Ухвала суду № 66320785, 26.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2608/20668/12-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Абрамової Тетяни Ігорівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Актив+» на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 21 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року відмовлено в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Актив+» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Актив+») про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі по тексту - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись із такою ухвалою суду Абрамова Т.І. в інтересах ТОВ «ФК «Актив+» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. Зазначає, що відповідно до цивільного законодавства суд на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні, а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В суді апеляційної інстанції Абрамова Т.І. в інтересах ТОВ «ФК «Актив+» апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.

В судове засідання представник ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_4, ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи убачається, що 29 травня 2013 року Святошинським районним судом м.Києва ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк».

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором та судовий збір на загальну суму 336 615 грн. 82 коп.

На підставі Договору Факторингу №17 від 20.04.2015 р. ПАТ «УкрСиббанк» передав своє право вимоги кредитної заборгованості ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», в тому числі, відносно боржників - відповідачів по справі, при цьому, відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 279/ФК-16 від 30.11.2016 р. ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відступило це право ТОВ «Фінсова компанія «Актив+».

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ФК «Актив+» не надано доказів, що виконавчі документи з виконання рішення Святошинського районного суду від 29.05.2013 р. перебувають на виконанні у виконавчому органі.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні положення містить Закон України «Про виконавче провадження».

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Розглядаючи заяву, суд першої інстанції не урахував, що заміна стягувача у судовому порядку є посвідченням прав нового кредитора у справі, у якій ухвалено рішення на користь первісного кредитора, таке допускається, зокрема і на етапі виконання рішення суду (пред'явлення виконавчих листів до виконання), оскільки у випадку ліквідації первісного кредитора або його смерті особа, яка законно набула право вимоги, фактично буде позбавлена можливості у захисті своїх майнових прав за вже вирішеним судом спором.

Поза увагою суду першої інстанції залишилась правова позиція Верховного Суду України, висловлена 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України:

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

В контексті цієї правової позиції роз'яснено також, що «до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав».

Відтак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що відсутність виконавчого провадження є перешкодою для заміни стягувача.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції неправильно витлумачив вищезазначені положення Закону та дійшов помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись лише у відкритому виконавчому провадженні, та залишив поза увагою те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції в порушення ч.2 ст.378 ЦПК України не здійснив повідомлення сторін та заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, про подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження та дату її розгляду.

За таких обставин постановлену у справі ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню відповідно до вимог ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Абрамової Тетяни Ігорівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Актив+» задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 21 лютого 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль