Ухвала суду № 66324861, 27.04.2017, Вишгородський районний суд Київської області

"27" квітня 2017 р. Справа № 363/3540/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.

за участі секретаря Данько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгород скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4 Пашоєвич на дії та бездіяльність державних виконавців, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та старшого державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_3 щодо проведення опису майна та квартири АДРЕСА_1 від 08.09.2016 року незаконними, визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, в частині передачі зазначеної квартири на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_5 з обмеженням її у праві користуватися даною квартирою для проживання, зобовязати державних виконавців передати їй на відповідальне зберігання квартиру АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована та проживає, визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, в частині вилучення та зберігання у себе ключів від описаної квартири, зобовязати державного виконавця Полінського В.А. повернути їй ключі від зазначеної квартири, визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6, яка виразилась у ненаданні відповіді на її, звернення та зобовязати розглянути її звернення і надати відповідь, зобовязати працівників Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві не чинити їй перешкод в проживанні у зазначеній квартирі до моменту її реалізації в рамках виконавчого провадження, на час розгляду даної скарги зупинити дію акту опису квартири АДРЕСА_1 від 08.09.2016 року в частині передачі квартири на відповідальне зберігання ОСОБА_5

Обґрунтовуючи скаргу тим, що на виконанні державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №49120326 про стягнення з неї на користь ОСОБА_5 427724,27 грн. за виконавчим листом №2-75/2013, виданим Вишгородським районним судом Київської області 25.02.2014 року. В рамках виконавчого провадження у вересні 2014 року на користь ОСОБА_5 проведено вилучення належного скаржнику автомобіля «Хаммер», який переданий на відповідальне зберігання стягувачу. ОСОБА_1 неодноразово зверталась як до державних виконавців, так і до органів міліції з приводу того, що останній використовує належний скаржнику автомобіль, який на даний час з невідомих причин державними виконавцями не реалізований.

08 вересня 2016 року, близько 11 години, державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_2 та старший державний виконавець Трухановський О.Д., без дозволу заявниці та будь-якого рішення суду, за її відсутності, без будь-якого попередження про проведення якихось виконавчих дій, зайшли до квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, де провели опис та арешт майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-75/2013, виданого 25.02.2014 року Вишгородським районним судом про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_7 Майно та квартиру передали на зберігання стягувачу ОСОБА_5 Заявниця вважає, що фактично було проведено виселення з належної їй квартири без жодних на це підстав.

В судове засіданні заявник та її представник не зявились, про день та час розгляду скарги повідомлені належним чином, представник заявника через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, скаргу підтримує з викладених у ній підстав та просила задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не зявились, про день та час розгляду скарги повідомлялись належним чином причини неявки суду невідомі.

Відповідності до приписів статті 386 ЦПК України неявка сторін повідомлених належним чином, не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, старшого державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стягувач ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 в частині обмеження ОСОБА_1 у праві користування квартирою для проживання, зобовязано державних виконавців передати їй на відповідальне зберігання квартири АДРЕСА_2. Інше майно, відповідно до опису та арешту майна від 08 вересня 2016 року, залишити на зберігання ОСОБА_5 Визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6, яка виразилась у ненаданні відповіді ОСОБА_1 на звернення та зобовязати розглянути її звернення від 13 травня 2015 року та надати відповідь. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві задоволено частково. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, в частині визнання дій державних виконавців Полінського ВА., Трухановського О.Д. незаконними та зобовязання виконати певні дії (п.п.3-7), скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до матеріалів скарги на примусовому виконанні у Подільському районному відділі державної виконавчої служби Подільського територіального управління юстиції у місті Києві перебуває зведене виконавче провадження № 34825410 у кількості 4 виконавчих документів (а.с. 42-43, 56-57, 67-68, 72-73), щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 4679 167,24 грн. на користь ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Постановами державного виконавця від 19 жовтня 2012 року, 27 жовтня 2015 року, 13 червня 2016 року та 19 вересня 2016 року відкриті відповідні виконавчі провадження (а.с. 55, 40-41, 65-66, 70-71).

26 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 38).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване майно на праві власності квартира №37 за адресою м.Київ, вул. Вишгородська, 45/2, яке знаходиться в іпотеці в ТОВ «Кредитні Ініціативи» (а.с. 58-63).

Як вбачається з акту опису й арешту майна від 08 вересня 2016 року державним виконавцем здійснено опис квартири АДРЕСА_3, накладено на неї арешт та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (а.с. 13-16).

Відповідно до ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Згідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» (тут і далі - в редакції, чинній на дату проведення опису та арешту майна, тобто на 08 вересня 2016 року) завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Права і обовязки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом цієї норми державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 п.4 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

Згідно з п.10 та п.15 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до п.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюється державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині 8 статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі-зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обовязок зберігання майна покладено на іншу особу,- також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відомої як Європейська конвенція з прав людини (далі Європейська конвенція; Конвенція), комплексно декларує зазначені права. Зокрема, в ній зазначено: «Кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції».

Згідно до статей 47 та 30 Конституції України передбачають, що кожен має право на житло, і не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Отже, в процесі розгляду скарги судом не встановлено факту надання ОСОБА_1 згоди на проникнення до її житла та проведення там виконавчих дій. Проникнення до житлової квартири, що належить скаржниці, відбулось поза її волі.

Крім того, державні виконавці, дії яких оскаржені, також не довели факту отримання відповідної ухвали суду, яка б надала їм право на примусове проникнення до житла скаржниці.

Посилання державного виконавця Полінського В.А. у запереченнях на скаргу на вимоги ч.3 п.4 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» про право державного виконавця безперешкодно входити до приміщень, не спростовують викладених доводів скарги та висновків суду, адже норма, на яку посилається державний виконавець не стосується процедури виконавчих дій у житлі.

Крім того, передача описаної в незаконний спосіб квартири скаржниці на зберігання стягувачу без порушення недоторканості житла ОСОБА_1 є неможливим, адже у стягувача немає відповідного дозволу на проникнення до житла. І таким дозволом, з огляду на положення ст.30 Конституції України, не є акт опису та арешту майна, складений державним виконавцем. Як наслідок передачі на зберігання описаної та арештованої квартири, передача ключів від неї стягувачу є також незаконним з підстав, викладених вище. Посилання державного виконавця Полінського В.А. у запереченнях на скаргу та в апеляційній скарзі на вимоги ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» не спростовують викладених доводів скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині, вимог щодо визнання незаконними дій державних виконавців, щодо проведення опису та арешту майна і квартири скаржниці, адже проникнення до квартири скаржниці відбулось без відповідного дозволу, а також в частині вимог скарги щодо визнання незаконними дій державного виконавця Відділу державної виконавця служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та старшого державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_3 щодо проведення опису майна та квартири АДРЕСА_4 від 08 вересня 2016 року, визнання незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 в частині передачі жилої квартири АДРЕСА_4 на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_5 у звязку із обмеженням ОСОБА_1 у праві користуватися даною квартирою для проживання та в частині зобовязання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_4.

Разом із тим, скаржником не доведено, що державний виконавець Полінський В.А. вилучив та зберігав у себе ключі від описаної та арештованої квартири, адже згідно з актом опису від 08 вересня 2016 року квартира передана на зберігання стягувачу ОСОБА_5

Крім того, вимога заявника щодо зобовязання державних виконавців передати на зберігання скаржниці належну їй квартиру, не підлягає задоволенню, оскільки дана житлова квартира є власністю скаржниці. В даній квартирі ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає. На цей обєкт нерухомості відповідною постановою державного виконавця накладений арешт.

З урахуванням обґрунтування незаконності дій державних виконавців при проведенні опису, арешту та передачі стягувачу на зберігання квартири, яке викладене вище, а також, враховуючи природу такого обєкту права власності як нерухомість і неможливість його вилучення, зважаючи на існування заборони на його відчуження, передача належної ОСОБА_1 квартири їй же на зберігання суперечить суті ст.3 ЦПК України, адже судовому захисту підлягає лише порушене право.

На підставі викладеного, керуючись статтями 383-387 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, старшого державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_6, стягувач ОСОБА_4 Пашоєвич, задовільнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 та старшого державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_3 щодо проведення опису майна та квартири АДРЕСА_5 від 08.09.2016 року.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 в частині передачі жилої квартири АДРЕСА_5 на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_5 ОСОБА_4 Пашоєвича у звязку із обмеженням ОСОБА_1 у праві користуватися даною квартирою для проживання.

Зобовязати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_5.

В задоволенні вимог скарги щодо зобовязання державних виконавців передати ОСОБА_1 на відповідальне зберігання квартиру АДРЕСА_6, а також визнання незаконними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 в частині вилучення та зберігання у себе ключів від описаної квартири - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Д. Рудюк