Рішення № 66320182, 03.05.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 26 " квітня 2017 року Справа №927/214/17

За ПОЗОВОМ: Заступника прокурора Чернігівської області

вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави

В особі: Борзнянської міської ради Чернігівської області

вул. П.Куліша, 107, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про стягнення збитків (упущеної вигоди) 95664,32 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Бабко Ю.О. - юрисконсульт, довіреність №1 від 13.03.2017.

Від Відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні прийняла участь старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Рибалко Н.В., службове посвідчення № 027136 від 01.07.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,2225 га у розмірі 95664,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що використання земельної ділянки здійснюється без правовстановлюючих документів, а відтак відсутні підстави для нарахування плати за землю відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України.

Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у судові засідання 14.03.2017, 27.03.2017, 12.04.2017, 26.04.2017 не з'явився.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.03.2017, долученого судом матеріалів справи, місце проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.02.2017, про відкладення розгляду справи від 14.03.2017, від 27.03.2017, від 12.04.2017, від 26.04.2017, направлені на адресу Відповідача: АДРЕСА_1, зазначену в позовній заяві та у вищевказаному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду неврученими адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення „за не запитом".

Разом з тим, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 14.03.2017, від 27.03.2017, від 12.04.2017, від 26.04.2017, направлені Відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 - адреса земельної ділянки, що є предметом даного спору, та об'єкту нерухомості, який знаходиться на ній, також повернулись до суду неврученими адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення „за не запитом".

Ухвалою суду від 12.04.2017 за клопотанням Прокурора, підтриманим представником Позивача, строк розгляду спору продовжено до 10 травня 2017 року включно.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 (зі змінами) в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 27.02.2017, про відкладення розгляду справи від 14.03.2017, від 27.03.2017, від 12.04.2017, від 26.04.2017 були направлена Відповідачу по справі за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість явки особисто чи направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про розгляд справи без участі Відповідача за наявними матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.03.2017 ОСОБА_1 (Відповідач) зареєстрований як фізична особа-підприємець 29.04.2004.

Пунктом 2 рішення дванадцятої сесії п'ятого скликання Борзнянської міської ради від 14.11.2007 "Про надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення в оренду" надано СПД ОСОБА_1 в короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 2200 м кв., на якій розташовані комплекс нежитлових будівель - ательє ІІ розряду для ведення підприємницької діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі даного рішення між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_1 був укладений типовий договір оренди землі (далі-Договір).

Відповідно до п.п.1-2 Договору Позивач (Орендодавець) надає, а Відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення - комерційна діяльність та промисловість, яка знаходиться АДРЕСА_2, загальною площею 2200,0 м кв., в тому числі забудовані землі 2200,0 м кв.

За умовами п.8 Договору його укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом (збори, сходи, ЗМІ) Орендодавця про намір продовжити його дію.

Даний Договір, датований 01.11.2007, фактично зареєстрований у Борзнянській філії ДЗК 11.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.2008 за №040884200001.

Факт передачі земельної ділянки площею 2200 кв.м Позивачем Відповідачу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 14.11.2007.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26 лютого 2010 року №17-10 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_2" вирішено оформити право приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі за ОСОБА_1, а саме: 3-х поверховий будинок побуту, офіс банку, гараж по АДРЕСА_2 взамін договору купівлі-продажу від 02.10.2007 року №3237.

У матеріалах справи міститься копія проекту договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2012 року між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_1, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за цільовим призначенням: комерційна діяльність, промисловість, з цільовим використанням (видом діяльності): 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств іншої промисловості, яка знаходиться АДРЕСА_2, загальною площею 1772,0 м кв., в тому числі забудовані землі 1772,0 м кв.

За умовами п. 8 Договору його укладено до одного року. Після закінчення строку договору Орендар, який належно виконував умови договору має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.40 зазначеного Договору він набирає чинності після підписання сторонами.

Даний проект договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2012 року підписаний лише Борзнянською міською радою.

У листі Борзнянської міської ради від 26.12.2012 №299 ФОП ОСОБА_1 було доведено до відома, що термін дії договору оренди землі від 01 листопада 2007 року за адресою: АДРЕСА_2, закінчився 01 листопада 2012 року, у зв'язку з чим дія договору припинена, а також повідомлялося, що згідно п.8 договору Відповідачу необхідно у встановленому чинним законодавством та договором порядку повідомити Борзнянську міську раду про намір продовжити його дію, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі необхідно додати проект додаткової угоди. Разом з тим, повідомлено, що за відсутності повідомлення ФОП ОСОБА_1 про намір поновити договір оренди землі від 01.11.2007, а також зважаючи на неналежне його виконання Відповідачем, Борзнянська міська рада висловлює своє заперечення у поновленні договору оренди.

Згідно з витягом з розносної книги 3-21, копія якого міститься в матеріалах справи, 26.11.2012 ФОП ОСОБА_1 відмовився від отримання повідомлення №299 про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Також, у матеріалах справи міститься лист Борзнянської міської ради від 18.02.2013 №45, в якому Борзнянська міська рада повідомляла Відповідачу, що 17 січня 2013 року Відповідачу були вручені чотири договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для їх підписання та реєстрації в Борзнянському відділенні Бахмацької МДПІ, термін реєстрації договорів спливає 20 лютого 2013 року, та просила терміново зареєструвати договори та 1 екземпляр надати в міську раду.

Копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції на підтвердження направлення даного листа Відповідачу міститься в матеріалах справи.

Згідно з витягом з розносної книги 3-21, копія якого міститься в матеріалах справи, 19.02.2013 ОСОБА_1 відмовився від отримання нагадування про заключення договору оренди земельної ділянки, в тому числі по АДРЕСА_2.

Як вбачається з листа №59 від 24.03.2015, Борзнянська міська рада нагадувала Відповідачу про закінчення терміну дії договору оренди землі за адресою АДРЕСА_2, та просила терміново заключити договір оренди за вищевказаною адресою та добровільно сплатити заборгованість в сумі 24932,88 грн. за період із 01 листопада 2012 року до 01 березня 2015 року.

Копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції на підтвердження направлення даного листа Відповідачу міститься в матеріалах справи.

Згідно з витягом з розносної книги 03-13, копія якого міститься в матеріалах справи, 26.03.2013 ОСОБА_1 відмовився від підпису про отримання повідомлення про заключення договору оренди та сплати заборгованості, АДРЕСА_2 (листа вих. №59 від 24.03.2015).

Відповідно до довідки Комунального підприємства Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради №46 від 12.02.2016, виданої за запитом Борзнянської міської ради, нежитлова будівля, яка знаходиться по АДРЕСА_2, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 в цілому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Борзнянської міської ради від 26.02.2010р. №17-10 і записано до книги за реєстровим №13056009.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2016 №10-25-0.2-134218/2-16 на виконання листа Прокуратури Чернігівської області стосовно надання інформації про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, повідомляється, що за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Борзнянському районі Чернігівської області земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 має площу 0,2225 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Рішенням 12 сесії 5 скликання міської ради від 14.11.2007 року, зазначену земельну ділянку передано в оренду на п'ять років СПД ОСОБА_5 для комерційного використання, угіддя - забудовані землі. Термін дії договору оренди закінчився 10 лютого 2013 року.

Розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області №419 від 23.09.2016 "Про комісії з визначення збитків власникам землі та користувачам" створено комісію для визначення розміру збитків за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Борзна, заподіяних Борзнянській міські раді: Приватним підприємцем СПД ОСОБА_1 у складі згідно з додатком.

У матеріалах справи міститься копія листа Борзнянської державної адміністрації Чернігівської області від 20.01.2017 №172/2-10 з доказами його направлення Відповідачу, в якому Відповідач запрошувався 30.01.2017 до райдержадміністрації для участі у засіданні комісії із визначення розміру збитків за використання земельної ділянки.

Вищевказаною комісією з визначення збитків, складено акт про визначення розмірів збитків орендодавцю, відповідно до якого сума неодержаного Борзнянською міською радою доходу у вигляді не сплаченої орендної плати за час фактичне використання земельної ділянки становить 95664,32 гривень за період із 2014р. - вересень 2016 року.

Відповідно до протоколу №3 засідання комісії для визначення розміру збитків за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Борзна, заподіяних Борзнянській міські раді СПД ОСОБА_1 від 30.01.2017, комісія вирішила затвердити акт із встановленим розміром збитків, заподіяних Борзнянській міській раді СПД ОСОБА_1, за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,2225 га, за період 2014, 2015 роки та за 8 місяців 2016 року згідно нового розрахунку від 30.01.2017 року.

Відповідно до розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2225 м кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ФОП ОСОБА_5, затвердженого в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Бондаренко В.В. 30 січня 2017 року, загальна сума орендної плати за 2014, 2015 та 8 місяців 2016 року становить 95664,32 гривень.

Як вбачається з вищевказаного розрахунку, грошова оцінка всієї земельної ділянки 197385,15 грн. Площа земельної ділянки 2225 кв.м.

Даний акт затверджено в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Бондаренко В.В. 30 січня 2017 року.

Враховуючи, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 2225 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, без правовстановлюючих документів, а також, що збитки в розмірі 95664,32 грн. Відповідачем не відшкодовані, Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення вказаної суми збитків.

Досліджуючи позовні вимоги та заперечення на них, суд відмічає наступне.

Згідно ч.1 п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами):

"Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини)."

Відповідно до ч.ч.3,4 п.2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/215 від 01.04.94р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди":

"Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою."

Згідно п.6 даного Роз`яснення:

«Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України. Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.»

Таким чином, для правильного вирішення даного спору про стягнення позадоговірної матеріальної шкоди має бути встановлена наявність 4 складових елементів відповідальності за завдану шкоду:

1. Неправомірні дії або бездіяльності особи.

2. Завдання шкоди.

3. Безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

4. Вина завдавача шкоди.

При цьому, доводити в даному випадку факт наявності неправомірних дій чи бездіяльності Відповідача, завдання ним шкоди та безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю Відповідача і самою шкодою має Прокурор та Позивач, а відсутність вини у його діях або бездіяльності, що завдали шкоду, в разі доведеності перших трьох складових, - Відповідач.

Одночасно вищенаведені ч.ч.2,3 п.6 Роз`яснення прямо вказують, що Позивач повинен довести, зокрема, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, і що встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а саме, Позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, Прокурором та Позивачем має бути доведено, що шкода є наслідком дій або бездіяльності виключно завдавача - Відповідача, які з безпосередністю, неминучістю та невідворотністю завдають дану шкоду.

В даному випадку Прокурор та Позивач обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що внаслідок бездіяльності виключно Відповідача щодо поновлення типового договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007 чи укладення нового договору щодо цієї земельної ділянки Борзнянській міській раді були завдані збитки, що є предметом даного позову.

З урахуванням вищенаведеного суд відмічає наступне.

Як зазначено вище, 01.11.2007 Між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_1 був укладений типовий договір оренди землі (далі-Договір).

Відповідно до п.п.1-2 Договору Позивач (Орендодавець) надає, а Відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення - комерційна діяльність та промисловість, яка знаходиться АДРЕСА_2, загальною площею 2200,0 м кв., в тому числі забудовані землі 2200,0 м кв.

Згідно з ч.2 ст.125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення Договору:

"Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації."

Відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі" у зазначеній редакції:

"Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації."

Відповідно до розділу Прикінцеві положення вказаного Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Борзнянській філії ДЗК 11.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.2008 за №040884200001.

Таким чином, Договір набрав чинності 11 лютого 2008 року.

За умовами п. 8 Договору його укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом (збори, сходи, ЗМІ) Орендодавця про намір продовжити його дію.

Враховуючи положення п.8 Договору, що останній укладено на 5 років, останнім днем дії даного Договору було 10 лютого 2013 року.

Відповідно до ч.ч.1-10 ст.33 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент закінчення договору:

«По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.»

В постановах Верховного Суду України про справах №911/1707/15 3-312гс16.doc від 25 травня 2016 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, правові висновки яких є обов'язковими для суду в силу вимог ч.1 ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, Суд зробив правовий висновок про те, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Зокрема, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Ухвалою суду від 27.03.2017 було зобов'язано Прокурора та Позивача надати письмові пояснення з відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням та доданням відповідних доказів: чи надходили від Відповідача письмові заперечення щодо продовження дії договору оренди від 01.11.2007.

Згідно пояснень Позивача таких письмових заперечень щодо продовження дії договору, як і листа-повідомлення про намір продовжити дію договору з проектом додаткової угоди, Позивачу від Відповідача не надходило.

В свою чергу, як зазначено вище, у матеріалах справи міститься лист Борзнянської міської ради за №45 від 18.02.2013, в якому Борзнянська міська рада повідомляла Відповідачу, що 17 січня 2013 року Відповідачу були вручені чотири договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 для їх підписання та реєстрації в Борзнянському відділенні Бахмацької МДПІ, термін реєстрації договорів спливає 20 лютого 2013 року, та просила терміново зареєструвати договори та 1 екземпляр надати в міську раду.

З даного листа вбачається, що Борзнянська міська рада направила даний лист саме протягом місяця після закінчення дії договору від 01.11.2007 і жодним чином не заперечувала проти продовження дії договору.

Крім того, про намір продовження цього договору Позивач зазначав і в свої листах від 26.12.2012 за №299 та від 24.03.2015 за №59.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у наведеній редакції, в силу положень якої вищевказаний типовий договір від 01.11.2007 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Разом з тим, ч.ч.6-8 наведеної статті 33 вимагають юридичного оформлення такого визнання поновленим договору оренди шляхом укладення відповідної додаткової угоди між сторонами.

При цьому, наведені частини статті 33 жодним чином не передбачають, що складення та направлення проекту додаткової угоди є виключним обов'язком орендаря.

Так, ч.8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Тобто, виходячи з тексту даної частини ініціатором укладення такої додаткової угоди може бути як орендар, так і орендодавець.

Крім того, суд відмічає наступне.

Згідно п.п.1.2.2., 1.2.3., 1.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами):

"1.2.2. З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

1.2.3. Згідно з частиною другою статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

1.2.4. За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам."

Таким чином, в спірних правовідносинах, особливо щодо безпосередньо самої процедури укладення чи продовження договору оренди землі, Борзнянська міська рада діє не як орган, що здійснює владні функції і повноваження якого в першу чергу регламентуються ст.19 Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування", а як рівний учасник договірних земельно-орендних відносин, права і обов'язки якого (а не повноваження) в зазначеному статусі в першу чергу регламентуються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини.

Також, відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент закінчення договору:

«Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.»

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент закінчення договору:

«Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.»

З викладеного вбачається, що основним сенсом та зацікавленістю оренди для орендаря є отримання відповідного майна для використання у своїй господарській діяльності.

В свою чергу, для орендодавця основним сенсом та зацікавленістю оренди є саме отримання відповідної орендної плати.

Прокурор сам в своєму позові посилається на наступні норми чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.206 Земельного кодексу України:

«Використання землі в Україні є платним.»

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

«Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.»

Згідно з п.п.1 п. «б» ч.1 ст.33 зазначеного Закону:

«До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.»

На підставі викладеного, Прокурором у позовній заяві зроблений абсолютно правильний висновок, що місцеві ради, відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади міста повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі у межах міста та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування.

Викладене підтверджує вищевказаний висновок суду про те, що в укладенні договору оренди однаково зацікавлені як орендар, так і орендодавець.

Доказів направлення проекту саме додаткової угоди та саме про поновлення дії вищевказаного типового договору від 01.11.2007 на той самий строк та на тих саме умовах Прокурором та Позивачем суду не представлено.

Крім того, суд відмічає наступне.

Можливість впливу на укладення чи продовження такого договору та захисту своїх прав або охоронюваних законом інтересів лише надсиланням проекту додаткової угоди про поновлення дії договору, як і надсиланням проекту нового договору оренди земельної ділянки, у орендодавця не обмежується.

Так, відповідно до ч.9 ст.33 Закону України «Про оренду землі»:

«Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.»

Згідно з п. «д» ч.3 ст.152 Земельного кодексу України:

«Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

д) застосування інших, передбачених законом, способів.»

Відповідно до п.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно зі ст.649 Цивільного кодексу України:

1. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

2. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.»

Відповідно до ч.1 ст.187 Господарського кодексу України:

«Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.»

Згідно абз.9 п.1.3., абз.2 п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами):

«У порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України:

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою.

У вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 ГК України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами ЗК України, Закону України "Про оренду землі".»

Крім ненадання доказів направлення проекту саме додаткової угоди та саме про поновлення дії вищевказаного типового договору від 01.11.2007 на той самий строк та на тих саме умовах, Прокурором і Позивачем не представлено суду і доказів звернення Позивача до суду з позовом про зобов'язання укладення такої додаткової угоди або визнання її укладеною.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Позивачу було достеменно відомо про таку можливість та необхідність Позивача вживати відповідні заходи.

У матеріалах справи міститься копія проекту договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2012 року між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_1, який був складений саме Позивачем та, як зазначається ним, направлявся Відповідачу для підпису, однак останній не підписав даний проект.

Проте, даний проект не можу бути взятий судом до уваги з наступних підстав.

По-перше, як зазначено в цьому проекті, його предметом є земельна ділянка загальною площею 1772,0 м кв., а не 2200 кв.м, як у типовому договорі від 01.11.2007.

У листі Борзнянської міської ради від 11.04.2017 №179 на вимогу суду було повідомлено, що у даному проекті договору зазначалась зменшена площа земельної ділянки, а саме 0,1772 га у зв'язку з тим, що землекористувач планував змінити межі земельної ділянки, перенісши бетонний паркан. Тому за усним проханням звернувся до міської ради для отримання інформації щодо можливості зменшення розміру орендної плати, шляхом перенесення огорожі. Землевпорядником було підготовлено зразок проекту договору оренди, але землекористувач не переніс огорожу і не подав заяви до сесії міської ради про заключення договору оренди. Проект землеустрою щодо зміни меж земельної ділянки не виготовлявся, рішення сесії Борзнянської міської ради про зміни розміру земельної ділянки не приймалося.

Відповідно до ч.10 ст.33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент закінчення типового договору від 01.11.2007:

«У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.»

Згідно з ч.ч.1,3 ст.124 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору:

« 1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.»

Відповідно до ч.1, абз.2,21 ч.2 ст.134 зазначеного Кодексу у наведеній редакції:

« 1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

· розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

· поновлення договорів оренди землі;

Згідно з ч.ч.1,2,3,6 ст.123 зазначеного Кодексу у наведеній редакції:

« 1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

· надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

· формування нових земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

6. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.»

Прокурором та Позивачем не представлено суду жодного належного та допустимого письмового доказу:

· письмового звернення Позивача до Відповідача з приводу зменшення орендованої земельної ділянки та надання дозволу на відповідне перероблення проекту відведення чи технічної документації;

· надання Позивачем такого дозволу;

· відповідне перероблення проекту відведення чи технічної документації Відповідачем з наступним їх затвердженням відповідним рішенням Позивача;

· зменшення орендованої площі з будь-яких інших правових та фактичних підстав.

За викладених обставин, суд вважає незаконним та необґрунтованим зменшення Позивачем у вищевказаному проекті договору орендованої площі та не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин саме ч.10 ст.33 Закону України «Про оренду землі.»

При цьому, суд враховує, що збитки Позивачем Відповідачу нараховувалися саме з первісного розміру земельної ділянки, а не зменшеного.

По-друге, у зазначеному проекті договору зазначено, що він укладений на підставі рішення 18 сесії 6 скликання Позивача від 23.10.2012.

Судом витребовувалося дане рішення від Прокурора та Позивача.

У листі Борзнянської міської ради від 11.04.2017 за №183 повідомлено, що у зразку проекту договору оренди землі підставою для укладання даного договору є рішення 18 сесії 6 скликання від 23.10.2012 року, але фактично дане питання на вказаній сесії не розглядалося, бо ФОП ОСОБА_1 не подав заяви до сесії міської ради, підстав для розгляду даного питання не було. Землевпорядником було зазначено у зразку проекті договору оренди земельної ділянки заплановану дату сесії, бо землекористувач усно зобов'язувався подати заяву на сесію.

За викладених обставин, укладення договору оренди без реально існуючого рішення Позивача та з зазначенням рішення, яке не має жодного відношення до спірних правовідносин, є прямим порушенням вимог наведених ч.ч.1,3 ст.124 Земельного кодексу України у відповідній редакції.

По-третє, ухвалою суду від 27.03.2017 було зобов'язано Прокурора та Позивача надати письмові докази, які підтверджують факт, дату (Позивачем зазначено 17.01.2013), час, місце та обставини вручення проекту договору оренди щодо спірної земельної ділянки повноважній особі Відповідача, а також посадову особу Позивача, яка здійснювала вручення, з доказами наявності повноважень на таке вручення на момент самого вручення.

З даного приводу у листі Борзнянської міської ради від 11.04.2017 №179 повідомлено, що землевпорядником ОСОБА_7 17 січня 2013 року ОСОБА_1 було вручено зразок проекту договору оренди землі за адресою: АДРЕСА_2.

Будь-яких інших належних та допустимих письмових доказів, які б достатньо та достовірно підтверджували факт надіслання, передачі та отримання Відповідачем даного проекту договору, зокрема, його підпис про отримання або лист, відправлений поштовим зв'язком з описом вкладення, Прокурором та Позивачем представлено не було.

По-четверте, ухвалою суду від 27.03.2017 було зобов'язано Прокурора та Позивача надати письмове пояснення з доданням відповідних доказів: чи звертався Позивач після вказаного ним вручення проекту договору оренди та неотримання відповіді з позовом до суду про зобов'язання Відповідача укласти зазначений договір оренди або визнання укладеним даного договору, якщо ні - то чому.

Листом від 11.04.2017 №182 Борзнянська міська рада повідомила, що Позивач з позовом до суду про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 укласти договір оренди землі не звертався, тобто, Позивач не довів вжиття ним всіх можливих заходів для укладення договору на підставі вказаного проекту.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України:

"Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами."

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування."

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили."

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що в даному випадку до завдання збитків Позивачу призвела однаково як бездіяльність Відповідача, так і бездіяльність Позивача, у вигляді не направлення іншій стороні проекту додаткової угоди про поновлення Типового договору від 01.11.2007 або проекту нового договору оренди земельної ділянки та, у випадку не отримання відповіді чи отримання відмови, у не зверненні до суду з позовом про зобов'язання укладення чи визнання укладеним такої додаткової угоди або нового договору.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Прокурором та Позивачем не доведено безпосереднього причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю Відповідача та збитками Позивача, а саме, що завдані збитки є наслідком бездіяльності виключно Відповідача, а не також і бездіяльності самого Позивача.

Також з приводу розміру завданої шкоди суд доходить наступних висновків.

Акт про визначення розмірів збитків орендодавцю, відповідно до якого сума неодержаного Борзнянською міською радою доходу у вигляді не сплаченої орендної плати за час фактичне використання земельної ділянки становить 95664,32 гривень за період із 2014р. - вересень 2016 року. затверджений підписом в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Бондаренко В.В. 30 січня 2017 року та скріплений печаткою РДА.

Відповідно до ч.ч.1,4 п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (зі змінами), в редакції станом на 30.01.2017:

«Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.»

Таким чином, наведеним пунктом Порядку вищевказаний акт мав затверджуватися саме Борзнянською райдержадміністрацією, як органом, а не головою РДА, як окремою посадовою особою.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року N586-XIV в редакції, чинній станом на 30.01.2017, яка має назву «Акти місцевих державних адміністрацій»:

«На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.»

За викладених обставин, суд доходить висновку, що затвердження зазначеного акту про визначення розмірів збитків саме Борзнянською РДА, як відповідним органом, мало відбуватися шляхом видання відповідного розпорядження головою Борзнянської РДА, що спростовує доводи Прокурора в цій частині.

Разом з тим, Прокурором та Позивачем не представлено суду такого розпорядження.

За викладених обставин, представлений Прокурором та Позивачем акт про визначення розміру збитків не може бути визнаний судом в якості належного та допустимого доказу, який підтверджує розмір завданих Позивачу збитків.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Прокурором та Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності наведених у позові підстав для стягнення збитків, а тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

На підставі вище викладеного, враховуючи повну відмову у позові, судовий збір у сумі 1600 грн. покладається на Прокуратуру Чернігівської області, яка фактично сплатила судовий збір за подання даного позову.

Керуючись ст.ст.4-3,22,33,34,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 03 травня 2017 року.

Суддя І.В. Кушнір