Вирок № 66322145, 04.05.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5386/15-к

Провадження № 1-кп/442/25/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

секретаря Петрів В.М.

прокурора Войценко А.І.

за участю захисника ОСОБА_1

з участю обвинуваченого- ОСОБА_2

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобич кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючи на утриманні малолітню дитину, військовозобо- в»язаного, позапартійного, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 28 березня 2014 року за ч.2 ст.289 КК України на пять років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 , 12 грудня 2014 року о 21 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем "АUDI 80" реєстраційний номер ОСОБА_3 RР 36756 та рухаючись у м. Дрогобич, Львівської області по вулиці Вокзальній у напрямку до вулиці Майдан Злуки, при проїзді її ділянки поблизу залізничного вокзалу, порушив вимоги Р1 п. п.1.2, 1.3, 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів "безпечна швидкість", "дорожні умови", "дорожня обстановка"); Р.2 п. п. 2.3 б); 2.9 а); Р 12 п. п. 12.3, 12.9.6) та вимоги дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" із зображенням цифри "30" Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом в стані-алкогольного спяніння (згідно довідки №853 виданої 23 липня 2015 року Дрогобицькою МЛ №1 у гр. ОСОБА_2 виявлено 1,31 проміле етанолу), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись із швидкістю, згідно висновку комплексної судової автотехнічної та транспортно- трасологічної експертизи - 68...71 км/год., що є перевищенням встановленої на даній ділянці дороги швидкості руху в 30 км/год., маючи обєктивну можливість заздалегідь виявити пішохода ОСОБА_4, який зліва направо по напрямку руху керованого ним автомобіля здійснював перехід проїзної частини дороги, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, такими своїми діями створив аварійну обстановку, внаслідок чого скоїв наїзд на нього. Будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 в порушення вимог Р 2 п. 2.10 ПДР України, місце події залишив. Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, пішохід ОСОБА_4 згідно висновку експерта №778 судово-медичної експертизи від 23 грудня 2014 року отримав відкриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу зліва, із забоєм головного мозку середнього ступеню, крововиливами під мозкові оболонки, забійної рани та садна навколо неї на чолі справа, садна в ділянках правої очниці, на спинці носа справа, в ділянках обох колінних суглобів, синців в ділянках обох очниць, на передній поверхні правого колінного суглоба, що по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що були небезпечними для життя на момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав частково, визнав частково фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред»явлені в обвинувальному акті. Зокрема, скоєння дорожньо-транспортної пригоди та порушень правил дорожнього руху визнав. Не визнав керування транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння. Та суду пояснив, що у нього невеликий досвід керування транспортним засобом з 2008 року. Транспортний засіб він придбав у ОСОБА_3 на польській реєстрації, вчасно з території України він не виїхав, оскільки транспортний засіб поламався. Так як, транспортний засіб був частково не справний вирішив поставити його у гараж. Близько 09 год. вечора виїхав на вул. Стрийську , була темна пора, чи світилося на вулиці світло він не пригадує, асфальт був сухий. В той день алкоголь не вживав. Рухався зі швидкістю 35-40 км./год, обїджав ями. Під час керування транспортним засобом по вул. Вокзальній у м. Дрогобич вибіх пішохід, який переходив дорогу під кутом та який був у нетверезому стані. Побачивши його почав різко гальмувати і викрутивши руль правим боком автомобіля його вдарив, оскільки потерпілий будучи уже на його проїжджій частині дороги зупинився. Не зупиняючи машини поїхав дальше. Але проїхавши пару метрів зупинився та повернувся на місце події пішком. Коли повернувся, на місці вже була швидка допомога, яка забрала потерпілого та працівники ДАІ. Підійшовши до останніх, сказав, що це він вчинив ДТП. У нього забрали права та він показав де знаходиться машина. На місці ДТП він підходив, оглядав дорогу , бачив гальмівний шлях , який був більше 10 метрів. Дорожнього знаку про обмеження швидкості він не бачив, так як гілки дерев його закривали. Все це відбувалося в період з 22 год. до 24 год. ночі. В цей період він ходив в магазин та вживав пиво, кокалу, так як був шокованим тим, що сталося. Після того його відвезли у лікарню, де він дихав тільки у трубку, будь-яких інших аналізів на визначення в крові алкоголю у нього не брали. Який було зафіксовано результат лікарем він не пам»ятає, однак він говорив, що коли керував транспортним засобом він не вживав алкогольні напої. Вважає, винним у ДТП пішохода, який переходив дорогу та був у нетверезому стані, він не мав наміру здійснювати на нього наїзд, однак так сталося, і він з людських міркувань потерпілому шкоду відшкодував. Просить його суворо не карати.

Однак не зважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема

Поясненнями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що у грудні 2014 року йшов зі сторони вокзалу в сторону магазину «Продукти». Було темно та переходив дорогу по пішохідному переході. До вчинення ДТП вживав алкоголь, близько 150грм. горілки. Після вчинення ДТП втратив пам»ять, події не пам»ятає. Який це був автомобіль йому не відомо. Однак жодних претензій до обвинуваченого немає, шкоду йому відшкодовано добровільно. Щодо міри покарання просить обвинуваченого суворо не карати.

Поясненнями свідка ОСОБА_5 лікаря терапевта, яка суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 прибув на огляд по скеруванню працівників поліції. Коли особа вживала спиртні напої вони з»ясовують це у неї і на момент освідування було встановлено факт сп»яніння. Особа від проходження огляду не відмовлялася, про що свідчить його підпис.

Письмовими доказами, а саме:

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.12.2014р.;

-Схемою до протоколу огляду місця ДТП від 12.12.2014р.;

-Фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП;

-Протоколом огляду транспортного засобі від 12.12.2014р. та фото-таблицею до нього;

-Фототаблицею до протоколу проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.12.2014р.,

-Протоколом огляду місця події від 24.07.2015р. та фото-таблицею до протоколу проведення огляду місця події від 24.07.2015р.;

-Висновком №35 судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля за матеріалами до судового розслідування №12014140110002825 від 21.01.2015р., з якої вбачається, що на момент огляду та дослідження, проведеного 06 січня 2015р. даною експертизою, як система рульового керування, так і робоча гальмова система автомобіля «Ауді-80» ( з реєстраційним номерним знаком RP 36756) були працездатними і могли виконувати свої функції по управлінню, передбачені конструкцією; на момент огляду та дослідження, проведеного 06 січня 2015р. даною експертизою, система зовнішнього освітлення автомобіля «Ауді-80» (з реєстраційним номерним знаком RP 36756), знаходилася в стані часткової відмови (внаслідок руйнування розсіювача передньої лівої фари, разом із лампою ( яка на момент огляду працювала лише у режимі дальнього світла); з технічної точки зору, пошкодження розсіювача передньої лівої фари системи зовнішнього освітлення автомобіля «Ауді-80» (з реєстраційним номерним знаком RP 36756),могло б бути наслідком його наїзду на пішохода; встановити експертним шляхом момент виникнення несправності ближнього світла передньої лівої фари ( її лампи) автомобіля «Ауді-80» (з реєстраційним номерним знаком RP 36756), могло б бути наслідком його наїзду на пішохода; встановити експертним шляхом момент виникнення несправності ближнього світла передньої лівої фари ( її лампи) автомобіля «Ауді-80» (з реєстраційним номерним знаком RP 36756),не видається можливим.

-Таблицею №1 до висновку експертизи №35 за 2015р.;

-Висновком №4950 судової транспортно-трасологічної експертизи по кримінальному провадженні №120141401100028254 від 23.02.2015р. від 23.02.2015р., згідно якого вбачається, що орієнтовне місце наїзду автомобіля «Ауді-80», реєстраційний номер RP 36756 на пішохода, знаходиться на відстані приблизно 9,3…9,6м. від лівого краю проїзної частини, на ділянці, що передує розташуванню на проїздній частині перших об»єктів, відділених від автомобіля (осколків розсіювача фари). Встановити конкретне місце наїзду автомобіля «Ауді-80», реєстраційний номер RP 36756 на пішохода не видалось можливим з причини відсутності уточнюючої слідової інформації; первинний контакт автомобіля «Ауді-80», реєстраційний номер RP 36756 з тілом пішохода відбувся лівою передньою частиною автомобіля (передній бампер, капот, ліве переднє крило, ліва передня фара) на ділянці до 30см. від лівого краю кузова автомобіля.

-Додатком до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №4950 від 23.02.2015р.

-Висновком експерта №778 від 15.12.2014р. судово-медичного експерта Дрогобицького районного відділення судової-медичної експертизи ОСОБА_6, згідно якого вбачається, що у гр-на ОСОБА_4, 55-ти років, мались тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу зліва, із забоєм головного мозку середнього ступеня, крововиливами під мозкові оболонки; забійна рана та садно навколо неї на чолі справа; садна в ділянках правої очниці, на спинці носа справа, в ділянках обох колінних суглобів; синці в ділянках обох очниць, на передній поверхні грудної клітки справа, в ділянці поверхні правого колінного суглоба; вказані ушкодження виникли внаслідок ударної взаємодії з тупими твердими предметами, не виключено, при наїзді легкового автомобіля, в термін, вказаний в постанові та зазначений в медичних документах, тобто, могли виникнути 12 грудня 2014; тілесні ушкодження, що мались у ОСОБА_7 по ступеню тяжкості відносяться до тяжкого ступеня, як такі, що були небезпечними для спричинення.

-Висновком експерта №195-2015-т від 15.01.2015р. лікаря судово-медичного експерта-токсиколога ОСОБА_8, згідно якого вбачається, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу крові гр.-на ОСОБА_4, 1959р.н., виявлено етиловий спирт в кількості 2,37% проміле, не виявлено: метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів.

-Висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій за №407 від 13.12.2014р., згідно якого вбачається, що ОСОБА_2, під час обстеження в Дрогобицькій міській лікарні перебував в стані алкогольного сп»яніння;

-Запитом за №853 від 23.07.2015р., з якого вбачається, що огляд на стан алкогольного сп»яніння гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 проводився на основі скерування ст.слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУМВСу у Львівській області майора міліції ОСОБА_9, який у скеруванні не вказав необхідність забору біологічного середовища ОСОБА_2, для дослідження на алкоголь чи наркотичні засоби; експертиза на стан алкогольного сп»яніння в ДМЛ №1 проводився згідно чинної Інструкції затвердженої наказом МВС та МОЗ України №400/666 від 09.09.2009р. про виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного сп»яніння;

-Довідкою за №310 від 30.06.2015р., виданою Житлово-експлуатаційним об»єднанням Дрогобицької міської області, з якої вбачається, що квартира №73 на вул.Є.Коновальця,15 являється приватизованою, тому видати довідку про склад сім»ї на гр.ОСОБА_2 немає можливості;

-Супровідним листом за №9813 від 25.06.2015р., наданого Головним Управління МВС України у Львівській області, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_6 на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться не перебуває.

-Характеристикою за №116 від 26.06.2015р., виданою «ЖЕО» Дрогобицької міської ради, згідно якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, постійно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 (без реєстрації); згідно з журналом вхідної кореспонденції за час проживання за вищевказаною адресою письмових заяв та скарг від сусідів на гр.ОСОБА_10 не поступало.

-Згідно свідоцтва про народження серії І-СГ №341718 від 04.10.2012р., виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Дрогобичу, Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8.

-Згідно заяви від 29.07.2015р. ОСОБА_4, останній претензій до ОСОБА_2, немає.

-Згідно запиту №2/7341 від 27.07.2015р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на військовому обліку у Дрогобицько-Бориславському ОРВК, визнаний обмежено придатним по ст..44 «а» наказу МОУ №207 від 1999 року;

-Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №1/655 від 27.07.2015р., з якого вбачається, що в даній дорожній ситуації, водій автомобіля "AUDI-80" р.н. ОСОБА_3 RP 36756 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами п.п.12.3. 12.9.6). та вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості». Для оцінки дій пішохода ОСОБА_7 будь-яких спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, дане питання повинно розглядатися в правовій площині, а це виходить за межі компетенції експерта в галузі судової автотехніки; з технічної точки зору, в момент прийняття водієм ОСОБА_2 рішення про застосування гальмування свого автомобіля "AUDI-80" р.н. ОСОБА_3 RP 36756, що рухався із швидкістю в 68...71 км/год., останній міг знаходитись від місця початку зафіксованих слідів гальмування на мінімальній відстані, що становить близько 8,3...8,8 м. та від місця наїзду на пішохода на мінімальній відстані 35,3...35,8 м. в залежності від швидкості руху вказаного транспортного засобу. При варіанті а) (заданих слідством вихідних даних, щодо відстані між автомобілем та місцем наїзду на пішохода в момент виникнення небезпеки для руху). З технічної точки зору, при заданих в постанові про призначення експертизи вихідних даних, в обстановці дорожньо-транспортної події у водія ОСОБА_2, що рухався своїм автомобілем із швидкістю 68...71 км/год. та знаходився в момент виникнення для його руху небезпеки на віддалі 50 м. від місця наїзду на пішохода, була технічна можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування свого автомобіля "АІЮІ-80" р.н. ОСОБА_3 Польща ЯР 36756 з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. У випадку обрання водієм ОСОБА_2 швидкості руху свого автомобіля "АШ)І-80" р.н. ОСОБА_3 Польща ЯР 36756 яка б не перевищувала допустиму на даній ділянці дороги 30 км/год. (згідно вимог дорожнього знаку 3.29 ПДРУ, який діяв по напрямку його руху) у нього тим більше була б вказана вище можливість.

При варіанті б) (заданих слідством вихідних даних, щодо відстані між автомобілем та місцем наїзду на пішохода в момент виникнення небезпеки для руху).

З технічної точки зору, при заданих в постанові про призначення експертизи вихідних даних, в обстановці дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_2 рухаючись своїм автомобілем "АІГОІ-80" р.н. ОСОБА_3 Польща ЯР 36756 із швидкістю яка б не перевищувала допустиму на даній ділянці дороги 30 км/год. (згідно вимог дорожнього знаку 3.29 ПДРУ, який діяв по напрямку його руху) та знаходячись в момент виникнення для його руху небезпеки на віддалі 35,3...35,8 м. (визначеної у відповіді на поставлене запитання №2) від місця наїзду на пішохода, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування свого автомобіля з заданого моменту виникнення небезпеки для руху. З технічної точки зору, причиною настання даної дорожньо- транспортної пригоди: при варіанті а) заданих слідством вихідних даних, зокрема щодо відстані між автомобілем та місцем наїзду на пішохода в момент виникнення небезпеки для руху, стала суперечність дій водія автомобіля "АІЛ)І-80" р.н. ОСОБА_3 Польща ЯР 36756 ОСОБА_2 технічним вимогам п. 12.3. чинних Правил дорожнього руху України. при варіанті б) заданих слідством вихідних даних, зокрема щодо відстані між автомобілем та місцем наїзду на пішохода в момент виникнення небезпеки для руху, стала суперечність дій водія автомобіля "АІЛЗІ-80" р.н. ОСОБА_3 Польща ЯР 36756 ОСОБА_2 технічним вимогам п. 12.9.6). та вимогам дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» . (в даному випадку 30 км/год.) РОЗДІЛУ 33. чинних Правил дорожнього руху Україні.

Висновком судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз за №1958/1959 від 25.06.2015р. вбачається, що при встановленні слідством даних під час огляду місця ДТП на момент початку екстреного гальмування автомобіля «Ауді-80» ( реєстраційний номерний знак якого RP 36756) швидкість руху цього легковика складала величину біля 68-71 км./год.; наїзд автомобіля «Ауді-80» (реєстраційний номерний знак якого RP 36756) під керуванням водія ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_4 відбувся на правій стороні проїзної частини вул.Вокзальної у м.Дрогобичі, на віддалі біля 9,3-9,6м. від лівого краю проїзної частини дороги та на віддалі біля 2,9м. до місця фіксації початку осипу осколків скла (відносно напрямку руху вказаного автомобіля в напрямку до Майдану Злуки).

-Таблицею №1 до висновку експертизи №1959 за 2015р.;

-Схемою до протоколу огляду місця ДТП від12.12.2014р.;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2015р. та схемою до протоколу слідчого експерименту із свідком ОСОБА_2;

-Фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_2 від 16.07.2015р.

Отже, сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об»єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Вищеневедені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілим.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання доказів недопустимими, письмовий текст якого долучено до матеріалів кримінального провадження, зокрема порушення права особи на захист, що потягло за собою позбавлення обвинуваченого належним чином захищати свої інтереси під час проведення досудового слідства, оскаржувати слідчі дії, тощо. Оскільки на його думку досудове слідство було проведено з грубим порушенням вимог чинного КПК України. Зокрема, коли було вчинено ДТП, з того часу особа вважається затриманою у вчиненні кримінального правопорушення, і їй повинно бути забезпечено право на захист. Однак слідчим таке право було проігноровано. Висновок про стан сп»яніння було зроблено через 3 години після вчинення ДТП, про що свідчить, що обвинувачений за цей період міг вжити будь-які напої. В матеріалах кримінального провадження не міститься жодних правил дорожнього руху, що унеможливлює встановити, які саме привила дорожнього руху було порушено обвинуваченим ОСОБА_2, протокол огляду місця події від 12.12.2014 року не містить жодних посилань на наявність обмежувального знаку, щодо швидкості руху. А тільки у додатковому протоколі огляду місці події від 24.07.2015р через 7 місяців , таке послання вже є. Тому, вважає, що стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження не доведено вину обвинуваченого ОСОБА_2, просить провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

У відповідності дост. 86 КПК Українидоказ визнається допустимим , якщо він отриманий у порядку , встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень , на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з вимогамист. 87 ч.1 КПК недопустимими є докази , отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини , гарантованихКонституцієюта законами України , міжнародними договорами , згода на обов`язковість яких надана Верховною. Радою України , а також будь-які інші докази , здобуті завдяки інформації , отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Проаналізувавшипоказання допитаних безпосередньо у суді обвинуваченого, потерпілого, свідка та врахувавши позицію обвинуваченого та його захисника, оцінивши та перевіривши надані стороною обвинувачення кожний доказ окремо з точки зору належності допустимості , достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв"язку, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та керуючись законом , суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно дост. 91 КПК Україниу кримінальному провадженню підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Суб'єктивна сторона кримінальної відповідальності за ст. 286 КК України настає тільки за наявності вини, тобто у випадку, коли водій транспортного засобу за відповідних обставин передбачав або міг передбачити виникнення небезпечної ситуації.

Частиною 1ст. 2 КК України визначено, що єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні всіх ознак складу злочину, передбаченогоКК України.

Відповідно до ч. 1ст. 11 КК Українизлочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Таким чином, судом не встановлено достатніх підстав для визнання доказів недопустимими, а такі в своїй сукупності підтверджують обґрунтованість обвинувачення.

Обставини, на які посилається сторона захисту не спростовують факту вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Обвинуваченим факт вчинення кримінального правопорушення не оспорюється. Він заперечує факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння.

Процесуальні підстави для визнання інших доказів недопустимими, враховуючи докази та обставини відповідно досліджені та встановлені в ході судового розгляду, відсутні.

Крім цього, відсутня необхідність у вирішенні питання про визнання недопустимими доказів, які судом не покладено в основу обвинувального вироку.

Таким чином, порушеньКПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, не встановлено.

Таким чином, на думку суду, винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому дій доведена в повному обсязі.

Оцінивши у сукупності надані по кримінальному провадженні докази, досліджені у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2вірно кваліфіковані за ч.2ст.286 КК України, як будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворішим покарань,

тому таке покарання слід призначити до реального відбування ,тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого. Крім того покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин суд повинен віднайти розумний баланс між обов»язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо суворості покарання та правом підсудного на справедливе покарання.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2суд, в якості обставин, які пом"якшують покарання враховує відшкодування шкоди потерпілому, що він є особою молодого віку, що на його утриманні малолітня дитина.

Обтяжуючі обставини, передбаченіст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп»яніння.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК Українищодо загальних засад призначення покарання, межіч.2 ст.286 КК України, що дане кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжких, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному диспансері та на обліку лікаря-психіатра не перебуває, не працює, скарг та претензій в «ЖЕО» за місцем проживання ОСОБА_2 не поступало, думку потерпілого, який претензій до нього немає, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкціі статей.

Судом також встановлено, що вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2014р., ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та обрано йому покарання п»ять років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.75, п.2, п.3,п., ч.1 ст.76 КК України, останнього було звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року шести місяців з дня проголошення вироку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати за проведення експертиз.

З речовими доказами по справі необхідно поступити у відповідності зі ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст.373,374 КПКУкраїни, суд ,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири ) роки, з позбавленням права керувати транспортним засобами на строк 3 роки.

Відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2014 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді 6 (шість ) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобами на строк 3 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній застава.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати за проведення експертиз

-судової транспортно-трасологічної експертизи №4950 від 23.02.2015р. 1107,00грн. (а.с.104);

-за проведення судово-автотехнічної експертиз №35 від 21.01.2015р. 1230,00грн. ( а.с.98)

-за проведення комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертиз від 25.06.2015р. 2473,80 грн. (а.с.138)

-за проведення судово-автотехнічної експертизи №1/655 від 27.07.2015р.- 920,70 грн. (а.с.131)

тобто загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 5731,50 грн.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 30.07.2015 р. по 03.08.2015 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речовий доказ транспортний засіб "АUDI 80" реєстраційний номер ОСОБА_3 RР 36756, повернути власнику ОСОБА_2

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області заставу за обвинуваченого ОСОБА_2 в розмірі - 25000 тисяч грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча судя: ОСОБА_12