Рішення № 66328176, 26.04.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/14/2017

130/103/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря Райчук Б.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з Залізничним районним судом м.Львова справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Регіональний центр МВС у Львівській області про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати недійсною з моменту вчинення довіреність, видану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лештаковою І.Є. 06 березня 2015 року та зареєстровану в реєстрі за №256; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ «Forza» сірого кольору, кузов НОМЕР_9, укладений між ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_5 та ОСОБА_8, та ОСОБА_3, засвідчений довідкою-рахунком ПП «ВІНКАР-МС» №572698 від 13 березня 2015 року; скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 право власності на автомобіль ЗАЗ «Forza» сірого кольору, кузов НОМЕР_9, д.н.з. НОМЕР_1, шляхом скасування свідоцтва НОМЕР_10 про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль ЗАЗ «Forza» сірого кольору, кузов НОМЕР_9, д.н.з. НОМЕР_1, дата реєстрації 14 березня 2015 року, виданого на ім'я ОСОБА_3; зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 автомобіль ЗАЗ «Forza» сірого кольору, кузов НОМЕР_9, д.н.з. НОМЕР_1. (т. 1 а.с. 42-44)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин та просив його задовольнити. Пояснив, що 04 серпня 2014 року він придбав автомобіль ЗАЗ «Forza», встановив на нього певне обладнання і з часом вирішив здати його в оренду, оскільки автомобіль багато часу простоював, а сам він користувався громадським транспортом. За декілька днів до 18 лютого 2015 року йому зателефонувала особа та повідомила, що бажає взяти в оренду його автомобіль. Вони домовились про зустріч, обумовили ціну і період. А 18 лютого 2015 року з цією особою, його звали ОСОБА_10, уклали договір прокату автомобіля, відповідно до якого вартість прокату становила 283 грн. за добу, а за весь період дії договору сума становили 347 доларів США, строк дії договору 30 діб. ОСОБА_10 надав йому копію та оригінал свого паспорту, а той в свою чергу передав йому ключі від автомобіля та технічний паспорт. Також від ОСОБА_10 18 лютого 2015 року він отримав 5000 грн. заставних, які могли піти як компенсація в разі поломки чи пошкодження автомобіля та отримав кошти за 1 тиждень, в якій сумі - він не пам'ятає. Після цього вони розійшлися. На автомобілі був встановлений маячок, і він міг постійно бачити, де в даний час знаходиться його автомобіль і нічого підозрілого він не бачив. В березні місяці він планував поїздку в Карпати. Напередодні поїздки в Карпати ОСОБА_10 йому зателефонував та повідомив, що йому потрібно поїхати на декілька днів до м. Вінниці, за що він йому подякував, а сам поїхав в Карпати. Нічого підозрілого в тому, що ОСОБА_10 мав їхати в м. Вінницю, він не побачив, а до цього ОСОБА_10 їздив на 1 день в Черкаси та також його попереджав і все пройшло нормально. В Карпатах він час від часу дивився за маячком і бачив автомобіль в м. Вінниці, і у нього не було ніяких підозр, оскільки його попередили про те, що автомобіль буде в Вінниці. Повертаючись з Карпат, він почав телефонувати ОСОБА_10, щоб зустрітися, оскільки вони домовлялися час від часу зустрічатися, щоб оглядати автомобіль. Телефон ОСОБА_10 був відключений, і у нього вже була невелика паніка. Відразу по приїзду в м. Київ він поїхав за місцем прописки ОСОБА_10, це була Київська область. За цією адресою відкрив батько та повідомив, що ОСОБА_10 його син, який вже декілька років за цією адресою не проживає. Коли Макаров показав батьку копію паспорта ОСОБА_10, той сказав, що на фото не його син. В цей же день він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. І приблизно біля 18 год. він побачив, що автомобіль перебуває в м. Львові. В той же день він побачив, що його автомобіль внесено в реєстр як викрадений. Далі йшло розслідування і він бачив, де знаходиться автомобіль. Коли автомобіль почав рухатись, він це побачив, та повідомив слідчому, завдяки цьому автомобіль було зупинено. Потім цей автомобіль він із працівниками міліції забрали, а далі проводились слідчі дії. Оскільки працівниками міліції було здійснено відібрання автомобіля не в належному порядку, то його повернули назад Раманчишин. Після цього він звернувся до суду із даним позовом. ОСОБА_11 він познайомився в Шевченківському РВ, де той повідомив йому, що побачив оголошення про продаж автомобіля, здзвонився із продавцем, домовились про зустріч, зустрілися, оглянути автомобіль та поїхали до нотаріуса, де ніби із ОСОБА_1 оформили довіреність, розплатилися, і ОСОБА_11 із товаришем поїхали у м.Вінницю. Свій паспорт та ідентифікаційний номер він нікому не показував та не передавав. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, зазначивши, що визнання недійсною довіреності ґрунтується на тому, що підпис ОСОБА_1 є підроблений, оскільки довіреність є недійсною, то та людина, яка відчужила автомобіль, не мала правових підстав для вчинення даних дій. У зв'язку з чим правочин по купівлі-продажу автомобіля підлягає визнанню недійсним. І як наслідок визнання правочину недійсним має бути застосована реституція, а саме повернення даного автомобіля власнику - ОСОБА_1 А також наявність реєстрації автомобіля за ОСОБА_3 створює перешкоди у користуванні цим автомобілем його довірителю, а тому просить скасувати реєстрацію даного автомобіля за відповідачкою. Просить позов задовільнити.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позов не визнали. Пояснила, що приблизно 08 березня 2015 року вона побачила в інтернеті оголошення про продаж даного автомобіля, зателефонувала продавцеві та домовилась про зустріч. 14 березня 2015 року вона приїхала в м. Вінницю, зустрілася із продавцем, оглянула автомобіль, він їй сподобався та поїхали на СТО, де отримали довідку про те, що автомобіль в належному стані. Потім вони поїхали до Вінницької МРЕО та отримали довідку про те, що автомобіль не перебуває в угоні, у нотаріуса вони оформили довідку-рахунок, передали продавцеві гроші і на цьому автомобілі поїхали до м. Львова. На наступний день у Львові зареєструвала автомобіль. А приблизно через тиждень її зупинили працівники міліції та повідомили, що даний автомобіль перебуває в угоні. Через день приїхав Макаров і повідомив її про те, що цей автомобіль його, він у нього був викрадений та проданий їй. Далі їй повернули технічний паспорт і її посвідчення водія, а автомобіль був направлений до штраф майданчика, де пробув до вересня 2015 року. Позов ОСОБА_1 не визнає із тих підстав, що зі своєї сторони нею було зроблено все, щоб з'ясувати, чи не перебуває даний автомобіль в угоні, під заставою. Окрім того, даний автомобіль було знято з реєстрації та поставлено на облік у Львові без ніяких проблем. А тому вважає себе добросовісним набувачем даного автомобіля. Просить в задоволенні позову відмовити. Представник відповідача також вважає свою довірительку добросовісним покупцем, з цих підстав просить повністю відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Регіональний центр МВС у Львівській області в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав письмові пояснення (т. 1а.с. 142-145), відповідно до яких державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на автомобіль ЗАЗ «Forza», кузов НОМЕР_9 д.н.з. НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_11 від 14 березня 2015 року, відбулася відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388. На момент реєстрації транспортного засобу було проведено перевірку відповідно до електронних аз даних РСЦ МВС України у Львівській області, в ході якої не було встановлено жодних обмежень чи застережень для здійснення перереєстрації даного транспортного засобу. При ухваленні рішення покладається на розсуд суду, розгляд справи просить проводити у відсутність представника третьої особи.

Враховуючи те, що сторона скористалась своїм правом передбаченим ч. 2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Відповідач ОСОБА_5, будучи належним чином та завчасно повідомленим за допомогою судових повісток та телефонограм про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність не надав.

Судом з врахуванням думки присутніх учасників ухвалено здійснювати розгляд цивільної справи у відсутність відповідача ОСОБА_5, підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст. 169 ЦПК України, не встановлено.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази, що містяться у матеріалах цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з договором №2141116-Y01724 купівлі-продажу автомобіля від 28 квітня 2014 року (т. 1 а.с. 45-46,47) ОСОБА_1 придбав автомобіль ЗАЗ «Forza».

Відповідно до акту №214116-Y01724 передачі-прийому автомобіля від 04 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 48, т. 2 а.с. 53) продавець Автомобільний центр «Голосіївський» на підставі договору купівлі-продажу №2141116-Y01724 від 28 липня 2014 року передав покупцю ОСОБА_1 автомобіль ЗАЗ «Forza», кузов НОМЕР_9.

Позивач ОСОБА_1 як власник 12 серпня 2014 року зареєстрував за собою в органах ДАІ автомобіль ЗАЗ «Forza», сірого кольору, кузов НОМЕР_9, та отримав реєстраційний номер НОМЕР_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 (т.1 а.с. 49)

18 лютого 2015 року позивач ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_10 уклали договір прокату автомобіля №1.18/02.15 (т. 1 а.с. 59-72), за умовами якого наймодавець (ОСОБА_1.) передав наймачу (ОСОБА_10.) автомобіль ЗАЗ «Forza», сірого кольору, кузов НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2014 року випуску, строком з 18 лютого 2015 року по 20 березня 2015 року (30 діб) вартістю за 1 добу 283,40 грн., а за весь термін дії договору - 8502,00 грн. та 5000,00 грн. заставних.

Відповідно до оригіналу довіреності від 06 березня 2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лештаковою І.Є. (т. 2 а.с. 7) ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 та/або ОСОБА_8, кожен з яких може діяти самостійно, окремо один від одного, з якими він попередньо в усній формі уклав договір доручення на виконання повноважень зазначених нижче, а саме: розпоряджатися від його імені (продати, при умові сплати усіх обов'язкових зборів і платежів, обміняти, здати в оренду) належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_13, виданого Центр ДАІ 8011 в м. Києві, 12 серпня 2014 року, автомобілем марки ЗАЗ FORZA, 2014 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, транзитний НОМЕР_14, виданий ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві, 06 березня 2015 року. Довіреність видана терміном на два місяці і дійсна до 06 травня 2015 року, з правом передоручення повноважень третім особам. Довіреність зареєстрована в реєстрі за №256. В довіреності міститься підпис особи, яка видала довіреність.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №28498507 від 06 березня 2015 року (т. 1 а.с. 51) довіреність видана ОСОБА_1 на право розпорядження автомобілем ЗАЗ FORZA, серійний номер НОМЕР_4, транзитний НОМЕР_14, зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей.

Відповідачка ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку від 13 березня 2015 року, виданої ПП «ВІНКАР-МС» придбала автомобіль ЗАЗ FORZA, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_16 та зареєструвала своє право власності на даний транспортний засіб у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району і отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 від 14 березня 2015 року. (т.1 а.с.68, 146-155)

Відповідно до висновків спеціалістів Львівського НДЕКЦ від 14 березня 2015 року (т. 1 а.с 153) та Вінницького НДЕКЦ від 13 березня 2015 року (т.1 а.с. 225) номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_5, транспортного засобу ЗАЗ FORZA, номерний знак НОМЕР_15 на момент огляду не змінювалися.

Згідно з інформацією УДАІ у Вінницькій області від 13 березня 2015 року (т. 1 а.с. 227) та УДАІ у Львівській області (т.1 а.с. 152) транспортний засіб «ЗАЗ FORZA», 2014 року випуску, ДНЗ НОМЕР_15, номер кузова НОМЕР_4 в розшуку та під забороною не перебуває.

За зверненням ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015100100002938 від 14 березня 2015 року внесено відомості про те, що невідома особа незаконно заволоділа належним йому автомобілем «ЗАЗ ФОРЗА», д.н.з. НОМЕР_3, з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 289 КК України (т. 1 а.с. 242). Досудове розслідування триває.

Також за зверненням ОСОБА_3 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015100100004079 від 07 квітня 2015 року внесено відомості про те, що невідома особа під приводом продажу автомобіля «ЗАЗ ФОРЗА», 2014 року випуску, шасі № НОМЕР_4 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами, з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України (т. 1 а.с. 243). Досудове розслідування триває.

Відповідно до висновку експертів №2803/2804/16-21 від 10 січня 2017 року за результатами судово-технічної та почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с. 94-98) підпис у графі «підпис» довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Лештаковою І.Є. 06 березня 2015 року та зареєстрованого у реєстрі за №256 - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів; підпис у графі «підпис» довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Лештаковою І.Є. 06 березня 2015 року та зареєстрованого у реєстрі за №256 - виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою; рукописний запис «ОСОБА_1.» у графі «підпис» довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Лештаковою І.Є. 06 березня 2015 року та зареєстрованого у реєстрі за №256 - виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. №9, судам відповідно до ст. 215 ЦК України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст. 219, ч.1 ст. 220, ч.1 ст. 224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст. 222, ч.2 ст.223, ч.1 ст. 225 ЦК України тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 2. ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статті 237, 244 ЦК України визначають, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ч.1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Таким чином, довіреність, на підставі якої ОСОБА_5 уклав договір від імені позивача, мала бути підписана безпосередньо позивачем ОСОБА_1

Судом встановлено, що 13 березня 2015 року ОСОБА_5 на підставі довіреності на його ім'я, виданої від імені ОСОБА_1, але не за його волею, про що свідчить висновок судово-технічної та почеркознавчої експертизи №2803/2804/16-21 від 10 січня 2017 року, уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу автомобіля марки "ЗАЗ FORZA", 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_4, засвідчений довідкою-рахунком ПП "ВІНКАР-МС" № 572698 від 13 березня 2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладений 13 березня 2015 року між ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу належного позивачу автомобіля є недійсним, оскільки спірний автомобіль було продано ОСОБА_5 за відсутності у нього належних на це повноважень, так як ОСОБА_1 не видавав йому довіреності на вчинення дій, пов'язаних з реалізацією належного йому транспортного засобу.

Статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Враховуючи, що позивач не мав наміру продавати належний йому автомобіль, повноваженнями щодо його відчуження представника не наділяв, а оскаржуваний договір купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ «FORZA», засвідчений довідкою-рахунком ПП "ВІНКАР-МС" № 572698 від 13 березня 2015 року, укладено без волевиявлення його власника - ОСОБА_1, тому підлягає застосуванню такий спосіб захисту цивільного права як реституція (ст.216 ЦК України).

Отже, оскільки спірний автомобіль вибув із власності ОСОБА_1 поза його волею і спірний договір купівлі-продажу є недійсним, тому суд вважає, що підлягає застосуванню реституція та зобов'язання кожної із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Однак, враховуючи те, що спірний правочин від імені ОСОБА_1 був укладений представником за недійсною довіреністю, тобто не уповноваженою особою, і на його виконання за цим договором лише ОСОБА_3 було передано автомобіль ОСОБА_1, на нього не може бути покладено обов'язок по поверненню грошових коштів, отриманих за продаж автомобіля, оскільки останній коштів за угодою не одержав. Тому й при застосуванні реституції підлягає поверненню лише спірний автомобіль його власнику.

При цьому суд не приймає до уваги позицію відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, в якій вони вважають відповідачку добросовісним покупцем, оскільки як встановлено судом спірний договір купівлі-продажу автомобіля є недійсним, так як він був укладений без волевиявлення власника майна. За недійсним правочином кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. Аналізуючи положення ст. 330 ЦК України слід дійти висновку, що встановлення добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. А враховуючи те, що сторонами договору купівлі-продажу автомобіля є відповідачка ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_5, спірний автомобіль було придбано не в особи, яка не мала права на відчуження цього майна, а безпосередньо у самого власника цього майна, який не мав волевиявлення на його відчуження. Таким чином, позиція відповідачки, що вона є добросовісним набувачем майна є хибною та не може бути взята судом до уваги.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 203, 207, 215, 216, 237, 244, 245 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58, 60, 79, 85 ч.1, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Регіональний центр МВС у Львівській області про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів - задовольнити повністю.

Визнати недійсною довіреність, видану 6 березня 2015 року ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_8, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лештаковою Інною Євгенівною та зареєстровану в реєстрі за № 256.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки "ЗАЗ FORZA", 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_4, укладений між ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_3, засвідчений довідкою-рахунком ПП "ВІНКАР-МС" № 572698 від 13 березня 2015 року.

Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на автомобіль "ЗАЗ FORZA", 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_2, шляхом скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_17 на цей автомобіль, виданого на ім'я ОСОБА_3.

Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, ІПН НОМЕР_7, мешканку АДРЕСА_1, повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІПН НОМЕР_8, мешканцю АДРЕСА_2 - автомобіль "ЗАЗ FORZA", 2014 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_2.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий К.Шепель