Ухвала суду № 66328365, 30.03.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1121/17

(6/199/35/17)

УХВАЛА

30.03.2017 року, Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді: Скрипник О.Г.

секретарі: Свіріній Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення частки боржника у спільній сумісній власності,

В С Т А Н О В И В:

Царичанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з поданням про визначення частки боржника ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності.

В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавчий лист, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики.

Боржник рішення суду не виконує, майно, на яке може бути звернуте стягнення у боржника відсутнє.

Разом з тим, за дружиною ОСОБА_2 ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки за даними Індустріального районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області актовий запис про розірвання шлюбу відсутній, державний виконавець вважає, що вказана вище квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а тому просить визначити частку ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності у вигляді квартири АДРЕСА_2 у вигляді 1/2 його частки.

В судовому засіданні державний виконавець Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 просив подання задовольнити.

Представник ОСОБА_1 просив подання задовольнити.

Представник ОСОБА_2 просив подання залишити без задоволення, оскільки на розгляді в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська перебуває заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 14.05.2014 року, наразі справа не вирішена.

ОСОБА_3 просила подання державного виконавця залишити без задоволення, оскільки квартира, частку якої державний виконавець просить визначити, належить їй на праві особистої приватної власності, вона її придбавала за власні кошти.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 57 СК України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

2)майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно із ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 61 СК України обєктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Обєктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

З матеріалів справи убачається, що 23.01.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб. Актовий запис про розірвання шлюбу відсутній, що підтверджується листом Індустріального районного у м. Дніпропетровську відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Квартира АДРЕСА_3 була придбана за договором купівлі-продажу 11.11.2014 року на імя ОСОБА_3, під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2

З прояснень ОСОБА_3 убачається, що на час придбання квартири вона з ОСОБА_2, не проживала, ІНФОРМАЦІЯ_1 належить їй на праві особистої приватної власності, оскільки була придбана нею за власні кошти.

Доказів про те, що квартира АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Відомості про поділ майна подружжя чи належність на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3, також відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст.379 ЦПК питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Оскільки доказів про те, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 володіють квартирою №8 по вул.. Путилівськвій, 8 у м. Дніпропетровську державний виконавець Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області суду не надав, та визначити, чи є спільною сумісною власністю квартира АДРЕСА_3 , яка придбана за договором купівлі-продажу на імя ОСОБА_3 неможливо, суд вважає, що подання слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 63 СК України, ст. 379 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Подання Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення частки боржника у спільній сумісній власності, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 5 днів з дня її проголошення.

Суддя О.Г.Скрипник