Ухвала суду № 66326087, 26.04.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1816/16-ц

Провадження № 2/553/59/2017

У Х В А Л А

Іменем України

26.04.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:

головуючого судді Кононенко С.Д.,

при секретарі Бобильовій А.П.,

за участю прокурора Харенка В.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

В обгрунтування свого клопотання зазначив, що ОСОБА_1 внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, був позбавлений волі протягом 8 місяців і 27 днів.

В подальшому вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 12.08.2015 р. скасовано Апеляційним судом Полтавської області, а кримінальне провадження зарито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпаності можливостей їх отримати

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.05.2016 р. ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03.11.2015 р. щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постановою Верховного Суду України від 19.01.2017 р. відмовлено у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_1

Зазначає, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.05.2016 р., Постанові Верховного Суду України від 19.01.2017 р., ОСОБА_1 значиться як виправданий , а тому його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відсутня.

За даних обставин вважає, що підстава закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 прирівнюється до його виправдання, а, отже, є реабілітуючою і свідчить про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, тягне за собою зняття з неї підозри, відновлення її доброго імені, гідності та репутації, а також відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду згідно ст. 62 Конституції України, ст. 130 КПК України та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Також вважає, що ОСОБА_1 зазнав моральних страждань з вини органів досудового розслідування, прокуратури, оскільки останні, маючи можливість оцінити докази і закрити кримінальне провадження за ч. 4 ст. 284 КПК України , не зробили цього і незаконно утримували під вартою ОСОБА_1

Зазначає, що під час перебування в місцях позбавлення волі у ОСОБА_1 мали місце психічні розлади у вигляді депресії та схильності до суїциду, а також болі в спині, попереку, значне підвищення артеріального тиску, порушення дихання, оніміння рук; депресивний стан ОСОБА_1 та спроби останнього до суїциду свідчать про особистісну кризу ОСОБА_1, пов`язану із незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, суду.

Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та тривалого перебування під вартою позивачеві було завдано нестерпних душевних страждань, які, зокрема, виразилися у втраті сенсу продовжувати життя та думках про самогубство, руйнуванні життєвих планів та соціальних звязків, приниженні його честі та гідності, тривалому відриві від сім`ї, погіршенню стосунків з цивільною дружиною ОСОБА_5, сусідами, які були запрошені у якості понятих при проведенні незаконного обшуку, а також друзями та знайомими, які не повірили у непричетність ОСОБА_1 до вчинення злочину. Щодо ОСОБА_1 стали розповсюджуватися неправдиві чутки, начебто він торгує наркотиками, що принизило його честь і гідність та завдало йому душевних страждань.

Під час перебування в місцях позбавлення волі у позивача мали місце психічні розлади у вигляді депресії та схильності до суїциду, а також болі в спині, попереку, значне підвищення артеріального тиску, порушення дихання, оніміння рук.

Депресивний стан ОСОБА_1 та спроби останнього до суїциду свідчать про особистісну кризу ОСОБА_1, пов`язану із незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, суду.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи з ураженням опорно-рухового апарату (супутні захворювання хронічний вірусний гепатит В, С, гіпертензивна хвороба з переважним ураженням серця, артроз тазостегнових суглобів, віддалені наслідки туберкульозу органів дихання, оніхомікоз).

Під час перебування в СІЗО стан здоров`я ОСОБА_1 значно погіршився, внаслідок чого судові засідання неодноразово відкладалися, а під час засідання викликалася невідкладна медична допомога.

З приводу своїх захворювань ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському обласному протитуберкульозному диспансері, Полтавському обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері, а також за місцем свого проживання у інфекціоніста, невролога, хірурга і терапевта (3-я міська клінічна поліклініка м. Полтави).

За час перебування ОСОБА_1 в СІЗО без належних санітарно-гігієнічних умов, за відсутності надання відповідної медичної допомоги постійно був схильний до суїциду, стан здоров`я значно погіршився, зокрема загострилися хронічні захворювання, перехворів на пневмонію, знизилася вага тіла та гострота зору. Після звільнення з-під варти ОСОБА_1 постійно звертається до лікарів з приводу загострення численних хронічних захворювань. Однак лікування потребує чималих коштів, яких у позивача бракує.

Необхідність призначення судово-психологічної експертизи обгрунтовує тим, що для визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_1, необхідні спеціальні знання.

Суд, вислухавши клопотання представника позивача, думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що для вирішення питання необхідні спеціальні знання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи характер дослідження та те, що проведення експертизи неможливе в ході судового розгляду, провадження по справі слід зупинити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 143-145, 147, 168, 202, 203, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про призначення судово-психологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у справі № 553/1816/16-ц судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам-психологам Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім. Засл . проф. ОСОБА_6, адреса : 36023, м . Полтава, вул. Чураївни , 1/1, тел. 57-21-29, завідувач - ОСОБА_7.

На розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання:

1) Чи вплинули обставини події, що розглядається у даній справі, а саме дії органів досудового розслідування, прокуратури і суду відносно виправданого ОСОБА_1 на його особистість як психотравмуючий фактор? Якщо так, то який характер впливу зазначених обставин на ОСОБА_1?

2) Чи спричинені виправданому ОСОБА_1 суттєві моральні страждання за умов дій відносно нього органів досудового розслідування, прокуратури і суду?

3) Якщо виправданому ОСОБА_1 спричинені моральні страждання, чи є вони психологічною підставою для правового рішення питання про відшкодування моральної шкоди?

4) Який можливий розмір становить грошова компенсація спричинених виправданому ОСОБА_1 моральних страждань внаслідок дій відносно нього органів досудового розслідування, прокуратури і суду?

В розпорядження експертів направити матеріали цивільної справи № 553/1816/16-ц і кримінального провадження №553/1018/15-к (провадження №1-кп/553/97/2015) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Оплату за проведення судово-психологічної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8