Постанова № 66331024, 26.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24855/16-а

Провадження 2-а/522/762/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі - Довгань Ж.А.

розглянувши справу за адміністративним позовом Приватного закладу «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанов про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Приватний заклад «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія"» звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016р.; про скасування постанов про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №048/16 від 11.11.2016р. та №049/16 від 11.11.2016р.,

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014р., встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Позивач зазначає, що ані в акті перевірки, ані в інших документах, які складені відповідачем за результатами проведеної перевірки не містять інформації на підставі якого з вищезазначених документів була проведена перевірка. Окрім цього, позивач зазначає, що дії відповідача під час реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації чітко регламентовані та відповідач позбавлений права під час реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації здійснювати перевірку достовірності даних, зазначених у декларації. Також позивач зазначає, що оскільки відповідачем було повернуто декларацію про готовність об'єкта до експлуатації позивачу, то така декларація вважається неподаною та не може бути підставою для застосування штрафних санкцій. Також як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на численні порушення, які були допущені відповідачем під час перевірки.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, 25.04.2017 року звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить розписка про отримання судової повістки, причину неявки свого представника суду не повідомив.

Судом установлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі необхідності перевірки достовірності даних наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності вх. №01-16/180 від 21.10.2016р., наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №24ДАБК від 04.10.2016р. було проведено 26.10.2016р. позапланову перевірку Приватного закладу «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія» з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкту Приватного закладу «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 67.

За результатами перевірки був складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016р.

Також, 26.10.2016р. відповідачем було складено Протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, в якому значиться, що позивачем порушено ч. 10 ст. 39 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, в якому значиться, що Позивачем порушено ч. 8 ст. 39 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

11.11.2016р. відповідачем на підставі Акту перевірки, Припису, протоколів про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р., винесено постанову №049/16 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на Позивача накладено штраф у розмірі 130500,00 грн. та постанову №048/16 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на Позивача накладено штраф у розмірі 130500,00 грн.

Не погодившись із зазначеними постановами та приписом, позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом про їх скасування.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014р., встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016р. №579-VII Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м.Одеси.

Таким чином, відповідач є контролюючим органом та на нього розповсюджуються вимоги закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VІІІ від 28.12.2014р.

Як в акті перевірки, так і в інших документах, які складені відповідачем за результатами проведеної перевірки відсутня інформація про дотримання відповідачем під час проведення перевірки вказаних вище обмежень щодо проведення перевірок, встановлених Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014р. до суду вона також надана не була, що свідчить про незаконність такої перевірки.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особі відповідача вправі приступити до проведення позапланової перевірки лише у разі пред`явлення направлення для проведення позапланової перевірки, при цьому, така перевірка повинна здійснюватись у присутності суб'єктів містобудування або їх представників.

В акті перевірки вказано, що позапланова перевірка проведена у присутності уповноваженої особи позивача директора ПЗ «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія"» ОСОБА_1, яка відмовилась від підписання акту перевірки, протоколів та припису.

Позивач, стверджує, що зазначена особа не була присутньою під час перевірки, а тому і не надавала необхідні документи, не підписувала акт перевірки, протоколи та припис складені відповідачем. На підтвердження того, що перевірка проводилась за відсутності уповноваженого представника позивача останній посилається на відсутність запису перевіряючої особи відповідача у журналі перевірок та лист підприємства, яке надає послуги з охорони директора ПЗ «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія», згідно якого представники відповідача не відвідували охоронюваний об'єкт у жовтні 2016 року.

Також, судом встановлено, що відповідачем направлення про проведення позапланової перевірки вказаного об'єкту будівництва, як того вимагають норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553, посадовим особам позивача не вручалось, відповідні докази суду не надані.

Вказане вище свідчить про проведення відповідачем позапланової перевірки позивача з порушенням вимог п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а отже про незаконність такої перевірки.

Виходячи з того, що відповідач 26.10.16р. провів позапланову перевірку Позивача незаконно, то складені за її результатами Акт перевірки, Припис, протоколи про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р., є доказами, одержаними з порушенням закону у розумінні ст. 70 КАС України.

Статтею 71 КАС України передбачений обов'язок кожної сторони повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Також, Європейський суд з прав людини у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Як вбачається з оскаржених Позивачем постанов Відповідача про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вони були складені за результатами розгляду Відповідачем справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, пунктами 16 - 20 якого визначений саме порядок розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно наведених норм справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Якщо, переданих для розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності матеріалів недостатньо для її розгляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду має право витребувати додаткові матеріали.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно оскаржених позивачем постанов відповідача про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вони були прийняті на підставі складених відповідачем за результатами позапланової перевірки Акту перевірки, Припису, протоколів про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р. і будь - які інші додаткові матеріали не витребовувались.

Як вбачається зі складених відповідачем за результатами проведеної перевірки Акту перевірки, Припису, протоколів про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р. під час проведення перевірки та передачі її матеріалів до розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності крім цих документів будь - яких інших доказів відповідачем зібрано не було та вони до складених ним процесуальних документів на додавалися.

Наведене свідчить, що оскаржені по цій справі постанови відповідача про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приймалися виключно на підставі складених відповідачем за результатами позапланової перевірки протоколів, Акту перевірки, Припису і будь - які інші докази ним під час розгляду не використовувалися та не досліджувалися.

Відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів законність своїх дій щодо проведення перевірки і сам факт її проведення, а отже складені за результатом проведення перевірки процесуальні документи відповідача не є належними, допустимими доказами по справі, що доводять факти її законного проведення і встановлених такою перевіркою порушень містобудівного законодавства, а також не відповідають запровадженому Європейським судом з прав людини у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» для оцінки судами доказів критерію доведення "поза розумним сумнівом".

За таких обставин, встановлені факти за результатами незаконно проведеної перевірки порушень є недоведеними, а оскаржені по цій справі постанови відповідача про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийняті на підставі складених за результатом такої перевірки процесуальних документах відповідача є такими, що ґрунтуються на доказах, отриманих з порушенням Закону і є також незаконними.

Досліджуючи суть порушень містобудівного законодавства, за вчинення яких оскарженими по цій справі постановами Відповідача було накладено штрафи, суд крім викладеного вище враховує те, що згідно частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в порушенні якої разом із порушенням абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постановою відповідача №049/16 від 11.11.2016р. був визнаний винним позивач, замовник відповідно до Закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Порядок подачі декларації про готовність об'єкта до експлуатації та порядок дії Державної архітектурно-будівельній інспекції щодо реєстрації даної декларації чітко регламентований ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно ч. 6 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

На підставі аналізу наведених норм права суд прийшов до висновку, що поняття «подання декларації» як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) органом державного архітектурно-будівельного контролю цієї декларації. У разі використання органом державного архітектурно-будівельного контролю свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 02.06.2015р. по справі №816/6496/13а, яка згідно приписів ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування як судом, так і відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами - 21.10.16р. на адресу відповідача за вхідним номером №01-16-180 д/д надійшла на реєстрацію декларація позивача про готовність до експлуатації об'єкта який належить до ІІІ категорії складності реконструкція двоповерхової будівлі школи з надбудовою третього поверху, без зміни геометричних розмірів (ІІ черга).

03.11.2016р. відповідач листом №01-16/180д/д повідомив, що подана позивачем декларація про готовність об'єкта до експлуатації повертається позивачу для усунення недоліків, а отже зареєстрована вона не була.

У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що відповідач використав своє право на відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та не мав права на притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності на підставі повернутої декларації, а отже постанова відповідача №049/16 від 11.11.2016р., якою позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі повернутої декларації є протиправною.

Також, відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем на момент проведення перевірки експлуатувався об'єкт щодо якого проводилась перевірка, що є порушенням ч.8 ст.10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у вчиненні якого разом із порушенням абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постановою відповідача №048/16 від 11.11.2016р. був визнаний винним позивач

Наявні в матеріалах справи, припис, акт перевірки та протокол від 26.10.2016р., крім того, що є доказами, отриманими відповідачем з порушенням Закону, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова відповідача від 26.10.2016р., не містять конкретних відомостей, на підставі яких суд міг би пересвідчитися у вчиненні вказаного порушення позивачем. Будь - які інші належні та допустимі докази, які би підтверджували вчинення відповідачем вказане вище порушення в матеріалах справи відсутні.

Тому, твердження відповідача щодо експлуатації позивачем об'єкта перевірки на момент проведення перевірки, а отже і його твердження про порушення позивачем ч.8 ст.10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у вчиненні якого разом із порушенням абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є недоведеними не приймаються судом до уваги, що свідчить про протиправність постанови відповідача №048/16 від 11.11.2016р., якою на позивача був накладений штраф за ці порушення.

У зв'язку з наведеним постанова №049/16 від 11.11.2016р. про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанова №048/16 від 11.11.2016р. про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесені відповідачем протиправно та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016р., то враховуючи те, що судом встановлені незаконність позапланової перевірки, за результатами проведення якої він був складений та недоведеність порушень містобудівного законодавства з боку позивача, які нібито були виявлені Відповідачем під час вказаної перевірки суд вважає, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного закладу «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанов про накладення штрафу - задовольнити.

Скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26 жовтня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 11 листопада 2016 року №048/16 про накладання штрафу на Приватний заклад «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 11 листопада 2016 року №049/16 про накладання штрафу на Приватний заклад «Одеська приватна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Гармонія» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Суддя Н.А.Ільченко

26.04.2017