, про продовження терміну звільнення її сина від сплати за харчування, до кінця 2016 року,бо з рішення від 08.08.2016 року їй невідомо підстави відмови.

Заяву було розглянуто та 19.09.2016 троку було прийнято рішення У11/17-247, про відмову у задоволенні заяви позивача, посилаючись на ЗУ «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», та наказ Міносвіти і науки від 21.11.2012 року № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах».

Не погодившись з такими рішеннями позивач звернулася до суду .

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 підтримали позов і просять визнати частково незаконними рішення відповідача від 08.08.2016 року № У11/16-226 та № У11/17-247 від 19.09.2016 в частині відмови їй у задоволенні заяви про звільнення від сплати за харчування її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у дитячому садку «Дюймовочка» за період з 01.07.2016 року по 01.01.2017 року. Хоча період вже минув, але може статися, що оскільки оплату вона не проводила, відповідач може вимагати її сплату.

Представник відповідача за дорученням секретар Ради Букін С.М. позов не визнав і пояснив, що рішення приймав колегіальний орган, рішення прийняті відповідно до вимог діючого законодавства, а саме відповідно до ст.32 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», вони мають повноваження на розгляд таких питань і саме їх право, кого звільняти від сплати, кого ні. Вважає, що порушень з їх боку не було. Просить відмови у задоволенні позову.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали надані суд, виходить з наступного:

Дійсно, за заявою позивача її дитина була звільнена, саме відповідачем від сплати за харчування у дитячому садочку, до липня 2016 року, а після спливу строку, їй було відмовлено, підстави у рішенні не вказані. Вказане сторони не заперечують.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Першотравневого району від 28.07.2016 року № 2116, позивач визнана малозабезпеченою сім,єю яка знаходиться на обліку в УПСЗН і їй з 01.07.2016 року до 01.01.2017 року призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім,ї. Саме на підставі вказаної довідки позивач і звернулася до відповідача на вказаний період, звільнити її дитину від спати за харчування у дитячому садку. Згідно довідки № 2663 від 05.10.2016 року їй виплачувалася матеріальна допомога .

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно до ст.33 ЗУ «Про дошкільну освіту» , Держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.

Держава забезпечує соціальний захист дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей, саме через ЗУ« Про місцеве самоврядування в Україні», на який посилається представник відповідача.

Згідно до ст. 35 ч.5 ЗУ «Про дошкільну освіту» Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сімях, у яких сукупний дохід на кожного члена сімї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно доЗакону України"Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям", які навчаються у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.

Суд також відзначає,що відповідно до наказу Міносвіти і науки від 21.11.2002 року № 667 « Про затвердження Порядку встановлення плати батьк4ів за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах»,на що посилається відповідач:

п.2.4.також фіксує вказану норму Закону, а саме, Від плати за харчування дітей відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ) звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, а також батьки дітей та особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям (1768-14). Підставою для звільнення є довідка про призначення такої допомоги, видана органами праці та соціального захисту.

Відповідно до вище вказаної довідки від УПСЗН, сім,я позивача віднесена до вказаної категорії, має таку довідку, а тому відповідач мав виконати вимоги Конституції України і Закону, але не виконав.

Згідно до ст. 26 вказаного Закону, Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:… але п. 15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідаютьКонституціїчи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

При прийнятті спірних рішень відповідача про відмову у задоволенні заяви позивача, про звільнення її дитини від сплати за харчування у дитячому садку, відповідач не обґрунтував, які невідповідності Вони допустили при прийнятті попередніх рішень , «Про звільнення від сплати за харчування дитини »?

Посилання представника відповідача на п.2.8 вказаного « Порядку…» про надання Їм права перегляду своїх рішень є безпідставним, бо відповідно до п. 2.8. Якщо представлені батьками документ викликають сумнів ……, тільки в тому випадку можливо перегляд, але при винесені спірних рішень , відповідач не обґрунтував, які документи позивача викликали в них сумнів?

Наведені вище порушення відповідачем діючого законодавства, дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ, Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ЗУ « Про дошкільну освіту», ст. 26 ЗУ « Про місце самоврядування в Україні», ст. 88, 158-160, 163, 167 КАСУ, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області, про визнання частково незаконним рішення сільської ради, - задовольнити.

Визнати частково незаконними рішення Бердянської сільської ради від 08.08.2016 року № У11/16-226 та від 19.09.2016 року № У11/17-247 «Про зменшення/скасування батьківської плати за харчування дитини у ДУЗ « Дюймовочка» с. Бердянське у частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати за харчування її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у дитячому саду « Дюймовочка», на період з 01.07.2016 року по 01.01.2017 року.

Зобовязати Бердянську сільську раду Мангушського району Донецької області звільнити ОСОБА_1 від сплати за харчування сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ДУЗ «Дюймовочка» с. Бердянське за період з 01.07.2016 року по 01.01.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньз Бердянської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 640 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судомчастини третьої статті 160цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.Є.Скудін