Ухвала суду № 66322043, 27.04.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.04.2017

Справа № 334/27/17

Провадження № 2/334/1423/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ісакова Д.О.

при секретарі Гопка Л.І.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», про визнання угоди частково недійсною і визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», про визнання угоди частково недійсною і визнання права власності.

В позові позивач просить визнати договір фінансового лізингу автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 р. випуску, № кузову WV1ZZZ7HZ4H107950, реєстраційний № НОМЕР_1, укладений 17.12.2007 р., недійсним в частині лізингоодержувача. Визнати дійсним лізингоодержувачем за зазначеним договором ОСОБА_1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 р. випуску, № кузову WV1ZZZ7HZ4H107950, реєстраційний № НОМЕР_1.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та через можливість розпорядження відповідачем отриманим за договором автомобілем існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 р. випуску, № кузову WV1ZZZ7HZ4H107950, реєстраційний № НОМЕР_1, передання зазначеного автомобілю на зберігання позивачу ОСОБА_1 до набуття законної сили рішенням по справі.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача в заяві просив забезпечити позов до ухвалення рішення, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у

нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір та через можливість розпорядження відповідачем отриманим у спадщину спадковим майном, тому існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки визнання заповіту недійсним може спричинити перерозподіл спадщини.

У відповідності до п.7 ст.152 ЦПК України передача речі, яка є предметом спору на зберігання іншим особам можлива з дотриманням загальних положень, визначених главою 66 Цивільного Кодексу України щодо матеріально-правових відносин, які виникають з договору зберігання.

Щодо вимоги про передання автомобіля на зберігання позивачу ОСОБА_1 до набуття законної сили рішенням, позивач не надав додаткових обґрунтувань, які б вказували на недостатність вжиття заходів щодо арешту транспортного засобу, окрім цього відповідний спосіб забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору та не може вирішувати спір по суті.

Таким чином, враховуючи викладені належним чином підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також з метою попередження незаконних дій з боку відповідача та забезпечення виконання рішення суду, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову задовольнити частково, а саме в частині накладення арешту.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит плюс», про визнання угоди частково недійсною і визнання права власності - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2004 року випуску, № кузову WV1ZZZ7HZ4H107950, реєстраційний № НОМЕР_1.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали направити до Дніпровського відділу ВДВС м.Запоріжжя для виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її проголошення, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення ухвали до 27 квітня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Ісаков Д. О.