Рішення № 66330207, 05.05.2017, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/213/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Лисенка М.Є.,

при секретарі Бондаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в м.Снігурівка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Служба термінового кредитування" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

в с т а н о в и в:

28 березня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В заяві зазначив, що 18 лютого 2015 року сторони уклали договір №150218-145733 строком до 03 березня 2015 року, за умовами якого Банк передав відповідачу кредитні кошти у розмірі 700грн., а останній на погашення вказаного кредиту зобов'язався вносити заборгованість по кредиту, відсотки за користування кредитом. 04 березня 2015 року відповідачем пролонговано кредитний договір до 18 березня 2015 року. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 15 березня 2017 року складає 10802 грн. 88 коп., у тому числі: 682 грн. заборгованість за кредитом; 190 грн. 96 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом; 9929 грн.92 коп. - заборгованість за пенею за користування кредитом, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та судовий збір у сумі 1600 грн.

У судове засідання сторони не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача у своїй заяві просив суд справу розглядати за його відсутності, позовну заяву підтримав повністю.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Судом ухвалено слухати справу за відсутності сторін в порядку заочного розгляду відповідно до ст.ст.224-226 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

На підставі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Укладення сторонами кредитного договору, є підставою виникнення між ними цивільних прав і обов'язків.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.509, 525-526, 598, 610-611, 625, 631 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Зазначене також стосується і кредитних зобов'язань, які не виконані належним чином.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить із положень ст.ст.58-60, 212 ЦПК України, згідно з якими належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає у рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено і позивачем надано відповідні докази про те, що 18 лютого 2015 року ТОВ "Служба термінового кредитування" з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку уклали кредитний договір №150218-145733, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 700грн., про що свідчить видактовий касовий ордер від 18 лютого 2015 року на (а.с.5), строком на 14 днів до 03 березня 2015 року, а останній зобов'язався повернути заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом у розмірі 168 грн. (2% за кожен день користування кредитом).

Підпунктами 2.4.1 пункту 2.4, 3.1.1-3.1.1.2 пункту, 4.2-4.4 пункту 4, 7.4 пункту 7 Умов надання та обслуговування кредитів (а.с.10-14), з якими відповідач ознайомлений та не надав будь-яких заперечень, передбачено, що позичальник взяв на себе обов'язок погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування.

У разі несвоєчасного повернення клієнтом обумволеної суми кредиту та нарахованої плати за користування кредитом до клієнта застосовуються штрафна санції згідно п.4.3 Умов. За порушення строків повернення кредиту клієнт зобов"язується сплачувати кредитору неустойку у вигляді пені у відсотках від суми кредиту, у розмірі, що вказна в заяві-анкеті за кожен день простроченого або неналежного платежу за кредитним договором у розмірі та порядку, що наведений у п.п.4.4 Умов. При виникненні заборгованості клієнт зобов"язується сплачувати кредитору пеню у розмірі 2,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на п"ятнадцятий день заборгованості клієнт зобов"язується сплачуватик редитору пеню у розмірі 4,02%, на тридцяти день заборгованості клієнт зобов"язується сплачувати кредитору пеню у розмірі 6,67%.

Сторони погодили договірну позовну давність у 10 років.

04 березня 2015 року позичальником пролонговано кредитний договір відповідно до п.2.3 Договору.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредитних коштів не виконав належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно наданому позивачем розрахунку (а.с.15-27), станом на 15 березня 2017 року складає 10802 грн. 88коп., у тому числі: 682 грн. заборгованість за кредитом; 190 грн. 96 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом; 9929 грн. 92 коп. - заборгованість за пенею за користування кредитом.

Таким чином, судом встановлено, що позивач зі свого боку повністю виконав умови договору, надавши відповідачу кредит, а останній свої зобов'язання за договором не виконав та припинив погашення кредиту.

Доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок та доводили повне виконання боржником кредитного зобов'язання, відповідач суду не надав.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому обсязі.

За ст.ст.79, 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обовязок по сплаті на користь позивача судових витрат у справі у розмірі 1600грн.

Керуючись ст.ст.3,15,57,60,208,209,213215,218,224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Служба термінового кредитування" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Служба термінового кредитування" (код 38415356) заборгованість по кредитному договору №150218-145733 від 18 лютого 2015 року станом на 15 березня 2017 року у сумі 10802 (десять тисяч вісімсот дві)грн.88 коп., у тому числі: 682 грн. заборгованість за кредитом; 190 грн. 96 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом; 9929 грн. 92 коп. - заборгованість за пенею за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Служба термінового кредитування" судові витрати у сумі 1600 (тисяча шістсот)грн.

Копію рішення направити сторонам для відома не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя