Постанова № 66327934, 05.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2017 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., суддів:Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М.,

за участю представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії 14 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання протиправними дій, визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення, визнання недійсними акта державного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності; за позовом ОСОБА_12 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії 14 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_11, ОСОБА_13, про визнання протиправними дій, визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення, визнання недійсними акта державного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності; за позовом ОСОБА_11 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії 14 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Дрогобицького нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, про визнання протиправними дій, визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення, визнання недійсними акта державного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності за заявою ОСОБА_11 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9, звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 15 листопада 2013 року проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» відпочинкового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 177,7 кв.м, об'єкта незавершеного будівництва мотелю (ступінь готовності ‒ 81%) та земельної ділянки загальною площею 0,1125 га для будівництва і обслуговування відпочинкового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 Переможцем торгів став ОСОБА_12, який у визначений строк не сплатив грошових коштів за придбане майно. Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 4 грудня 2013 року переможцем торгів стала ОСОБА_9, від імені якої діяв ОСОБА_8 Проте останній відмовився підписувати вказаний протокол, посилаючись на те, що Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 22 листопада 2013 року заборонив Приватному підприємству «Нива-В.Ш.» (далі - ПП «Нива-В.Ш.») в особі Львівській філії 14 ПП «Нива-В.Ш.» (далі - Львівська філія) вчиняти дії щодо розпорядження та відчуження спірного нерухомого майна. Наступним переможцем торгів, що запропонував найвищу ціну, визначено ОСОБА_15, яка відмовилась від визнання її переможцем торгів. Згідно з актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотека від 8 липня 2014 року переможцем прилюдних торгів оголошено ОСОБА_6, яка здійснила повний розрахунок за придбане майно.

Посилаючись на те, що під час проведення прилюдних торгів 15 листопада 2013 року порушено вимоги чинного законодавства, зокрема щодо порядку підвищення ціни в ході торгів, оскільки пропозиція ОСОБА_8 про готовність придбати заявлений лот прозвучала другою після пропозиції ОСОБА_6, а ліцитатор проігнорував його пропозицію і надав слово іншому учаснику, а також що прилюдні торги 8 липня 2014 року проведені без дотримання процедури оголошення та оцінки майна й за наявності судової заборони на розпорядження предметом іпотеки, ОСОБА_8 просив: визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, визнати протиправними дії ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії щодо проведення прилюдних торгів, складання протоколу їх проведення від 8 липня 2014 року та оформлення результатів їх проведення; визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 8 липня 2014 року, акт державного виконавця від 9 липня 2014 року, свідоцтво від 9 липня 2014 року про придбання ОСОБА_6 майна з прилюдних торгів та державну реєстрацію за останньою права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_12 звернувся до суду з уточненими під час розгляду справи позовними вимогами про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, акта державного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, посилаючись на те, що його було визнано переможцем прилюдних торгів, проведених 15 листопада 2013 року, проте він не сплатив грошових коштів за придбання предмета іпотеки у зв'язку із забороною ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії щодо розпорядження та відчуження предмет іпотеки, встановленою ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2013 року. ОСОБА_12 зазначив, що він не відмовлявся від придбання майна, а лише відмовився підписувати протокол у зв'язку з наявністю ухвали про заборону ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії вчиняти дії щодо розпорядження майном, що відчужувалось з прилюдних торгів.

ОСОБА_11 також звернулась до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, протоколу проведення прилюдних торгів від 8 липня 2014 року, акта державного виконавця від 9 липня 2014 року, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 9 липня 2014 року та державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_6, посилаючись на те, що підстав підписувати 8 липня 2014 року протокол проведення торгів не було, оскільки на той час між нею та стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») було укладено мирову угоду від 7 березня 2014 року, якою спір між ними врегульовано. ОСОБА_11 зазначала також, що прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки проведено без чинної оцінки майна, яке реалізовувалось на торгах.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 2 жовтня 2014 року справи об'єднав в одне провадження.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 30 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року, відмовив у задоволенні позовів.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 28 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_11 відхилив, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року залишив без змін.

У жовтні 2016 року до Верховного Суду України звернулась ОСОБА_11 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини третьої статті 46 Закону України «Про іпотеку», частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 7.1, 7.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У зв'язку із цим заявниця просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу

Суди установили, що Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 29 квітня 2011 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_11, ОСОБА_13 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнив, стягнув солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_13 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 4 млн 92 тис. 263 грн 10 коп. заборгованості за кредитним договором та 1820 грн судових витрат, звернув стягнення на майно, що належить ОСОБА_11, ОСОБА_13, в тому числі на: будівлю першої черги кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» відпочинкового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 177,7 кв.м, об'єкт незавершеного будівництва - мотель (ступінь готовності - 81%) та земельну ділянку площею 0,1125 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, зобов'язав направити на погашення загальної заборгованості ОСОБА_11 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором від 5 травня 2008 року; відмовив у задоволенні позову ОСОБА_11 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

На підставі постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 23 липня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 10 червня 2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про звернення стягнення на майно, що належить ОСОБА_11 та ОСОБА_13

3 жовтня 2013 року між відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії укладено договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

15 листопада 2013 року ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що належить на праві власності ОСОБА_11, і переможцем торгів визнано ОСОБА_12, якому надано строк до 29 листопада 2013 року для сплати коштів за придбане майно.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 22 листопада 2013 року заборонив ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії вчиняти дії щодо розпорядження та відчуження приміщення будівлі кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» відпочинкового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 177,7 кв.м, об'єкта незавершеного будівництва мотелю (ступінь готовності - 81%) та земельної ділянки загальною площею 0,1125 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Переможець прилюдних торгів ОСОБА_12 не вніс усієї належної суми для сплати коштів за придбане на прилюдних торгах майно, тому переможцем прилюдних торгів оголошено ОСОБА_9, від імені якої діє ОСОБА_8, яка є наступним учасником, що запропонував найвищу ціну, що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 4 грудня 2013 року.

ОСОБА_8 відмовився від підписання зазначеного протоколу у зв'язку з наявністю чинної ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2013 року про заборону ПП «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії вчиняти певні дії щодо спірного нерухомого майна.

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) від 8 липня 2014 року переможцем торгів оголошено ОСОБА_15, яка є наступним учасником, що запропонував найвищу ціну.

ОСОБА_15 також відмовилась від визнання її переможцем торгів.

9 липня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області складено акт про реалізацію предмета іпотеки, за змістом якого предмет іпотеки (спірне майно) придбано переможцем прилюдних торгів ОСОБА_6, яка 8 липня 2014 року в повному обсязі перерахувала кошти за придбане майно на рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Того ж дня ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що складається з приміщення будівлі кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» відпочинкового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 177,7 кв.м, об'єкта незавершеного будівництва мотелю (ступінь готовності - 81%) та земельної ділянки загальною площею 0,1125 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

7 березня 2014 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_11 і ОСОБА_13 укладено мирову угоду з метою визначення порядку виконання виконавчих листів, виданих 10 червня 2011 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області на виконання рішення цього ж суду від 29 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_11 і ОСОБА_13 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Залишаючи в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції виходив з недоведеності ОСОБА_11 обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог, а саме що прилюдні торги 15 листопада 2013 року проведено на підставі звіту про оцінку майна, який утратив чинність, оскільки від дня його підписання до дня проведення торгів не пройшло більше шести місяців. Суд погодився з неврахуванням мирової угоди, укладеної 7 березня 2014 року між нею та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо врегулювання спору між стягувачем та боржником.

Заявниця зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду справ з подібними предметами спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими судом фактичними обставинами й однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу судових рішень у цих справах.

На обґрунтування підстав для перегляду Верховним Судом України судового рішення ОСОБА_11 надала ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року та 29 жовтня 2014 року.

У наданій для порівняння ухвалі від 29 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що за наявності на виконанні у державній виконавчій службі виконавчого листа про стягнення заборгованості та відсутності при цьому судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки реалізація майна з прилюдних торгів проводиться в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням, у пункті 4.16 якого вказано, що в разі відмови переможця прилюдних торгів від підписання протоколу останній позбавляється права на подальшу участь у прилюдних торгах і за умови достатньої кількості покупців за даним лотом торги відновлюються. Можливість у цьому випадку оголошення переможцем прилюдних торгів наступного учасника, який запропонував найвищу ціну, Тимчасовим положенням не передбачено.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року зазначено, що визнання переможцем прилюдних торгів іншого учасника, який запропонував ціну, не нижчу ніж початкова ціна арештованого майна, за умови, що переможець торгів не вніс запропонованої суми у встановлений строк, а наступний учасник, який запропонував найвищу ціну, відмовився від визнання його переможцем прилюдних торгів та підписання протоколу про їх проведення, чинним законодавством не передбачена. Відмова наступного учасника прилюдних торгів від підписання протоколу про їх проведення та визнання його переможцем таких торгів, виходячи з положення частини третьої статті 46 Закону України «Про іпотеку» та пункту 7.2 Тимчасового положення, є підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Крім того, як на підставу своїх вимог заявниця посилається на постанови Верховного Суду України від 1 і 22 жовтня, 11 листопада 2014 року (справи № 6-147цс14, 6-124цс14, 3-57гс14), 25 листопада 2015 року (справа № 6-1749цс15).

У постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 3-57гс14) Верховний Суд України зазначив, що порядок реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку» та Тимчасовим положенням. Згідно зі статтею 46 Закону України «Про іпотеку» якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулись. У справі, яка переглядалась, суд, установивши, що переможець прилюдних торгів і наступний учасник відмовилися від підписання протоколу та сплати всієї належної суми за придбане майно, у зв'язку з чим торги слід було визнати такими, що не відбулись, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання таких торгів недійсними, оскільки порушено процедуру їх проведення.

Верховний Суд України у постановах від 1 і 22 жовтня 2014 року, 25 листопада 2015 року (справи № 6-147цс14, 6-124цс14, 6-1749цс15) виклав правовий висновок про те, що прилюдні торги, в тому числі й повторні, повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов᾿язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п᾿ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. Зазначене порушення є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція) та Тимчасовим положенням. Питання реалізації іпотечного майна регулюється також нормами Закону України «Про іпотеку».

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Порядок реалізації предмета іпотеки визначений статтею 41 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, проводиться, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно із частиною восьмою статті 45 Закону України «Про іпотеку» якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися (частина третя статті 46 Закону України «Про іпотеку»).

Тимчасовим положенням та абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції передбачені підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів.

Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися.

Якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку з несплатою в установлений термін переможцем торгів належної суми за придбане майно, державний виконавець у триденний строк з моменту закінчення строку перерахування коштів повідомляє про це спеціалізовану організацію. Якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця (пункти 7.2, 7.3 розділу 7 «Прикінцеві положення» Тимчасового положення).

Отже, якщо переможець прилюдних торгів і наступний учасник відмовилися від підписання протоколу про їх проведення та сплати всієї належної суми за придбане майно, то прилюдні торги підлягають оголошенню такими, що не відбулися.

Установивши, що переможцем оспорюваних торгів було визначено четвертого учасника торгів ОСОБА_6, яка запропонувала найнижчу ціну, суди не звернули уваги, що зазначені дії порушують порядок проведення торгів та не відповідають вимогам частини третьої статті 46 Закону України «Про іпотеку» та пунктів 7.2, 7.3 Тимчасового положення.

З наведених підстав оскаржувані судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими.

Разом з тим для правильного застосування до правовідносин сторін зазначених норм матеріального права необхідно з'ясувати обставини, без установлення яких ухвалити законне й обґрунтоване рішення неможливо.

Оскільки суди апеляційної та касаційної інстанцій не встановили зазначених обставин, а Верховний Суд України відповідно до положень статей 355, 3602 ЦПК України не може встановлювати обставини, збирати і перевіряти докази та надавати їм оцінку, то це перешкоджає Верховному Суду України ухвалити нове рішення у справі.

Ураховуючи викладене, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2016 року, ухвала Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 355, 3603 , 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_11 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 березня 2016 року та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий: В.І. Гуменюк

Судді: Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

В.М. Сімоненко