Рішення № 66332926, 05.05.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/488/17

Номер провадження 2/623/571/2017

РІШЕННЯ

іменем України

03 травня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Ноль С. В.

судового розпорядника Максименка Р. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HAZ0GK01270014 від 01.11.2006 року, посилаючись на те, що 01 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №HAZ0GK01270014, відповідно до якого останній було надано кредитні кошти у розмірі 8 178,22 доларів США на строк до 01 листопада 2026 року зі сплатою за користування кредитом відсотків, комісії та інших витрат згідно кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, та станом на 01 лютого 2017 року має заборгованість за кредитним договором № HAZ0GK01270014 у розмірі 13 321,00 доларів США яка складається з:

заборгованості за кредитом у розмірі 4406,20 долари США

заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 3347,86 доларів США.

заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 693,00 доларів США.

пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 4873,94 доларів США.

У зв'язку з тим, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованість, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суму заборгованості за кредитом, просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № HAZ0GK01270014 від 01.11.2006 року у розмірі 4406,20 доларів США (тіло кредиту), що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.02.2017 року складає 119275,83 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача Багмет Д.В. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мальцева Г.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти стягнення заборгованості за кредитом (тіла кредиту) до закінчення строку кредитного договору, посилаючись на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не є належним позивачем у вказаній справиі, оскільки переуступив іншій юридичній особі право на кредитний портфель по договору

Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 01 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № HAZ0GK01270014, відповідно до якого останній було надано кредитні кошти у розмірі 8 178, 22 доларів США на строк до 01 листопада 2026 року зі сплатою за користування кредитом відсотків, комісії та інших витрат згідно кредитного договору.(а.с.13-14)

Відповідно п.2.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного погашення кредиту.

Відповідно п.2.2.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку винагороду і комісію згідно п. 1.1 та п. 6.2 кредитного договору.

Відповідно п.2.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п.1.1, 2.3 кредитного договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1,00% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

Згідно з розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, та станом на 01 лютого 2017 року має заборгованість за кредитним договором № HAZ0GK01270014 у розмірі 13 321,00 долари США яка складається з:

заборгованості за кредитом у розмірі 4406,20 долари США

заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 3347,86 доларів США.

заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 693,00 доларів США.

пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 4873,94 доларів США. (а.с.5-11).

У зв'язку з тим, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованість, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суму заборгованості за кредитом, просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № HAZ0GK01270014 від 01.11.2006 року у розмірі 4406,20 доларів США (тіло кредиту), що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.02.2017 року складає 119275,83 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки порушення договору позичальником, передбачені ст. 1050 ЦК України, яка відсилає до ст. ст. 549-552, 625, 1048 ЦК України, та відповідає вимогам позивача.

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною 3 ст. 10, 11 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Право на здійснення операцій в іноземній валюті, в тому числі і надання кредитів в іноземній валюті, передбачено ст.533 ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Постановою НБУ №200 від 30.05.2007року Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність банків.

Як свідчать матеріали справи, на час укладення кредитного договору банк мав необхідний обсяг повноважень (банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл на право здійснювати операції з валютними цінностями) для здійснення кредитування в іноземній валюті, використання якої при здійсненні кредитних операцій (в кредитних зобов'язаннях) було передбачено чинним на час укладення даних договорів законодавством.

Сторони кредитного договору досягли згоди щодо валюти виконання грошового зобов'язання та виразили її в доларах США, та дана домовленість сторін, відповідно до ст.533,ст.1054 ЦК України, є істотною умовою кредитного договору.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка була висловлена за результатами розгляду справи №6-190цс15, слід врахувати наступне. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 3акону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.192 ЦК України).

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993року №15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 ст.5 цього Декрету.

У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

16 жовтня 2011 року вступив у силу ЗУ від 22.09.2011р. №3795-V1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", згідно з яким частину першу статті 11 3акону України «Про захист прав споживачів» було доповнено абзацом третім, відповідно до якого надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі 6-145цс14, яка є обов'язковою для застосування судами України: Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Позичальник, при належній завбачливості, міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, враховуючи і можливість отримання кредиту в національній валюті. Відповідач добровільно погодилась на укладення спірних правочинів, а отже, не вважали їх несправедливими.

З огляду на те, що банк розміщує залучені кошти на власний ризик, то в кредитних договорах передбачено умови повернення кредитних кошти в тій валюті, що і кредит. Такі умови дозволяють банку належним чином виконувати свої зобов'язання перед вкладниками у відповідності до чинного законодавства.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом (тілом кредиту) з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 88,209,212,214-215,218 ЦПК

України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ізюму Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 06.01.2005 року, зареєстрованої з 03.01.1982 року за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором № HAZ0GK01270014 від 01.11.2006 року у розмірі 4406,20 (чотири тисячі чотириста шість дол. 20 цен.) доларів США, що станом на 01.02.2017р. за курсом НБУ 27.07 гривень за 1 дол. США складає 119 275,83 грн. (стодев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять грн. 83 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ізюму Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 06.01.2005 року, зареєстрованої з 03.01.1982 року за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1789,14 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять грн. 14 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя: