Ухвала суду № 66330074, 03.05.2017, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/707/17

Провадження № 1-кс/488/155/17 р.

УХВАЛА

03.05.2017 року

Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Головіна Т.М., при секретарі Коваль А.А., за участю заявника ОСОБА_1, розглянувши клопотання про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1, посилаючись на те, що слідчим необгрунтовано накладено арешт на належні їй на праві особистої власності грошові кошти в сумі 123 000 грн., які вилучені в ході проведення обшуку, звернулась до суду із клопотанням, в якому просить скасувати арешт з зазначеного майна.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 на задоволенні клопотання наполягала; суду пояснила, що вважає зазначені грошові кошти своєю особистою приватною власністю, бо їх надала їй мати та це є грошовими коштами, отриманими як дитяча допомога.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що:

20.03.2015 року в рамках кримінального провадження за ст.185 ч.3 КК України, за місцем проживання ОСОБА_2 в домоволодінні №252/2 по вул.Ватутіна в м.Миколаєві проведено обшук, в ході якого вилучені грошові кошти в сумі 123 000 грн., на які ухвалою слідчого судді від 27.03.2015 року накладено арешт, як на такі, що отримані ОСОБА_2 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Встановлено також зі слів заявниці, що остання перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 16.11.1997 по серпень 2016 рік.

Заслухавши пояснення заявника та свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків:

відповідно до ст.174 КПК України, арешт може бути скасований у раз, якщо особа, яка звернулась з відповідним клопотанням, доведе, що необхідність у подальшому застосуванні такого заходу відпала, або арешт накладено необгрунтовано.

Суд вважає, що заявницею не представлено належних і допустимих доказів, що вилучені в ході обшуку грошові кошти в сумі 123 000 грн. є її особистою приватною власністю.

З представлених банківських виписок про те, що грошові кошти положені заявницею у 2010 році до банківської установи, вбачається лише те, що зазначене майно надбане в період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя. Дані грошові кошти не є у розумінні статті 57 Сімейного кодексу України майном, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Інших обставин заявницею не доведено.

З цих же підстав суд не бере до уваги показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_2, який повністю підтвердив позицію заявниці. При цьому суд також враховує, що свідок є зацікавленим у вирішенні справи, бо є колишнім чоловіком заявниці та дані грошові кошти вилучалися, як такі, що отримані внаслідок його протиправної діяльності.

Не вважає суд також із вищезазначених підстав належним та допустимим доказом по справі представлений аудіозапис, з якого вбачається розмова якоїсь жінки з якимось чоловіком стосовно грошових коштів. Поміж іншого, суд не вправі та не в змозі перебирати на себе повноваження експертної установи щодо ідентифікації особи за фізичними даними голосу.

Таким чином, суд вважає, що заявницею ОСОБА_1 не доведено, що арешт на майно накладено необгрунтовано.

У клопотанні слід відмовити.

На підставі викладено, керуючись вимогами статей 174, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя